Робити бізнес краще на Заході — так вирішило подружжя Анатолій та Ірина Савіни після того, як в Україну прийшла глибока економічна криза з війною на додачу. Савін — одесит, останні три роки жив і працював у Києві, займався навчанням у сфері управління проектами. З початку 2014 року ця сфера підприємництва перестала користуватися популярністю в українського споживача. “До 2014‑го все було чудово, все розвивалося, а потім “схлопнулось”,— нарікає Ірина Савіна.— Не можна ж чекати з моря погоди. У США і Європі навички управління проектами потрібні, а тут — ні”.

Поки подружжя перебралося до Львова і чекає оформлення необхідних для проживання в Польщі документів. На переїзд вони налаштовані серйозно. “Нам по 40 років, і ми не хочемо отримувати українську пенсію, якої може і не бути. Хочеться чогось прогнозованого в похилому віці”,— зізнається Савіна.

Савіни — представники середнього класу, серед якого емігрантські настрої сьогодні зростають. Але не тільки — залишають країну також люди з інших соціальних груп: біженці з Донбасу, призовники, які переховуються від мобілізації призовники, трудові мігранти.

Фактично Україна зіштовхується з новою хвилею втечі з країни, кажуть експерти. “І події на сході, і погіршення економічної ситуації, безумовно, мають вплив на рішення людей шукати кращого життя в іншому місці, зокрема за кордоном. Все це призвело до різкого збільшення міграції”,— зазначає Олександр Жолудь, аналітик.

Сьогодні кожен третій українець хотів би виїхати за кордон. А буде й більше: кількість людей, що намагаються в’їхати на територію Євросоюзу, за останній час зросла приблизно на 20-25%.

Село Ременів, що у Львівській області, виглядає типово для населених пунктів Західної України. Всупереч квітнучому тут безробіттю і на відміну від сіл сходу або навіть центру країни, тутешні місця відрізняються чистотою і респектабельністю, які впадають в очі. Будинки, за рідкісним винятком,— двох-триповерхові, з пластиковими вікнами, акуратними газонами. Подвір’я прикрашені на західний зразок, буйно квітучими вазонами і декоративними садовими фігурками.

Благополуччя? Напевно. Однак добре оплачуваної роботи тут немає. Зате є робочі руки, які невтомно трудяться за кордоном. Гастарбайтери, які регулярно надсилають гроші сім’ям, що залишилися на малій батьківщині, стали основою ременівської респектабельності.

Галина Білак з чоловіком купили тут будинок завдяки свекрусі Інні Бойцан, яка вже 15 років працює в Греції. “В Україні вона працювала вчителем. Поїхала, щоб вижити. Не було свого житла, грошей, а іноді навіть їжі. Потрібно було ставити на ноги сина”,— каже Білак.

У Греції Бойцан займалася переважно прибиранням, але її дохід зріс у рази. Якщо в Україні її зарплата в 2000‑му становила 300 грн на місяць, то зараз у Греції вона отримує до $1 тис. Завдяки роботі за кордоном Бойцан дала синові освіту, купила житло. Навіть більш, зараз вона перебудовує батьківський будинок у рідному селі на Тернопільщині, сподіваючись якось повернутися.

Ця історія звичайна для України. У пошуках кращого життя та істотного заробітку українці почали масово виїжджати за кордон ще в 1990‑х. За станом на 2012 рік, згідно з офіційною статистикою, кількість трудових мігрантів з України складала від 3 млн до 4,5 млн. З них приблизно 1,8 млн — у Росії, 1,2 млн — у країнах Євросоюзу.

Через економічну кризу останніх двох років рівень трудової міграції зріс. Наприклад, у 2014‑му в Польщі кількість дозволів на працевлаштування для українців збільшилася на 15%, в Німеччині — на 24%, у Словаччині — на 17%. Такі цифри наводить Ірина Сушко, голова громадської організації.

І це не межа. За даними опитування, що проводилося Міжнародною організацією з міграції та соціологічною компанією у цьому році, близько 3 млн українців планують знайти роботу за кордоном вже найближчим часом, а ще 34% жителів України не проти працевлаштування за кордоном, але предметно про це поки не думали.

Різко зросла частка тих, хто працює за кордоном неофіційно — з 28% від загального числа гастарбайтерів в 2011 році до 41% у 2015‑му. І ситуація буде тільки погіршуватися, прогнозують експерти. 21% потенційних трудових мігрантів зізналися, що готові прийняти сумнівні пропозиції з працевлаштування, наприклад працювати нелегально. Для порівняння: у 2011 році кількість таких людей становила всього 14%. “Це тривожна тенденція,— говорить Манфред Профазі, голова представництва МОМ в Україні.— Важкі життєві умови багатьох українців роблять їх більш схильними приймати ризиковані пропозиції з працевлаштування, погоджуватися на умови, на які вони ніколи б не пішли”.

Трудова міграція завдає Україні багато проблем, кажуть експерти. Це і розлучені сім’ї, і серйозні ризики стати жертвою торгівлі людьми, і необхідність важко працювати далеко від дому, на роботі, яка часто не відповідає кваліфікації та освіті людини. Але в той же час такі мігранти забезпечують величезні фінансові вливання в економіку України.

У 2014 році лише офіційні приватні грошові перекази в країну склали $6,5 млрд, це 4,9% ВВП країни. Головні країни-донори — США, Німеччина, Великобританія, Греція, Кіпр та Італія. РФ у порівнянні з 2013‑м серйозно втратила позиції: перекази звідти впали в три рази. Почасти тому, що багато відмовилися від роботи в країні, яка розв’язала війну в Україні. Крім того, Москва зробила жорсткішим трудове законодавство для громадян України, позбавивши їх усіх преференцій.

У 2014 році до традиційних економічних причин втечі за кордон додалися ще й політичні. Війна в Донбасі і анексія Криму спровокували стрімке зростання потоку біженців з країни. Якщо у 2011-2013 роках Україна не входила навіть до першої тридцятки прохачів притулку в країнах ЄС, то вже в 2014-му опинилася в лідерах, посівши 13‑те місце по кількості прохачів, а у другому кварталі 2015‑го і зовсім перебралася на 9‑те. Найчастіше українці просять притулку в Німеччині, Польщі, Італії, Франції та Швеції.

Згідно зі статистикою управління у справах іноземців Польщі, число самих лише офіційних прохачів статусу біженця з України з докризових часів зросло в десятки разів. Якщо за весь 2013‑й таких було всього 46 осіб, то за перші дев’ять місяців 2015‑го “набігло” вже 1.941.

Причому мова йде не тільки про біженців зі сходу. Наприклад, 9% з них визнають, що ховаються від мобілізації. Крім того, значна частина прохачів насправді зовсім не гнані війною біженці, а трудові мігранти, які намагаються використати війну в корисливих цілях. “Вони не тікають від війни, а просто хочуть легалізуватися і отримати право на роботу в багатих країнах Європи. В ЄС це добре знають, тому не поспішають давати притулок українцям”,— каже Сушко з Європи без бар’єрів.

За її словами, за підсумками 2014 року статус біженців в ЄС отримали лише 4% прохачів з України. Для порівняння: сирійці отримували притулок в 90% випадків. “Україна не відповідає ключовій вимозі — наші громадяни, зокрема переселенці з Донбасу, при бажанні могли б залишитися в Україні без ризику для життя. Адже територія, де ведуться бойові дії, займає невелику частину країни”,— пояснює експерт.

Куди охочіше притулок українцям надається в Росії. За станом на жовтень, за даними Федеральної міграційної служби РФ, тимчасовий притулок там отримали понад 400 тис. українців.

Найбільшу проблему для країни створює не стільки втеча потенційних заробітчан, скільки відтік середнього класу — освічених, креативних представників малого та середнього бізнесу, IT-сектору та інших спеціальностей, для яких кордон не перешкода для успішної роботи. Саме втрата таких людей, на думку експертів, вдарить по економіці країни та її інвестиційній привабливості найбільше. З України їх жене економічна криза, девальвація, непередбачуване бізнес-середовище та спроби влади здерти побільше з решти підприємців замість того, щоб усіляко стимулювати їхню ділову активність. Прикладом тому стали гучні обшуки, які цієї осені пройшли в офісах відразу кількох українських IT-компаній.

Уявіть, що з країни їдуть айтішники, потім фізики і хіміки, потім ті, хто взагалі може виїхати. Це в середній і довгостроковій перспективі становить загрозу не просто економіці, а взагалі національній безпеці. Тому що перспективи розвитку залежать від капіталу і робочої сили”,— говорить Олег Устенко.

Саме середній клас, на думку експерта, основний лобіст розвитку країни, оскільки реформи — це гарантія існування самого середнього класу в майбутньому. До тих пір, поки влада не забезпечить зрозумілі і прозорі правила гри в країні, тренд “витоку мізків” буде продовжуватися.

Попит на еміграцію підтверджує колишній журналіст Тимур Ворона, який у жовтні запустив сервіс, покликаний допомогти бажаючим виїхати за кордон українцям зібрати інформацію та підготувати необхідні документи. “За останні два роки багато моїх друзів або виїхали з України, або почали замислюватися про еміграцію. Ситуація складна — у нас війна і чергова погана влада, за кордоном теж, звичайно, не все гладенько, але умови м’якші, життя спокійніше і можливостей побільше,— міркує Ворона.— Я не закликаю до еміграції, але люди, які хочуть виїхати, так чи інакше зроблять це. Чому б їм не допомогти?”

Ситуація може покращитися в наступному році, припускає Жолудь. Якщо на сході не відновляться активні воєнні дії, а економіка, згідно з прогнозами Світового банку і МВФ, почне рости, міграційні настрої вщухнуть. “Відновлення економічного зростання поліпшить показники. Але, природно, поки Україна не досягне рівня розвитку порівнянного хоча б з сусідньою Польщею, міграція буде зберігатися”,— вважає експерт.

Утримати кращих громадян, Україні допоможуть і реформи, якщо вони будуть реалізовані на ділі, а не на словах.

Попри те, що від’їзд в Євросоюз вже невідворотний, у майбутньому подружжя Савіних готове повернутися в рідну Одесу, якщо бізнес-клімат покращиться. “Є надія, що все може змінитися,— говорить Савіна.— Наприклад, якщо проведуть обіцяні Міхеїлом Саакашвілі реформи,— чому б не повернутися?”
…

Правда України

your ad here

За останніми даними, опублікованими Міністерством фінансів України на 31 серпня 2015 р., загальна сума державного та гарантованого державою боргу склала $70,562 млрд. З неї на гарантії припадає $12,309 млрд, безпосередньо на держборг – $58,254 млрд. У свою чергу, державний борг складається з внутрішнього ($23,239 млрд) і зовнішнього ($35,015 млрд) боргу.

Зовнішній держборг складається з декількох компонентів. Заборгованість перед міжнародними фінансовими організаціями становить $13,906. У неї не входить виділений останній транш кредиту МВФ, який йде у звітності Мінфіну окремим рядком і становить $1,724 млрд. Борг перед органами управління іноземних держав становить $1,159 млрд. У число кредиторів входять Росія, Канада, Японія , США і Німеччина. У цю цифру, очевидно, не входить заборгованість перед Росією в $ 3 млрд, отримана в грудні 2013 року. Вона, по звітності Мінфіну України, потрапляє в розділ заборгованості по цінних паперах, випущених на зовнішніх ринках, яка складала на звітну дату $18,226 млрд.

Остання цифра ще не враховує досягнуту угоду з кредиторами, яка, зокрема, передбачає списання 20% від тіла боргу, і по ідеї, фактично вже зменшена до $14,6 млрд. Однак, нагадаємо, що реструктуризація не підтримана Росією, і якщо сторони не дійдуть згоди до кінця року, їх чекають багаторічні розгляди в міжнародних судах.

У березні Рада директорів МВФ схвалила виділення кредиту $ 17,5 млрд. На проведення економічних реформ. Негайно було виділено $ 5 млрд і ще $ 1,7 млрд в серпні. До кінця року Україна розраховує отримати ще два транші по $ 1,7 млрд. кожен.

Говорячи про перспективи зіскочити з «кредитної голки», ставка робиться на те, що комплекс структурних і інституційних реформ, підтриманий МВФ, в перспективі повинен призвести до відновлення й росту економіки. При досягненні стійкого зростання можна прийти до первинного профіциту бюджету, що перевищує обслуговування боргу. Тільки в цьому випадку можна буде говорити, що країна розраховується за боргами, а не будує боргову піраміду.

Терміни, коли це вдасться досягти, прогнозувати складно, але йдеться не про кілька років, а про мінімум одне-два десятиліття.
…

Правда України

your ad here

Старший син голови Національного банку України (НБУ) Валерії Гонтарєвої Антон вивів всі гроші зі свого рахунку в “Дельта Банку” в лютому 2015 року – перед визнанням фінустанови неплатоспроможною. Про це на своїй сторінці у мережі повідомив журналіст Олександр Дубинський.

Сама Валерія Гонтарєва раніше в інтерв’ю виданню повідомила, що Антон Гонтарев поклав на річний депозит у “Дельту” 800 тис. грн, проте незабаром банк був визнаний неплатоспроможним, тому забрати свої гроші син голови НБУ вже не зміг. За словами Гонаревої, Фонд гарантування вкладів фізосіб повинен був виплатити її синові 200 тис. грн, а “решта пропаде”.

“Згідно з наявними у мене документам, син Гонтаревої всі гроші зі свого рахунку в Дельта Банку вивів у лютому 2015 року. На момент введення тимчасової адміністрації на рахунку Антона Гонтарєва залишок був всього близько 2 тис. грн”, – заперечує Дубинський і публікує фотографії документів.

Також, за даними Дубинського, дружина Антона Гонтарєва вивела імовірно 12,5 млн грн з “Дельта Банку”.

Нагадаємо, НБУ визнав “Дельта Банк” неплатоспроможним 2 березня 2015. Після цього в банк була введена тимчасова адміністрація. 5 жовтня Нацбанк прийняв рішення відкликати банківську ліцензію та ліквідувати “Дельта Банк”.
…

Правда України

your ad here

Проект податкової реформи, розроблений депутатами Верховної Ради без участі Мінфіну, зареєстрований у парламенті. Законопроект №3357 поступив в Раду 26 жовтня.

Документ розроблявся в парламентському комітеті з питань податкової та митної політики під керівництвом голови цього комітету, нардепа від БПП Ніни Южаніної.

Як повідомила Южаніна кілька днів тому, на зустрічі з нею постпред Міжнародного валютного фонду Жером Ваше пригрозив, що МВФ зупинить кредитну програму, якщо депутатський проект податкової реформи буде зареєстрований у Раді.

Проект передбачає зниження податку на доходи фізичних осіб до 10%, податку на додану вартість – до 15%, єдиного соціального внеску – до 20%, а також перехід до податку на розподілений прибуток за ставкою 15%.

Уряд має намір наполягати на прийнятті за основу менш радикальної концепції Мінфіну. Урядова версія, згідно презентації, припускає встановити більшість ставок на рівні 20%.

Міністр Наталія Яресько минулого тижня дала велику прес-конференцію, на якій заявила, що її пропозиція передбачає зниження надходжень до держбюджету на 60 млрд гривень, тоді як альтернативні проекти передбачають зниження на 150-200 млрд гривень. Яресько також заявила, що Україні пора перестати придумувати якусь “свою” податкову реформу і почати робити те, що пропонує Міжнародний валютний фонд.

Національна рада реформ при президенті ще навесні 2015 створила цільову групу “Податкова реформа” на чолі з міністром фінансів Наталією Яресько. Передбачалося, що реформа буде проголосована на початку осені, що дозволить запустити її з початку 2016 і побудувати на ній новий бюджет.

Однак підготувати єдиний узгоджений документ не вдалося. У результаті на Нацраді реформ при Президентові на початку вересня було представлено декілька варіантів концепції та прийнято рішення створити робочу групу з доопрацювання концепції податкової реформи. Ця група повинна була розробити єдину концепцію податкової реформи до кінця вересня, проте зробити це не вдалося.
…

Правда України

your ad here

Вкладники банку «Фінансова ініціатива» не можуть отримати свої гроші через заборону ліквідації установи. Це рішення прийняв суд за позовом компанії, яка навіть не є інвестором банку. Юристи кажуть, що вкладники не можуть оскаржити цю «паузу», але сподіваються, що заборона на ліквідацію не буде довгою.

38 тисяч вкладників неплатоспроможного банку «Фінансова ініціатива» не можуть отримати назад свої депозити через судову заборону на ліквідацію банку. Про це повідомив Фонд гарантування вкладів фізосіб. Ще 15 жовтня Господарський суд Києва заборонив ліквідацію неплатоспроможного банку «Фінансова ініціатива», що належить бізнесменові Олегу Бахматюку. Визначення було прийнято за позовом кіпрської компанії Perusta Constructions Ltd.

Ця компанія навіть не була інвестором «Фінансової ініціативи», а лише подала документи на участь у конкурсі. ФГВФО і Нацбанк вивчили подані документи і відхилили заявку. Ображений інвестор пішов до суду, який прийняв рішення всупереч ст. 67 Цивільного процесуального кодексу. Ця стаття не допускає забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є ФГВФО, шляхом заборони йому вчиняти певні дії. «Даним визначенням суд заборонив Фонду гарантування вкладів діяти в рамках власних повноважень», – зазначає радник юрфірми Дмитро Абраменко.

ФГВФО виплачує депозити вкладникам неплатоспроможних банків під час роботи тимчасової адміністрації, а потім – під час ліквідації. Повноваження тимчасової адміністрації завершилися у «Фінансовій ініціативі» 23 жовтня і не можуть бути продовжені. А почати ліквідацію неможливо через судову заборону. Банк завис «у повітрі».

ФГВФО вже подав апеляцію, але поки заборону на ліквідацію не скасовано. Крім того, Фонд звернувся до суду з проханням роз’яснити, яким чином йому слід виконувати це рішення. «У законодавстві передбачено, що неплатоспроможний банк може бути у стадії тимчасової адміністрації або, після її завершення, – ліквідації. У законах немає проміжного статусу», – наголошує директор юрдепартаменту ФГВФО Віктор Новіков.

Відповідно до закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», Фонд зобов’язаний запропонувати НБУ ліквідувати банк у разі закінчення дії в ньому тимчасової адміністрації або невиконання плану врегулювання. Крім того, Фонд зобов’язаний оголосити про початок виплат вкладів не пізніше семи днів після відкликання в банку ліцензії. Примітно, що в судовому визначенні за позовом Perusta Constructions Ltd. йдеться, що воно не порушує інтереси осіб, які не є учасниками цього судового розгляду. Однак тепер 38 тисяч чоловік, яким Фонд має виплатити 1,94 млрд грн, не можуть отримати компенсацію.

Ця заборона показала, що будь-яка особа, навіть не будучи інвестором неплатоспроможного банку, може заморозити його ліквідацію, а отже, і виплату гарантованої державою компенсації фізособам – на суму до 200 тис. грн. Ні Фонд, ні НБУ не кажуть, хто стоїть за Perusta Constructions Ltd. Вкладники «Фінансової ініціативи», які не можуть отримати свої вклади, висловлюють різні припущення: від того, що за компанією стоїть Олег Бахматюк, до того, що за нею стоїть «економний» Фонд.

Юристи кажуть, що постраждалі вкладники не зможуть звернутися до суду і оскаржити заборону на ліквідацію банку. «Незважаючи на той факт, що наслідком такого визначення є затримка виплат вкладів фізичним особам, вони не вправі оскаржити таке визначення, оскільки затягування – це наслідок заборони на ліквідацію і безпосередньо їхні права не порушує, не кажучи вже про суб’єктний склад учасників господарського процесу, – роз’яснює Дмитро Абраменко. – Щодо можливості такого блокування за позовами від «юросіб з вулиці», то це скоріше неможливо, ніж імовірно. Незважаючи на безліч спірних моментів (наприклад, підвідомчість такого спору господарському суду), ми припускаємо, що якась правова конструкція в даному спорі все ж таки присутня (кваліфікований інвестор, пропозиція викупу та ін.)».

Але в будь-якому випадку заборона на ліквідацію банку не може бути вічною. «Йдеться про забезпечувальні заходи, тобто коли заборона на ліквідацію банку зроблена в рамках забезпечення позову на підставі ухвали суду і до розгляду спору по суті. Сподіваюся, апеляція знайде в собі сили скасувати ці заходи для забезпечення позову або ж суд першої інстанції сам їх скасує, не чекаючи вказівок «старших» товаришів. Ситуація не триватиме довго. У цьому не зацікавлений ніхто», – розповідає партнер адвокатського об’єднання Юлія Курило.
…

Правда України

your ad here

Ринок нових автомобілів в країні переживає далеко не найкращі часи: трохи більше чотирьох тисяч проданих у вересні нових машин – відверто маленька цифра. На жаль, падіння купівельної спроможності у багатьох відсунуло реалізацію мрії про покупку автомобіля в автосалоні на невизначений термін. А їздити хочеться, не кажучи вже про те, що для деяких автомобіль – засіб заробітку. Оцінивши свої скромні накопичення, багато хто замислюється про придбання машини на вторинному ринку.

Купівля автомобіля з пробігом – непросте, а часом і ризиковане завдання, багато в чому нагадує лотерею: можна отримати відмінний екземпляр з невеликим пробігом, а можна відновлений після серйозної аварії або “мільйонник” після багаторічної роботи в таксі. Найгірший варіант – і зовсім викрадений автомобіль. Як цього уникнути? Єдиний спосіб – ретельна і всебічна перевірка автомобіля перед покупкою. Хоча ні, є ще один: ні в якому разі не беріть з собою гроші на перший огляд автомобіля за оголошенням або при відвідуванні авторинку. Це дозволить не приймати недостатньо обміркованих рішень під впливом ейфорії від поїздки з вітерцем.

Покупцеві в першу чергу потрібно звертати увагу не тільки на документи, а й на “зовнішність” авто, не соромлячись заглядати під днище, перевіряти рідини, лакофарбове покриття та інші деталі.

Починати знайомство з автомобілем найкраще з документів. Це значно економить час, оскільки немає сенсу довго вивчати стан авто і тим більше їхати на діагностику, якщо з паперами щось не так.

Зверніть увагу, чи немає у свідоцтві про реєстрацію автомобіля позначки про кредит, а якщо є – переконайтеся в наявності у продавця довідки про його погашення. Поцікавтеся, як довго у продавця цей автомобіль. Добре, якщо перед вами його перший власник – у багатьох випадках це кращий варіант покупки. Якщо ж продавець сам недавно став володарем цієї машини – насторожитеся.

Найчастіше від нещодавно придбаного авто намагаються позбавитися перекупники (про них – трохи пізніше). Або ж автомобіль виявився проблемним – наприклад, був в аварії або постійно потребує ремонту. Звичайно ж, бувають обставини, коли людині раптово потрібні гроші, і йому доводиться розлучатися з недавньою покупкою, але в цьому випадку він точно не відмовиться від ретельної діагностики на СТО.

Про оформлення покупки логічніше було б згадати вже наприкінці, якби не одне “але” – краще обговорити це з продавцем відразу. Вкрай не рекомендуємо купувати автомобіль за дорученням, адже її можна в будь-який момент анулювати, після чого заявити про викрадення. Потрібно однозначно наполягати на повному переоформленні авто з дотриманням всіх норм законодавства, а якщо продавець відмовляється – подальше знайомство з ним і автомобілем не має сенсу. Якщо ж все гаразд, можна починати огляд.

Кузов: дивіться на фарбу і днище. Це найдорожча частина авто, тому починати огляд потрібно саме з неї. Зверніть увагу на стан лакофарбового покриття, його однотонність. Ознаки локального перефарбовування нестрашні, оскільки, швидше за все, говорять про незначні пошкодження, які власник не особливо намагається приховати. Набагато більше питань, якщо автомобіль перефарбовувався цілком, особливо коли мова йде про 3-5-річний екземпляр: швидше за все, це зроблено для приховування серйозних дефектів.

Також необхідно приділити увагу зазорам: їх нерівномірність говорить про можливі проблеми з геометрією кузова, що виникли через ДТП.

Наступний етап – огляд на предмет корозії. Її найпоширеніші місця знаходяться під гумовими ущільнювачами, килимками салону і багажника, в колісних арках і порогах. Під час візиту на СТО – а він обов’язковий перед остаточним ухваленням рішення про покупку – потрібно уважно перевірити днище. Причому більше іржі повинна насторожити свіжа антикорозійна обробка: вона, швидше за все, приховує серйозні вади. Заодно уважно огляньте двигун, трансмісію і гальмівні супорти: ніде не повинно бути ознак течі масла і гальмівної рідини.

Після зовнішнього огляду можна познайомитися з салоном. Але перш варто почергово відкрити і закрити всі двері, капот і багажник: всі ці дії повинні проводитися приблизно з однаковим зусиллям. У салоні повинно бути чисто і затишно, всі органи управління, прилади та індикатори – бути на своїх місцях і працювати. Наявність явно нештатних перемикачів, індикаторів, а тим більше запобіжників говорить про втручання в електропроводку. Як це буде потім працювати і де у разі несправності шукати схему внесених нововведень, невідомо.

Отже, якщо автомобіль зовні вас ніби як влаштував, прийшла пора його завести. Але перш відкрийте капот і озирніться: двигун і підкапотний простір повинні бути чистими. У той же час якщо все занадто блищить – значить, двигун мили перед самим продажем. Отже, потрібно заглянути під капот і після тестової поїздки: вона може показати приховані мийкою патьоки масла або тосола. Всі шланги, трубки і патрубки повинні бути без тріщин і слідів ремонту (склеєних, латок, скотча, ізоляційної стрічки і так далі). Рівні всіх рідин повинні бути в нормі, а самі рідини – чистими, потрібних кольорів і без механічних частинок.

Сучасний двигун заводиться з півоберта при будь-якій температурі і повинен з перших секунд працювати рівномірно, без “троїння” і плаваючих оборотів (вони можуть лише зменшуватися в міру прогріву). Якщо автомобіль “смикається”, значить, двигун потребує ремонту, і аргументи в дусі “він ще не прогрівся” можна сміливо ігнорувати.

Під час тестової поїздки зверніть увагу на те, як машина слухається газу і гальм, наскільки чітко і без проблем включаються всі передачі. Прислухайтеся: чи нічого не скрипить і не стукає, особливо при повністю вивернутому кермі. Автомобіль повинен впевнено тримати обраний напрям. Якщо його веде вбік – значить, є проблеми в ходової або, що ще гірше, в геометрії кузова. При цьому менше слухайте продавця: звичайно, він спробує переконати вас, що досить зробити недорогий розвал-сходження, навіть якщо справа в “поведених” лонжеронах.

І навіть у тому випадку, якщо за результатами всього перерахованого ви вже готові діставати гаманець – не поспішайте. Обов’язково відвідайте станцію техобслуговування для повної діагностики: її вартість – ніщо в порівнянні з ціною можливих проблем, а тим більше з безпекою на дорозі.

Перекупник – досить малоприбуткова професія, якщо діяти в ній виключно чесними методами. Тому від кришталевої щирості ця публіка страждає рідко. В основному їх робота полягає в тому, щоб знайти автомобіль подешевше – наприклад, після аварії, привести його в товарний вигляд і продати подорожче.

Зрозуміло, приведення в товарний вигляд полягає, насамперед, у роботі над зовнішнім виглядом і маскуванню недоліків. Що ж стосується технічного стану, то тут вся робота полягає в тому, щоб змусити автомобіль проїхати без проблем кілька сотень кілометрів. У кращому випадку для цього використовуються найдешевші запчастини, в гіршому – хімічні речовини для підняття компресії, усунення течі в радіаторі і маскування інших можливих несправностей. Цих речовин у продажу безліч, ось тільки призначені вони лише для того, щоб дати автомобілю доїхати до найближчої СТО. Про методи кузовних і малярних робіт для усунення (а швидше – маскування) ознак аварій або корозії можна писати книги.

Але підсумок у цього завжди один: покупець отримує ідеальний зовні автомобіль. Він відмінно заводиться, в ньому нічого не стукає, не скрипить. У кращому випадку через пару місяців власник стикається з масою неприємностей і в підсумку знаходить грамотного автомайстра, який розповідає йому справжній стан його покупки. Продавця, зрозуміло, давно й слід зник.

Чи можна уникнути подібної ситуації? Так, і зробити це зовсім нескладно: ніколи не купувати автомобілі у перекупників. Але як же їх розпізнати? І знову ніяких складнощів – досить звернути увагу на документи. Характерна ознака перекупника: генеральна довіреність, виписана на нього зовсім недавно, звичайно всього пару місяців тому – рівно стільки, скільки необхідно, щоб “подшаманить” машину. Зрозуміло, вам негайно видадуть заздалегідь заготовлену історію про те, що авто купили по “генералці”, щоб заощадити на реєстрації. А тут раптом раптово знадобилися гроші, інакше він ні за що на світі не продавав би такий чудовий автомобіль. Зрозуміло, за таких обставин потрібно негайно відмовитися не тільки від покупки, але і від подальшого спілкування з таким продавцем. Вони вміють переконувати і за роки своєї діяльності навчилися непогано розбиратися в людях, використовуючи їх азарт і бажання скоріше опинитися за кермом давно бажаного авто.

Пробіг автомобіля безпосередньо впливає на його ціну. Тому знаходиться чимало охочих перед продажем злегка його підкоригувати, тим більше що це не представляє ніяких складнощів. І неважливо, який лічильник установлений в автомобілі, механічний або електронний.

Як дізнатися істинний пробіг автомобіля? Якщо машина відносно свіжа, можна попросити сервісну книжку, вивчити інформацію про планові техогляди. Навіть якщо після закінчення гарантійного терміну автомобіль обслуговувався не так на офіційному сервісі, по тимчасових інтервалах наявних ТО можна приблизно зрозуміти середньорічний пробіг.

Іноді зловити продавця на обмані можна з його ж мови. Наприклад, якщо він починає розповідати, як ретельно доглядав за автомобілем, підкріплюючи свої слова списком замінених запчастин. Нескладне порівняння планового ресурсу тих чи інших деталей із заявленим пробігом може викликати справедливі сумніви в дусі “а навіщо міняти або перебирати коробку передач при пробігу в 20 000?”. Правда, для цього потрібні досить глибокі знання.

Пробіг автомобіля, вказаний на його одометрі, – не показник, якщо він не підкріплений більш вагомими аргументами. Такими, як вже згадана сервісна книжка, стан салону, але краще – ретельна діагностика автомобіля професіоналами. Причому знайденими вами, а не продавцем.

Автомобіль після декількох років роботи в таксі – частий гість на авторинках або віртуальних майданчиках продажу. Зазвичай його представляють як машину не старше трьох-п’яти років з пробігом відповідником “середньостатистичним” 15-20 тис. км на рік. Насправді ж пробіг таксиста в столиці, приміром, може становити 100-150 тисяч щорічно, і в підсумку новому власнику дістається екземпляр після жорсткої експлуатації у важких міських умовах з нескінченними пробками, постійної поспіхом і дешевим паливом. Скільки такий автомобіль проживе до капітального ремонту, не знає ніхто. Зрозуміло, віддавати гроші за подібний металобрухт не хочеться, так що краще дізнатися, як його розпізнати.

Перш за все, автомобіль-візник видає салон. Адже навіть ретельне прибирання та хімчистка не можуть замаскувати знос сидінь, дверних карт, ременів безпеки та інших елементів інтер’єру. Якщо стан салону явно не відповідає заявленим кільком десяткам тисяч пробігу – краще відразу відмовитися від покупки, не слухаючи аргументів продавця. Ще один момент, який нерідко видає колишнє таксі – його дах. При уважному огляді можна виявити прямокутна ділянка, де фарба не так вигоріла на сонці – те саме, де стояли “шашечки”. Його, звичайно, будуть ретельно маскувати, але повністю це можна зробити, лише перефарбувавши дах. До речі, якщо вона таки повністю перефарбована, це теж недвозначний натяк для вас.

Отже, вибір зроблений – тепер потрібно не забути про формальності. Перш ніж укладати з продавцем договір купівлі-продажу, не полінуйтеся перевірити, чи не значиться авто в угоні, під арештом або в заставі – це можна зробити в найближчому МРЕВ або в компанії, що надає таку послугу, причому нерідко паралельно з оформленням купівлі-продажу.

Тепер залишилося поставити автомобіль на облік, оформити страховку і насолоджуватися покупкою.
…

Правда України

your ad here

В Одеській області співробітники Держприкордонслужби у взаємодії з прокуратурою, МВС і Державною службою фіскальної викрили підпільне підприємство з виробництва підробленої продукції відомих світових брендів.

“Під час обшуку приміщення спільна група виявила підпільне “підприємство” з виробництва одягу з обладнаними 47 швейними робочими місцями. Також під час проведення оперативної роботи була знайдена готова продукція, зокрема годинники, гаманці, сумки, біжутерія, марки Gepur і відомих брендів Adidas, Dolce&Gabbana, Louis Vuitton, Gucci, Nike, Lamborghini”, — повідомила прес-служба Державної прикордонної служби України в четвер.

Крім того, як повідомляється, було виявлено понад 1 тис. штук пропіленових мішків і обладнаний “Інтернет магазин” для продажу товару. У цьому підпільному цеху працювали 30 громадян України.

“Документів, які би підтверджували право виробництва брендових марок одягу, не було. В даний час тривають заходи з документування протиправної діяльності. Контрафактну продукцію вилучено, встановлюється її точна кількість. Зразки продукції будуть спрямовані офіційним представникам вилучених торгових марок для експертизи, з метою підтвердження незаконного походження товарів і оцінки завданого збитку”, — сказано в повідомленні.

Загалом, з липня цього року правоохоронними органами в Одеській області було виявлено 8 таких підпільних виробництв.
…

Правда України

your ad here

У 2015 році майже три мільйони українців оформили субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Оскільки механізм оформлення значно спростився, отримати державну допомогу стало простіше — тепер на неї можуть претендувати незареєстровані безробітні, люди, які орендують житло, власники двох квартир або двох автомобілів. Середній розмір субсидії — 190 грн. Вона нараховується на основі соціальних норм споживання газу і води, розрахованих для однієї людини. Вкластися в ці норми практично неможливо. Між тим, перевищивши ці межі, громадяни сплачують різницю за загальним тарифом. На думку експертів, нездійсненні соціальні норми, та ще в умовах істотного підвищення тарифів ЖКГ, практично позбавляють субсидії всякого сенсу.

У січні-серпні 2015 року субсидію на оплату житлово-комунальних послуг оформили 2 млн 985 тис. сімей — у 4,7 рази більше, ніж роком раніше. Пояснюється це тим, що уряд суттєво спростив механізм оформлення держдопомоги. Міністр соціальної політики Павло Розенко спрогнозував, що до кінця року субсидії оформлять до 5 млн сімей. На їх нарахування в Державному бюджеті закладено 24 млрд грн.

Зміна формату нарахування субсидій відбувалася в кілька етапів. 28 лютого уряд прийняв постанову №106, що розширює коло претендентів на державну допомогу. Право на оформлення субсидій отримали не тільки власники житла, але й орендарі, які можуть пред’явити договір оренди. Можливими претендентами на держдопомогу стали також орендодавці, власники двох житлових приміщень і двох автомобілів, безробітні громадяни, які не стоять на обліку в Службі зайнятості. Терміни нарахування субсидій на оплату послуг ЖКГ були збільшені з півроку до року. Єдина категорія громадян, які не могли розраховувати на субсидію, — це люди, що здійснили в 2015 році купівлю на суму, що перевищує 50 тис. грн.

Претендент на субсидію мав пред’явити для її оформлення всього два документи — заяву на її надання, а також декларацію про доходи та видатки. Запитувати підтвердження наведеної у декларації інформації органи соціального захисту повинні самостійно. Оскільки перевірити справжність усіх заяв нереально, перевірки здійснювалися вибірково. Якщо претендента викрили у брехні, він мусив повернути отриману допомогу у двократному розмірі.

Під час реалізації цієї схеми виникли труднощі. Наприклад, за словами голови комітету Верховної ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмили Денисової (“Народний фронт”), при заповненні декларацій у людей все одно вимагали довідки про доходи з місця роботи. Громадяни, які претендують на субсидію, мали самостійно обчислювати податок з доходів фізичних осіб. “У зв’язку з таким заплутаним механізмом громадяни робили помилки в заповненні декларації, і, як наслідок, позбавлялися права на отримання субсидій”, — зазначила народний депутат.

Для усунення цих перешкод 26 червня було прийнято постанову № 475 “Про спрощення порядку нарахування та надання населенню житлово-комунальних субсидій”. Тепер у декларації не потрібно вказувати суму доходу, а тільки його вид — зарплата, пенсія, стипендія тощо. Запитувати конкретні цифри в Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді та вузах повинні самі органи соціального захисту. Правда, поки незрозуміло, наскільки оперативно вони справляються з цим завданням.

Зараз, за даними Держслужби статистики, середній розмір субсидії становить 190 грн. Зменшуючи бюрократичні труднощі при оформленні субсидій, чиновники не змінили механізм їх нарахувань. Так, постановою Кабінету міністрів № 409 від 6 серпня 2014 року були введені поняття “соціальні норми користування житлово-комунальними послугами” і “соціальна норма житла”, на підставі яких, власне, і нараховується субсидія. Порівняно з минулими роками ці норми були сильно занижені. Так, соціальна норма споживання газу для опалення в опалювальний сезон з урахуванням регіонального коефіцієнту встановлена у розмірі 7 куб. м на 1 кв. м (раніше — 11 куб. м). Норма споживання холодної води зменшена з 5,5 до 2,4 куб. м, гарячої — з 3,5 до 1,6 куб. м, водовідведення — з 9 до 4 куб. м на людину. “Соціальні нормативи — це драконівська ініціатива. Наприклад, у Києві звичайна норма споживання холодної води на людину становить 4 куб. м на місяць, а при отриманні субсидії вам нарахують 2,4 куб. м. Все, що набіжить крім цього, оплачується за загальним тарифом”, — пояснив директор аналітико-дослідницького центру Олександр Сергієнко.

Нагадаємо, що з вересня 2015 року витрати українців на електроенергію зросли на чверть, а з березня 2016-го комунальні платежі збільшаться ще на стільки ж. При цьому, за даними Держслужби статистики, в першому півріччі 2015 року реальні доходи українців скоротилися на 34%. На думку експертів, така ситуація робить безглуздою саму ідею субсидії, середні розміри якої становлять всього 190 грн.

“Соціальні норми можна порівняти з прожитковим мінімумом — всі розуміють, що на нього прожити нереально, — зазначив екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. — Їх встановлення було вимушеним заходом. Адже було зрозуміло, що, отримавши у вересні квитанції з підвищеними цінами на електроенергію (підвищення тарифів на комунальні послуги є однією з вимог МВФ для кредитування економіки нашої країни, — ред.), українці побіжать оформляти субсидію”.

Такої ж думки дотримується і Олександр Охріменко. Він вважає, що соціальні норми були знижені спеціально: “Вони свідомо нездійсненні. Укластися в них можуть хіба що самотні пенсіонери, які мешкають в однокімнатних хрущовках”. На думку експерта, якщо давати субсидію в повному обсязі всім, кому вона передбачена, то на ці цілі потрібно буде виділити набагато більше, ніж 24 млрд грн. “Це — чистий популізм. Допомогу дійсно легко оформити, через що її отримують більше людей. Але за фактом розмір субсидій менший, ніж 15% від вартості комунальних послуг. І коли люди кажуть, що субсидія нікого не рятує, то чиновники можуть відповісти: так, не рятує, але ж ми її даємо”, — говорить експерт.
…

Правда України

your ad here

Прийнятий Національним банком України пакет заходів щодо лібералізації валютного регулювання з 23 жовтня являє собою косметичні правки, які не матимуть істотного впливу на валютний ринок, але обережність НБУ обумовлена прагненням попередити девальвацію гривні. До такого висновку прийшли опитані нами банкіри.

“В основному – це косметичні зміни, що, власне, визнає і сам НБУ, і на ринок особливого ефекту вони не матимуть”, – прокоментував нововведення регулятора начальник управління дилінгових операцій казначейства Юрій Гріненко.

Аналітик Андрій Приходько також зазначив, що останнє рішення НБУ навряд чи можна назвати повноцінною лібералізацією валютного ринку. “Зміни дійсно косметичні, але обережність НБУ виправдана з точки зору підтримки стабільного курсу гривні: різке зняття валютних обмежень за умови майбутніх закупівель газу на опалювальний сезон і падіння експортної виручки на 34% протягом 8 місяців 2015 року навряд чи пішло б на користь національній валюті”, – сказав він.

Банкір підкреслив, що НБУ обережно підходить до валютної лібералізації, і всі оголошені валютні послаблення не є кардинальними, оскільки полегшують рух капіталу лише за окремими сегментами, які не можна назвати ключовими для економіки. “Це, серед іншого, спільні проекти з ЄС (не плутати з експортною виручкою від торгівлі з ЄС), приватизація (тепер доступ для нерезидентів буде простіше) та міжнародні гранти”, – пояснив Приходько.

Як повідомлялось, Національний банк України з 23 жовтня прийняв черговий пакет заходів щодо лібералізації валютного регулювання.

Зокрема, НБУ звільнив від обов’язкового продажу надходження валюти в якості грошового забезпечення (гарантійного внеску) для участі нерезидента у торгах по приватизації державного майна на рахунки організатора таких торгів.

Також регулятор звільнив від обов’язкового продажу валютні надходження на підставі угод про участь України в міжнародних програмах Європейського Союзу, а також гранти, які юридичні особи – резиденти отримують від міжнародних фінансових організацій, якщо в органах управління цих юридичних осіб бере участь уряд України.

Крім цього, НБУ пом’якшив обмеження з видачі гривневої готівки через касу та банкомати, встановлене на рівні 300 тисяч гривень на добу на одного клієнта. Тепер ця норма не буде поширюватися на валютно-обмінні операції з фізичними особами, що спростить продаж валюти населенням.

Регулятор ввів ряд жорстких обмежень на валютному ринку в березні цього року для зупинки стрімкої девальвації гривні, яка в лютому знецінилася до долара США за офіційним курсом до нового історичного мінімуму на рівні 30,01 гривні/долар.

Після введення обмежень та отримання першого траншу від МВФ у рамках нової програми, гривня менш ніж за два тижні зміцнилася і коливається в межах 21-23 гривні/долар до теперішнього часу.

НБУ анонсував повне скасування адміністративних обмежень на валютному ринку та перехід до валютного регулювання на ринкових засадах до середини 2016 року.
…

Правда України

your ad here

Працюючі банки України, без урахування неплатоспроможних, у вересні отримали 6,1 мільярда гривень збитку, що призвело до зростання їх сумарного збитку з початку поточного року до 52,2 мільярда гривень на 1 жовтня. Про це повідомляється на сайті Національного банку України.

“За вересень 2015 року загальний обсяг збитку діючих банків становив 6,1 мільярда гривень, що призвело до зростання їх сумарного збитку з початку поточного року до 52,2 мільярда гривень станом на 1 жовтня”, – говориться в повідомленні.

Регулятор зазначає, що 77% збитку за вересень припадає на два банки, не уточнюючи, про які саме банки йдеться.

Згідно з повідомленням, від’ємний фінансовий результат за вересень 2015 року сформувався головним чином за рахунок значних обсягів відрахувань у резерви на можливі втрати від активних операцій – 9,3 мільярда гривень, при цьому чистий процентний дохід банків у вересні збільшився до 4,5 мільярда гривень проти 4,1 мільярда гривень у серпні.

За даними НБУ, доходи банків за січень-вересень склали 153,5 мільярда гривень, витрати – 205,7 мільярда гривень.

Як повідомлялось, банківська система України без обліку неплатоспроможних банків за підсумками січня-серпня 2015 року отримала 47,902 мільярда гривень збитків.

У 2014 році банківська система України отримала 52,966 мільярда гривень збитків
…

Правда України

your ad here

Ще навесні 2015 глава Нацбанку Валерія Гонтарєва і її перший заступник Олександр Писарук запевняли українців, що очищення банківської системи наближається до завершення. Процес обіцяли закінчити до початку літа.

Знаковим для учасників ринку було введення тимчасової адміністрації 23 червня в банк “Фінансова ініціатива”.

Після того як у листопада 2014 неплатоспроможним був визнаний “VAB банк”, що належить Олегу Бахматюку, введення тимчасової адміністрації в його ж “Фінансову ініціативу” було лише питанням часу.

Проте час показав, що про остаточне одужання банківської системи говорити поки рано.

17 вересня Нацбанк визнав неплатоспроможним банк “Фінанси та кредит”, що входить до групи найбільших. Він всього місяць не дожив до свого 25-річчя. Це при тому, що в серпні з банку зняли статус проблемного, і кредитна установа почала функціонувати в нормальному режимі.

Нацбанк у всьому звинувачує власника Костянтина Жеваго, який не виконав досягнутих з НБУ домовленостей і не вніс гроші в банк.

Після “фініків” під ніж пішли “Юніон стандард банк”, банк “Контракт” і Унікомбанк.

З початку 2014 кількість неплатоспроможних банків вже досягла шести десятків. За неповних два роки – з січня 2014 по вересень 2015 року – на підтримку кредитних установ НБУ виділив 132,5 млрд грн кредитів фінансування терміном більше 30 днів.

З цієї суми майже 44 млрд грн – кредити рефінансування шляхом проведення тендера, 40 млрд грн – стабілізаційні кредити, 25 млрд грн – кредити для підтримки ліквідності, які видавалися навесні 2014 року, і трохи більше 22 млрд грн – операції репо.

Істотна частина коштів була видана банкам, в яких вже працюють або тимчасові адміністратори, або ліквідатори. Чи вдасться Нацбанку повернути хоча б частину цих коштів – велике питання.

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін не раз заявляв, що практично всі кредити Нацбанку забезпечені найбільш ліквідними заставами, які є в неплатоспроможних банках.

Більше того, перед тим, як виставляти на продаж ці заставні об’єкти, фонд погоджує з регулятором їх вартість. Правда, голова фонду лукавить. У початку 2014 року фінансування для підтримки ліквідності видавалося під будь-які активи, які були у банку.

Така міра потрібна було для того, щоб загасити пожежу в системі і не допустити масового банкрутства установ через різкий відток коштів вкладників. Рефінансування видавалося мало не під заставу столів у відділеннях.

Поки успіхи фонду з продажу активів незначні. На 1 вересня на торги виставлялося майно 31 банку. Сума заявлених торгів – 8,8 млрд грн, а виручити вдалося всього 375 млн грн.

Минулого тижня від продажу активів ще 11 кредитних установ фонд отримав 3,38 млн грн. Зокрема, від продажу основних засобів банку “Форум” виручили 358,57 тис грн, Легбанку – 514,85 тис грн, Фінростбанка – 628,82 тис грн, “Грін банку” – 1350 тис. грн, Міського комерційного банку – 455,55 тис грн.

“Решта коштів – близько 68,4 тис грн – надійшли від продажу майна семи банків”, – йдеться в повідомленні фонду.

На цьому тижні у фонді налаштовані більш оптимістично. Там розраховують отримати понад 320 млн грн, в тому числі від продажу закладеного в НБУ майна Брокбізнесбанку. Чи розділять оптимізм покупці – покаже час.

Навіть якщо покупці знайдуться, то отриманих коштів все одно катастрофічно мало. У 2014-2015 роках фонд уже виплатив вкладникам банків-банкрутів майже 50 млрд грн. Загальна ж сума гарантованих вкладів у банках, визнаних неплатоспроможними в цей період, перевищила 70 млрд грн.

Сумарно фонд в 2015 році отримає від Мінфіну 41,5 млрд грн. Ще в серпні потреба фонду в фінансуванні на 2016 рік оцінювалася 16,5 млрд грн.

“Якщо процес очищення ринку не завершиться, тоді у фонду може з’явитися необхідність у додатковому фінансуванні”, – говорив в інтерв’ю ЗМІ заступник міністра фінансів Артем Шевальов.

Зараз про завершення очищення банківської системи в НБУ говорять обережніше. Акцент роблять на тому, що останні три банки – “Юніон стандард банк”, банк “Контракт” і Унікомбанк – були виведені з ринку за сумнівні операції, непроведення клієнтських платежів, махінації з фінансовою звітністю або за відсутність коштів на рахунках кредитної установи.

Банки, які ризикнуть гратися з законом, відразу понесуть покарання, обіцяє регулятор. Під його пильною увагою перебувають установи з непрозорою структурою власності.

Ще влітку “листи щастя” отримали 15 банків. За словами екс-керівника департаменту реєстраційних питань та ліцензування Нацбанку Леоніда Антоненко, для вирішення проблем цим установам давалося дев’ять місяців.

Зараз питання у регулятора є більш ніж до 40 фінустанов. Кому не вдасться виконати вимоги регулятора, тому доведеться покинути ринок.

Ще одна хвиля тимчасових адміністрацій може пройти після чергового стрес-тестування. Наприкінці жовтня Нацбанк повинен підвести підсумки перевірки найбільших банків. Вона покаже суму докапіталізації, яку повинні будуть внести власники.

У Мінфіні готуються, що доведеться знову вливати кошти в державні Ощадбанк і Укрексімбанк. Укргазбанку фінансова підтримка поки не потрібна.

Категорія найбільших банків у регулятора не викликає питань. Крім держбанків, до неї входять установи з іноземним капіталом, які мають намір і далі підтримувати своїх українських “дочок”.

А ось до групи невеликих і дрібних кредитних установ, перевірка яких повинна завершитися до середини 2016 року, у регулятора є претензії. Чи зможуть і захочуть їхні власники вносити кошти – невідомо. Значить, фонду доведеться знову залучати кредити, щоб розрахуватися з вкладниками.
…

Правда України

your ad here

Цього року, за прогнозами очікується зростання цін реалізації на всі види агропродукції, передає прес-центр ННЦ.

“В галузі тваринництва найбільшими темпами порівняно з попереднім роком зростуть ціни на вовну (на 71,2%), м’ясо великої рогатої худоби (69,1%) та яйця (60,4%). М’ясо птиці купуватимуть дорожче на 38,1%, свинину — на 37,3%, а молоко — на 21,4%”, — йдеться у повідомлені прес-центру. За оцінками науковців майже вдвічі подорожчають плоди.

“Серед продукції рослинництва порівняно з 2014 роком майже удвічі (на 88,4%) подорожчають плоди. У півтора рази (47,7%) зросте ціна на виноград. Картопля та цукрові буряки стануть дорожче майже на 40%. Ціна на овочі відкритого ґрунту зросте майже на третину (34,3%), а на тепличну та парникову продукцію — на 21,6%. Ягоди подорожчають на 11,4%”, — інформує прес-центр.

Збільшиться ціна на олійні культури. “Соя подорожчає на 55,0%, соняшник — на 62,0%, а ріпак — на 71,9%”, — повідомив директор ННЦ — Юрій Лупенко. Також Ю.Лупенко наголошує і на зростанні цін на зернові культури.

“Ціни на зернові зростуть проти 2014 року, в середньому, у 1,5 рази. Найбільше подорожчають рис та гречка — у 2,5 разу та 2,1 рази відповідно. Ціни на більшість зернових збільшаться на 40–60%. Це стосується цін на жито (на 60%), на кукурудзу на зерно (56,5%), на ячмінь та горох (50%), на овес (45%), на просо (42,8%) та на пшеницю (41,3%). Сорго подорожчає на 34,9%, решта зернових — в середньому, на 20%”, — сказано у повідомленні прес-центру.

Підсумовуючи вище сказане Ю.Лупенко зазначив, що зростання цін не завжди компенсує подорожчання витрат, внаслідок чого доходи сільгоспвиробників падають.

Як ми повідомляли, 15 вересня цього року виробництво винограду зменшиться більш ніж на 18% — до 356 тис. т.

За словами Ю.Лупенка, після анексії Криму виноградарство в Україні зазнало значних змін. Так, площі виноградників у плодоносному віці зменшилися майже на 35%: з 67,1 тис га у 2013 році до 44,0 тис га у минулому році, а площа виноградників у господарствах населення зменшилася у 2014 році на 3,1%
…

Правда України

your ad here

Генпрокуратура Швейцарії з 2013 року розслідує кримінальну справу проти депутата від “Народного фронту”, голови енергетичного комітету Ради та соратника прем’єра Яценюка Миколи Мартиненка.

Про це написав депутат від БПП Сергій Лещенко, додавши скрін листа з відповіддю швейцарської генпрокуратури.

“Офіс Генерального прокурора Швейцарії, починаючи з 2013 року, проводить кримінальне розслідування проти українського громадянина Миколи Мартиненка за підозрою в “хабарництві” (стаття 322-septies частина 2 Кримінального кодексу Швейцарії) та “відмиванні коштів” (стаття 305-bis Кримінального кодексу Швейцарії)”, – сказано у повідомленні.

Також у відомстві додали, що повідомили про це українську владу та попросили сприяння у розслідуванні.

Лещенко також привів відповідні статті кримінального кодексу Швейцарії, згідно з якими Мартиненку може загрожувати до 5 років тюремного ув’язнення, а також значні штрафи.

Також депутат нагадав, що у 2000 році за цією ж статтею 305-bis був засуджений екс-прем’єр Павло Лазаренко – йому було винесене покарання у вигляді 1,5 року ув’язнення, штраф у розмірі понад 10 млн франків, а також постанова про знищення його панамського паспорту.

Лещенко нагадав, що Швейцарія звернулася до України у справі Мартиненка ще 31 березня 2015 року і, зокрема, попросила провести обшуки та допити.

“Однією з осіб, які цікавлять швейцарських правоохоронців, є керівник дочірнього підприємства “Атомкомплект” в складі “Енергоатому” Валерій Васильков, у минулому – співробітник компанії Миколи Мартиненка та Давида Жванії “Бринкфорд”, – додав депутат.

Крім того, за його даними, хоч Мартиненко і заперечує публічно наявність цієї справи, він найняв у Швейцарії адвоката Ганса-Петера Шаада.

У зв’язку з цим Лещенко звернувся до спікера Володимира Гройсмана відсторонити Мартиненка від керівництва комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Також він вимагає порушити проти Мартиненка кримінальну справу.

“Відсутність реагування з боку генпрокурора Віктора Шокіна протягом найближчих 10 днів буде для мене підставою поставити підпис під проектом постанови про звільнення його з посади генерального прокурора”, – додав він.

Як відомо, на днях наявність справи проти Мартиненка швейцарська генпрокуратура підтвердила впливовому американському виданню.

Мартиненко підозрюється в отриманні хабаря в розмірі 30 мільйонів франків від чеської компанії Skoda JS за сприяння у будівництві атомної станції.

Ці гроші були заблоковані на рахунках в банку Hottinger в Швейцарії. Там керівництво фінустанови помітило підозрілі транзакції та поскаржилося правоохоронцям.

Сам Мартиненко наявність цієї справи заперечує і стверджує, що його намагаються дискредитувати.
…

Правда України

your ad here

Довідка: партія “Відродження” зареєстрована у 2004 році колишнім міністром транспорту та гендиректором Укрзалізниці, нині покійним Георгієм Кирпою.

Після розпаду Партії регіонів колишні депутати-регіонали, які у 2014 році знову вдало переобобрались у Верховну Раду по мажоритарних округах, Антон Яценко і Віталій Хомутиннік вирішили відродити “Відродження”.

За даними ЗМІ, деякі з їхніх колег по новоствореній партії у своїй діяльності нібито орієнтуються на позицію бізнесмена Ігоря Коломойського, який може бути зацікавлений у підтримці “Відродження”.

5 червня 2015 року партійний з’їзд обрав нового керівника і нову політраду. Замість Віктора Остапчука, який очолював “Відродження” з 2011 року, головою став його колега по депутатській групі Віктор Бондар. Остапчук обійняв посаду заступника.

Віктор Остапчук керував “Південною залізницею” в 2000-2012 роках, був депутатом Харківської облради від Партії регіонів. Він – народний депутат VII скликання. На виборах у листопаді минулого року, як самовисуванець, знову пройшов у парламент по округу №177 у Харкові. Член комітету ВР із питань транспорту.

За нашими підрахунками, поки Остапчук був на посаді директора “Південної залізниці”, фірми, пов’язані з Остапчуком, виграли в тієї самої “Південної залізниці” підрядів щонайменше на 896 мільйонів гривень.

Віктор Бондар був міністром транспорту у 2005-2006 роках, заступником голови Секретаріату президента (2006–2007), головою Дніпропетровської ОДА з 2007 по 2010 рік. У 2012 році Бондар був обраний до парламенту по мажоритарному округу на Хмельниччині як безпартійний. Протягом передвиборчого періоду активно “допомагав” виборцям, що спостерігачі охарактеризували як підкуп виборців. У Верховній Раді він вступив до фракції Партії регіонів, яку покинув у лютому 2014 року.

Будучи депутатом, відкрито суміщав свою діяльність із підприємництвом, що заборонено законом, – і через це опинився в епіцентрі скандалу разом із іншими депутатами-сумісниками.

Народний депутат Антон Яценко, депутатська група “Партія” Відродження” – постать із яскраво-“темною” біографією.

За часів Ющенка Яценко був народним депутатом від БЮТ. ЗМІ звинувачували його у авторстві масштабної корупційної схеми, через яку бюджет держави щорічно втрачав мільярди гривень.

Ми з’ясували, що Антон Яценко через родичів та пов’язаних осіб контролював спілку громадських організацій “Тендерна палата України”, яка мала виняткові повноваження з контролю над державними закупівлями. Замовники та учасники торгів оцінили діяльність організації вкрай негативно.

ТПУ вимагало в учасників тендеру розмістити інформацію на вебпорталі, який належав приватній компанії. Утім, сайт розміщував оголошення, лише якщо потенційний учасник торгів оплачував й інші, “консультаційні”, послуги. За розрахунками КРУ, лише за перше півріччя 2007 року учасники тендерів заплатили третім особам близько 1 мільярда гривень, аби тільки бути допущеними до торгів.

Після приходу до влади Януковича, Антон Яценко залишив БЮТ, щоб на початку 2011 вступити до фракції ПР і знову переобратися у 2012-му вже як висуванець регіоналів. У наступному скликанні парламенту з фракції Партії регіонів він вийшов лише після втечі Януковича.

Його колега Віталій Хомутиннік має не менш цікаву біографію.

З 2002 року він – народний депутат. На моменту набуття повноважень Хомутинніку було 26 років, він був наймолодшим народним депутатом у IV скликанні. Утім, 12-річний термін дії закону на заборону займатися будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), не завадила Хомутинніку стати найбагатшим нардепом згідно з деклараціями за 2014 рік.

Як же Хомутиннік заробляв? За його словами, він займався бізнесом ще до депутатської кар’єри, тобто до 26 років.

Проте можливий й інший варіант: у шостому та 7-му скликанні він був головою Комітету з питань податкової та митної політики. За словами нашого спірозмовника, його добре знайомому бізнесмену в 2014 році Хомутиннік запропонував “посприяти” поверненню ПДВ за 25% від суми. А в лютому 2015 року журналісти сфотографували смс-листування Хомутинніка із тодішнім головою ОДА Ігорем Палицею. Хомутиннік демонстрував у листуванні чималу обізнаність, як можна “вирішити питання” на митниці, кому й скільки треба заплатити.

Також депутат відомий тим, що є кнопкодавом-рецидивістом. За повідомленням, у поточному скликанні він проголосував неособисто 4 рази.

За нашою інформацією, гроші на проект нібито давав Ігор Коломойський. Спілкування Хомутинніка з Ігорем Палицею – ще одне підтвердження зв’язків з дніпропетровським олігархом. Коли ж до Дніпропетровської облради від “Відродження” був висунутий Святослав Олійник, який раніше розбудовував регіональну Дніпропетровську партію “Україна мабутнього” – зв’язок з Коломойським став майже безсумнівним.

На місцевих виборах “Відродження” може стати конкурентом “Опозиційного блоку” у південно-східних областях України – для виборців, які навряд проголосують за партію “Укроп”.

Коли група “Економічний розвиток” у Верховній Раді зробила “ребрендинг” – до депутатської групи увійшли харківські депутати Дмитро Святаш та Валерій Писаренко, які раніше були позафракційними.

Після того, як “Опоблок” відмовилися реєструвати на вибори у Харківську міськраду, а Геннадій Кернес був висунутий від “Відродження” – шанси “Відродження” прибрати під себе харківську владу стали дуже великими.

Утім, чи стала харківська група повністю залежна від Коломойського, чи зберігає значну автономію – питання, на яке важко відповісти однозначно.

Світлана Фабрикант – колишня членкиня команди КВК “Одеські джентльмени”, кандидатка в мери Одеси від партії “Відродження”. Депутатка Верховної Ради VII скликання, пройшла під 25 номером по списку Партії регіонів.

Відома тим, що, перебуваючи на посаді головного редактора телеканалу “РІАК”, начебто переконувала громадян вкладати гроші у сумнозвісну кредитну спілку “Україна”. Вона й сама, разом з кількома родичами, ймовірно мала кредитні рахунки – однак забрала гроші до того, як спілка збанкрутувала.

Заради того, щоб стати кандидатом на посаду міського голови від партії “Відродження”, Фабрикант вийшла з “Сильної України”, керівником якої по Одеській області була з 2009 року.

Зараз займається підкупом виборців, про що з гордістю пишуть на сайті одеського осередку партії. Так, пані Світлана відвідує дитячі гуртки та будинки престарілих, й всюди залишає подарунки.

За духовні заслуги Світлана Самуїлівна нагороджена Орденом Української православної церкви Московського патріархату.

Юрій Єхануров, колишній член команди Віктора Ющенка, сьогодні висунутий на посаду “більше, ніж мера” Києва від партії “Відродження”.

Єхануров – політичний довгожитель. Він був прем’єр-міністром та міністром оборони при Ющенкові. Крім того, як і Віктор Бондар, Єхануров є колишнім головою Дніпропетровської обласної держадміністрації.

До слова, з посади міністра оборони, яку він обіймав у 2007-2009 роках в уряді Юлії Тимошенко, Єханурова усунули зі скандалом.

У червні 2009 року Верховна Рада відправила його у відставку після звинувачення у махінаціях з державними закупівлями. Це стало кульмінацією його особистого конфлікту із тодішньою прем’єркою – при цьому ініціатором проекту постанови про відставку став бютівець Валерій Писаренко, майбутній член ПР, а нині також “відродженець”. У відповідь Єхануров написав відкритого листа, в якому заявив про грубі порушення в процесі перевірки його діяльності з боку КРУ та пригрозив Тимошенко судом.

Після відставки Єхануров працював першим заступником Голови АП та очолював Київський міський осередок партії “Наша Україна”.

Зараз пана Юрія у вишиванці та на помаранчевому тлі можна побачити на бігбордах по всьому Києву, а також у передмісті. “Більше ніж мер”, грайливо мружачи очі, балотується від партії “Відрождення”, засновники якої були гарячими опонентами тої політичної сили, у якій пан Єхануров побудував свою політичну кар’єру.

На мера Харкова “Відродження” кандидує чинного очільника міста Геннадія Кернеса. Важко знайти людину, яка б служила колишньому президенту Віктору Янковичу з таким же завзяттям, як Геннадій Адольфович. Один з найактивніших “антимайданівців”, який під час кривавої бійні на майдані Незалежності носив футболку за написом “БЕРКУТ”, а також нагородив званням “Почесного громадянина міста Харкова” двох громадян РФ – бізнесмена Павла Фукса та члена Ради Федерації, що голосував за приєднання Криму до Росії.

Зараз щодо Кернеса йде кримінальне провадження. Йому інкримінують злочини – викрадення й тортури – по відношенню до учасників Євромайдану. Перше судове засідання мало відбутися ще у березні 2015 року, але вже кілька разів переносилося з тих чи інших обставин.

Втім, харківський міський голова не полишає надію залишитися у своєму кріслі, а звинувачення відкидає.

Нещодавно журналісти викрили ще один цікавий факт про кандидата: своє майно та частки у бізнесі Кернес переоформив на дружину й у декларації за 2014 рік про свій бізнес вже не згадував.

Нинішній мер Харкова та вірний прихильник Януковича наразі має всі шанси знову очолити місто й після виборів 2015 року.
…

Правда України

your ad here

Основними замовниками прихованої політичної реклами у період передвиборчої кампанії до місцевих виборів стали партія “Укроп”, Опозиційний блок, та партія “Наш Край”.

Про це свідчать результати дослідження, яке проводилось у Києві та 10 регіонах країни в період передвиборчої кампанії з 1 вересня по 22 жовтня.

Основними замовниками прихованої політичної реклами в загальноукраїнських друкованих та інтернет-ЗМІ стали мер Києва Віталій Кличко (21% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовності), політична партія “Укроп” (15%), Опозиційний блок (12%), партія “Відродження” (9%), та кандидат на посаду мера Києва Геннадій Корбан (5%).

В регіональних друкованих та інтернет–виданнях, які підлягали моніторингу, найбільше матеріалів з ознаками замовності було розміщено на користь партій “Укроп” (більше чверті всіх “джинсових” матеріалів, або 26%), “Відродження” (15%), “Опозиційний блок” (12%), та “Наш Край” (11%). Звертаємо увагу, що три регіональних “джинсових анти-лідери” — “Відродження”, Опоблок і “Наш край” є партіями, які постали на уламках колишньої Партії Регіонів, зазначають в ІМІ.

Основними темами, на яких піарилися партії та кандидати, стали обіцянки “інновацій” та реформ, прихід “нової команди”, підтримка місцевих підприємців, ЖКХ, медицина, та ветерани.

Найбільшу кількість корумпованих журналістських матеріалів за час моніторингу зафіксовано в Дніпропетровській (934 “джинсових” матеріали), Запорізькій (483), та Миколаївській (160) областях.

ІМІ особливо звертає увагу, що кількість джинси в Дніпропетровську виросла майже в п’ять разів, порівняно з парламентською передвиборчою кампанією 2014 року, а в Запоріжжі – майже в 2.5 рази.

Найгостріша політична боротьба розгорнулася в Дніпропетровську, між кандидатами на посаду Дніпропетровського міського голови Борисом Філатовим (“Укроп” 198 матеріалів з ознаками замовності), Олександром Вілкулом (Опоблок, 154 “джинсових” матеріали), та Максимом Курячим (БПП, 77 “джинсових” матеріалів).

На другому місці – “джинсове змагання” між кандидатами на посаду мера Запоріжжя самовисуванцем Володимиром Буряком, якого асоціюють з Рінатом Ахметовим (124 “джинсових” матеріали), діючим мером Запоріжжя Сіном (40 матеріалів), та кандидатом від БПП Миколою Фроловим (35 матеріалів).

Загальна кількість матеріалів замовного характеру, що виявили експерти ІМІ в регіональній пресі за цей період, – 2188, з них чорного піару — 2% (56 публікація, для порівняння у 2014 – 5%), матеріалів з ознаками замовлення на користь політичних партій — 48% (1040), та 50% (1092) — “джинсових” матеріалів на користь кандидатів, що балотуються на посади мерів.

В рамках моніторингу брались до уваги матеріали рекламного або іміджевого характеру, що спрямовані на отримання політичних дивідендів, і розміщені з порушенням закону — тобто, без позначок: “реклама”, “на правах реклами”, “політична реклама”, “політична агітація”, “агітація” тощо.

Було проаналізовано 10 регіонів, в кожному з яких моніторились 4 видання (2 друковані та 2 інтернет) щоденно, у період з 1 вересня до 22 жовтня, загалом 40 видань, а також 5 друкованих загальнонаціональних видань.
…

Правда України

your ad here

Дипвідомства деяких європейських країн при обробці візових аплікацій все частіше не обмежуються стандартним пакетом документів, а запитують додаткові.

Ситуацію ускладнює те, що явну тенденцію виявити складно: за враженнями Ольги Михайличенко, дуже багато залежить від того, з якої ноги вранці встав візовий офіцер. Наприклад, Консульство Угорщини може запросити довідку з Державної податкової інспекції про джерела отримання доходів. Це відноситься до туристів, які планують отримувати візи у візових центрах Одеси, Дніпропетровська та Харкова.

“При цьому довідка з податкової робиться близько двох тижнів – під терміновий тур можна і не встигнути”, – констатує директор однієї з турфірм. Втім, в туроператорських компаніях відзначають, що цього можна уникнути. “Ми радимо подавати документи у візовий центр Угорщини в Києві, де такого правила немає”, – розповів фахівець відділу автобусних турів Тарас Кузів.

Не все добре і з Польщею, за якою в деяких регіонах все ж намітилися позитивні моменти. “Якщо рахунок оформлений в банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, яких стає все більше і більше, документи можуть не прийняти, а попросять відкрити рахунок у більш стабільній фінустанові”, – розповіли на умовах анонімності в одній з турфірм. Почастішали і вимоги показати трудовий договір (у випадку, якщо людина працює десь ще за сумісництвом). Що ж стосується вільних дат для подачі документів, які можна відстежити на сайті vfs.global, то це, за словами Наталії Круглової, теж лотерея: невідомо, як довго вони будуть і на яку кількість місць. “Та й додзвонитися у візовий центр – завдання для самих терплячих і наполегливих”, – розповіла співрозмовниця.

Є нюанси і по інших країнах. За відгуками турагентів, консульства Швейцарії, Німеччини, Італії, Іспанії і тієї ж Угорщини можуть через кілька днів після подачі документів попросити донести чеки з банкоматів. “По всій видимості, дипломати розкусили хитрість туристів, які кладуть необхідну суму на рахунок і після подачі документів знімають її”, – відзначають спостерігачі.

У той же час в турагентствах констатують: погоду в загальному обсязі продажів європейські візові напрямки раніше не роблять. “Це особливо чітко простежується ще з літа, і не тільки підвищені вимоги до документів тому виною – впливає і курс валют, і введення збору біометричних даних”, – нагадує гендиректор мережі “Поїхали з нами” Олег Кулик. На тенденцію, хто недавно, а хто давно, відреагували і туроператорські компанії, перебудувавши програми своїх турів таким чином, щоб позбавити туристів від необхідності відкривати візи в найбільш “прискіпливих” країнах.
…

Правда України

your ad here

Упродовж наступних місяців бізнес очікує зниження курсу гривні до 26,1 гривень за один долар. Про це йдеться у щоквартальному опитуванні керівників підприємств, яке проводить Національний банк України. За словами експертів, такі очікування є занадто песимістичними, оскільки про значне падіння курсу гривні говорити немає достатніх підстав.

За даними Міністерства фінансів, у попередньому варіанті проекту державного бюджету на наступний рік закладено курс 22.1 гривні за долар. Проте згодом у Мінфіні уточнили, що бюджет-2016 передбачає курс 24,4 гривні за долар.

Між тим, підприємці прогнозують зниження курсу національної валюти до 26,1 гривень за долар. За даними опитування НБУ, зниження курсу гривні в наступні місяці очікують 80,7% респондентів. За видами економічної діяльності найбільш песимістичні очікування серед підприємств енерго- й водопостачання та будівництва, найоптимістичніше налаштовані підприємства торгівлі.

За словами економіста Ярослава Жаліла, зараз наявні чинники, які можуть спричинити девальвацію гривні, але імовірність того, що саме ці чинники спрацюють – невисока.

«Розрахунки того ж НБУ і прогноз МВФ – вони, в принципі, не очікують помітної девальвації гривні. Коливання можливі і навіть неминучі, але 26 гривень за долар на кінець наступного року – щось мені це видається надмірним», – вважає експерт.

Як зазначають у Нацбанку, останні півроку українці більше продають валюти, ніж купують. Зокрема, у вересні перевищення продажу над купівлею валюти населенням становило близько 166,9 мільйонів доларів. Відтак, згідно з офіційною статистикою, причин для зростання курсу долару немає.

Натомість експерти зазначають, що у НБУ не враховують ситуацію у позабанківському обігу. Між тим, з огляду на запроваджені минулого року обмеження на купівлю валюти, українці здебільшого купують валюту на тіньовому ринку.

«Офіційний валютний ринок – це десь 20-30% від реального. Зрештою, у нас навіть не всі обмінники є банківськими», – зазначає колишній заступник голови НБУ Ярослав Солтис.

Втім, попит населення не є вирішальним при формуванні валютного курсу. «Тут набагато потужніше впливають поточні попит чи пропозиція з боку імпортерів-експортерів або інші виходи потужних клієнтів – скажімо, для погашення зовнішніх заборгованостей. А готівковий попит впливає, перш за все, на різницю між курсом НБУ і курсом в обмінках», – каже Ярослав Жаліло.

Між тим, 20 жовтня НБУ понизив офіційний курс гривні на 37 копійок – до 21,99 гривень за долар. Від початку місяця долар на Міжбанківському валютному ринку подорожчав на 1,17 гривень. Утім, за словами експертів, наразі є підстави говорити не про падіння, а про коливання курсу гривні.
…

Правда України

your ad here

Ідея електронного уряду, в тому числі онлайн-доступ до державних послуг, стає все популярнішою серед українців. Зусиллями державних відомств і волонтерів деякі сервіси, за якими раніше доводилося йти на прийом до чиновника, вже доступні в режимі онлайн.

Основною проблемою електронного уряду залишається ідентифікація громадян в мережі. Про юридичних і технологічних аспектах електронного підтвердження особи розповів Юрій Козлов, директор департаменту Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України під час конференції “ЕМА” щодо протидії шахрайству і кіберзлочинів.

На сьогоднішній день основний механізм ідентифікації громадян в інтернет-просторі – це електронно-цифровий підпис. За допомогою цього інструменту можна підписувати необхідні документи без фізичної присутності.

Цим інструментом користуються в основному представники бізнесу. В Україні налічується 1,7 млн. громадян, які володіють ЕЦП. При тому, що всього в Україні понад 20 млн. Інтернет-користувачів.

Всі вони могли б отримати доступ до державних послуг в онлайн-режимі. Для цього необхідно легалізувати альтернативні системи підтвердження особи в інтернеті, а також налагодити обмін інформацією між державними реєстрами та базами електронних послуг. За словами Юрія Козлова, обмін даними запрацює вже до кінця року, а роботи з легалізації ідентифікації особи в інтернеті вже проводяться.

В Україні активно розвиваються проекти підтвердження особи в онлайн-режимі. Це Bank ID (ідентифікація через банк) і Mobile ID (підтвердження особистості через мобільного оператора). Ці модулі забезпечать повноцінний доступ до держпослуг в інтернеті після створення єдиного державного хаба ідентифікації. До проекту вже підключився Нацбанк і взяв під свою опіку питання безпеки Bank ID.

Спочатку проект ідентифікації через банк повинен був перебувати у віданні держави. Але поки ініціативу беруть у свої руки підприємці та волонтери. За підтримки місцевої влади, вони пропонують спростити взаємодію з держорганами допомогою технологій, в обхід правових обмежень. Проекти онлайн-ідентифікації та доступу до держпослуг вже запустили на міському рівні у Львові. А в Дніпропетровську зусиллями волонтерів розвивається проект iGov. На порталі можна підтвердити особистість за допомогою електронного підпису, або через свій інтернет-банкінг. Організатори планують зробити iGov єдиним порталом з надання послуг для всієї країни.

Щоб портали держпослуг в інтернет-просторі запрацювали на повну силу, необхідна підтримка уряду. Потрібно запровадити міжнародні стандарти захисту даних (RSA, ECC, а також цифровий паспорт (e-ID-карту).

Всі країни, які вже впровадили ID-карту, використовують електронно-цифровий підпис для доступу до держпослуг в онлайні. Поки в Україні не існує нормативної бази для використання ID-картки в якості ідентифікатора в інтернеті. Для цього необхідно внести зміни в державну систему ідентифікації.
…

Правда України

your ad here

Печерський суд Києва всупереч протесту прокуратури зняв арешт з активів підприємства «Рівнеазот», який був накладений навесні цього року в рамках розслідування кримінальної справи за нанесення державі групою компаній Ostchem Дмитра Фірташа збитку в розмірі близько 6 млрд грн.

Про це йдеться в рішенні суду, зареєстрованому в Єдиному реєстрі судових рішень.

«Підставами для скасування заходів забезпечення кримінального провадження є обставини, які свідчать про те, що не встановлено наявність достатніх підстав для арешту майна, відсутні достатні докази, що вказують на скоєння особою або особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального злочину, а також не встановлений розмір шкоди», – говориться в рішенні суду, підписаним суддею Литвиновою.

Крім того, суддя, після шестимісячного судового рішення про накладення арешту на активи «Рівнеазоту», дійшов висновку, що тепер прохання слідчого про арешт активів не є аргументованим.

Присутній на судовому засіданні представник прокуратури і слідчий МВС виступили категорично проти зняття арешту з активів «Рівнеазоту».

За їхніми словами, головне слідче управління МВС веде розслідування порушеної в середині березня цього року кримінальної справи за несплату «Нафтогазу України» 5,7 млрд грн за спожитий газ. При цьому лише «Рівнеазот» має борг у розмірі 977 млн грн, а сума недоотриманих доходів становить 745 млн грн.

Як уже повідомляла ПравдаUA, наприкінці вересня група компаній Ostchem заявила, що відновлює виробництво великих хімпідприємств – черкаського «Азоту» і «Рівнеазоту», що простоювали чотири місяці.

16 вересня держкомпанії «Нафтогаз», «Газ України» і Ostchem підписали мирові угоди, згідно з якими остання зобов’язалася до кінця січня 2016 року погасити майже 3 млрд грн боргу за газ перед держкомпаніями.

24 вересня «Нафтогаз» навіть одержав перший платіж у сумі 385 млн грн згідно із затвердженим графіком. Саме після цього поставки газу хімічним підприємствам групи були розблоковані.

В середині літа Міністерство внутрішніх справ повідомило, що домоглося в судах арешту 86 об’єктів групи компаній Ostchem Дмитра Фірташа.

Через відмову групи Ostchem вести переговори про погашення боргів за газ раніше прем’єр-міністр Арсеній Яценюк не виключав націоналізації черкаського «Азоту» і «Рівнеазоту».

Довідка. «Рівнеазот» є єдиним виробником мінеральних добрив та адипінової кислоти в західних регіонах України. Підприємство випускає аміачну селітру, рідкий аміак, аміак водний технічний, адипінову кислоту, рідкий азот, кисень в балонах, рідку вуглекислоту, циклогексанон, кисень технічний, сухий лід, рідкий азот тощо.

Черкаський «Азот» – одне з найбільших українських хімічних підприємств України, що спеціалізується на виробництві мінеральних азотних добрив.

Обидва підприємства входять в холдинг Ostchem, який в свою чергу є підрозділом міжнародної групи компаній Group DF бізнесмена Фірташа.

Структури Фірташа контролюють більш як 70% українських облгазів, а також більше половини вітчизняних хімічних підприємств.
…

Правда України

your ad here

Мінекономрозвитку розробило законопроект, який повинен припинити практику недобросовісної реєстрації патентів і позбавити країну від “патентних тролів”- людей, які патентують загальновідомі предмети з метою подальшого отримання вигоди. Але без зміни митної політики він може виявитися малоефективним.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України підготувало законопроект, покликаний поліпшити правову охорону об’єктів промислової власності, а заодно і присікти всі спроби недобросовісної реєстрації патентів. Зараз законопроект представлений на громадське обговорення.

Варто відзначити, що в підготовленому Мінекономрозвитку документі набагато краще, ніж у нині чинному законодавстві, позначені вимоги до промислових зразків, на які громадянин хоче отримати патент.

Зараз для цього достатньо просто новизни – щоб аналогічний продукт не був раніше загальнодоступним у світі. При цьому ніде не пояснюється, що таке “загальнодоступний”. Експертиза, яка визначає відповідність заявки законом, проводиться досить поверхово.

Це відкриває можливості для діяльності так званих “патентних тролів” – людей, які патентують загальновідомі предмети з метою подальшого отримання вигоди. В Україні відомі випадки реєстрації патентів для сірників, поширених автомобільних деталей, вішалок для одягу (“плічок”).

Новий законопроект пропонує проводити більш ретельну експертизу заявок. Промисловий зразок вважається новим, якщо він раніше не був “доведений до загального відома”. Тобто, не публікувався за підсумками державної реєстрації, ніде не виставлявся або продавався.

Також зазначено, що крім новизни, промисловий зразок повинен володіти індивідуальним характером. А саме: загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, повинно відрізнятися від загального враження, яке справляють інші зразки.

Розробка законопроекту – один із кроків у реформуванні системи захисту інтелектуальної власності в Україні. Документ розроблявся із застосуванням досвіду США та Європейського союзу, йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання Артем Афян вважає, що в нинішньому вигляді це цілком адекватний законопроект, який дійсно спрямований на боротьбу з “патентними тролями”. Однак чи буде ця боротьба ефективною, залежить від чиновників. Зокрема, Апеляційної палати, яка розглядати скарги на недобросовісну реєстрацію.

“На мою думку, тролінг – це не “чума”, “патентних тролів” не так багато в Україні, просто через уразливість системи вони діють досить ефективно”, – зазначив він.

Юрист пояснив, що нюанси, які дають можливість існування “патентних тролів”, закладено не стільки в процедурі реєстрації патентів, скільки в роботі митної служби. Як відомо, інформація про патенти та їх власників відразу ж передається в реєстри митної служби. У підсумку з постачальників товару, на який в Україні комусь видали патент, вимагають плату на користь “троля”.

Один з таких випадків стався порівняно недавно, влітку цього року. Митники зажадали у імпортерів торгових мереж “Юск Україна” і “Метро кеш енд кері Україна” виплати роялті за ввезення на територію України “плічок” для одягу. Як виявилося, патент на цей “винахід” в Україні отримала китайська фірма “Еверест трейдінг Ко”. Права на патент їй передав львів’янин Олександр Листвак. До цього аналогічний патент був у його земляка Віталія Голєва, але його анулювали через суд.

Таких випадків насправді багато, і митниця регулярно зупиняє товар на кордоні через “тролів”. Але далеко не всі вони оприлюднюються – як правило, мова йде про невеликі суми роялті, всього на пару тисяч гривень. Тому більшість постачальників воліє заплатити і не задавати питань.

“Очевидно, що Мінекономрозвитку вирішило не лізти в митну політику і внесло зміни лише у своїх сферах”, – заявив Афян.
…

Правда України

your ad here