Author: MyDialog

your ad here

Біографія та Участь у “Справі Мідаса” ексміністра Германа Галущенко

Герман Галущенко — Біографія та Участь у “Справі Мідаса”.

Герман Валерійович #Галущенко обіймав високі посади, зокрема Міністра енергетики та Міністра юстиції України, але його діяльність наразі тісно пов’язана з гучним корупційним скандалом під назвою “Справа Мідаса”.

Основні Віхи Біографії.
Герман Галущенко народився 1 травня 1973 року у місті #Львові.

Освіта: у 1995 році закінчив Львівський державний університет за спеціальністю “#Правознавство”
(отримав диплом юриста).
Також закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі за спеціальністю “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” (магістр міжнародного менеджменту).

Кар’єра: працював в органах #прокуратури (м. Львова) та у Міністерстві закордонних справ (зокрема, у договірно-правовому департаменті та як представник України у комітеті Ради Європи по боротьбі з #корупцією).

Обіймав посади заступника керівника департаменту Секретаріату (#Адміністрації) #Президента України, директора департаменту судової роботи Міністерства юстиції України.

Герман Галущенко працював на різних посадах у Секретаріаті (Адміністрації) Президента України протягом досить тривалого періоду, з 1997 до 2010 року.

За цей час Президентами України були:
Леонід #Кучма (Президент України з 19 липня 1994 року по 23 січня 2005 року). Таким чином, Галущенко працював у Секретаріаті Президента під керівництвом Кучми з 1997 по 2005 рік (ось звідки корупційна підготовка).

Віктор #Ющенко (Президент України з 23 січня 2005 року по 25 лютого 2010 року). Таким чином, Галущенко працював у Секретаріаті Президента під керівництвом Ющенка з 2005 по 2010 рік.

Він обіймав посаду заступника керівника департаменту в останній період своєї роботи в АП/Секретаріаті.

У 2013-2014 роках та з травня 2020 року працював в НАЕК “#Енергоатом”, де був виконавчим директором з правового забезпечення, а потім віцепрезидентом.

З 2012 року викладає міжнародне приватне право як доцент в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Політична та Державна Діяльність:
З 29 квітня 2021 року до 17 липня 2025 року очолював Міністерство #енергетики України. Був членом Ради національної безпеки і оборони України.

17 липня 2025 року був призначений на посаду Міністра #юстиції України.
Має почесне звання “Заслужений юрист України” (2004 р.) та нагороджений Орденом Данила Галицького (2009 р.).

Сім’я: Одружений, має трьох дітей: дві доньки та сина. У декларації за 2023 рік з’явилася четверта дитина (син на ім’я Лев), народжена у #Швейцарії, при цьому відомості про дружину в декларації за 2022 рік вже були відсутні!!!

Участь у “Справі Мідаса”.
”Справа #Мідаса” — це масштабний корупційний скандал, викритий #НАБУ та #САП, пов’язаний зі злочинною організацією у сферах енергетики та оборони, яка, за версією слідства, організувала відмивання коштів та розкрадання на стратегічних державних підприємствах, зокрема в НАЕК “Енергоатом”. Загалом фігурантам інкримінують “відмивання” $100 мільйонів!!!

Суть Схеми: Злочинна організація нібито вимагала та отримувала неправомірну вигоду від контрагентів “Енергоатому” у розмірі 10–15% від вартості контрактів.

Фігуранти та Псевдоніми: У рамках розслідування фігурують бізнесмени та посадовці, які використовували псевдоніми:

Тимур #Міндіч (бізнесмен, керівник організації) — “#Карлсон”.

Герман Галущенко (ексміністр енергетики, на той час Міністр юстиції) згадується на аудіозаписах під псевдонімами “#Професор” або “#Сигізмунд”. Хоча його голосу на оприлюднених записах, за наявними даними, не було.

Ексрадник міністра енергетики Ігор #Миронюк — “#Рокет”.

Виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки “Енергоатому” Дмитро #Басов — “#Тенор”.

Роль Галущенка (за версією слідства): Дмитро Басов та Ігор Миронюк, використовуючи службові повноваження та вплив міністра енергетики Германа Галущенка, нібито забезпечували отримання значних коштів.

Слідчі Дії та Відсторонення:
10-11 листопада 2025 року Міністерство юстиції підтвердило проведення слідчих дій (обшуків) за участю міністра Германа Галущенка у справі “Енергоатому”.

12 листопада 2025 року Уряд ухвалив рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків Міністра юстиції на час розслідування. Того ж дня з’явилася інформація про його відставку з посади.

Сам Галущенко заявив, що захищатиме себе в юридичній площині та вважає відсторонення на час розслідування “цивілізованим і правильним сценарієм”. Він утримувався від публічних коментарів через таємницю досудового розслідування.

Підозра: Станом на 12 листопада 2025 року, підозру самому Герману Галущенку не було вручено, проте він фігурує у матеріалах справи. Підозри отримали інші ключові особи, зокрема Тимур Міндіч, Ігор Миронюк та Дмитро Басов.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Схема “Мідас”, державні закупівлі, відповідальність керівників Енергоатому і Міненерго

Є дуже важливе питання, яке стосується не лише фігурантів схеми “Мідас”, але й усіх державних закупівель: відповідальності посадових осіб замовника (покупця).

Адже для існування такої масштабної та систематичної схеми корупції, як “#Мідас”, необхідна участь та/або сприяння посадових осіб з боку “#Енергоатому”, а потенційно і вищестоящих органів (наприклад, #Міненерго).

Юридична та Корупційна Схема
З юридичної точки зору, слідство має розглянути декілька ключових аспектів, які вказують на імовірну причетність працівників “Енергоатому”:

1. Звинувачення у Зловживанні Владою та Халатності.
Висока ймовірність того, що працівникам “Енергоатому”, які відповідали за закупівлі, мають бути висунуті підозри за статтями, пов’язаними з:

Зловживанням владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ): Це стосується випадків, коли посадова особа, діючи в інтересах третіх осіб (у цьому випадку — організаторів схеми та постачальників), завдала шкоди державній компанії, наприклад, свідомо погоджуючи договори із завищеними цінами.

Службовою недбалістю (ст. 367 ККУ): Якщо чиновник не вжив необхідних заходів для перевірки ринкових цін, що призвело до закупівлі за значно завищеною вартістю і, як наслідок, до збитків для ДП “Енергоатом”. Хоча це менш суворе звинувачення, воно все одно передбачає відповідальність.

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди (хабар) (ст. 368 ККУ): Це найпряміше звинувачення, якщо буде доведено, що працівники “Енергоатому” отримували “подяки” (частину “відкату”) за сприяння у проведенні закупівель.

2. Принцип “Подвійного Кола”
Корупційні схеми в закупівлях зазвичай мають “подвійне коло причетності”:

Створення “шлагбауму”, посередництво, тиск, збір “відкатів”. Вимагання, Організація злочинної групи. Внутрішні Посадовці (Енергоатом/Міненерго) Забезпечення перемоги “правильних” постачальників; погодження кошторису із завищеними цінами; непроведення належного аналізу ринкових цін; швидке підписання актів та проведення оплати.
#Зловживання, #Службова #недбалість, #Хабарництво!

Якщо внутрішні посадовці не знали про вимагання, але погоджували завищені ціни, це службова недбалість. Якщо вони свідомо погоджували ціни і отримували за це гроші, це хабарництво та зловживання владою.

3. Роль Міністерства Енергетики.
Якщо схема діяла роками і на мільярдні суми, це створює підозру щодо можливої причетності або, принаймні, службової недбалості вищого керівництва “Енергоатому” та кураторів у Міненерго.

Вищестоящі органи мають здійснювати нагляд та аудит фінансової діяльності #ДП. Відсутність реакції на систематично завищені ціни може свідчити або про:

Безпорадність і некомпетентність (Службова недбалість).

Зацікавленість у схемі (Можливе хабарництво).

Очікування від Слідства.
Таким чином, у межах всебічного розслідування НАБУ та САП зобов’язані перевірити причетність посадових осіб “Енергоатому” та Міненерго.

Якщо в межах розслідування буде знайдено докази:

Листування або дзвінків, що підтверджують домовленість про отримання “подяк”.

Фактичного отримання грошових коштів або майна (неправомірної вигоди).

Наказів чи розпоряджень, які прямо вказували на закупівлю за цінами, що були свідомо завищені.

…то слідство, безумовно, мусить висунути підозри й працівникам державного підприємства.

Підсумок: Розслідування корупції у держзакупівлях рідко обмежується лише зовнішніми вимагачами. Успіх схеми напряму залежить від корумпованих “сплячих агентів” усередині компанії-замовника, які забезпечують проходження документів і платежів. Це є логічним продовженням розслідування, і громадськість цілком справедливо очікує нових підозр.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Через космічні відкати в Енергоатомі, українцям вдвічі підняли ціни на світло

Для українців під час війни є дуже чутливим питання вартості #комунальних послуг і в тому числі #електроенергії, яка не так давно подорожчала майже в два рази.

Ми розуміємо, що внаслідок руйнування росією української критичної інфраструктури, необхідні додаткові кошти для її відновлення.

Але якщо багато років Енергоатом втрачав десятки чи сотні мільярдів гривень через завищення цін постачальниками і космічні відкати, то хіба це не вплинуло на собівартість електроенергії?

Багаторічні корупційні схеми, подібні до “#Мідас”, які призводять до значного завищення цін на закупівлі “Енергоатому”, безпосередньо і негативно впливають на собівартість української електроенергії.

Ось як саме це відбувається:
Вплив Корупції на Собівартість Електроенергії. ”#Енергоатом” є ключовим виробником електроенергії в Україні. Собівартість електроенергії, виробленої на атомних електростанціях (#АЕС), формується з кількох основних компонентів:

Паливо: Вартість #ядерного палива.

Експлуатація та #Ремонт: Витрати на підтримку роботи, поточні ремонти, модернізацію обладнання та забезпечення безпеки.

Персонал: #Заробітна плата працівників.

Капітальні #інвестиції: Кошти на будівництво нових блоків або заміну зношеного обладнання.

1. Зростання Витрат на Експлуатацію та Ремонт. Схема “Мідас” стосувалася саме #закупівель обладнання, запчастин та послуг для АЕС, які входять до пункту 2 (“Експлуатація та Ремонт”).
Переплата = Збільшення Собівартості: Якщо “Енергоатом” купував обладнання чи послуги із 30-відсотковою (чи більше) націнкою для покриття “відкатів”, ці завищені витрати автоматично включалися у собівартість виробленої електроенергії. Чим вищі операційні витрати, тим вища собівартість.

2. Зниження Інвестиційного Ресурсу
Навіть якщо “Енергоатом” покривав ці витрати, він втрачав величезну суму грошей, яку міг би використати на:

Модернізацію та підвищення ефективності: Замість того, щоб вкладати мільярди у нове, більш ефективне обладнання, ці гроші йшли на кишені корупціонерів.

Створення #фінансового “запасу міцності”: Втрачені кошти могли б сформувати фонд для швидкого відновлення інфраструктури, що могло б послабити необхідність різкого підвищення тарифів під час війни.

3. Вплив на #Тариф.
Хоча тарифи для населення в Україні до війни встановлювалися на рівні, який часто був нижчим за реальну ринкову ціну (із механізмом ПСО — Покладення спеціальних обов’язків), корупція все одно впливала на фінансову систему:

Зростання фінансового навантаження: Завищена собівартість означає, що різниця між реальною ціною та пільговим тарифом стає ще більшою. Це призводить до зростання дотацій або фінансового навантаження на державний бюджет, або на інші учасники ринку (наприклад, “#Гарантований покупець”).

Створення передумов для підвищення: Систематична втрата десятків мільярдів гривень через корупцію робила “Енергоатом” фінансово слабшим. У результаті, коли виникла нагальна потреба у коштах на відновлення (через руйнування від агресії), державній владі довелося приймати рішення про підвищення тарифу, оскільки фінансові резерви, які могли б бути сформовані, були розкрадені.

Висновок.
Корупція в “Енергоатомі” була і є бомбою уповільненої дії для української #енергетики.

Переплати за закупівлі:
Прямо завищували #собівартість електроенергії.

Позбавляли підприємство мільярдних ресурсів для #модернізації та формування фінансової “подушки”.

Ці фактори, поєднані з військовими руйнуваннями, зробили неминучою необхідність підвищення тарифів для покриття операційних потреб та відновлення критичної інфраструктури.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Аналітика закупівель “Енергоатому” та “відкатів” постачальників

Аналітика закупівлі “Енергоатомом” та “Відкатів” постачальників.

Акцентуєте увагу на двох ключових моментах:

Розмір “відкату”: За даними #НАБУ/#САП, фігуранти вимагали 10-15% від суми контракту. Загальний обсяг закупівель #Енергоатому: називається сума в 200 млрд грн щорічних закупівель (хоча ця цифра може варіюватися залежно від року та джерела, вона підкреслює масштаб операцій).

1. Зв’язок “#Відкат” → “#Націнка” → “#Рентабельність”.
Мінімальна націнка для покриття “відкату”: Щоб постачальник міг заплатити 10-15% “відкату” і при цьому не працювати собі у збиток, він повинен був додати цю суму (або навіть більше) до своєї стандартної ціни.

Висновок про 30% рентабельність постачальника: Якщо постачальник має нормальну операційну рентабельність, скажімо, 10-15%, і до нього додається відкат 10-15%, то загальна націнка має покривати обидва елементи, щоб ще залишити прибуток.

Простий приклад: Якщо собівартість товару C = 100 грн. Постачальник хоче 10% прибутку (10 грн). Він має віддати 15% “відкату” (15 грн). Загальна сума, яку він має отримати: 100 + 10 + 15 = 125 грн.

Це означає, що закупівля відбулася за ціною, завищеною мінімум на 25% від справедливої ціни + нормальний прибуток постачальника.

Висновок: Щоб покрити 10-15% “відкату” і зберегти свій законний прибуток, постачальники, ймовірно, мали завищувати ціну закупівлі на 20-35% (або й більше) від ринкової ціни, яка включає їхню стандартну маржу. Тому оцінка в “мінімум 30%” є дуже близькою до реальних економічних механізмів такої схеми.

2. Масштаб потенційних #збитків.
Навіть якщо взяти мінімальний відсоток “відкату” (10%) від умовної річної суми закупівель у 200 млрд грн, це становить 20 млрд грн потенційних корупційних втрат на рік!!!

Ця сума не є чистим прибутком постачальника, але вона відображає мінімальний обсяг коштів, які були переплачені державним підприємством.

Фактичні збитки для “Енергоатому” (якщо враховувати загальне завищення ціни) можуть бути значно вищими — у межах 30-40 млрд грн на рік, якщо оцінка 30% націнки є правильною!!!

3. Функціональність схеми “#Шлагбаум”.
Слідство НАБУ/САП також згадувало механізм, який називали “шлагбаум” — нав’язування постачальникам умов сплати “відкату” за уникнення блокування платежів або за збереження статусу постачальника.

Це означає, що постачальники могли:
а) Працювати через #завищення ціни: Це дає їм гроші на “відкат” і зберігає їхній прибуток. (Основний механізм).

б) Працювати за ринковою ціною, але віддавати свій прибуток: Якщо вони віддавали 10-15% від контракту, це могло повністю “з’їдати” їхню маржу, але вони йшли на це, щоб зберегти обсяги (адже “Енергоатом” — стратегічно важливий клієнт з великими закупівлями).

в) Комбінувати: Невелике підвищення ціни + часткова віддача власного прибутку.

В усіх випадках, кінцевий платник — державне підприємство “Енергоатом” (і, відповідно, #державний #бюджет/споживач) — зазнає збитків або через пряму переплату, або через неможливість отримати більш вигідні ціни.

Висновок
Викладене питання не лише логічне, але й підтверджує, що корупційна схема “#Мідас”, якщо висновки слідства відповідають дійсності, діяла за класичним принципом завищення ціни державних закупівель для фінансування “відкатів”.

Це призводило до:
Прямих збитків для “Енергоатому” через закупівлю товарів за цінами, ймовірно, завищеними на 20-35% (з урахуванням покриття 10-15% “відкату” та нормальної маржі постачальника).

Потенційного підриву фінансової стійкості #стратегічного підприємства в критичний для енергетики час.
Офіційно підтвердити точні цифри націнок та рентабельності може лише економічна експертиза в межах судового розслідування. Проте, з економічної точки зору, дана аналітика є цілком виправданою.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

На фоні війни і економічного краху в росії, бабусі стали супер шахраями

В росії на фоні економічного занепаду, внаслідок агресивної війни, стало масовим явище, коли люди похилого віку продають свою #нерухомість, а після отримання коштів від покупця, пишуть заяву в #поліцію і через #суд повертають собі продане житло, але рішення судів таке, що ці продавці не зобов’язані повертати покупцям отримані від них гроші (справа Доліної наприклад). Чи є такі ризики в Україні?

Пояснення українського #юриста:

Ваше питання стосується дуже важливого аспекту захисту прав покупця нерухомості. Ситуація, яку Ви описуєте (визнання договору недійсним і повернення нерухомості продавцю без повернення ним отриманих коштів), у контексті українського законодавства є вкрай малоймовірною для добросовісного покупця.

Ось ключові моменти, які стосуються українського законодавства та судової практики.
Українське законодавство та реституція.
Наслідок недійсності договору (#Реституція). Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов’язана повернути іншій стороні усе, що вона одержала на виконання цього правочину.

Це означає, що якщо суд визнає договір купівлі-продажу недійсним, то:

Покупець повертає нерухомість (квартиру/будинок).

Продавець повертає отримані кошти (гроші).

Судове рішення в Україні, яке б зобов’язало покупця повернути нерухомість, але звільнило продавця від обов’язку повернути гроші в рамках реституції, суперечило б базовим принципам цивільного права та стало б підставою для оскарження в апеляційній та касаційній інстанціях (#Верховний Суд).

Захист добросовісного набувача.
Українське право містить концепцію добросовісного набувача. Якщо покупець не знав і не міг знати про дефекти правочину (наприклад, про те, що продавець діє під впливом обману, або є недієздатним), він має сильніший правовий захист.

У багатьох випадках суди стають на бік добросовісного набувача, особливо якщо право власності було зареєстроване відповідно до закону.

Безпідставне збагачення (#Кондикція).
Навіть якщо реституція (як наслідок недійсності договору) чомусь не застосовується, продавець, який отримав гроші і повернув собі нерухомість, є особою, яка безпідставно набула майно за рахунок іншої особи (стаття 1212 ЦК України).
У такому випадку, покупець має право вимагати повернення коштів як безпідставно набутих.

Ризики, які дійсно існують в Україні. Ризики визнання угоди недійсною і пов’язаних із цим складнощів в Україні, як правило, виникають через:

Недієздатність/обмежена дієздатність продавця (особливо актуально для літніх людей, як у Вашому прикладі, якщо продавець має психічні розлади і не усвідомлював своїх дій).

Для уникнення цього, у сумнівних випадках можна вимагати медичну довідку або проведення нотаріусом відеофіксації/опитування.

Відсутність згоди всіх необхідних осіб (наприклад, одного з подружжя, співвласників, або органу опіки та піклування).

Омана, насильство, помилка при укладенні договору.

Продаж об’єкта, що перебуває під арештом, забороною чи іпотекою (хоча нотаріус має перевіряти це за реєстрами).

Важливо: Якщо договір визнається недійсним, гроші мають бути повернуті продавцем (це пряма вимога закону). Проблема може бути не в рішенні суду, а у фактичному виконанні цього рішення, якщо продавець уже встиг витратити кошти та не має іншого майна для стягнення.

Як себе убезпечити?
Щоб мінімізувати ризики, особливо при купівлі у людей похилого віку:

Ретельна перевірка: Нотаріус має обов’язково #перевірити правовстановлюючі документи, відсутність обтяжень (арешти, іпотеки) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Спосіб оплати: Використовуйте банківські розрахунки або банківську комірку/рахунок ескроу. Це фіксує факт передачі точної суми і гарантує, що кошти будуть передані продавцю лише після державної реєстрації Вашого права власності.

Перевірка #дієздатності: Зверніть увагу на поведінку продавця. Якщо є найменші сумніви щодо його здатності розуміти значення своїх дій, це є великим ризиком. Деякі нотаріуси можуть вимагати довідку від лікаря-психіатра (хоча це не є обов’язковою вимогою закону, це додаткова гарантія).

Умови договору: Переконайтеся, що договір містить чітке підтвердження отримання коштів і положення про реституцію в разі недійсності.

Таким чином, сценарій з російської судової практики, де продавцю не потрібно повертати гроші, в Україні суперечить основним принципам законодавства і є вкрай малоймовірним для реалізації. Головний ризик полягає у виконанні рішення про повернення коштів, якщо продавець виявиться неплатоспроможним.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Методи громадського контролю для протидії популізму і нереалістичним обіцянкам на виборах

Методи громадського контролю для протидії популізму, нереалістичним обіцянкам та тіньовому фінансуванню виборів.

Громадяни, #журналісти та неурядові організації (#НУО) відіграють ключову роль у захисті демократичних процесів. Вони використовують низку методів для забезпечення прозорості та підзвітності політиків і партій.

Протидія #популізму та нереалістичним обіцянкам
Основний метод тут — це #фактчекінг та аналітична робота, що розкриває справжню сутність популістських заяв.

Фактчекінг та #верифікація:
Перевірка обіцянок: Журналісти та НУО систематично перевіряють, чи відповідають дійсності заяви політиків, особливо щодо економічних показників, статистики та реальності виконання обіцянок (наприклад, чи вистачить бюджету на фінансування оголошених соціальних програм).

Розвінчування маніпуляцій: Виявлення та публічне спростування емоційних маніпуляцій, поширення дезінформації та використання ворожої риторики (риторики “ми проти них”).

Аналітична журналістика:
Контекстуалізація: Надання глибокого контексту для розуміння причинно-наслідкових зв’язків замість простих популістських рішень.

Експертні оцінки: Залучення незалежних #економістів, #соціологів та #юристів для надання обґрунтованих оцінок реалістичності програм та обіцянок.

Громадська #освіта та #дискусії:
Медіаграмотність: Навчання громадян критичному мисленню та розпізнаванню пропаганди й популістських прийомів.

Публічні #дебати: Організація майданчиків, де політики змушені відповідати на складні запитання та захищати свої програми перед експертами та громадськістю.

Протидія #тіньовому фінансуванню виборів
Контроль за фінансами — це запорука чесних виборів. Це завдання вимагає моніторингу, розслідувань та адвокації.

Моніторинг фінансів кампаній:
Аналіз звітів: НУО та журналісти ретельно вивчають офіційні фінансові звіти партій та кандидатів, які подаються до виборчих комісій чи спеціалізованих органів (наприклад, НАЗК в Україні).

Виявлення аномалій: Пошук підозріло великих пожертв від фізичних осіб, внесків від компаній, що не мають очевидного зв’язку з політикою, або значних розбіжностей між задекларованими витратами та реальною вартістю кампанії (наприклад, ціною зовнішньої реклами).

Журналістські #розслідування:
Викриття схем: Проведення розслідувань для виявлення прихованих донорів, “підставних” осіб (так званих “технічних донорів”) та використання нелегальних коштів (чорної готівки).

Джерела #фінансування: Встановлення зв’язків між політиками, бізнесом та державними закупівлями (потенційні схеми “послуга за послугу”).

Спостереження та виборчий контроль:
Моніторинг #агітації: Спостереження за виборчим процесом та фіксація порушень, таких як прихована реклама, “джинса” у #ЗМІ, нелегальне розміщення агітаційних матеріалів, що може свідчити про невраховані витрати.

День #виборів: Забезпечення незалежного спостереження на дільницях, щоб запобігти прямому підкупу виборців або фальсифікаціям.

Адвокація та правові дії:
Вимога прозорості: Публічна адвокація за посилення законодавства про фінансування політичних партій та виборчих кампаній.

Звернення до органів: Подання офіційних звернень, #скарг та #позовів до правоохоронних органів, антикорупційних структур та судів щодо виявлених фактів порушень.

Резюме: #Громадський контроль — це безперервна робота з аналізу, висвітлення та тиску на владу для дотримання демократичних стандартів.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Фінансування виборчих кампаній, як інструмент боротьби з обманом виборців

Aспекти регулювання фінансування виборчих кампаній як головного інструменту боротьби з обманом виборців.

Регулювання #Фінансування #Кампаній: Світовий Досвід та Інструменти
Боротьба з “грошима в політиці” зосереджена на трьох ключових напрямках: Прозорість, Обмеження та Контроль.

1. #Прозорість (Transparency)
Мета: Зробити видимим, хто платить, щоб виборець міг оцінити потенційний вплив.

Розкриття Донорів (Donor Disclosure):
У більшості розвинених демократій (США, Канада, країни ЄС) існує вимога публікувати повний список усіх донорів та суми їхніх внесків, особливо тих, що перевищують певний поріг. Приклад: У США Федеральна виборча комісія (#FEC) надає відкритий доступ до цих даних, дозволяючи журналістам та громадськості відстежувати зв’язки.

Своєчасність Розкриття: Звіти мають подаватися не лише після виборів, але й регулярно під час кампанії (щомісяця, щокварталу), щоб виборці мали актуальну інформацію.

Розкриття Витрат (#Expenditure #Disclosure): Кандидати та партії повинні детально звітувати, на що саме були витрачені кошти (реклама, зарплати, мітинги тощо).

2. #Обмеження (Limits)
Мета: Зменшити залежність політиків від великих приватних інвесторів та урівняти можливості.

Ліміти на Внески (Contribution Limits):
Встановлення максимальної суми, яку фізична чи юридична особа може пожертвувати одному кандидату чи партії протягом виборчого циклу. Це запобігає ситуації, коли один олігарх може повністю профінансувати кампанію.

Ліміти на Витрати (#Spending Limits):
Встановлення максимальної загальної суми, яку кандидат чи партія може витратити на всю кампанію.

Дискусія: Хоча це ефективний інструмент, у деяких країнах (зокрема, у США) ліміти на витрати є предметом конституційних суперечок як обмеження свободи слова.

Заборона «#Брудних» Грошей: Заборона внесків від анонімних джерел, іноземних урядів/компаній, а іноді й від певних типів бізнесу (наприклад, алкогольний чи тютюновий лобі).

3. #Контроль та Забезпечення (#Enforcement)
Мета: Забезпечити дотримання правил та ефективно карати за порушення.

Незалежний Наглядовий Орган:
Успішні моделі передбачають існування сильного та незалежного органу (як-от FEC у США, виборчі комісії/аудитори в ЄС), який має право проводити аудит, накладати штрафи та передавати справи до суду.

Державне #Фінансування (Public Funding): Надання партіям та кандидатам державних коштів (на основі результатів минулих виборів або кількості членів) зменшує необхідність шукати великих приватних донорів. Це допомагає невеликим, але якісним політичним силам конкурувати.

Суворі #Санкції: Штрафи за порушення мають бути настільки високими, щоб економічно знеохочувати тіньове фінансування. У випадках системного та значного порушення може застосовуватися #кримінальна відповідальність або навіть скасування реєстрації кандидата чи партії.

Регулювання Фінансування в Україні. Україна робила значні кроки у реформуванні, але зіткнулася з проблемами імплементації та політичного спротиву.

Основні Проблеми та Інструменти
Регулювання Прозорості: Закон вимагає звітування партій до #НАЗК. Фінансування має бути публічним.

Тіньове фінансування через фіктивних донорів (“донори-роботяги”) або через фірми-«прокладки». Звіти часто подаються з великою затримкою або після виборів.

Державний Контроль НАЗК здійснює перевірку звітів. #НАБУ розслідує корупційні схеми. Слабкість контролюючих органів (нестача ресурсів, політичний тиск) та довготривалість судових процесів.

Державне Фінансування #Державне фінансування статутної діяльності партій, які подолали 2% бар’єр на парламентських виборах.

Замороження або обмеження державного фінансування під час воєнного стану, що знову посилює залежність від приватних донорів.
Обмеження Витрат Існують ліміти на витрати виборчих фондів.

Що потрібно Україні для посилення боротьби.
Посилення #Незалежності НАЗК: Гарантувати незалежність та надати більше повноважень для оперативного доступу до банківських даних для виявлення фіктивних донорів.

Діджиталізація Прозорості: Створення єдиного, легкодоступного та інтерактивного онлайн-реєстру донорів та витрат, що оновлюється в реальному часі під час кампанії.

Ефективне #Покарання: Спрощення процедур для накладення значних штрафів на кандидатів та партії, які подали неправдиві або неповні звіти. Це має бути швидко і невідворотно.

Регулювання Політичної Реклами: Встановлення прозорих правил розміщення політичної реклами в соціальних мережах та на ТБ, щоб не допустити прихованого фінансування через «джинсу» та чорний піар.

Боротьба з нечесним фінансуванням – це постійна «гра в кота і мишу», де політики завжди намагаються обійти правила, а суспільство та контролюючі органи мають постійно вдосконалювати механізми контролю.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Питання призовного віку є однією з найчутливіших тем у часи військових конфліктів

Світова Практика Призовного Віку.

Питання #призовного віку та військового обов’язку є однією з найчутливіших тем у часи військових конфліктів, і досвід України, особливо у світлі повномасштабного вторгнення, не є винятком. Моя особиста історія призову у 18 років, хоч і пов’язана з умовами Афганської #війни, резонує з історичними прецедентами та сучасними світовими практиками.

У сучасному світі не існує єдиного універсального призовного віку. Він залежить від військово-політичної доктрини країни, її безпекових викликів, економічних можливостей та демографічної ситуації.

Домінуючі Моделі Військового Обов’язку. Світову практику можна умовно поділити на три основні категорії:

#Добровільна армія: Комплектування відбувається виключно на контрактній основі. #США, Велика #Британія, #Канада, #Франція (переважно), #Австралія.

Обов’язковий призов (строкова служба): Встановлений законом обов’язок для громадян чоловічої статі (іноді й жіночої) проходити військову підготовку. #Ізраїль, Південна #Корея, #Швейцарія, #Фінляндія, #Бразилія, #Туреччина.

Змішана модель: Існує обов’язковий призов, але він поєднується із сильною системою резерву та/або суттєвою часткою контрактників. #Німеччина (призупинено, але може бути відновлено), країни #Балтії (частково).

Вік Призову, Світовий Діапазон.
Більшість країн, де існує обов’язкова військова служба, встановлюють нижній поріг призову на рівні 18 років. Це відповідає міжнародному праву (зокрема, Протоколу до Конвенції про права дитини, що стосується участі дітей у збройних конфліктах), яке визначає 18 років як мінімальний вік для обов’язкової військової служби, хоча добровольці можуть бути прийняті і раніше.

18 років як стандарт.

Південна Корея: Призовний вік 18-30 років. Служба триває близько 18-24 місяців. Це прямий наслідок постійної загрози з боку КНДР.

Китай: Призовний вік 18-22 років.
Бразилія: Чоловіки зобов’язані зареєструватися у 18 років і можуть бути призвані з 19 років.

Туреччина: Призов починається з 20 років, але зобов’язання починається з 18.

Винятки та особливі моделі (Ізраїль). Однією з найбільш унікальних і релевантних до контексту постійної загрози є модель Ізраїлю. Тут обов’язковій службі підлягають як чоловіки, так і жінки: Вік призову: 18 років. Тривалість: Чоловіки — 32 місяці, жінки — 24 місяці.
Система резерву: Після служби громадяни до 40 років регулярно призиваються на військові збори та є основою для швидкої мобілізації у разі великої війни.

Модель “#Громадянин-#солдат” (#Швейцарія та #Фінляндія).
Ці країни мають обов’язкову службу, але акцент робиться на підготовці сильного резерву:
Швейцарія: Призовний вік — 18-30 років. Активна служба коротка, але після неї громадяни перебувають у резерві до 40 років і проходять щорічні військові збори.

Фактори, що Впливають на Вік Призову. Рішення про встановлення чи зміну призовного віку завжди є балансом між військовими потребами та соціальними наслідками:

Військова #Необхідність: У разі ведення інтенсивних бойових дій (як в Україні) чи постійної зовнішньої загрози (як у Південній Кореї, Ізраїлі) потреба у великій кількості особового складу стає пріоритетом. У цих умовах зниження призовного віку забезпечує ширшу мобілізаційну базу.

Фізична та Психологічна Зрілість: 18-річний вік, як правило, вважається часом, коли фізична підготовка людини досягає необхідного рівня. Моя історія підтверджує, що індивідуальна готовність до служби може бути високою і у цьому віці.

Освіта та Кар’єра: Підняття призовного віку (наприклад, до 20-21 року) дозволяє молоді отримати базову професійну освіту або закінчити бакалаврат, що сприяє розвитку країни та забезпечує армію більш освіченими кадрами. Це було одним з аргументів для підвищення віку призову в Україні.

Висновок для Українського Контексту. Світова практика демонструє, що 18 років є загальновизнаним нижнім порогом для обов’язкового призову, особливо у країнах із високим рівнем безпекових загроз. Зниження призовного віку в Україні, яке наразі обговорюється, має чіткий військовий прецедент у світовій історії — необхідність поповнення особового складу під час війни.

З іншого боку, досвід розвинених країн показує, що найкращі армії сьогодні покладаються не лише на чисельність, а й на висококваліфікований та мотивований особовий склад, незалежно від того, чи це 18-річні, чи 25-річні бійці.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Олексій Чернишов: процесуальний статус у гучних розслідуваннях НАБУ/САП

Олексій Чернишов: Факти та процесуальний статус у гучних розслідуваннях НАБУ/САП.

Огляд резонансних справ, у яких фігурує ексвіцепрем’єр-міністр та колишній голова Київської ОДА, згідно з офіційними даними антикорупційних органів та рішеннями #ВАКС (станом на листопад 2025 року).

Олексій #Чернишов, який обіймав високі державні посади, включно з постом Віце-прем’єр-міністра, є фігурантом двох масштабних корупційних розслідувань, які ведуть Національне антикорупційне бюро України (#НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (#САП).

Справа “Операція #Мідас” (Енергетика та незаконне збагачення)
Це розслідування є найбільш резонансним і стосується ймовірної участі Чернишова у злочинній організації, що діяла у сфері енергетичного комплексу.

Суть підозри: НАБУ та САП інкримінують Чернишову незаконне збагачення (ст. 368-5 КК України).

Зміст звинувачень: Слідство стверджує, що посадовець був учасником схеми, пов’язаної з корупційними оборудками у сфері енергетики (зокрема, за участю “#Енергоатому”).

Псевдонім “Че #Гевара”: У матеріалах слідства фігурує особа під псевдонімом “Че Гевара”, яку, за версією антикорупційних органів, ідентифікують як Олексія Чернишова. Детективи задокументували факти отримання цією особою та її довіреними особами значних сум готівки (за даними ЗМІ, понад $1.2 млн та €100 тис) як частки від злочинних доходів.

Процесуальний статус у ВАКС:
Підозра була оголошена у листопаді 2025 року. Наразі у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) очікується або триває розгляд клопотання НАБУ/САП про обрання Чернишову запобіжного заходу (за інформацією ЗМІ, у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави).

Справа щодо #Мінрегіону (Зловживання та вигода)
Це розслідування стосується періоду його роботи на посаді Міністра розвитку громад та територій.
Суть підозри: Чернишову висунуто підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України).

Зміст звинувачень: За версією слідства, посадовець сприяв забудовнику в незаконній передачі земельної ділянки. В обмін на це він нібито отримав неправомірну вигоду у вигляді знижок на придбання нерухомості (за даними ЗМІ, близько 14,5 млн грн).

Процесуальний статус у ВАКС:
Запобіжний захід: У червні 2025 року ВАКС призначив заставу у розмірі 120 млн 2 тис. 668 грн. Застава була внесена.

Обмеження: На Чернишова були покладені процесуальні обов’язки (зокрема, не виїжджати без дозволу за межі України, утримуватися від спілкування зі свідками), термін дії яких ВАКС неодноразово продовжував.

Відсторонення: Суд відмовив у клопотанні про відсторонення Чернишова від посади, і це рішення було підтверджено Апеляційною палатою.

Стадія: Справа перебуває на стадії досудового розслідування, обвинувальний акт до суду ще не переданий.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

«Інвестцигани»: Блиск обману, гіркота помсти. Дві сторони однієї афери

«Інвестцигани»: Блиск обману, гіркота помсти. Дві сторони однієї афери.

Останні роки ознаменувалися справжнім бумом #інвестицій. Однак разом із зростанням інтересу до фінансових ринків розквітла і тіньова сторона цієї сфери — “#інвестциганство”. Цей термін, хоч і є неформальним, влучно описує шахраїв, які, прикриваючись модними словами та показною розкішшю, виманюють гроші у довірливих громадян, обіцяючи “легкі” та “швидкі” прибутки.

Хто такі «Інвестцигани» і як вони діють?
”Інвестцигани” — це #псевдо-експерти, які створюють ілюзію успішного #інвестора чи #трейдера. Їхня діяльність найчастіше зосереджена в соціальних мережах (#Instagram, #Telegram, #YouTube), де вони демонструють атрибути багатого життя: дорогі автомобілі, подорожі, брендовий одяг. Їхня головна мета — продати:

”Успішні” курси та марафони: Обіцянки навчити за тиждень-два “заробляти як мільйонер”, пропонуючи натомість банальну і загальнодоступну інформацію або, що гірше, шкідливі стратегії.

”Закриті” інвестиційні клуби: Доступ до “ексклюзивних” сигналів або “інсайдерської” інформації, які на практиці виявляються звичайним “памп-енд-дампом” (штучним розгоном ціни активу), де виграє лише організатор.

Фіктивні інвестиційні #платформи: Залучення коштів до псевдо-проєктів (часто під виглядом інвестицій у криптовалюту, Форекс або мікрофінансування), де інвесторам спершу малюють високі прибутки, а потім просто зникають разом з їхніми грошима (типова схема “#Понці”).

Ключові ознаки шахрайства:
Обіцянка нереально високих прибутків: 10-20% на місяць — це червоний прапор.

Тиск і терміновість: “Пропозиція діє лише 24 години”, “Залишилося 5 місць”.

Відсутність #ліцензій та #реєстрації: Легальні фінансові компанії мають відповідні дозволи від регуляторів (наприклад, #НКЦПФР в Україні).
Акцент на зовнішньому блиску, а не на реальній експертизі: Більше фотографій з годинниками, ніж глибокого аналізу ринку.

Жертви обману: Подвійний удар
Основна шкода від “інвестциганства” полягає не лише у фінансових втратах. Воно підриває довіру до всієї інвестиційної сфери, створюючи негативний фон і відлякуючи чесних та кваліфікованих фінансових консультантів.

Найчастіше жертвами стають:
Новачки з обмеженими знаннями, які шукають швидкого збагачення.
Емоційні та вразливі люди, які потрапляють під вплив маніпуляцій та бажання “успішного успіху”.
Пенсіонери та малозабезпечені, які прагнуть примножити останні заощадження.

Зворотний бік медалі: #Помста інвесторів
Але є дуже гострий і малоосвітлений аспект: зворотній удар. Не всі жертви шахрайства є пасивними. У сучасному світі, де шахраї можуть працювати з анонімністю, правоохоронні органи не завжди встигають або можуть ефективно їх зупинити.

Це створює небезпечний прецедент, коли ошукані інвестори, які мають силовий, кримінальний або просто дуже впливовий бекграунд, вирішують вдатися до самосуду.

Приклад з реального життя (анонімізований): У 2020-2023 роках в СНД-просторі було зафіксовано декілька випадків, коли організатори великих #крипто-#пірамід, які зникли з мільйонами доларів своїх вкладників, згодом були знайдені, і їхня подальша доля була досить трагічною. Якщо правоохоронні органи можуть роками розслідувати справу про шахрайство, то розлючений інвестор із кримінальними зв’язками здатен “вирішити” питання набагато швидше і жорсткіше, перетворюючи фінансовий злочин на кримінальну драму.

Таким чином, для самих “інвестциган” їхня, здавалося б, легка “#професія” пов’язана з величезними особистими ризиками. Це створює парадоксальну ситуацію: шахрай, який сам порушує закон, стає жертвою ще більш грубого порушення.

Висновок: Як захиститися та не стати ані жертвою, ані месником
Феномен “інвестциганства” — це дзеркало суспільних проблем, де поєднуються фінансова неграмотність, жага швидких грошей і безкарність.

Навчайтеся фінансової грамотності: Єдиний надійний захист — це знання. Інвестування — це #марафон, а не #спринт.

Перевіряйте ліцензії: Працюйте лише з компаніями, які мають офіційну реєстрацію та ліцензії від державних регуляторів.

Пам’ятайте про правило “Too Good To Be True”: Якщо пропозиція звучить надто добре, щоб бути правдою, вона нею і є.

А що стосується помсти, то найкращий вихід — це звернення до #правоохоронних органів та #суду. Хоча цей шлях часто довгий, він є єдиним законним способом відновити справедливість і не перетворити себе на #злочинця.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Appeal to the Presidents of Ukraine, Poland, and the Leadership of the EU

Appeal to the Presidents of Ukraine, Poland, and the Leadership of the European Union.

Subject: The Reconstruction of the Parish Church of the Mother of God of Perpetual Help in Ternopil as a Symbol of Shared European Heritage and Historical Justice.

Esteemed Presidents, Distinguished Leaders of the European Union!
We, the Polish Roman Catholic community of Ternopil, and all conscious citizens of Ukraine and Poland, address you with deep faith in the triumph of historical justice and shared European values.

I.Historical Justice: Rectifying the Crime of Totalitarianism
The Parish Church of the Mother of God of Perpetual Help in Ternopil (1908–1954) was not merely a place of worship, but an architectural jewel of Neo-Gothic style, designed by the eminent Teodor-Marian Talowski, and the spiritual heart of a large Roman Catholic community in Eastern Galicia.
It was destroyed in 1954 by a criminal decision of the Soviet totalitarian regime, which sought to erase all traces of European and religious identity from the map. The Central Department Store (TsUM) was built in its place — a symbol of ideological domination.
The reconstruction of this church is not only a religious act but a powerful political and civilizational gesture that symbolizes the definitive break with the Soviet past and the restoration of Ternopil’s historical, European identity.

II.A Symbol of Ukrainian-Polish Unity and European Identity
At a time when Ukraine is heroically fighting for its right to belong to the European family, and when Polish-Ukrainian relations constitute the foundation of security and stability in Eastern Europe, the church’s reconstruction takes on special significance:

Shared Heritage: The church was part of the common cultural heritage that has been formed in these lands for millennia. Its rebuilding will become the material embodiment of friendship between our nations and mutual respect for history.
A Democratic Response: While Russia deliberately destroys Ukrainian churches and monuments, the revival of the Church of the Mother of God of Perpetual Help will be a joint project between our country’s.
Roman Catholic community of Ternopil

your ad here

Популізм та Фінансування: Світовий Контекст виборів, а як в Україні?

#Популізм та Фінансування: Світовий Контекст виборів

Суть Проблеми
Популізм: Це політична ідеологія або, скоріше, стиль комунікації, де «народ» протиставляється «корумпованій еліті».

Популісти часто:
Пропонують надто прості рішення для складних проблем (наприклад, «просто заборонити», «всіх звільнити», «одразу збільшити»).

Обіцяють «золоті гори» без чіткого плану реалізації чи врахування економічних реалій.

Грають на страхах, розчаруваннях та упередженнях виборців.

Приклад у світі: Перемоги кандидатів із радикальними обіцянками у Латинській Америці, деякі європейські ультраправі/ультраліві рухи, які обіцяють швидке вирішення міграційних чи економічних криз.

Проблема #Фінансування: Фантастичні витрати на кампанію свідчать про:
Непрозорі джерела фінансування: Величезні суми часто надходять від олігархів, великого бізнесу чи груп впливу, які очікують повернення інвестицій через лобіювання, державні замовлення чи інші преференції після обрання кандидата.

Перевага «гаманця» над «програмою»: Кандидат з необмеженим фінансовим ресурсом може «заглушити» більш кваліфікованих, але менш фінансово забезпечених опонентів через масовану рекламу, мережі агітаторів та навіть прямий/непрямий підкуп виборців.

Міжнародні Механізми Протидії
Світова спільнота бореться з цим через:
Жорстке Регулювання Фінансування Кампаній: Введення лімітів на витрати, обов’язкова прозорість усіх внесків (особливо великих), незалежні аудити виборчих фондів.

Державне Фінансування #Партій: Щоб зменшити залежність партій від приватних донорів і олігархів.
Посилення Ролі Незалежних #ЗМІ та Освіти: Підвищення медіаграмотності населення, навчання критичному мисленню, що дозволяє виборцям відрізняти реальні програми від популістичних обіцянок.

Сувора #Криміналізація Підкупу: Підвищення відповідальності за прямий і непрямий підкуп виборців (гречка, «сітки», «допомога» тощо).

Специфіка Проблеми в Україні
В Україні проблема набуває особливо загрозливих форм через слабкість інститутів та післяолігархічний вплив.

Українські Фактори
Олігархічний Вплив: Великий #бізнес традиційно використовує політику як інструмент захисту своїх активів.

Фінансування «своїх» кандидатів – це інвестиція у збереження монополій та доступ до держресурсів.

Недосконалість Законодавства та Виконання: Хоча українське законодавство містить норми щодо фінансування партій та кампаній, контроль та ефективне покарання за їх порушення часто залишається низьким.

Високий Рівень Довіри до Телебачення/#Соцмереж: Через #війну та постійні кризи частина суспільства стає вразливою до маніпуляцій, які транслюються через фінансово домінуючі медіа.

Шляхи Боротьби для України
Боротьба з цією системною проблемою потребує дій на трьох рівнях: інституційному, правовому та громадянському.

1. Інституційний та #Правовий Рівень
Прозорість Фінансування (Ключове):
Посилення ролі #НАЗК та #Рахункової палати у перевірці фінансових звітів партій і кандидатів. Введення «нульової толерантності» до прихованого фінансування.

Виборча #Реформа:
Перехід до пропорційної системи з відкритими регіональними списками (хоча Виборчий кодекс уже передбачає це, ефективність впровадження залишається під питанням). Ця система зменшує вплив грошей на купівлю «місця» у списку.

Обмеження медіа-монополій, які використовують свої ресурси для просування «своїх» кандидатів, часто за рахунок маніпуляцій.

2. #Громадянський Рівень (Попит на Якість)
Політична Освіта та Медіаграмотність:
Створення потужних державних та недержавних програм з підвищення медіаграмотності. Сприяння дискусіям про реалістичність передвиборчих програм (наприклад, через дебати з економічним аналізом).

Громадський #Контроль:
Розвиток #громадських організацій та фактчекінгових платформ, які аналізують обіцянки, відстежують джерела фінансування та фіксують факти підкупу. Активне залучення громадян до повідомлення про порушення.

3. Економічний Рівень
Подолання #Бідності: Бідніший виборець більш схильний до підкупу («гречка») та довіри до радикальних обіцянок, оскільки його очікування від політики є більш відчайдушними. Стабільне економічне зростання, яке відчуває більшість, зменшує «попит» на популізм.

Висновок: Для подолання цієї негативної моделі необхідний суспільний запит на якісну політику. Жодна реформа не спрацює, якщо виборець продовжуватиме голосувати, ігноруючи джерело фінансування кандидата та не аналізуючи реалістичність його програми. Боротьба з недоброчесними кандидатами — це боротьба за зрілу, відповідальну демократію, де знання та цінності переважають над фінансовим ресурсом.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Криптовалюти — це світ великих можливостей, але й великих ризиків

Крипто-шахрайство: Блиск обіцянок та гіркота втрат.

У сучасному світі #криптовалюти стали символом інновацій та швидкого #збагачення. Ця привабливість, на жаль, активно використовується #шахраями, які створюють химерні схеми для виманювання коштів у довірливих #інвесторів. Особливо часто на гачок потрапляють люди, які не мають достатніх знань про фінансові ринки та технології #блокчейну.

Типовий сценарій: Блискуча обгортка та порожня сутність. Часто за такими пропозиціями стоять молоді люди віком 20-30 років, які позиціонують себе як “успішні #криптоінвестори”.

Вони активно демонструють розкішний спосіб життя: дорогі #автомобілі, елітна #нерухомість, екзотичні #подорожі. Ці атрибути багатства створюють ілюзію успіху та надійності, що є ключовим елементом маніпуляції. #Шахраї обіцяють швидке та легке примноження капіталу, використовуючи складні терміни та переконливі графіки, які, насправді, не мають нічого спільного з реальністю.

Схеми обману: Від пірамід до #фішингу
Існує безліч різновидів крипто-шахрайства, але найпоширеніші з них включають:

Схеми #Понці (фінансові #піраміди): Інвесторам обіцяють високі прибутки за рахунок коштів нових вкладників. Коли притік нових грошей припиняється, схема руйнується, а більшість інвесторів втрачають свої гроші.

Фішингові сайти та додатки: Шахраї створюють підроблені сайти, що імітують відомі #криптобіржі або гаманці, щоб викрасти облікові дані користувачів та їхні кошти.

Підроблені #ICO (Initial Coin Offering): Шахраї створюють неіснуючі криптовалюти та токени, збираючи кошти під обіцянки майбутніх прибутків, які ніколи не реалізуються.

”Накачування та скидання” (#Pump and #Dump): Шахраї штучно роздувають ціну маловідомої криптовалюти через агресивний маркетинг, а потім різко продають свої активи, обвалюючи ринок і залишаючи інших інвесторів із знеціненими активами.

Реальні приклади та їх наслідки:
OneCoin (2014-2017): одна з найбільших фінансових пірамід у світі, що видавала себе за криптовалюту. Засновниця Ружа #Ігнатова зникла, а інвестори втратили мільярди доларів. Цей випадок яскраво демонструє, як харизма лідера та агресивний маркетинг можуть залучити величезну кількість жертв.

BitConnect (2016-2018 роки): Ще одна відома схема Понці, яка обіцяла неймовірно високі відсотки за вклади. Вона зруйнувалася, залишивши тисячі людей без своїх заощаджень. Керівники проекту були звинувачені у шахрайстві на мільйони доларів.

Справа Азата #Шарафутдінова (росія): Молодий чоловік, який позиціонував себе як успішний криптоінвестор, обіцяв примножити капітал клієнтів у кілька разів. Зібравши значну суму, він зник. Згодом його затримали, але багато хто з інвесторів так і не повернув своїх грошей.

Небезпечні наслідки: Для жертв і для шахраїв
Для обманутих інвесторів наслідки жахливі. Це не лише фінансові втрати, а й психологічні травми, депресія, зруйновані сім’ї. Багато хто бере #кредити, щоб “інвестувати”, і опиняється у борговій ямі.

Не менш сумно закінчується і для шахраїв. Незважаючи на короткочасне “успішне” життя, вони часто стають об’єктами помсти з боку обманутих людей. У кримінальних хроніках непоодинокі випадки, коли розлючені жертви вдаються до жорстоких дій, щоб повернути свої гроші або просто помститися. Окрім того, правоохоронні органи по всьому світу активізують боротьбу з крипто-шахрайством, і рано чи пізно більшість злочинців опиняються за ґратами.

Як уникнути #пастки?
Будьте скептичними: Якщо пропозиція здається занадто гарною, щоб бути правдою, то це, скоріше за все, неправда.

Проводьте власне дослідження (#DYOR): Не довіряйте сліпо чужим словам. Вивчайте проект, команду, технологію, читайте незалежні відгуки.

Остерігайтеся неперевірених платформ: Використовуйте тільки відомі та надійні криптобіржі та гаманці.

Не розголошуйте особисту інформацію: Ніколи не надавайте нікому свої приватні ключі, seed-фрази або #паролі.

Навчайтеся: Здобувайте знання про криптовалюти та блокчейн, щоб розуміти ризики та можливості.

Криптовалюти — це світ великих можливостей, але й великих ризиків. Обережність, освіченість та критичне мислення є найкращими інструментами для захисту від шахраїв.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Шахраїв міндіча і цукермана потрібно негайно доставити в Київ

Президент України Володимир #Зеленський підписав указ про введення санкцій проти бізнесмена Тимура Міндіча, свого партнера за проектом “Квартал 95” та фінансиста Олександра Цукермана. Міністра юстиції України усунули у зв’язку з розслідуванням НАБУ.
Слідчі Національного антикорупційного бюро України та Спеціальної антикорупційної прокуратури назвали їх організаторами масштабної корупційної схеми у держкомпанії “#Енергоатом”. Стверджується, що від підрядників вимагали відкати, прикриваючись близькістю до найвищих ешелонів влади.

#Міндіч та #Цукерман позбавлені державних нагород (а цих шахраїв і державні нагороди були!!!). Їм на три роки заблоковано активи в Україні та припинено можливість здійснювати торговельні операції. Відносно них запроваджено заборону на придбання у власність земельних ділянок та інші заходи. В указі сказано, що бізнесмени мають громадянство #Ізраїлю.
Міндіч залишив Україну за кілька годин до того, як прийшли з обшуком. Він зробив це, незважаючи на заборону на виїзд чоловіків за кордон. Цукерман також не в Україні. До нього 12 листопада додзвонилися журналісти. На питання про підозри у корупції він відповів: “Все неправда, все брехня”.

ПАНЕ #ПРЕЗИДЕНТ, ПРОТИ ЦИХ МАРОДЕРІВ ПОТРІБНО НЕ САНКЦІЇ ВВОДИТИ! А ДАТИ НАКАЗ ВЕТЕРАНАМ #ССО І ВОНИ ЗАВТРА ПРИВЕЗУТЬ ЇХ В КИЇВ В БАГАЖНИКУ ПОСОЛЬСЬКОГО АВТОМОБІЛЯ В КАЙДАНАХ! А УКРАЇНСЬКИЙ #СУД ПОВИНЕН ПРИЗНАЧИТИ ЦИМ #МАРОДЕРАМ ПОЖИТТЄВИЙ ТЕРМІН УВ’ЯЗНЕННЯ З ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ЩОДЕННИМИ РОБОТАМИ В МІСЦЯХ РАШИСТСЬКИХ УДАРІВ І ПОВНОЮ КОНФІСКАЦІЄЮ ВСЬОГО МАЙНА НА КОРИСТЬ ПОСТРАЖДАЛИХ УКРАЇНЦІВ!

СЛАВА УКРАЇНІ!

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Феномен заниження вартості майна в деклараціях українських чиновників

“Авто за три копійки”: Феномен заниження вартості майна в деклараціях українських чиновників.

Останнім часом #Реєстр #декларацій чиновників все частіше стає не просто документом фінансового контролю, а й джерелом гучних скандалів, що розкривають чудернацькі “фінансові дива” української бюрократії. Справа, коли чоловік заступниці міністра енергетики Ольги #Юхимчук придбав автомобіль Tesla Model 3 лише за 10 000 гривень, стала черговим, але далеко не єдиним, підтвердженням системної проблеми: заниження вартості набутого майна та приховування реальних витрат.

Казус із “супервигідною” Tesla
Згідно з інформацією, опублікованою у відкритих джерелах, чоловік Ольги Юхимчук придбав електромобіль Tesla Model 3 2022 року випуску за суму, що еквівалентна вартості вживаного старого мобільного телефону, а не сучасного преміального авто. Сама чиновниця пояснила, що лише виконала свій обов’язок, вказавши у декларації офіційно зафіксовану суму. Проте, ринкова вартість такого автомобіля, навіть з урахуванням пошкоджень, є незрівнянно вищою.

Цей кричущий розрив між задекларованою та реальною ціною викликає цілком логічні запитання:
Який справжній фінансовий механізм стоїть за такою “знижкою”?

Чи не є ця “символічна” ціна прихованим подарунком, неправомірною вигодою або спробою легалізувати кошти невідомого походження?

Системна практика “дешевих” автомобілів. Випадок із Tesla – це лише верхівка айсберга. Журналістські розслідування та аналіз даних Національного агентства з питань запобігання корупції (#НАЗК) свідчать, що подібна практика набула масового характеру серед українських посадовців, депутатів та правоохоронців:

Народний депутат Максим #Соколов у жовтні 2022 року придбав Toyota Highlander Hybrid 2022 року випуску також лише за 10 тис. грн (приблизно у 200 разів дешевше за реальну вартість), пояснюючи це “суттєвими пошкодженнями”.

Дружина голови #Стрийської районної ради у 2023 році придбала Honda M-NV 2022 року випуску, задекларувавши її вартість як 10 тис. грн (близько $275 на момент набуття).

Депутат #Обухівської міської ради задекларувала, що член її сім’ї придбав Toyota Camry 2017 року випуску всього за 10 тис. грн.

Усі ці випадки об’єднує одна спільна риса: заниження ціни в десятки, а то й у сотні разів порівняно з ринковою. Чиновники найчастіше пояснюють це значними пошкодженнями авто, придбанням на аукціонах або наявністю родинних зв’язків з продавцем.

Позиція НАЗК: Національне агентство з питань запобігання корупції визнає цю тенденцію. В Агентстві підкреслюють, що придбання активу у третіх осіб без об’єктивних причин для заниження ринкової ціни може свідчити про прихований подарунок, неправомірну вигоду або необґрунтований актив (приховування реальних витрат через неможливість підтвердити джерела походження коштів). У разі виявлення необґрунтованих активів НАЗК орієнтуватиметься на ринкову вартість, а не на задекларовану оцінку.

Наслідки та виклики для держави.
Такі маніпуляції з деклараціями підривають довіру до системи фінансового #контролю та антикорупційних органів.

Приховування незаконного збагачення: Символічна ціна може бути зручним способом легалізації коштів, отриманих нечесним шляхом, або замаскованим #хабарем.

Ухилення від #податків: Заниження вартості майна зменшує базу оподаткування (наприклад, “податок на розкіш”).

Імітація контролю: Якщо НАЗК не проводить повну перевірку і не вимагає детальних підтверджувальних документів (експертні висновки про ступінь пошкоджень, фіксація ремонту), механізм декларування стає неефективним.

Ситуація вимагає від антикорупційних органів, зокрема НАЗК, більш ретельного та публічного контролю за такими “підозріло вигідними” угодами. #Громадянське #суспільство та #журналісти вже виконують свою роль, виявляючи факти. Тепер черга за державою – перетворити ці факти на юридичні наслідки, інакше декларації залишаться лише паперовою ширмою, що прикриває реальне багатство чиновників.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Підсумки російсько-української війни на 12 листопада 2025 року

російсько-українська #війна у листопаді 2025 року (1–12 листопада).

Листопад 2025 року продовжує низку днів, що характеризуються високою інтенсивністю бойових дій на ключових ділянках #фронту, особливо на сході та півдні України, а також постійним ракетно-дроновим протистоянням.

На 1357-й день повномасштабного вторгнення (станом на 11.11.2025) війна залишається в фазі позиційного протистояння з елементами війни на #виснаження.

Ситуація на фронті: фокус на Сході.
Головна увага Сил #оборони України та російських окупаційних військ зосереджена на Східному фронті, де ворог продовжує здійснювати найбільш масовані та чисельні штурми.

Покровський напрямок: Залишається найгарячішою точкою. Щоденно фіксуються десятки бойових зіткнень. російські війська зосереджують зусилля для просування в районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Червоний Лиман, #Покровськ та інші. Важкі бої, зокрема, точаться біля Новоселівки, Олександрограда, Степового.
Костянтинівський та Краматорський напрямки: Також спостерігається висока активність ворога, зокрема у районах Білої Гори, Щербинівки, Часового Яру. Сили оборони ефективно стримують просування окупантів.

Куп’янський та #Лиманський напрямки: Противник регулярно проводить штурмові дії, прагнучи покращити тактичне положення, зокрема біля Стельмахівки, Глушківки, Петропавлівки та у бік Лиману, але зіштовхується з організованим опором ЗСУ.

Ракетно-дронове протистояння та удари по тилу. Повітряні атаки залишаються однією з визначальних рис нинішнього періоду війни:

Масовані удари: Протягом першої декади листопада російські війська продовжували інтенсивні удари ракетами та дронами-камікадзе (зокрема, #Shahed) по цивільній та енергетичній інфраструктурі, а також військових об’єктах.

Цілі: Зазнали ударів об’єкти в Одеській, Харківській, Дніпропетровській, Миколаївській та Запорізькій областях, а також на Донеччині. Зокрема, ушкоджень зазнали енергооб’єкти та транспортна інфраструктура на Одещині (11 листопада), а Краматорськ (10 листопада) опинився під масованою атакою #БПЛА по цивільній інфраструктурі.

Відповідь України: Українські безпілотники, у свою чергу, регулярно здійснюють удари по військових об’єктах та критичній інфраструктурі на території росії. Так, 11 листопада було повідомлено про атаку безпілотників на нафтопереробний завод у Саратовській області рф, що є частиною стратегії виснаження економічного та військового потенціалу #агресора.

Міжнародна підтримка України та виснаження росії. Незважаючи на складну ситуацію на фронті, Україна продовжує посилювати свої міжнародні позиції:

Програма #PURL та озброєння: Надходження західного озброєння в рамках програм підтримки, як-от PURL, триває без зупинок. На початку листопада Велика #Британія передала Україні додаткову партію ракет #Storm Shadow, що підкреслює незмінність військової допомоги.

Втрати росії: Генеральний штаб #ЗСУ щоденно звітує про великі втрати російських окупаційних військ як у живій силі (понад 1000 осіб на добу в деякі дні), так і в техніці (танки, ББМ, артсистеми, БПЛА). Загальні втрати ворога у живій силі (вбиті та поранені) станом на 11.11.2025 вже сягнули понад 1,1 млн осіб!

Аналіз: Експерти зазначають, що війна перейшла у фазу глобального переділу сфер впливу та війни на виснаження, де Росія, попри тимчасові тактичні успіхи, втрачає стратегічні впливи.

Висновки
Початок листопада 2025 року характеризується продовженням найбільш інтенсивних боїв на Покровському напрямку, що вимагає від Сил оборони максимальної концентрації ресурсів. Збереження високих темпів російських атак на фронті та постійні ракетно-дронові обстріли свідчать про те, що Росія зберігає стратегічну мету виснажити Україну та її партнерів.

Водночас, #Україна, завдяки постійній міжнародній військовій допомозі та значним втратам ворога, продовжує тримати оборону, завдавати ударів по стратегічних об’єктах агресора в глибокому тилу (#НПЗ у Саратові) та зміцнювати свою міжнародну позицію.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Individuals Implicated in Operation “Midas” and Their Alleged Role

Information regarding the following individuals (figurants) appeared in open sources, particularly in journalistic investigations, following the NABU (National Anti-Corruption Bureau of Ukraine) reports about the exposure of a corruption scheme within “Energoatom” dubbed “Operation Midas”.

Individuals Implicated in Operation “Midas” and Their Alleged Role (According to the Investigation/Media).

Timur Mindich – Head of the organization (codename “Karlson”). Allegedly organized the scheme and exerted influence over officials.
Businessman, film producer, co-owner of “Kvartal 95” studio (until 2019, he co-owned a number of group companies with Volodymyr Zelenskyi). Media reported close ties with businessman Ihor Kolomoiskyi.
Frequently visited the Office of the President.
According to media, he left Ukraine shortly before the searches began.

Ihor Myroniuk – Former Advisor to the Minister of Energy (codename “Rocket”). Former advisor to German Galushchenko when he was Minister of Energy.
Former assistant to ex-MP Andriy Derkach (suspected of high treason).
Honoured Lawyer of Ukraine.

Dmytro Basov – Executive Director for Physical Protection and Security of JSC “NNEGC “Energoatom” (codename “Tenor”).
Former employee of the General Prosecutor’s Office.
According to media, he was dismissed from the Prosecutor’s Office due to a number of corruption scandals. His asset declaration is classified. Media points to significant enrichment of his family during his work at “Energoatom”.

Oleksandr Tsukerman – Member of the “back office” for money legalization (codename “Sugarman”).
Was part of the group that allegedly engaged in money laundering, according to the investigation.
According to media, he left Ukraine.

Ihor Fursenko – Member of the “back office” for money legalization (codename “Ryoshik”). Appears in recordings as “accountant”.
Registered as a private entrepreneur (PE) specializing in IT consulting.
In contacts, he was listed as “Ihor, works for Mykhailo Tsukerman”.

Lesia Ustymenko – Member of the “back office” for money legalization.
Registered as a PE (main activity: market research and public opinion polling).
Listed in contacts as “Lesia Kyiv Financier of the Brothers”.
Media mentions her husband, who is allegedly a Russian citizen and regularly traveled there until 2015.

Liudmyla Zorina – Member of the “back office” for money legalization.
Registered as a PE (activity: business and management consulting). Media mentions that Vadym Leonidovych Hrona was listed on her email address and confirmed to journalists that she is an acquaintance, but they had not communicated for a long time.

The Essence of the Scheme.
According to the investigation, the exposed corruption scheme involves “Energoatom” employees and related individuals who allegedly demanded a 10-15% kickback from businessmen in exchange for the opportunity to supply goods or services to the state company. Those who refused allegedly faced the inability to receive payment or were excluded from the list of suppliers (a mechanism dubbed the “barrier” or “turnstile”). The case involves the laundering of tens of millions of dollars.
Five out of the seven individuals were detained, while Timur Mindich and Oleksandr Tsukerman, according to journalists, have left Ukraine.

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

Карлсон з Шугарменом вчасно втекли, а Басов з Миронюком сидять в буцегарні

Ми зібрали інформацію про фігурантів операції “#Мідас” та їхню роль за версією #слідства і #ЗМІ:

Тимур #Міндіч – керівник організації (кодове ім’я “#Карлсон”). За версією слідства, організував схему і мав вплив на посадовців. Бізнесмен, кінопродюсер, співвласник студії “Квартал 95” (до 2019 року був співвласником низки компаній групи разом із Володимиром Зеленським). ЗМІ писали про тісні зв’язки з бізнесменом Ігорем #Коломойським. Часто відвідував Офіс Президента. За даними ЗМІ, виїхав з України незадовго до початку обшуків.

Ігор #Миронюк – ексрадник Міністра енергетики (кодове ім’я “#Рокет”). Колишній радник Германа #Галущенка, коли той був Міністром енергетики. Колишній помічник екснардепа Андрія #Деркача (підозрюваного у держзраді). Заслужений юрист України.

Дмитро #Басов Виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ “НАЕК “#Енергоатом” (кодове ім’я “#Тенор”). Колишній співробітник Генеральної #прокуратури. За даними ЗМІ, був звільнений з органів прокуратури через низку корупційних скандалів. Його декларація засекречена. ЗМІ вказують на суттєве збагачення сім’ї протягом його роботи в “#Енергоатомі”.

Олександр #Цукерман – учасник “бек-офісу” з легалізації коштів (кодове ім’я “#Шугармен”). Входив до групи, що, за версією слідства, займалася легалізацією коштів. За даними ЗМІ, виїхав з України.

Ігор #Фурсенко – учасник “бек-офісу” з легалізації коштів (кодове ім’я “#Рьошик”). В записах фігурує як “#бухгалтер”. Зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП) зі спеціалізацією на IT-консалтингу. В контактах фігурував як “Ігор, працює на Михайла #Цукермана”.

Леся #Устименко – учасниця “бек-офісу” з легалізації коштів. Зареєстрована як ФОП (основний вид діяльності – дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки). У контактах вказана як “Леся Київ Фінансист Братів”. ЗМІ згадують про її чоловіка, який нібито є громадянином росії та до 2015 року регулярно їздив туди.

Людмила #Зоріна – учасниця “бек-офісу” з легалізації коштів. Зареєстрована як ФОП (вид діяльності – консультування з питань комерційної діяльності й керування).
ЗМІ згадують, що на її електронну адресу був записаний #Грона Вадим Леонідович, який підтвердив журналістам, що вона його знайома, але вони давно не спілкувалися.

Суть Схеми
За версією слідства, викрита корупційна схема стосується працівників “Енергоатому” та пов’язаних осіб, які вимагали від бізнесменів “#відкат” у розмірі 10-15% за можливість постачати товари або послуги держкомпанії. Ті, хто відмовлявся, нібито зіштовхувалися з неможливістю отримати оплату або виключалися зі списку постачальників (механізм, що отримав назву “#шлагбаум”). Йдеться про відмивання десятків мільйонів доларів.

П’ятеро з семи фігурантів були затримані, а Тимур Міндіч та Олександр Цукерман, за даними журналістів, виїхали з України.

ХТО МОЖЕ ПОЯСНИТИ, ЧОМУ КАРЛСОН З ШУГАРМЕНОМ ВТЕКЛИ, А БАСОВ З МИРОНЮКОМ СИДЯТЬ В БУЦЕГАРНІ?

Ставте like і підписуйтесь:

your ad here

“Інфоциганство”: Критика епідемії порожніх обіцянок та шахрайства на довірі

“Інфоциганство”: Критика епідемії порожніх обіцянок та шахрайства на довірі.

Вступ: Цифрова чума сьогодення
Сучасний інформаційний простір перенасичений пропозиціями швидкого успіху, легких грошей, ідеального тіла чи миттєвого просвітлення. Соціальні мережі та YouTube перетворилися на ринок, де кожен охочий, незалежно від реальних знань чи досвіду, може оголосити себе “експертом”, “ментором” чи “гуру”. Це явище отримало в народі влучну назву – “#інфоциганство”.

Хто ж вони, ці “#інфоцигани”? Це продавці ілюзій. Люди, які будують свій бізнес на продажі загальнодоступної, поверхневої або відверто неправдивої інформації, запакованої у яскраву, емоційно заряджену обгортку. Їхній головний товар – це не знання, а надія і мрія, помножені на дефіцит критичного мислення у цільової аудиторії.

Анатомія “Інфоцигана”: Від дилетанта до “мільйонера за тиждень”
Ключова проблема “інфоциганства” полягає у повній невідповідності між декларованою експертністю та реальним професійним рівнем.
Показна розкіш як маркетинг: Їхня “компетентність” демонструється зовнішніми атрибутами: орендовані дорогі авто, фотографії з відпочинку в Дубаї, купи готівки та обов’язкові “історії успіху” на мільйонні чеки. Ця нарцисична демонстрація багатства є ключовим інструментом, що апелює до заздрості та бажання “легкої наживи”. Як влучно зазначають критики: бізнесмени займаються своїм бізнесом, а курси продають ті, хто має лише талант “їздити по вухах”.

Універсальна “експертність” без підтверджень: Справжній фахівець витрачає роки на опанування вузької сфери. “Інфоциган” же готовий “вчити” відразу всьому. Цей дилетантизм — перша і найяскравіша ознака шахрайства. Їхні курси рідко мають наукову чи практичну основу, натомість вони пропонують “авторські методики”, перевірити ефективність яких неможливо.

Вода та загальні фрази: Зміст курсів часто є компіляцією знань, які можна знайти у відкритому доступі. Відсутність конкретики, практичних інструментів та відповідальності за результат – це фундамент їхньої “освітньої” програми.

Кейси #шахрайства: Коли ілюзія руйнується
Справжня сутність “інфоциганства” стає очевидною, коли їхні підопічні, використавши всі “секрети”, не отримують обіцяного результату, а правоохоронні органи та журналісти починають розслідування.

Приклад 1: Продаж неіснуючого успіху. Чимало “фінансових коучів” пропонують курси зі швидкого заробітку на трейдингу, криптобіржі чи запуску бізнесу. Коли учні зазнають збитків, вони виявляють, що “гуру” сам ніколи не працював у цій сфері. Його реальний бізнес — це продаж цих самих курсів. В Україні та світі є десятки випадків викриття “інвесторів”, які насправді не мали жодного досвіду управління капіталом, крім продажу свого “унікального навчання”. Їхня схема — піраміда, де прибуток генерується лише за рахунок залучення нових покупців курсів, а не від успішної комерційної діяльності.

Приклад 2: Шахрайство під виглядом езотерики та “особистого зростання”. Цей сегмент найменш регульований. Численні “енергопрактики”, “коучі долі” та “майстри бажань” за великі суми продають послуги, що не мають жодної доказової бази. Наприклад, курси “енергетичного очищення” або “притягнення грошей”, які по суті є лише сеансами групової психотерапії з елементами маніпуляції. Учасники, перебуваючи в атмосфері ейфорії та спільноти, відчувають тимчасове полегшення, але їхні фінансові чи особисті проблеми залишаються невирішеними, а кишені — спустошеними.

Психологічна пастка: Чому люди платять і мовчать?
Найсумніше в цій ситуації – це готовність тисяч людей платити за порожні обіцянки.
Синдром “#Чарівної пігулки”: Люди шукають найкоротший шлях до вирішення проблем. “Інфоциган” продає саме це: ілюзію, що не потрібно важко працювати чи довго вчитися, а потрібно просто “знати секрет”.

Сектантський #маркетинг: Багато “інфоциганських” спільнот створюють закриту атмосферу “обраних”, де будь-яка критика швидко блокується. Коли людина вже витратила значні кошти, їй психологічно важко визнати, що її ошукали. Легше звинуватити себе (“я недостатньо старався”), ніж визнати “гуру” шахраєм — це механізм, який чудово використовують для підтримання міфу про успіх.

Висновок: Як захистити себе?
Боротьба з “інфоциганством” має відбуватися на законодавчому рівні (посилення відповідальності за шахрайство) та індивідуальному.
Для захисту необхідна лише одна річ – критичне мислення.

Справжній #успіх — це результат наполегливої праці, знань, ризику та постійного навчання, а не купівлі “чарівної пігулки” від чергового продавця ілюзій. #Довіра – це не інвестиція, а вразливість, яку шахраї вміло експлуатують.

Ставте like і підписуйтесь: