В Україні розпочала роботу місія МВФ – голова НБУ

В Україні 21 грудня розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду, метою якої є перегляд угоди про співпрацю в межах програми stand-by. Про це увечері 21 грудня повідомив голова Національного банку України Кирило Шевченко.

«Через COVID-19 місія працюватиме у форматі онлайн-звязку. Спільно з колегами з Офісу президента та Кабінету міністрів сьогодні обговорюємо основні економічні події з часу затвердження програми МВФ у червні та ключові питання її першого перегляду», – ідеться в повідомленні.

Шевченко наголосив, що НБУ продовжує «обраний курс на режим інфляційного таргетування, гнучкий валютний курс, покращення корпоративного управління та зниження рівня непрацюючих кредитів».

«Плануємо цього тижня ряд зустрічей з експертами МВФ. Робота місії продовжиться також у січні 2021 року», – додав голова НБУ.

Раніше в грудні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Кабінет міністрів України очікує найближчими днями оголошення дати прибуття в країну місії Міжнародного валютного фонду. За його словами, уряд очікує черговий транш від МВФ у лютому-березні наступного року.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.

your ad here

Разумков підписав закон про державний бюджет-2021

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закон про державний бюджет на 2021 рік, повідомляє сайт парламенту.

«Згідно з документом, наступного року на розвиток освіти і науки планують виділити 139,5 мільярда гривень, на медицину – 159,9 мільярда гривень, на соціальний захист населення – 315 мільярдів гривень. На безпеку та оборону держави передбачили 267 мільярдів гривень», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Очікування і реальність: як виконувалися плани надходжень до держбюджету України в попередні роки?

Ще 2,6 мільярда гривень, зазначають у пресслужбі Верховної Ради, передбачено на закупівлю вакцин.

Відтак закон переданий на підпис президенту України Володимиру Зеленському.

Верховна Рада ухвалила бюджет на 2021 рік 15 грудня. За документ висловилися 289 народних депутатів, проти – 38, 16 утрималися, 23 не голосували.

 

your ad here

Гривня різко обвалилася на міжбанку

На українському міжбанківському ринку 21 грудня другу сесію поспіль відбувалося стрімке здешевлення гривні щодо долара США.

За даними Finance.ua, торги розпочалися на рівні 27 гривень 98 копійок – 28 гривень 1 копійка за долар, і після нетривалого періоду посилення української валюти поновився започаткований минулої п’ятниці, 17 грудня, тренд на девальвацію. Сесія завершилася на рівні 28 гривень 20–23 копійки за долар.

Національний банк України відбив лише частину цього знецінення. Опівдні регулятор встановив довідкове значення курсу 27 гривень 99 копійок за долар, що вже було на 16 копійок більше за офіційний курс на 21 грудня, а після 16:00 НБУ оприлюднив курс на 22 грудня – 28 гривень 4 копійки за долар.

Аналітики наразі не мають однозначної думки щодо причин зростання долара впродовж останніх двох сесій. Серед іншого, вони вказують на масштабний викуп американської валюти Нацбанком, коли котирування впали до 27 гривень 70–75 копійок за долар, що розвернуло ринок. Також Міністерство фінансів розпочало відшкодування податку на додану вартість експортерам, але наразі суми такого відшкодування були занадто малими, щоб суттєво впливати на ринок.

 

your ad here

Місія МВФ почне перегляд угоди з Україною наступного тижня

Місія Міжнародного валютного фонду планує розпочати перегляд угоди з Україною наступного тижня. Про це повідомив постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.

«Місія МВФ розпочне перший перегляд угоди у форматі Стенд-Бай у період з 21 по 23 грудня», – зазначив він.

За словами Люгмана, через пандемію дискусія щодо угоди буде дистанційною

«Місія провадитиме дистанційне обговорення з владою України останніх на часі економічних подій, а також заходів та реформ, необхідних для завершення першого перегляду. Місія планує поновити зустрічі по завершенню новорічних свят у січні 2021 року», – мовиться у повідомленні, пошироному пресслужбою представництва МВФ в Україні.

Минулого тижня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Кабінет міністрів України очікує найближчими днями оголошення дати прибуття в країну місії Міжнародного валютного фонду. За його словами, уряд очікує черговий транш від МВФ у лютому-березні наступного року. 

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.

your ad here

«Енергоатом» повідомив про початок процесу проти Росії через захоплені в Криму активи

Державне підприємство «Національна атомна енергогенерувальна компанія «Енергоатом» повідомила, що починає процес проти Росії щодо компенсації за активи, втрачені в Криму.

За цим повідомленням, 17 грудня між ДП «НАЕК «Енергоатом» і міжнародною юридичною фірмою Shearman & Sterling укладено договір про надання послуг щодо підготовки і направлення повідомлення про спір від імені компанії до Російської Федерації.

«Інтереси ДП «НАЕК «Енергоатом» представлятиме відома міжнародна юридична компанія, що раніше вже брала участь в аналогічних справах проти Росії й має значний досвід і беззаперечне лідерство у вирішенні складних інвестиційних арбітражних спорів, зокрема має унікальний досвід в інвестиційних арбітражних справах проти Російської Федерації», – повідомили в «Енергоатомі».

Дальших подробиць, зокрема суми спору, в повідомленні не наведено.

На сайті згаданої юридичної компанії наразі немає повідомлень про цю домовленість.

Саме ця компанія допомагала Україні в інвестиційному арбітражі, який 2018 року почав проти неї російський газовий монополіст «Газпром» через штраф, що його Антимонопольний комітет наклав на російську компанію ще 2016 року за порушення економічної конкуренції. Його сума разом із пенею і відсотками сягала близько 7 мільярдів доларів. Російська компанія програла всі суди в цій справі, і Україна почала на виконання рішення про той штраф конфісковувати активи «Газпрому» в Україні.

Наприкінці 2019 року сторони досягли мирової угоди. Таким чином, Україна змогла конфіскувати всі українські активи російської компанії на суми в мільйони доларів, і «Газпром» відмовився від намагань отримати за них компенсацію. Україна, зі свого боку, відмовилася від стягнення решти штрафу АМКУ – як казали в «Нафтогазі України», стягнути його в повному обсязі було б на практиці нереально.

Українські компанії ведуть проти Росії цілу низку процесів через свої активи, які захопила Росія в Криму після окупації українського півострова 2014 року. В низці таких процесів уже винесені рішення на користь України.

your ad here

Уряд очікує транш МВФ у лютому-березні – Шмигаль

Уряд України очікує черговий транш від Міжнародного валютного фонду у лютому-березні наступного року. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі «Великої онлайн-розмови НВ».

Він назвав ці терміни «реалістичними», якщо не виникне чергових «сюрпризів».

Шмигаль наголосив, що цього року транш отримати вже не вдасться

«Місія має бути призначена, ми пройшли всі процедури… Якщо ми говоримо про прогнозоване майбутнє, то хотілося б мати це не пізніше лютого, але лютий-березень – це прогнози, які ми обговорюємо спільно з МВФ», – зазначив прем’єр.

Минулого тижня Шмигаль заявив, що Кабінет міністрів України очікує найближчими днями оголошення дати прибуття в країну місії Міжнародного валютного фонду.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.

your ad here

Компанії, дотичні до Медведчука і Козака, зводять першу транскордонну канатну дорогу між Росією і Китаєм

Компанії, пов’язані з родиною голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука та його соратника Тараса Козака, зводять канатну дорогу між Російською Федерацією та Китаєм. Після закінчення будівництва в Амурській области російська влада обіцяє його реалізаторам податкові пільги для комерційної діяльності на кордоні двох країн. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» – спільному проєкті Радіо Свобода та UA:Першого «Дорога в Китай».

Журналісти встановили, що Олександр Баримов – власник і директор російської компанії «ЗЕД Девелопмент», що зводить канатну дорогу, водночас є гендиректором АО «Ньюйол». «Ньюйол» входить в структуру «Юг Энерго» – компанії, бенефіціарною власницею якої, відповідно до декларації Медведчука, є його дружина – телеведуча Оксана Марченко.

Журналісти повідомляють, що Баримов спільно користувався однією автівкою із Олександром Мартиненком – засновником АО «Ренессанс», бенефіціарною власницею якої, відповідно до декларації Медведчука, є Оксана Марченко.

Крім цього, у Марченко із Баримовим є фінансові взаємовідносини – придбання цінних паперів – на значні суми (понад 133 мільйона рублів – це приблизно 2,1 мільйона доларів). А в період із 2016 по 2018 рік той же Олександр Баримов керував російською фірмою соратника Медведчука – народного депутата Тараса Козака ООО «Добробут Инвест» (Козак декларував цю компанію як власну у 2015, 2016, 2017 і 2018 роках).

Водночас, вказують «Схеми», зв’язок із родиною Медведчука прослідковується і через інвестора будівництва канатної дороги – групу компаній «Регіон».

ГК «Регіон», як зазначено на її сайті, контролюється російським бізнесменом Сергієм Сударіковим, якого у російських ЗМІ називають близьким до Ігоря Сєчіна – очільника «Роснєфті» і давнього друга президента Росії Володимира Путіна.

У листопаді минулого року російський «Інтерфакс» повідомив, що брат Віктора Медведчука Сергій Медведчук «бере участь в ухваленні рішень щодо розвитку ПАТ «Аптечна мережа 36,6». Крупним акціонером цієї компанії є «Московський кредитний банк» із концерну «Россіум», який тоді очолював Сергій Сударіков.

Віктор Медведчук в коментарі журналістам підтвердив, що його брат Сергій співпрацює із вказаними компаніями, водночас заперечив свій бізнес-інтерес у зведенні канатної дороги та своє знайомство із Олександром Баримовим.

«Якщо мій брат працює менеджером в якійсь структурі, то чому я повинен до цього мати якесь відношення? І Баримова я не знаю. Невже ви думаєте, що я знаю всіх сьогодні менеджерів тієї чи іншої структури, де моя сім`я чи моя дружина є бенефіціаром?» – зазначив Медведчук.

Власник і директор «ЗЕД Девелопмент» Олександр Баримов на повідомлення та дзвінки журналістів не відповів. У групі компаній «Регіон» у відповідь на запит зазначили, що бачать вигоду в будівництві через високий пасажиропотік – 1 мільйон на рік, а також перспективу отримати статус резидента особливої території «Приамурська», що передбачає податкові пільги заради розвитку кооперації між Росією та Китаєм.

Як повідомляли «Схеми», Родина Віктора Медведчука володіє низкою компаній, які беруть участь у видобутку і переробці нафтопродуктів на території Росії. Це, зокрема: «НЗНП Трейд» – компанія, яка на сумнівному конкурсі отримала право видобувати нафту на Гавриківському родовищі у Ханти-Мансійському окрузі; ТД «НЗНП» – компанія, яка займається продажем нафтопродуктів; «Югтранс-НЗНП» – компанія-перевізник; і АТ «НЗНП» («Новошахтинський завод нафтопродуктів»). Як встановили журналісти програми «Схеми», нафтопродукти цього підприємства, попри суворі санкції США, накладені на Віктора Медведчука у 2014 році, постачаються у порт Г’юстона для американської корпорації Exxonmobil.

 

your ad here

Парламент не призначив Вітренка міністром енергетики

Верховна Рада не призначила Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики.

Депутати «Слуги народу» дали 153 голоси за призначення Вітренка, представники «За майбутнє» – 18, «Довіри» – 12, також його підтримали троє позафракційних.

Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна». 16 липня цього року він повідомив про звільнення.

Читайте також: «Нова коаліція» і «уряд на трьох»: у чиїх інтересах відбуваються зміни у виконавчій владі?

На посаді у «Нафтогазі» Вітренко відповідав, зокрема, за газові переговори з Росією. Також команда на чолі з виконавчим директором «Нафтогазу» вела судові процеси з «Газпромом».

З 23 листопада обов’язки міністра енергетики тимчасово виконує Юрій Бойко. Його попередниця Ольга Буславець стала першою заступницею.

Сьогодні ж Верховна Рада призначила міністром аграрної політики та продовольства голову Держгеокадастру Романа Лещенка.

your ad here

10 американських штатів позиваються проти Google за «антиконкурентну поведінку»

Техас та ще дев’ять штатів США подали позов проти Google через нібито антиконкурентну поведінку. Про це повідомив генеральний прокурор Кен Пакстон у відеозверненні в Твітері 16 грудня.

Пакстон стверджує, що Google використовує свою «монопольну владу», щоб контролювати ціни на онлайн-рекламу, фіксувати становище на ринку свою користь та усувати конкурентів.

«Цей інтернет-Голіаф використав свою владу, щоб маніпулювати ринку, знищити конкуренцію та нашкодити тобі, споживачеві», – заявив прокурор.

У позові також зазначається, що Google нібито фальсифікував рекламні аукціони та уклав незаконну угоду з Facebook, щоб уникнути конкуренції.

Google відкидає звинувачення і називає претензії Пакстона «необґрунтованими», заявивши, що ціни на інтернет-рекламу впали за останнє десятиліття, назвавши це однією з «ознак висококонкурентної галузі».

Компанія пообіцяла рішуче захищати себе в суді.

Читайте також: У Google назвали причину масштабного збою

Програмне забезпечення Google визначає, які результати відображати, коли користувач надсилає запит, і яка реклама відображається. Інші інтернет-компанії, такі як Amazon, скаржилися, що Google надає перевагу власним пропозиціям, коли споживачі використовують її пошукову систему.

За перші дев’ять місяців цього року обсяг продажів реклами Google склав майже 101 мільярд доларів, що становить 86% загального доходу.

Позов вимагає від Google виплатити великий штраф та передати прибуток від реклами в Інтернеті.

Читайте також: Компанія Google назвала найпопулярніші запити 2020 року в Україні

Відтак технологічний гігант має захищатися вже в двох справах, розпочатих державними прокурорами. У жовтні американський уряд подав позов, в якому звинуватив Google у збереженні «незаконної монополії» на пошук та рекламу в Інтернеті.

Це найбільша антимонопольна справа в країні за останні десятиліття, яка може призвести до розпаду компанії.

Google назвав позов Міністерства юстиції «глибоко помилковим».

your ad here

Шмигаль анонсував відновлення аграрного міністерства на початку 2021 року

Уряд планує відновлення міністерства аграрної промисловості, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигал 16 грудня. Про це він сказав на засіданні уряду.

За його словами, зараз Кабінет міністрів веде дискусії щодо призначення голови аграрного міністерства.

«Україна має потужний аграрний сектор, тому я з перших місяців роботи нашого уряду говорив про необідність вінвлення роботи профільного аграрного міністерства. Нам потрібна ефективна державницька політика в сфері АПК, а також захист інтересів українських виробників. На початку наступного року можна очікувати, що відбудеться створення повноцінного аграрного міністерства», – сказав Шмигаль.

Читайте також: Рада відправила у відставку міністра у справах ветеранів

Денис Шмигаль вже заявляв про плани відновити аграрне міністерство у травні 2020 року.

Міністерство аграрної політики ліквідували у вересні 2019 року.

your ad here

«Укрзалізниця» не пропонуватиме підвищити тарифи на вантажні перевезення в 2021-му

Національний перевізник «Укрзалізниця» не пропонуватиме Міністерству інфраструктури підвищити тарифи на залізничні вантажні перевезення в 2021 році. Про це пресслужба компанії повідомила з посиланням на голову правління Володимира Жмака 16 грудня.

«Ми не плануємо підвищувати тарифи, хоча багато експертів нас до цього підштовхують. Нас підштовхують до думки, що без підвищення тарифів ми не зможемо вивести Укрзалізницю з фінансової прірви, у якій вона опинилась», — сказав він.

Як повідомив Жмак, з січня по вересень 2020 року збитки «Укрзалізниці» склали 11 мільярдів гривень. Серед причин назвав «віртуальний прибуток» компанії в 2019 році, пов’язаний з різницею в курсі валют.

Читайте також: Укрзалізниця 13 грудня відправила у перший рейс поїзд Київ-Авдіївка

«Укрзалізниця» не збирається підвищувати тарифи. Ми збираємось знижувати собівартість наших послуг, і для цього ми працюємо над оптимізацією по всіх напрямках: електроенергія, економія дизельного пального, боротьба з його розкраданнями, оптимізація руху», — цитує Жмака пресслужба перевізника.

15 грудня голова правління компанії повідомив, що «Укрзалізниця» буде укладати з місцевими органами влади публічні договори на приміські пасажирські перевезення.

your ad here

АМКУ оштрафував ДТЕК на 275,2 мільйона через «Острів Бурштинської ТЕС»

Антимонопольний комітет України визнав компанію «ДТЕК» такою, що зловживала монопольним становищем, і оштрафував компанію на 275,2 мільйона гривень. Про це комітет повідомив 15 грудня.

Згідно з позицією АМКУ, компанії «ДТЕК Західенерго» та «Д.Трейдінг» допускали зловживання в період з липня по жовтень 2019 року.

Як повідомляє комітет, «Острів Бурштиньскої ТЕС» – зона, розташована на заході України в межах Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей. Вона об’єднана з європейськими енергосистемами, але від’єднана від решти території України. 90% електроенергії в цій зоні виробляє «ДТЕК Західенерго».

«Комітет встановив, що АТ «ДТЕК Західенерго», починаючи з 29 липня 2019 року, зменшувало в заявках на продаж електричної енергії у сегменті «ринок на добу наперед» (РДН) обсяги запропонованої електричної енергії в години мінімального навантаження. Це призвело до зростання обсягів продажів АТ «ДТЕК Західенерго» електричної енергії у сегменті «балансуючий ринок» за більш високими цінами», – стверджують в АМКУ.

Читайте також: Україна, Китай, США і «Мотор Січ»: хто кому винен 3,5 мільярди доларів

«Д.Трейдінг», за версією комітету, обмежувало імпорт електроенергії зі Словаччини в зону «острова». Відтак у зазначений період компанія «викуповувала більшу частину пропускної спроможності, що призвело до зниження частки імпортованої електроенергії та, відповідно, збільшення частки АТ «ДТЕК Західенерго» на території «Острів Бурштинської ТЕС».

Відтак АМКУ оштрафував «ДТЕК Західенерго» на 176 мільйона гривень, а «Д.Трейдінг» – на більше ніж 99,2 мільйона гривень.

У «ДТЕК» натомість не погоджуються з рішенням АМКУ – компанія назвала його «упередженим і невмотивованим».

«ДТЕК» не займає монопольного (домінуючого) становища в торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС», є повністю замінним за рахунок імпортного ресурсу, зазнає значної конкуренції з боку імпортерів та не має ринкової влади внаслідок повного адміністративного регулювання цін на цьому ринку», – стверджують у компанії.

У серпні 2020 року АМКУ розпочав провадження проти компаній групи Roshen за ознаками зловживання монопольним становищем на ринку патоки. У компанії з виготовлення солодощів натомість заявили, що взагалі не виробляють цей продукт.

your ad here

НБУ посилив гривню ще на 11 копійок щодо долара

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 27 гривень 76 копійок за долар, це на 11 копійок менше за офіційний курс на 15 грудня.

На українському міжбанківському ринку американська валюта теж втрачає позиції. За даними Finance.ua, станом на 12:30 котирування опустилися на 9 копійок від рівня відкриття і становлять 27 гривень 75–76,5 копійки за долар.

«НБУ вже двічі виходив з викупом долара. Цього разу – по 27,75 гривні. Повторний вихід регулятора дещо вирівняв попит і пропозицію», – повідомив сайт «Мінфін», який також інформував, що перші 20 мільйонів доларів регулятор викупив ще по 27 гривень 82 копійки на старті сесії.

Нині гривня перебуває на понад тримісячному максимумі щодо долара. Востаннє на рівні 27 гривень 76–78 копійок за долар торги на міжбанку завершилися 7 вересня.

Причиною зміцнення гривні стало повернення зацікавленості іноземних інвесторів у купівлі українських облігацій внутрішньої державної позики. Це сталося, з одного боку, через послаблення позицій долара проти провідних світових валют, з іншого – через підвищення Міністерством фінансів України ставок за цінними паперами.

your ad here

Нацбанк визнав неплатоспроможним банк екснародного депутата Фурсіна

Національний банк визнав неплатоспроможним «Місто Банк», який належить колишньому народному депутату Івану Фурсіну. Про це регулятор повідомив 14 грудня.

Як заявляють у НБУ, рішення має на меті захист інтересів вкладників та кредиторів установи.

«Проблеми в банку з капіталом відбулися через втрату одного з основних активів – підприємства з переробки сої у Херсонській області. Балансова вартість об’єкту нерухомості становила понад 271 мільйон гривень (майже 17% від усіх активів банку). У результаті втрати об’єкту капітал банку впав нижче нормативного рівня», – йдеться в повідомленні Нацбанку.

Читайте також: У Зеленського заявили про стабільність макроекономічної ситуації в Україні

За даними регулятора, частка «Місто Банку» від чистих активів платоспроможних банків становить 0,1%, тож визнання його неплатоспроможним не вплине на стабільність банківської системи.

78% з вкладників банку – 2 282 людини – отримують назад повний обсяг своїх вкладів, позаяк вони не перевищують ліміт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто 200 тисяч гривень. Загальна сума виплат може сягнути 307,8 мільйона гривень, що дорівнює 60% від загальної суми вкладів.

97,18% акцій банку належать Івану Фурсіну – народному депутату Верховної Ради 7-го («Партія регіонів») і 8-го («Воля народу») скликань. Фурсін, за даними проєкту журналістських розслідувань Радіо Свобода та Суспільного мовлення «Схеми», мав давні бізнес-стосунки з олігархом Дмитром Фірташем.

your ad here

У перший день понад 33 тисячі українців подали заяви на отримання матеріальної допомоги ФОПам – Мінцифри

У перший день заяви на отримання матеріальної допомоги ФОПам подали понад 22 тисячі українців. Про це повідомив на онлайн-брифінгу перший заступник Міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб та керівник проєкту «Дія» Мстислав Банік.

«Подати заяву на отримання допомоги можна до 31 грудня. Тому всі українці, які мають право на отримання такої допомоги, точно зможуть скористатися цим сервісом. Послуга доступна на порталі та у застосунку. Ще є понад два тижні, щоб скористатися нею», – зазначив він.

Раніше у Мінцифри пояснили, як саме можна подати заявку на отримання допомоги.

 

7 грудня президент України Володимир Зеленський   підписав ініційовані ним закони для підтримки малого бізнесу в період дії карантинних заходів через COVID-19. Закони, зокрема, передбачають надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі восьми тисяч гривень найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям (ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину.

your ad here

Обвал долара триває на міжбанку і за курсом НБУ

Національний банк України встановив опівдні 14 грудня довідкове значення курсу 27 гривень 88 копійок за долар, це на 9 копійок менше за офіційний курс на сьогодні.

На українському міжбанківському ринку, за даними Finance.ua, американська валюта теж падає. Станом на 12:35 котирування становлять 27 гривень 86,5–88 копійок за долар, це теж на 9 копійок нижче за рівень відкриття торгів.

За даними учасників ринку, з облігацій внутрішньої державної позики перестали виходити іноземні інвестори, вони купили частину довгострокових паперів минулого тижня і можуть продовжити такі дії під час аукціону 15 грудня. Минулого тижня Міністерству фінансів вдалося залучити за рахунок продажу ОВДП майже 16 мільярдів гривень.

 

your ad here

Уряд виділив з бюджету ще 6 мільярдів гривень до Фонду боротьби з COVID-19

Кабінет міністрів шляхом перерозподілу бюджету збільшив обсяг Фонду боротьби з COVID-19 на 6 мільярдів гривень – про це повідомило Міністертво фінансів за результатами урядового засідання 14 грудня.

«Кабінет Міністрів України… перерозподілив деякі видатки державного бюджету, передбачені головним розпорядникам бюджетних коштів на 2020 рік, та збільшив видатки Фонду боротьби з COVID-19 на 6 млрд гривень», – йдеться в заяві.

Читайте також: Успішні відповіді на проблему COVID-19 у світі є. Урядовці їх ігнорують

Це рішення уряд ухвалив для «запобігання поширенню та подоланню негативних наслідків на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19». Кошти виділили за рахунок економії видатків бюджету до кінця 2020 року.

При цьому станом на 10 грудня з Фонду виділили 66 мільярдів гривень, касові видатки становлять 45,5 мільярдів.

На початку червня 2020 року стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менш як половину. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Читайте також: Голова «Укравтодору» назвав «комунікаційним промахом» те, що «спецфонд сформувався як COVID-фонд»

18 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

У Фонді боротьби з COVID-19 недостатньо коштів для реалізації трьох бюджетних програм, заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан на початку вересня.

your ad here

Держслужба зайнятості: Кіпр, Польща і Ліберія – найпопулярніші напрямки трудової міграції в 2020 році

За дев’ять місяців 2020 року, за офіційними даними, за кордоном працевлаштувались 61,9 тисячі людей, повідомили в Державному центрі зайнятості за запит Радіо Свобода.

Найбільше українців цього року поїхало працювати до Кіпру (12,3 тисячі осіб), Польщі (4,7 тисячі осіб), Ліберії (1,9 тисячі осіб), Панами (1,8 тисячі осіб), Маршаллових Островів (1,8 тисячі осіб), Бельгії (1,6 тисячі осіб), зазначили у відомстві.

Офіційно працевлаштувалися в Росії в 2020 році 88 осіб.

У Державному центрі зайнятості повідомили, що до другого півріччя 2019 року відповідна звітність подавалася один раз на рік, тому поквартальних даних, які б дозволили порівняти показники дев’яти місяців 2020 року з аналогічним періодом 2019 року, немає. Проте є дані за друге півріччя минулого року: тоді агенціями з працевлаштування за кордоном було оформлено 63,6 тисячі українців, із них до Росії виїхали на роботу 79 осіб.

Найбільшими потоки трудових міграцій у 2019 році були до Польщі (14,2 тисячі осіб), Кіпру (10,7 тисячі осіб), Німеччини (5 тисяч осіб), Великої Британії (4,3 тисячі осіб), Греції (4 тисячі осіб), Чехії (3,3 тисячі осіб), Маршаллових Островів (2,8 тисячі осіб).

За січень-жовтень 2020 року обсяг приватних переказів офіційними та неформальними каналами в Україну з-за кордону склав 9,56 мільярда доларів, повідомили в Національному банку на запит Радіо Свобода.

 

your ad here

У Зеленського заявили про стабільність макроекономічної ситуації в Україні

Макроекономічна ситуація в Україні залишається стабільною всупереч рецесії у світовій економіці, заявила 11 грудня заступниця керівника Офісу президента Юлія Ковалів.

«Ми бачимо стабільність валюти, стабільність фінансового ринку, бачимо одну із найнижчих історично облікових ставок Національного банку, ми бачимо низькі рівні інфляції. Відповідно, у порівнянні з іншими глобальними кризами – 2008 року, 2014-15-х років – насправді цей рік відносно спокійний і стабільний з точки зору фінансового ринку», – сказала Ковалів на першій щорічній міжнародній конференції, організованій UkraineInvest.

Ковалів вказала також, що аграрний сектор залишається одним із потужних секторів економіки, який розвивається і підтримує високі обсяги експорту, надходження валютної виручки та макроекономічну стабільність.

Раніше цього тижня Національний банк України зберіг облікову ставку на найнижчому рівні 6% (він тримається вже понад пів року), а Міністерство фінансів України змогло провести успішне розміщення ОВДП на сусму майже 16 мільярдів гривень.

За оцінками Міністерства економіки, спад ВВП України за підсумками 2020 року становитиме близько 5%.

 

your ad here