Котирування нафти еталонного сорту Brent 1 квітня зросли після відкриття торгів до 26 доларів за барель. Це сталося насамперед із технічних причин – після експірації (завершення дії) травневих ф’ючерсних контрактів і переходу таких угод у наступний місяць.

Станом на 13:15 за Києвом ціна опустилася до 25 доларів 1 цента за барель, це на 10% вище за рівень закриття торгів 31 березня.

Президент США Дональд Трамп заявив 31 березня, що Росія та Саудівська Аравія обговорюють проведення переговорів про ціну нафти і що він розглядає можливість приєднатися до цього діалогу.

Суперечка між Саудівською Аравією та Росією щодо скорочення видобутку призвела до різкого зниження світових цін на нафту.

Минулого тижня США тиснули на Ер-Ріяд, щоб влада Саудівської Аравії відмовилася від рішення про збільшення видобутку та найбільшого демпінгу на ринку за два десятиліття. Ці дії були наслідком відмови Москви погодитися на скорочення виробництва на нараді ОПЕК+ на початку березня.

Трамп і російський президент Володимир Путін мали 30 березня телефонну розмову, в якій назвали нинішню ситуацію на світових нафтових ринках неприйнятною. Про це з посиланням на речника Кремля Дмитра Пєскова повідомляла агенція Reuters.

Для російської економіки нинішнє різке падіння цін на нафту є дуже чутливим, оскільки експорт нафти приносить Москві майже половину валютних надходжень. Для США останні події на ринку мають подвійний ефект: з одного боку, це негативно впливає на роботу американських нафтових компаній, з іншого – дає поштовх іншим галузям економіки, дозволяючи скоротити витрати на виробництво чи транспортування подукції.
…

Національна валюта в останній день березня зазнала рекордного в 2020 році одноденного зміцнення щодо долара США. Національний банк України встановив на 1 квітня курс 27 гривень 63 копійки за долар, це одразу на 43 копійки менше за офіційний курс на 31 березня.

Ухвалення Верховною Радою України узгоджених із Міжнародним валютним фондом законів щодо ринку землі та банківської сфери посприяло посиленню гривні на українському міжбанківському валютному ринку.

На валютному ринку ажіотажного попиту не спостерігається, відзначає цього тижня Національний банк України.

 
…

Національний банк України оприлюднив опівдні довідкове значення курсу 27 гривень 79 копійок за долар. Це на 16 копійок більше, ніж офіційний курс на 1 квітня. Послабленню гривні передувало її рекордне в 2020 році (одразу на 43 копійки) посилення – від 28 гривень 6 копійок до 27 гривень 63 копійок за курсом НБУ.

Аналітики не чекали значного обмягу торгів на міжбанківському валютному ринку 1 квітня. «Обсяги будуть низькими за рахунок ефекту першого дня місяця. Справа в тому, що компанії підбивають підсумки минулого звітного періоду і визначаються з остаточними планами на новий. І це зазвичай знижує їхню активність на міжбанку», – відзначали фахівці сайту «Мінфін».

За даними Finance.ua, станом на 12:40 торги на міжбанку відбуваються на рівні 27 гривень 72–76 копійок за долар. На відкритті сесії котирування були вищими (27,83–88), але згодом пропозиція долара зросла.

Ухвалення Верховною Радою України узгоджених із Міжнародним валютним фондом законів щодо ринку землі та банківської сфери посприяло посиленню гривні на українському міжбанківському валютному ринку.

На валютному ринку ажіотажного попиту не спостерігається, відзначає цього тижня Національний банк України.

 
…

Кабінет міністрів України призначив тимчасово виконувачем обов’язків голови держпідприємства НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна, повідомляє сайт уряду.

«Покласти тимчасово, до призначення в установленому порядку президента державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», виконання обов’язків президента зазначеного підприємства на генерального директора відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електростанція» Котіна Петра Борисовича», – йдеться у рішенні.

У листопаді 2019 року Кабмін ухвалив рішення про звільнення Юрія Недашковського з посади президента НАЕК «Енергоатом» і призначив Павла Павлишина т.в.о. голови компанії.

«Енергоатом» – найбільший виробник електроенергії в Україні, компанія відповідає за безпеку експлуатації всіх АЕС країни.
…

Ухвалення Верховною Радою України узгоджених із Міжнародним валютним фондом законів щодо ринку землі та банківської сфери посприяло посиленню гривні на українському міжбанківському валютному ринку.

Станом на 10:35, за даними Finance.ua, котирування опустилися до рівня 27 гривень 74–81 копійка, хоча ще вчора, 30 березня, як і впродовж кількох попередніх сесій, показники трималися вище від позначки 28 гривень за долар.

З початку березня долар зміцнився на 14 відсотків. На 31 березня Нацбанк знизив офіційну вартість долара на 12 копійок – до 28 гривень 6 копійок.
…

Котирування нафти перебувають на мінімальних позначках за майже 20 років. Це стосується як еталонних сортів, північноморського Brent та американського WTI, так і тих, ціна яких формується з дисконтом, як, приміром, російський Urals.

30 березня ціна на нафту WTI уперше з лютого 2002 року опускалася нижче за 20 доларів за барель.

Сорт Brent досяг сьогодні, 31 березня, позначки 22,69 долара за барель (станом на 10:01 за Києвом). Це також мінімальні значення з 2002 року.

Urals нині торгується з більшим, ніж зазвичай, дисконтом (знижкою) щодо Brent, і 30 березня котирування російської нафти опускалися до 16,2 долара за барель, це рівень 1999 року.

1 квітня відбудеться експірація травневих нафтових контрактів, червнева ціна наразі дещо вища, перебуваючи в районі 26–27 доларів за барель Brent.

Тригерами березневого обвалу стали поширення нового коронавірусу в світі та провал угоди нафтового картеля ОПЕК та його партнерів. У межах ОПЕК+ не лише не домовилися про додаткове скорочення видобутку, але й не продовжили попередні обмеження. Між найбільшими за обсягами учасниками угоди, Росією та Саудівською Аравією, фактично розпочалася цінова війна. Саудити пропонують споживачам, орієнтованим раніше на купівлю російської нафти, нижчу ціну, щоб витиснути конккурента з ринку.

 
…

На валютному ринку ажіотажного попиту не спостерігається, повідомив Національний банк України.

«Ринок балансувався без нашої участі близько позначки 28 гривень за долар США. Попит і пропозиція валюти з боку бізнесу загалом врівноважені. Не спостерігається ажіотажного попиту на валюту й з боку населення. Упродовж минулого тижня громадяни загалом продавали валюти навіть більше, ніж купували, враховуючи як операції через каси, так і через онлайн додатки банків», – повідомили в Нацбанку.

За даними Нацбанку, поступово задовольняється відкладений попит на готівковий долар, дефіцит якого виник через перебої з авіасполученням після спалаху коронавірусу. Нацбанк провів з 12 банками другу операцію з обміну готівкового долару на безготівковий. Каси банків поповнилися майже на 180 мільйонів доларів.

З початку березня долар зміцнився на 14 відсотків. На 31 березня Нацбанк знизив офіційну вартість долара на 12 копійок – до 28 гривень 6 копійок.
…

Кабінет міністрів з урахуванням світових тенденцій і виникнення пандемії COVID-19 переглянув припущення і прогноз економічного та соціального розвитку України на 2020 рік, повідомляє пресслужба уряду.

«У результаті прогноз ВВП України на цей рік був переглянутий – наразі очікується падіння на 3,9% порівняно зі зростанням на 3,7%, яке прогнозувалося раніше, до початку світової кризи. Рівень безробіття становитиме 9,4% проти прогнозованого 8,1%, а падіння реальної заробітної плати складе 0,3%», – йдеться в повідомленні.

Середньорічний курс гривні прогнозується на рівні 29,5 гривні за долар (порівняно з 27 грн за дол, прогнозованими у жовтні 2019 року). Зростання цін на споживчому ринку тимчасово прискориться до 8,7% (порівняно з 5,5% у попередньому прогнозі), і вже в наступному році повернеться до цільових 5%, повідомляють в уряді. 

При цьому, кажуть у Кабміні, вже з ІІ половини року очікується відновлення економічного зростання і його прискорення в наступні роки. «Серед причин – високий попит у світі на продукцію вітчизняного АПК, значно стійкіша банківська система порівняно з попередніми кризовими епізодами, зниження цін на імпортовані енергетичні товари, продовження структурних реформ у співпраці з міжнародними партнерами», – йдеться в повідомленні. 

Уточнені основні прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку України на 2020 рік будуть використані під час перегляду державного бюджету на 2020 рік.

Як наголошують в уряді, основні зміни прогнозу є результатом суттєвого спаду всієї світової економіки і впровадження масштабних заходів, направлених на стримування і боротьбу з COVID-19, як в Україні, так і в більшості країн світу. 

25 березня Кабінет міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжив карантин до 24 квітня.

 
…

Україна тимчасово відмовиться від виставлення на конкурси об’єктів великої приватизації, повідомив голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко.

«В умовах світової економічної турбулентності, спричиненої епідемією COVID-19, наразі приймаємо рішення утриматися від виставлення на приватизаційні аукціони об’єкти великої приватизації та державні підприємства до стабілізації ситуації на фінансових ринках. Підготовка підприємств до залучення інвесторів продовжується. Проводяться аудити та розробка маркетингових матеріалів для найшвидшого виставлення на аукціони обєктів одразу після подолання кризи», – написав Сенниченко у фейсбуці.

За його словами, мала приватизація триває.

У 2020 році ФДМУ планував оголосити конкурси з продажу низки об’єктів великої приватизації, серед яких – Одеський припортовий завод і Центренерго.

 
…

Українська митниця фіксує скорочення товарообігу у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції та закриттям кордонів, повідомив голова Державної митної служби України Максим Нефьодов в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми вже бачимо падіння товарообігу. І, звичайно, це виклик для всього світу. Тому що ламаються логістичні ланцюжки. Але я маю сказати, що це далеко не в рази. Поки що ми відстаємо від товарообігу минулого року, тобто місяць до місяця (березень 2020-го до березня 2019 року – ред.), приблизно на 10%», – сказав Нефьодов.

Він припустив, що «ситуація буде наростати». «Тому що реальні обмеження вводяться країнами ж поступово стосовно торгівлі. Бізнес може якийсь час ще торгувати зі складів. Все ще щось рухається. Тому подивимося, як буде ситуація розгортатися далі», – наголосив посадовець.

Оновлений у зв’язку з пандемією коронавірусу базовий прогноз компанії Dragon Capital на 2020 рік передбачає падіння ВВП на 4% та девальвацію національної валюти до 30 гривень за долар на кінець року. За менш оптимістичним прогнозом, тобто, якщо карантин буде продовжено не до травня, а на довший термін, ВВП може знизитися на 9%, а гривня здешевшає до 35 гривень за долар. Але обидва сценарії, як оптимістичний, так і песимістичний, передбачають підтримку Міжнародного валютного фонду, наголошує економіст Сергій Фурса.

 
…

Уряд завершив попередню підготовку змін до державного бюджету на 2020 рік, в новій редакції законопроєкту збережено видатки на інфарструктуру, культуру й освіту, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Завершили попередню роботу над змінами до держбюджету. Це був складний процес, але саме цього потребують складні часи. Що в підсумку. Незважаючи ні на що, витрати на інфрастркутуру розвитку, культуру й освіту збережено», – написав Шмигаль у Телеграм-каналі 29 березня.

За його словами, видатки стабілізаційного фонду будуть спрямовані на додаткові виплати медичним та іншим співробітникам, які задіяні в боротьбі з коронавірусним захворюванням, грошову допомогу пенсіонерам, виплати українцям, які через поширення цього захворювання втратили роботу, а також на надання фінансової допомоги бізнесу.

У першому оприлюдненому цього тижня проєкті змін до бюджету Міністерство фінансів планувало позбавити фінансування низку інституцій у сфері культури через карантин: Держкіно – на 750 мільйонів гривень, Український культурний фонд – на 500 мільйонів гривень, Інститут книги – на 150 мільйонів гривень, напрямок туризму – 240 мільйонів гривень. Уряд закликають не робити цього.

 
…

Посли країн-членів «Групи семи» в Україні привітали заяву Міжнародного валютного фонду щодо допомоги Україні в разі ухвалення необхідних законів.

«Посли країн G7 вітають заяву МВФ про потенційне розширення допомоги для України і запевняють у своїй підтримці зусиль влади щодо запровадження необхідного законодавства», – мовиться в заяві.

«Ми підтримуємо роботу президента Зеленського й уряду України щодо врегулювання кризи, пов’язаної з коронавірусом, і продовження важливих реформ, які трансформують економіку України і дозволять залучати міжнародні інвестиції», – додали посли.

У згаданій заяві МВФ, що була оприлюднена в ніч на 27 березня за київським часом, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Кристаліна Ґеорґієва заявила про «дуже добрий поступ», досягнений у дискусіях із українською владою про нову домовленість про програму розширеного фінансування.

При цьому вона наголосила: «Ухвалення законодавства, що має поліпшити умови вирішення суперечок про банки, і земельної реформи дозволить швидко просунутися до остаточного визначення параметрів нової домовленості, зі ще більшим доступом до коштів, ніж передбачалося раніше».

Для остаточного рішення Ради директорів МВФ щодо затвердження нової програми для України Київ має ухвалити два законопроєкти: про ринок землі і про банки. Останній, зокрема, має усунути законодавчі прогалини, що виникли під час очищення банківської системи, і не допустити повернення нині націоналізованого «Приватбанку» колишнім власникам, а також суворо обмежити можливості для колишніх власників отримувати грошове відшкодування за націоналізовані банки, якщо вони доможуться в судах визнання націоналізації незаконною.

24 березня Кабінет міністрів зареєстрував у парламенті оновлений законопроєкт про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності.​ Низка депутатів «Слуги народу» закликала підтримати цей законопроєкт​.

Розмови про цю нову програму точаться з вересня-листопада 2019 року. Відтоді відбулося вже кілька зустрічей і раундів переговорів представників МВФ і України. Щоразу МВФ за підсумками видавав заяви в формально оптимістичному тоні, але щоразу в них ішлося про необхідність подальших дискусій.

Терміни укладення угоди про нову програму наразі лишаються невизначеними. Тим часом Київ сподівався було укласти її і отримати за нею перші 2 мільярди доларів іще 2019 року.

Укладення цієї угоди з МВФ є також передумовою для отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму в 500 мільйонів євро.
…

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства пообіцяли вжити заходів для стабілізації цін на борошно, про зростання яких раніше попередили асоціації пекарів і мельників України.

Із метою забезпечити достатню кількість борошна для внутрішнього споживання Мінекономіки здійснить реалізацію пшениці з ДПЗКУ й Аграрного фонду, які направлять 160 тисяч тонн продовольчої пшениці на внутрішню переробку й реалізацію на внутрішньому ринку, що дозволить виробити близько 128 тисяч тонн борошна, заявили в міністерстві.

«Враховуючи внутрішнє споживання і залишки на борошномельних підприємствах, цих обсягів достатньо, щоб стабілізувати ціну на борошно і не допустити ажіотажного зростання цін для українського споживача», – переконані у відомстві.

Мінекономіки заявляє, що поки що визначений минулого року орієнтир можливих поставок пшениці за кордон у 20 мільйонів тонн у 2019/2020 маркетинговому році не перевищений.

«Але ми щоденно моніторимо обсяги експорту, тримаємо зв’язок із зерновиками і борошномелами, у разі необхідності – будемо вживати необхідні заходи», – заявили в міністерстві.

Раніше 27 березня низка засобів інформації оприлюднила лист асоціацій пекарів і мельників України до влади з приводу значного зростання цін на продовольчу пшеницю, що, за їхніми словами, майже неминуче вже найближчим часом призведе й до зростання цін на хліб для громадян на 15–20 відсотків.

Всеукраїнська асоціація пекарів і асоціація «Борошномели України» заявили, що одним зі способів зберегти нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби може бути запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи «в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів».

Попереднього дня, 26 березня, заступник міністра економіки України у справах сільського господарства Тарас Висоцький заявив агентству Reuters, що Київ не планує обмежувати експорт продуктів харчування.
…

Національний банк України встановив на понеділок, 30 березня, курс 28 гривень 18 копійок за долар, послабивши національну валюту на чотири копійки порівняно з офіційним курсом на 27 березня.

На українському міжбанківському валютному ринку більшу частину сесії 27 березня пропозиція долара була вищою за попит. Зранку, за даними Finance.ua, торги відкрилися вище від рівня попереднього закриття, котирування сягали 28 гривень 25–28 копійок за долар, але вихід НБУ з пропозицією американської валюти змінив тренд. Надалі цей рух підкріпили і продавці долара, торги завершилися на рівні 28 гривень 6–12 копійок за одиницю американської валюти, інформує сайт «Мінфін».

Ще на початку березня долар в Україні коштував менш як 25 гривень, але на піку пов’язаної з поширенням коронавірусної інфекції та обвалом світових ринків паніки котирування перевищили 28 гривень за долар.

 
…

Всеукраїнська асоціація пекарів і асоціація «Борошномели України» звернулися до української влади з відкритим листом із приводу значного зростання цін на продовольчу пшеницю, що ближчим часом призведе й до зростання цін на хліб.

Їхній лист до президента, прем’єр-міністра, міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, Київського міського голови і секретаря Ради національної безпеки і оборони публікує низка засобів інформації. В ньому, згідно з опублікованими текстами, виробники хліба й борошна зазначають: внаслідок згаданого здорожчання пшениці «через зростання попиту на зовнішніх ринках і через сезонні фактори» підвищення ціни на хліб, що є товаром першої необхідності, для громадян на 15–20 відсотків найближчим часом «є майже доконаним фактом».

За словами авторів звернення, пекарі й борошномели наголошують, що роблять усе, щоб «зростання не було різким і болісним для споживачів», а також щоб покрити зростання попиту на хлібі і хлібобулочні вироби в роздрібній мережі.

При цьому вони заявляють, що в обставинах, які склалися, вони звертаються з проханням «допомогти… зберегти нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби».

«Одним зі способів це зробити ми бачимо запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів», – вважають автори листа.

За їхніми словами, вони усвідомлюють, що «такий крок може викликати незадоволення в частини експортерів», тому вони готові надати пропозиції про те, як врегулювати це питання «в рамках національного антикризового штабу для протидії пандемії чи на будь-якій іншій оперативній і ефективній платформі для діалогу виробників і влади».

Попереднього дня, 26 березня, заступник міністра економіки України у справах сільського господарства Тарас Висоцький заявив агентству Reuters, що Київ не планує обмежувати експорт продуктів харчування.
…