Навіть помірне зниження курсу національної валюти, яке дозволив собі китайський центральний банк, призвело до здешевлення валют багатьох інших країн.

Валютний “розпродаж” спричинив обвал біржових індексів. Водночас впали ціни на нафту. Ця дата, 24 серпня, увійшла в історію як “чорний понеділок”.

Останнім часом аналітики озвучують песимістичні прогнози для китайської економіки. Крім того, у медіа почастішали заяви про новий виток валютних війн.

Ослаблення юаня змусило низку країн корегувати валютні курси, аби вирівняти торговий баланс. Однак чи є лібералізація курсу ренмінбі загрозою для світу, зокрема для України, для якої Китай стає важливим торговельним партнером?

На перший погляд, девальвація юаня лише на 3% – не надто важлива подія.

Валюти інших країн азіатсько-тихоокеанського регіону – як японська єна та австралійський долар – за рік подешевшали значно більше. З січня 2015 року навіть сінгапурський долар втратив до американського долара близько 6,5%. Мексиканський песо лише в лютому впав на майже 13%.

За рік падіння курсів валют країн пострадянського простору – Азербайджану, Молдови, Білорусі, Росії, України – також характеризується двозначними цифрами. Навіть євро протягом останнього року ослаб більш ніж на 14%. Дешевшають валюти у різних кутках світу і значно більше, ніж юань.

Ренмінбі за останній рік втратив до долара всього 3,8%. Якщо ж додати до цього об’єм економіки Китаю і подивитися на його ВВП, який сягає 10 трлн дол, то ситуація постає зовсім в іншому світлі. Цікаво, що ні за азіатської кризи 1997 року, ні під час фінансового шторму 2008 року Китай не відпускав курс юаня.

Чому ж саме зараз центробанк Піднебесної зважився на девальвацію?

Схоже, рішення Народного банку Китаю було зумовлене двома причинами.

По-перше – для подолання негативних тенденцій в економіці країни, що стало особливо помітно у липні 2015 року. У Китаї впав експорт, підсилилася дефляція, скоротилися продажі, промислове виробництво та капітальні вкладення.

Пекіну довелося думати над більш активними заходами для стимулювання економіки та досягнення запланованого показника зростання ВВП на 7%.

Девальвація юаня, вочевидь, також є способом допомогти китайським експортерам. Водночас виникають сумніви, що це була єдина мета Пекіна, адже недавнє падіння ренмінбі не досягло навіть 4%, тоді як обсяги китайського експорту в липні, наприклад, скоротилися на 8%.

По-друге, дії китайського центробанку, очевидно, мали ще один підтекст. Девальвація юаня може бути кроком на шляху до мрії Піднебесної перетворити ренмінбі на міжнародну резервну валюту. Китай давно хотів потрапити у “клуб обраних”, які впливають на вартість віртуальної валюти МВФ – SDR.

Зараз у кошик валют, які визначають вартість SDR, входять долар, євро, єна та фунт. Закріплення за юанем статусу п’ятої резервної валюти означає для Китаю збільшення глобального авторитету, отримання більшої влади у світовій фінансовій системі та торгівлі, особливо в азіатському регіоні.

Китай і раніше озвучував план, згідно з яким він збирається досягти зростання ролі ренмінбі у світі. Передбачалося запровадження розрахунків з іноземними партнерами у юанях, відкриття ринку довгострокових капіталів, заохочення іноземних фінансових установ, які поповнятимуть резерви юанями.

Водночас МВФ умовою включення юаня у кошик резервних валют називає збільшення гнучкості ренмінбі і повну лібералізацію валютного ринку країни за кілька років. У цьому контексті девальвація юаня може виглядати виправданою.

Китайська економіка сповільнюється вже півтора року. Це негативно впливає на інші країни, зокрема на держави, які експортують в Китай сировину та пальне, а також на ті, що постачають в Піднебесну товари та комплектуючі.

Не дивно, що несподівана девальвація юаня викликала занепокоєння на валютних ринках та призвела до падіння курсів інших валют. Паніка зачепила валюти країн азіатсько-тихоокеанського регіону та валюти ринків, що розвиваються.

Здешевлення юаня – це точка відліку нової хвилі валютних війн, зауважує керівник інформаційно-аналітичного центру Микола Івченко.

Так, 12 серпня на тлі новин про падіння юаня на 1,4% впав курс індонезійської рупії. Малайзійська валюта скотилася нижче 4 рингітів за долар вперше за 17 років. До піврічного мінімуму обвалився російський рубль, на який і так тиснули ціна на нафту та санкції на ринку запозичень.

До валютних війн долучилися і країни, які експортують в Китай сировину. Ще 11 серпня на 1,7% знизився aстралійський долар та на 1,3% новозеландський долар.

Як сигнал для особливо активних дій сприйняв девальвацію юаня Казахстан, який експортує азіатському гіганту нафту. Спочатку центральний банк країни прийняв рішення про разову 5-відсоткову девальвацію, розповідає Івченко.

За його словами, наступного дня було прийняте рішення перейти до інфляційного таргетування і плаваючого курсу. Протягом дня відбулася девальвація на 35%. “Казахстан, розуміючи, що інші країни, очевидно, підуть шляхом зниження курсів, не став чекати і девальвував тенге навіть більше, ніж потрібно”, – каже експерт.

Валюти країн, що розвиваються, давно під тиском. Південноафриканський ранд перебуває на найнижчих значеннях за десять років, мексиканський песо за рік подешевшав на четверть, турецька ліра 2015 року втратила близько 19% вартості.

Однак послаблення юаня стало додатковим фактором негативу на глобальному валютному ринку, тим більше, що девальвація зазвичай є каскадною.

Вступ у валютну війну Казахстану був пов’язаний не лише з девальвацією юаня, а і з низькими цінами на нафту. “Це було правильне рішення, адже ціни на метал, нафту і газ у короткостроковій перспективі не будуть рости”, – пояснює Івченко.

“Крім низької ціни на нафту, Казахстан страждає і через послаблення рубля”, – стверджує аналітик Том Левінсон.

Падіння цін на нафту, безумовно, впливає і на рубль, адже РФ забезпечує 12% поставок нафти у світі. Крім Росії, коли дешевшала Brent, втрачали в ціні валюти інших країн, які залежать від експорту цієї сировини.

За даними Світового банку, 60 країн забезпечують більш ніж 1% ВВП доходами від нафти, а десять країн отримують завдяки нафті третину свого ВВП.

Нерідко здоров’я таких економік залежить не лише від вартості чорного золота, а й від цін на інші сировинні товари, наприклад, залізну руду, платину, алюміній, мідь, але ціни на них останнім часом також відчутно знижувалися.

“Падіння сировинних активів може тривати до кінця 2015 року, однак цю тенденцію здатне розвернути підвищення відсоткової ставки ФРС у жовтні або грудні”, – відзначає Івченко. За його словами, якщо ФРС підвищить ставку, ціни на нафту та метали можуть почати рости, а інтенсивність валютних війн може зменшитися.

“Тоді країнам доведеться посилювати свої валюти. До цього моменту сировинні валюти, у тому числі рубль, зберігатимуть тенденцію до падіння. Може спостерігатися і незначне зростання, але за ним йтиме спад. У контексті російської валюти це діапазон 71-73 руб за дол”, – каже аналітик.

Очевидно, дешевшатимуть валюти Вірменії та Узбекистану. “Ці країни настільки пов’язані з державами-сусідами, з країнами Митного союзу, що їм без девальвації важко буде вирівняти торговий баланс”, – каже Івченко.

На його думку, курс гривні близький до рівноважного. “Якщо зважати на те, що середній рівень девальвації у країнах колишнього СРСР – 22,3%, то курс гривні до долара повинен бути на рівні 23,23. Але це спрощений варіант”, – каже Івченко.

В цілому напруга на валютних ринках в найближчі місяці зберігатиметься. До подальшої девальвації валют різних країн може призвести як зниження цін на сировинні товари, так і ймовірне продовження падіння курсу юаня.

Як пише видання Bloomberg, деякі китайські економічні відомства почали будувати прогнози з урахуванням падіння курсу до 7 юанів за дол до кінця 2015 року та 8 юанів за дол до кінця 2016 року.

Тенденції на валютних ринках можуть вплинути на українську економіку. Китай стає все важливішим торговим партнером України, адже обсяги імпорту та експорту в цю країну поступово збільшується. Так, за перше півріччя 2015 року частка імпорту в Китай сягнула 10,2%, а експорту – 7,9%.

Китайські виробники є великими гравцями на сировинних ринках, ринках металів, хімічної продукції та машинобудування, де вони визначають значну частину пропозиції. Як зауважує аналітик Роман Тополюк, у разі істотної девальвації юаня китайські виробники зможуть знижувати свої ціни.

Старший аналітик Денис Саква відзначає, що девальвація юаня дозволяє китайським сталеварам заощаджувати близько 5 дол на тонні сталі. “Це пропорційно позначиться на експортних цінах з України”, – каже він.

Втім, переконані експерти, девальвація китайської валюти у нинішніх масштабах не призведе до такого зниження цін, яке нашкодить українським експортерам.

“Якби юань девальвував на 20%, то виробники могли б знизити ціни на 15% чи 20%. Відповідно зменшилася б ринкова ціна, і зменшувати ціни довелось би й іншим експортерам.

Це важливо для країн, орієнтованих на виробництво сировини: Бразилії, України, Росії. Коли ціни ідуть вниз, це призводить до девальвації валюти. Оскільки відбувається девальвація, то прибутки також падають, але меншими темпами, ніж виручка”, – пояснює Тополюк.

За нинішніх цін, переконаний експерт, говорити про збитки, наприклад, виробників металургійної продукції зарано.

Українська валюта за темпами девальвації уже випередила багато держав, тому ситуація на світовому валютному ринку матиме на курс гривні обмежений вплив.

“Міжбанківський ринок України функціонує в умовах адміністративних обмежень та контролю НБУ за заявками імпортерів на купівлю валюти. Навряд чи гривня найближчим часом вийде за рамки 21-23 грн за дол на міжбанку”, – каже начальник відділу з роботи з борговими інструментами Юрій Товстенко.

Найважливішим фактором тиску на гривню є падіння цін на сировинні матеріали у світі, переконаний він. За словами Івченка, Україні за прикладом Китаю потрібно дотримуватися курсу повільної девальвації.

“Якщо подивитися на графік юань – гривня, темпи девальвації гривні та юаня збігаються. З цієї точки зору політика України правильна, оскільки будь-які дисбаланси в курсі впливатимуть на торговий баланс”, – відзначив експерт.

Девальвації у різних країнах світу відбуваються під дією комплексу факторів, тому важко прогнозувати масштаби “валютних війн”. У короткостроковій перспективі тиск на валюти буде зберігатися через ціни на нафту, ситуацію на сировинних ринках, рішення США щодо процентної ставки і, звичайно, “фактор Китаю”.

Ці ризики існують і для України, але вони не визначальні. Для гривні найбільшими загрозами залишаються можлива ескалація воєнних дій на Донбасі та доступ до ринку запозичень. Загострення ситуації на цих напрямках може в будь-який момент призвести до значного падіння курсу української валюти.
…

Правда України

your ad here

Серед підозрюваних у розкраданні нафти виявилися двоє співробітників МВС. Компанія “Укртранснафта” закликає вжити всіх необхідних заходів для притягнення винних осіб до відповідальності. Про це повідомляє прес-служба компанії.

“У 21:01 диспетчерською службою філії” магістрального нафтопроводу “Дружба” зафіксовано падіння тиску на ділянці 122 км – 147 км МН “Мозир – Броди” (II черга)”, – йдеться в повідомленні.

У повідомленні компанії наголошується, що про даний випадок було невідкладно повідомлено підрозділ безпеки філії.

Також повідомляється, що завдяки вжитим заходам спецпідрозділу охорони служби безпеки нафтоперекачувальної станції “Чижівка” на автодорозі в районі села Велень Коростенського району Житомирської області було затримано автомобіль марки DAF білого кольору, д.н.с. СВ 3047 НД, з причепом-автоцистерною об’ємом 40 куб. г, д.н.с. ВМ 3601 ХТ.Одна із секцій автоцистерни частково була наповнена нафтою. Разом з автомобілем затримали водія – гр-на Куликівського А.М.

“На відстані близько 300 м від автоцистерни також був виявлений і затриманий автомобіль марки “Opel Frontera”, в якому знаходилося двоє громадян. Попередньо встановлено, що один з них є співробітником спеціальної міліції на прізвище Пашинський, другий – слідчим (прізвище встановлюється) Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області. Ще одному автомобілю, імовірно марки “Нива”, вдалося втекти з місця події“, – наголошується в повідомленні.

У ході подальшого обстеження місцевості в районі с. Велень Коростенського району Житомирської області на 126 км МН “Мозир-Броди” (II черга) працівниками безпеки ПАТ “Укртранснафта” виявлена ​​“врізка” в нафтопровід.

Про дану подію було повідомлено Коростенський МВ УМВС України в Житомирській області та Коростенське відділення УСБУ в Житомирській області. Місце події оглянуто слідчо-оперативною групою Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області та працівниками СБУ після проведених підрозділом безпеки філії “МН” Дружба “вищезазначених затримань і виявлення “врізки” в нафтопровід, через яку здійснювалося розкрадання нафти.

Прес-служба компанії підкреслює, що повідомлення про злочин внесено в єдиний державний реєстр досудових розслідувань 01.09.2015, №12015060060001131, за частиною 1 статті 292 КК України.

Затримані особи і автомобільний транспорт передані правоохоронним органам. Але, за наявною інформацією, на працівників районної міліції здійснюється величезний тиск з боку різних впливових осіб з метою умисного “розвалу” розслідування даного виробництва та уникнення винними особами відповідальності. Більше того, навіть ставляться вимоги повернути вилучені у злочинців автотранспорт та обладнання, яким здійснювалася “врізка” в нафтопровід.

…

Правда України

your ad here

ПАТ “Укрнафта” не виконало своїх зобов’язань щодо виплати дивідендів за 2011-2014 роки, повідомили в Національній акціонерній компанії (НАК) “Нафтогаз України”.

“Запропонована менеджментом” Укрнафти “заміна виплати дивідендів державі на зарахування зустрічних грошових вимог з НАК” Нафтогаз України “порушує українське законодавство. Зокрема, необхідними ознаками зобов’язань, які можуть бути припинені заліком, у відповідності зі ст.203 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України є їх зустрічність і однорідність. Вимоги, на які посилається “Укрнафта”, не є ні зустрічними, ні однорідними“, – зазначили в НАК.

У “Нафтогазі України” нагадують, що згідно рішення зборів акціонерів “Укрнафти”, компанія повинна була перерахувати 1,78 млрд грн до державного бюджету України до 10 квітня 2015 року, ще 0,63 млрд грн – до 3 жовтня 2015 року.

“Обидва рішення зборів акціонерів досі не виконані. Невиплачені дивіденди в розмірі 2,41млрд грн підлягають перерахуванню до державного бюджету України”, – резюмували в НАКу“.

Як повідомлялося, раніше “Укрнафта” заявила про припинення всіх своїх зобов’язань по дивідендах за 2011-2014 рр на загальну суму 2 млрд 411, 929 млн грн в рахунок покриття боргів НАК “Нафтогаз України” за отриманий у 2008 році газ.

“Укрнафта”, зокрема, нарахувала 1 млрд 779, 625 млн грн за 247, 17 млн куб. м газу (за граничною ціною газу для промспоживачів – 7,2 тис. грн/за 1 тис. куб. м, що діє на момент першої заяви “Укрнафти” про перехресне зарахуванні боргів у квітні 2015 року) – цю суму вона вважає погашеної в рахунок своїх зобов’язань по дивідендах за 2011-2013 рр.

Крім того, “Укрнафта” нарахувала 632,304 млн грн за 95,804 млн куб. м газу (за граничною ціною газу для промспоживачів – 6,6 тис. грн / за 1 тис. куб. м, що діє на даний момент) – цю суму вона вважає погашеною в рахунок своїх зобов’язань по дивідендах за 2014 рік.

“Укрнафта” вважає, що більш не несе зобов’язань перед “Нафтогазом” в частині виплати дивідендів за 2011-2014 рр, тоді як НАК, у свою чергу, залишається винен їй гроші за залишок газу, відпущеного в 2008 році, в обсязі 27,439 млн куб.м.
…

Правда України

your ad here

Україна може оголосити дефолт, якщо Верховна Рада не підтримає умови реструктуризації частини держборгу. Про це заявила голова Мінфіну Наталія Яресько.

“Ми досягли всіх наших цілей в результаті переговорів. Якщо парламент не підтримає умови реструктуризації, в такому випадку буде оголошений дефолт”, – сказала Яресько.

При цьому вона вважає, що Україна не могла отримати кращих умов реструктуризації.

“Ми досягли всіх наших цілей в результаті переговорів. Я впевнена, що кращих умов бути не могло. У нас не було часу. Ми повинні були або платити, або оголосити дефолт…”, – сказала міністр.

Нагадаємо, 27 серпня Міністерство фінансів України повідомило, що з міжнародними кредиторами досягнута домовленість про списання 3,6 мільярда доларів боргу за облігаціями на загальну суму близько 18 мільярдів доларів. Цього тижня Кабмін підготує пакет законопроектів у рамках цих домовленостей і подасть їх у Раду на затвердження.
…

Правда України

your ad here

Незалежна асоціація українських банків пропонує новий варіант реструктуризації валютних кредитів, підготувавши законопроект про переведення валютної іпотеки в гривню. Про це вчора повідомила глава НАБУ Олена Коробкова.

Нагадаємо, після ухвалення в липні скандального закону про реструктуризацію №1558-1 (банкіри заявили, що його втілення призведе до поглиблення економічної кризи), документ “завис” у ВР.

Як уточнили в прес-службі НАБУ, основні положення нового законопроекту такі: банки готові конвертувати валютні кредити в гривню за курсом на початок 2015 (15,8 грн / $) зі списанням для більшості клієнтів 25-50% боргу і повним прощенням кредитів для особливих позичальників.

Реструктуризації підлягають позики на суму до 2,5 млн грн громадянам, які брали кредити на покупку єдиного житла або на покупку землі для будівництва такого житла. Їм банки просто не менше 25% боргу. Тим, у кого житло потрапляє під категорію соціального (квартири площею до 60 кв. м і будинки до 120 кв. м), спишуть 50%; інвалідам, учасникам бойових дій, ветеранам, багатодітним сім’ям – 70%.

Учасників бойових дій, які стали інвалідами, та спадкоємців загиблих у бойових діях повністю звільнять від боргу. Якщо після реструктуризації позичальник все одно не стане виплачувати кредит, договір автоматично анулюється і починають діяти колишні умови кредиту (вся сума боргу за нинішнім курсом НБУ).

Очікується, що законопроект потрапить до Ради в найближчі пару місяців. Втім, самі депутати, обпікшись на попередньому законі про реструктуризацію, неохоче коментують нову ініціативу банкірів. Мовляв, треба спершу вивчити документ, можливо, варто доопрацювати з його урахуванням вже прийнятий і заново переголосувати.

Лише член комітету з фінполітики і банкам Павло Різаненко вважає, що новий законопроект треба приймати на заміну закону №1588-1: “Він дозволяє вийти з кризового становища тим, хто дійсно не може виплатити іпотеку за єдине житло”.

Також назвав пропозиції НАБУ компромісним рішенням і президент Украналітцентра Олександр Охріменко: “Але все одно він всіх не влаштує, залишаться бажаючі повернути кредит по 5-8 грн/$, які й далі стануть протестувати”.
…

Правда України

your ad here

В Україні набув чинності закон про зменшення тиску на платників податків, що передбачає скасування штрафних санкцій за невиконання податкових зобов’язань у разі погашення заборгованості. Про це повідомила прес-служба Державної фіскальної служби.

При цьому законом, зокрема, встановлюється, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на офіційному сайті цього органу, протягом 5 календарних днів.

Платник податків може оскаржити в суді наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або наданої йому індивідуальної податкової консультації як правовий акт індивідуальної дії, викладених у письмовій або електронній формі, які, на думку цього платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Крім того, зокрема, визначається, що тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік становив менше 20 мільйонів гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення у строки, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Верховна Рада 17 липня ухвалила закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо зменшення податкового тиску на платників податків.
…

Правда України

your ad here

Від 2014 року чисельність громадян України, котрі попросили про надання статусу біженця в Польщі, зросла до 4 тис. осіб. При цьому статус біженця отримали лише двоє з них, передає в понеділок Польське радіо з посиланням на дані місцевого Управління у справах іноземців.

За словами прес-секретаря відомства Єви Піхоти, 2014 рік сильно вплинув на статистику українців, котрі звертаються за наданням статусу біженця в Польщі. Раніше про такий статус клопотали в середньому 100 осіб на рік, але з минулого року це число виросло в 40 разів – до 4 тис.

При цьому з 2014 року Польща надала статус біженця лише двом українцям. Також щодо кількох десятків громадян України було прийнято рішення про надання різних статусів, які дозволяють їм тимчасово перебувати на території Польщі.

Водночас в 2015 році Польща видала 1248 негативних рішень про надання статусу біженця, а щодо 523 припинила розгляд справи.

В Управлінні у справах іноземців повідомили про те, що з моменту початку конфлікту на Донбасі збільшилась чисельність українців, котрим надається тимчасовий вид на проживання в Польщі. Так, в 2012-2013 рр. було видано 10 тис. позитивних рішень, в 2014 році Польща надала посвідку на проживання 17 тис. громадянам України, а з початку цього року українцям було видано 18 тис. дозволів на перебування в Польщі.

Згідно з польським законодавством, особи, котрим надається дозвіл на проживання, не отримують підтримку з боку держави. Допомога у вигляді житла, харчування, кишенькових витрат, медичної страховки і освіти надається тільки тим, хто клопоче про статус біженця.

Нагадаємо, що раніше президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна не готова приймати нових мігрантів з Близького Сходу і Африки, оскільки повинна надати допомогу біженцям з України.
…

Правда України

your ad here

У «Правому секторі» закликають активістів зібратися у Маріїнському парку.

«Терміновий збір членства у Маріїнському парку біля пам’ятника Ватутіну! Біля Верховної ради пролито кров патріотів!», – йдеться у повідомленні «Правого сектору» (Київ) на сторінці в мережі.

Під стінами парламенту України в Києві 31 серпня виникли сутички після того, як Верховна Рада підтримала в першому читанні зміни до Конституції щодо децентралізації. Протестувальники почали наступ на будівлю Верховної Ради, яку охороняв кордон правоохоронців.

За повідомленням МВС України, поранені близько 100 правоохоронців, 10 – перебувають у тяжкому стані.

За словами народного депутата, члена колегії Міністерства внутрішніх справ Антона Геращенка, у правоохоронців кинули бойову гранату.

Пізніше глава МВС Арсен Аваков повідомив про затримання 30 учасників сутичок, в тому числі і мітингувальника, який кидав гранату у правоохоронців.

Сьогодні Верховна Рада підтримала внесення змін до Конституції в частині децентралізації.

Після цього голова Верховної Ради Володимир Гройсман закрив засідання Верховної Ради, президію якої заблокували депутати, зокрема представники фракції Радикальної партії і депутати від ВО «Свобода».

У мітингу під стінами парламенту брали участь ВО «Свобода», Радикальна партія, партія «УКРОП». Зокрема, активісти Всеукраїнського об’єднання «Свобода» тримають плакат «Особливий статус Донбасу» в Конституції – державна зрада», інші гасла, партійні прапори.

Як раніше наголошував президент України Петро Порошенко, жодного особливого статусу для Донбасу зміни не передбачають. 
…

Правда України

your ad here

Президент Росії міг бути причетний до купівлі будинку на середземноморському узбережжі.

“Путін пов’язаний з підозрілими угодами з нерухомістю в Іспанії”, – говорить заголовок статті британського видання Times, опублікованої в понеділок.

За відомостями газети, з’явилася нова інформація, згідно з якою президент Росії міг бути причетний до купівлі будинку на середземноморському узбережжі. У 2008 році іспанська поліція провела рейд в житлі Геннадія Петрова – ймовірного боса одного з найбільших російських злочинних угруповань.

У ході обшуку у Петрова, пише Times, були вилучені документи, в яких говорилося, що він брав від імені президента Росії участь в купівлі нерухомості в Малазі.

“Сеньйоре Путін, земля в Малазі, російська ділянка або російська міська забудова. Земля не куплена. Управління справами президента”, – такий рукописний напис іспанською, датований 2001 роком, значився, за твердженням видання, на одному з вилучених документів.

“Як говориться в обвинувальному акті, оприлюдненому іспанськими прокурорами в травні нинішнього року, деякі високопоставлені політичні союзники Путіна були пов’язані з кримінальною імперією Петрова”, – продовжує Times.

Крім того, як з’ясувала газета, у слідчих є запис переговорів двох членів злочинного угруповання Петрова. Телефонна бесіда відбулася в 2007 році між якимись Віктором Гавриленковим і Маратом Полянським, які обговорювали створення підставної фірми в Іспанії для відмивання злочинних грошей.

“Полянський запитав Гавриленкова, де можна зупинитися. Той йому відповів: “Є купа готелів в Аліканті, і будинок Путіна в Торрев’єсі теж не дуже далеко”, – розповідає Times. Як пояснює видання, містечко Торрев’єха розташоване на Коста-Бланка.

Іспанська прокуратура, нагадує Times, “має намір висунути звинувачення 27 особам, котрі проходять у справі, включаючи високопоставленого члена російської правлячої партії, в шахрайстві, відмиванні грошей та інших злочинах”.

В обвинувальному висновку згадуються також, хоча жодних звинувачень на їхню адресу не висувається, голова правління Газпрому і колишній глава уряду Віктор Зубков, заступник прем’єр-міністра Росії, два колишніх міністри і глава могутнього Слідчого комітету, пише газета.

“Петров, імовірно, використовував свій вплив, щоб допомогти спільникам зайняти ключові посади в російській політиці та правоохоронних органах в обмін на активи в Іспанії”, – додає Times.

Віктора Зубкова іспанські прокурори, як пише видання, називають серед тих, хто “протегував організації Петрова, приймаючи деякі політичні рішення на її користь”.

Журналісти Times спробували зв’язатися з прес-секретарем президента Росії Дмитром Пєсковим, щоб той підтвердив або спростував інформацію про придбання Путіним нерухомості в Іспанії в 2001 році, проте відповіді не отримали.

Раніше Пєсков, доповнює картину газета, називав подібні твердження “повною нісенітницею” і неоригінальним жартом “за гранню розумного”.

Нагадаємо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що іспанські прокурори запідозрили соратників Путіна в зв’язках з мафією. За даними агентства, ім’я Путіна згадується тричі в документі, який є запитом прокурорів на те, щоб звинуватити 27 осіб у відмиванні грошей.
…

Правда України

your ad here

Олігархи Галицької Пенсільванії були схожі на нинішніх – вони ганяли на мерседесах, будували розкішні вілли і влаштовували затяжні розбірки в судах.

У вересні 1880 року австро-угорський імператор Франц Йосиф прибув з візитом до Галичини – краю, де він не був 30 років. У Самборі його зустрічали кантатою, написаною спеціально для такої події: «Ласкаво просимо в край, де течуть сіль і нафта! Ласкаво просимо до нас, де навкруги тільки ліс!».

Трохи раніше імператор, напевно вже стомлений банкетами в кожному з міст, де доводилося бувати, провів півтори години на нафтових й озокеритових шахтах Борислава. Це було перше і єдине промислове підприємство у всьому краї, що потрапило в ретельно сплановану програму візиту монарха.

За всіма вінками, прапорами, гірляндами й іншою мішурою, якою Французьке товариство з експлуатації озокериту та нафти обвішало свої бориславські володіння, проглядалося визнання: нафта з Галичини ставала справою державної ваги. Спеціально для Габсбурга вибудували не тільки тріумфальну арку, а й повномасштабну модель підземної галереї, а також озокеритову шахту в мініатюрі. Вона стояла біля підніжжя павільйону, з якого Франц Йосиф оглядав Борислав, весь утиканий вишками.

Вже у 1870-х Борислав давав роботу в нафтовидобувній сфері 10 тис. працівників за населення менше 15 тис. У регіоні було майже 13 тис. точок видобутку нафти.

Скільки було їх у вересні 1880-го? Досить багато: в околицях тоді працювало 2.832 шахти і свердловини. Вже у 1870-х Борислав давав роботу в нафтовидобувній сфері 10 тис. працівників за населення менше 15 тис. У регіоні було майже 13 тис. точок видобутку нафти – правда, більша частина з них були простими колодязями.

На початку ХХ століття в околицях міста налічувалося понад 1,5 тис. вишок. На величезній території, що включає не тільки Борислав, але й сусідні Східницю і Тустановичі, кожен міг зайнятися нафтою – ніяких жорстких правил і регламентів не існувало.

Ось і тіснилися вишки, видобуваючи три чверті польської нафти і 5% світової. Якщо бути зовсім вже точним, 5% – це був максимум, який припав на 1909 рік. А в середньому видобувалося близько 2 млн т нафти – приблизно 4% від світового видобутку.

Борислав був єдиним у світі містом, що стояло безпосередньо на нафтовій жилі. Тому кантата для Франца Йосифа була правдивою: із землі сочилося чорне золото. Нафта рвалася з надр на волю, покриваючи чорним брудом поля і береги річки Тисмениці. Нещасну річку навіть описали в знущальній, але популярній пісеньці: «Тысменица – речка-диво, красивей других всех рек. Кто увидит – сбежит живо, так воняет её брег» (рос. «Тисмениця – річка-диво, красивіша за решту річок. Хто побачить – втече швидко, так смердить її берег»).

Підземною рідиною, яку називали кип’ячкою або ропою, розпалювали сиру деревину і змащували осі коліс у возів. Для таких цілей вистачало примітивного способу видобутку: вмочали в ропу джгути з кінського волосу, потім викручували над ямами, куди скидали розпечене каміння.

У 1840 році Іван Шемелюк здогадався вирити шестиметровий колодязь кип’ячки, найняв кілька працівників і продавав ропу бочками. Він, імовірно, і став першим нафтовим магнатом Галичини. Але не останнім.

Як колись у Клондайк за золотом, у Борислав стікалися капіталісти, мрійники і шахраї, наївно вірячи, що саме їм повезе так само, як інженеру, уродженцю Бережан Вацлаву Вольському. Його шахта Гуцул щодня наповнювала 50 вагонів нафти – вірніше, могла б наповнити, якби Вольський міг вивозити її в таких обсягах. Але він не міг і тому перегородив один з ярів земляним валом, створивши цілий ставок чистої нафти.

За 1909 рік у 30-тисячному Бориславі було продано більше шампанського, ніж у столичному Відні. Саме в Бориславі та Дрогобичі на початку ХХ століття була найвища у краї концентрація паккардів, мерседесів, фіатів й австро-даймлерів на 1 тис. населення.

До цього часу ходять легенди про те, як нафтові магнати бажали кататися на санях навіть влітку – і каталися, висипавши на вулиці кілька тонн цукру. З усією повагою до фольклору зауважимо, що такий сюжет (поїздки на санках по цукру) зустрічається і в Качанівці на Чернігівщині, і в Меджибожі на Поділлі.

А мер Дрогобича і господар розташованого по сусідству курортного Трускавця Раймунд Ярош щороку кожному дрогобицькому біднякові робив подарунок. Біля палацу магната у стилі французького ренесансу на вул. Міцкевича (зараз вул. Шевченка, 23) стояв касир, який виплачував жебраком по злотому.

Прогулянка по Дрогобичу, де збереглося чимало шикарних будинків, – найкраще свідчення того, що багатьом з нафтою щастило. Тут воліли жити ті, хто на нафти не виживав, а заробляв.

Життя простих робітників теж було у Дрогобичі кращим. На вул. Стрийській з 1909 року працював Польмін (Державна фабрика мінеральних масел), що незабаром став найбільшою і найсучаснішою рафінерією (нафтопереробним заводом) у всій Європі. А заразом – маленьким куточком соціалізму в буржуазній Польщі.

Польмін був першим, але не єдиним. Французи побудували у Дрогобичі нафтопереробний завод Австрія, пізніше перейменований на Дрос, поруч працювали заводики поменше – Рома, Фраймета, Нафта.

Близько 2 тис. працівників Польміну жили в спеціально побудованому робочому містечку. І отримували непогані як для Галичини гроші – від 600 до 2 тис. злотих на місяць. Поселення, розташоване неподалік від німецької колонії Найдорф (зараз – Нове Село Дрогобицького р-ну) навіть називали Польміновиці.

Рахунки за газ, світло, каналізацію оплачував завод, як і проїзд на автобусах. У містечку розташовувалися сучасна школа, стадіон, басейн, клуб, бібліотека, каплиця і кілька магазинів. По вихідних польміновський оркестр грав біля ратуші старі австрійські марші. У поїздки за покупками або на екскурсії польмінських роботяг возили три спеціальні автобуси. Особливо популярними були осінні виїзди в ліси – за грибами.

26 червня 1944 року авіація союзників, яка добивала нацистів, що використовували завод у своїх інтересах, повністю знищила колись передове підприємство. Коли через два тижні в Дрогобич увійшли радянські війська, Польмін ще тлів.
…

Правда України

your ad here

Марко Рубіо: Росія є однією з найбільших загроз для США
Кандидат у Президенти Сполучених Штатів Америки (США) від Республіканської партії, сенатор Марко Рубіо назвав Президента Російської Федерації (РФ) Володимира Путіна “гангстером”. Про це він сказав в ході одного з передвиборних виступів.

Так, Рубіо зазначив, що “якщо ви – політичний суперник Володимира Путіна, то можна ненавмисно сьорбнути води з плутонієм”.

Він також вважає, що Росія є однією з найбільших загроз для США, а також невтішно відгукнувся про Північну Корею, Китай та Іран.

Нагадаємо, міністр оборони Сполучених Штатів Америки (США) Ештон Картер пообіцяв вжити заходів щодо “стримування” Росії та її Президента Володимира Путіна, який, з його точки зору, веде Росію в неправильному напрямку і становить загрозу для світу.
…

Правда України

your ad here

Якщо в поїзді, знайденому в Польщі, знайдуть коштовності, золото та культурні цінності, то їх повернуть власникам чи їхнім спадкоємцям, а 10% вартості виплатять особам, котрі його знайшли. Про це заявив заступник міністра культури Польщі Петро Жуховський.

Зокрема, заступник міністра заявив, що Польща поверне речі, які можуть знайти в поїзді їх власникам (якщо можна буде ідентифікувати), або ж заплатить 10% вартості від знахідки тим, хто вказав на поїзд.

За його словами, є кілька варіантів виплати 10% від вартості знахідки. “Один з них – винагорода. Якщо там будуть культурні цінності, то це винагорода від Міністерства культури вартістю не менше 10% від вартості скарбу”, – сказав він.

“Якщо ж там будуть речі, чиїх власників чи їхніх нащадків можна буде ідентифікувати, то, відповідно до закону, власники після отримання цих речей повинні виплатити тим, хто знайшов поїзд, 10% від їх вартості”, – додав Жуховський.

За його словами, швидше за все в поїзді знаходяться речі, які будуть визнані власністю держави. У такому випадку держава повинна виплатити тим, хто вказав на місцезнаходження поїзда, 10% від вартості речей.

Як повідомлялося, минулого тижня двоє мешканців Вальбжихського повіту в Польщі повідомили про те, що знайшли місце, де захований таємничий поїзд із золотом часів Другої світової війни.

При цьому чоловіки просили 10% від вартості поїзда за винагороду за те, що покажуть його місцезнаходження.

Слід зазначити, що Жуховський розповів про те, що інформацію про місцезнаходження поїзда було отримано від “особи, котра брала участь у його укритті і яка буквально на смертнім одрі зробила начерк місця його розташування”.
…

Правда України

your ad here

Міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр вимагає вживати більш жорстких заходів у боротьбі з перевізниками біженців. Про це він заявив після того, як на території Австрії у вантажівці були знайдені десятки тіл мігрантів у четвер, 27 серпня.

“Те, що там багато, багато людей задихаються, бо злочинні перевізники заробляють гроші на них та на тому, що їх перевозять у недостойних умовах, викликає у мене злість та розгубленість”, – зазначив німецький політик.

Наразі, за його словами, важливо знайти винних. Де Мезьєр запевнив, що Німеччина, якщо буде така можливість, надасть Австрії допомогу. Утім, боротьбу з нелегальними перевізниками потрібно в цілому посилити, переконаний німецький міністр.

Як відомо, 27 вересня на території Австрії була знайдена кинута вантажівка з тілами біженців. За різними даними, загиблих у автівці може бути від 30 до 50. Транспортний засіб, імовірно, залишили при дорозі на автобані А4 неподалік від кордону з Угорщиною. Водій вантажівки зник з місця події.

Представник МВС у Відні повідомив, що триває огляд місця події та вивезення тіл. Також здійснюються спроби виявити осіб, які можуть бути причетними до незаконного переміщення цих людей. Офіційно інформація про те, що люди у вантажівці задихнулися під час перевезення, поки що не підтверджена.
…

Правда України

your ad here

Міністр фінансів Росії Антон Силуанов заявляє, що Москва вимагатиме від України погашення єврооблігацій на 3 мільярди доларів вже у грудні 2015 року.

«Нам необхідно розвивати свою економіку, вкладати в інфраструктуру. Кошти, які ми повинні отримати до кінця поточного року, підуть на розвиток інфраструктури російської економіки у найближчі роки», – сказав Силуанов у четвер, 27 серпня.

За його словами, «Росія наполягатиме на непорушності домовленостей з Україною щодо повернення коштів Фонду національного добробуту, вкладених в українські папери».

У четвер, 27 серпня, українські урядовці повідомили, що Київ домовився зі Спеціальним комітетом кредиторів про списання 20% боргу, що дозволить зменшити борговий тягар майже на 4 мільярди доларів. Таке списання заборгованості знизить комерційний державний і гарантований державою борг України з 19,3 мільярда доларів до 15,5.

Антон Силуанов заявив, що Москва не братиме участі у реструктуризації боргу України.

Росія наприкінці 2013 року придбала єврооблігації України на 3 мільярди доларів, їх погашення має відбутися у грудні 2015 року.
…

Правда України

your ad here

Виконавчий директор «Нафтогазу» Андрій Пасішник повідомляє про вилучення вогнепальної зброї у служби охорони Кременчуцького нафтопереробного заводу.

«Наразі триває вилучення вогнепальної зброї (близько 200 одиниць) у батальйону (служби охорони КНПЗ) групи Приват, який базується на території колишнього заводу БВК ПАТ «Укртатнафта»!!! Приватним арміям, які блокують стратегічне підприємство (філія ПДМН «Укртранснафта») у Кременчуці не місце на території України!!! Керівництво заводу (Плакасов) особисто намагається запобігти роззброєнню приватної армії, але влада в країні є», – написав Пасішник у четвер, 27 серпня, на своїй сторінці у мережі.

1 серпня Андрій Пасішник повідомив, що невідомі штурмують лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Укртранснафти» у Кременчуці.

2 серпня у Кременчуці вхід та виїзд до філії «Укртранснафти» заблокували невідомі у спецодязі Кременчуцького НПЗ. Люди сиділи перед входом до будівлі, тримаючи у руках плакати з гаслами «Не дамо зупинити НПЗ».

31 липня «Укртранснафта» припинила подачу нафти на заводи «Укртатнафти» через дефекти, виявлені на магістральному нафтопроводі «Глинська-Кременчук». «Укрнафта» заявила про загрозу припинення видобутку нафти та газу через призупинення «Укртранснафтою» приймання та транспортування нафти.

Пізніше Кременчуцький НПЗ, що входить до компанії «Укртатнафта», також заявив про загрозу зупинки через зрив поставок сировини компанією «Укртранснафта».
…

Правда України

your ad here

Держбюджет РФ за перші сім місяців 2015 вичерпується швидше, ніж за останні 15 років, відзначає Рахункова палата: це відбувається за рахунок розділу “Оборона”. У той же час цілий ряд соціальних статей фінансується нижче середнього рівня.

За даними Рахункової палати, гроші з федерального бюджету за січень-липень цього року витрачаються рекордними темпами – швидше, ніж за останні 15 років. Аналогічний показник 2014 перевищено в 1,2 рази (на 1,4 млрд руб.).

Але високий рівень виконання видатків стосується не всіх статей бюджету. Він “обумовлений в основному прискореними тратами” по розділу “Національна оборона”, зазначає відомство.

Заплановані витрати на оборону до початку серпня реалізовані на 67,3%, що робить великий вплив на загальний показник виконання бюджету за рахунок великої питомої ваги цієї статті у загальному обсязі видатків, пишуть аудитори.

Наприклад, вже витрачено 83,4% річних коштів за статтею “Мобілізаційна і позавійськової підготовка” і 74,6% на прикладні наукові дослідження в галузі національної оборони.

Прес-служба Міноборони не змогла оперативно надати коментар агентству про причини прискорення витрат в 2015 році.

При цьому по 60 головним розпорядникам коштів витрати виконані нижче середнього рівня, з них по 11 – менше 35%, відзначає Рахункова палата. Самими неспішними виявилися два регіональні міністерства – Мінсхідрозвитку Росії, яке виконало бюджет тільки на 5%, і Мінкавказ (8,7%). Повільно освоювали виділені гроші також Ростуризм (13,4%), Росавіація (16,4%), Міненерго (18,2%), Мінкомзв’язку (18.4%) і деякі інші міністерства та відомства.

Повільніше інших статей бюджету витрачаються гроші на комунальне господарство (рівень витрат – 10,3% за сім місяців), загальноекономічні питання (13,5%), ПЕК (16,6%), житлове господарство (21,2%), загальна освіта (34,7%).
…

Правда України

your ad here

Президент Венесуели Ніколас Мадуро припустив, що венесуельська експортна нафта подешевшає до $30 і менш за барель, і сказав, що шукає компромісу з ОПЕК і Росією про стабілізацію цін, яку порівняв з дивом.

“Венесуельська нафта впала на $2 сьогодні. Досягла $35”, – сказав він у щотижневому телевиступі у вівторок.

“Я думаю, що вона досягне $30 або впаде ще нижче”.

Експортний нафтовий кошик члена Організації країн-експортерів нафти Венесуели складається з сирої нафти і продуктів її переробки і торгується з дисконтом до індикативних сортах через високий вміст важких компонентів.

Світова ціна на чорне золото склала у вівторок $43,21 за барель у порівнянні з $100 рік тому, на тлі надлишку на ринку. Деякі аналітики пророкували падіння американської нафти, ціна на яку склала $39,31, до рівня $30 і нижче.

Середньорічна ціна на венесуельську нафту становила торік близько $88,42, і її обвал посилив рецесію, дефіцит грошей і перебої з основними товарами напередодні парламентських виборів, на яких правляча Соціалістична партія, за прогнозами, зазнає поразки.

“Ми дивимося, чи зможе альянс ОПЕК і Росії досягти дива стабілізації цін”, – сказав Мадуро.

ОПЕК не збирається на засідання до 4 грудня і раніше відкинула заклики до екстренної зустрічі. Організація відмовилася знижувати видобуток, незважаючи на падіння цін, сподіваючись тим самим відвадити конкурентів і зберегти свою частку на ринку. Порівняно багаті члени ОПЕК з числа країн Перської затоки краще готові до низьких цін, ніж країни Африки, Іран або Венесуела.

Відзначимо, Саудівська Аравія і Ірак, два найбільших виробники в ОПЕК, цього року досягли рекордних обсягів видобутку.
…

Правда України

your ad here

Сьогодні ми переступили поріг світової кризи, що охопила сировинну галузь. Україна опинилася в складних умовах, що може спричинити падіння національної валюти до 50 гривень за долар. Про це повідомив економіст Олег Соскін.

“У 2007 році ми пережили економічну кризу, що охопила банківський сектор. Це була початкова фаза. Сьогодні ми переступили поріг світової кризи, що охопила фондові ринки та сировинну галузь”, – сказав він.

Також, за словами О.Соскіна, на сьогоднішній день ознаки зростання економіки України відсутні.

“Я не можу назвати жодного факту, який би сьогодні говорив про зростання економіки країни. Україна – третя країна в світі в списку на банкрутство, після Греції та Венесуелли. І ми маємо всі ознаки падіння економіки: ВВП за 1 півріччя 2015 впав майже на 20%, роздрібна торгівля впала на чверть. Тому говорити про поліпшення економіки держави немає сенсу“, – сказав він.

Також, за словами експерта, якщо в найближчому часі Україна не отримає ніяких кредитних коштів – 1 долар коштуватиме 50 грн.

“Черговий транш від МВФ ми отримали на початку серпня. Проте вже на початку вересня Україні необхідна нова позика. Якщо ми не отримуємо грошей від МВФ і ЄС – то нам доведеться задуматися про дефолт, який означає нездатність держави розраховуватися за взятими на себе зобов’язаннями і підтримувати нормальне функціонування економіки. У цьому випадку криза поглиблюватиметься, як наслідок – вартість 1 долара складе 50 грн“, – сказав О.Соскін.
…

Правда України

your ad here

Один з найвідоміших топ-інвесторів Марк Фабер заявив, що метастази гальмування світової економіки вже почали поширюватися по всьому світу, а наступний рік може бути не простим для інвесторів.

“Я не вірю, що світова економіка зцілиться. Я вважаю, що світова економіка знову зіткнеться зі спадом”, – сказав Фабер.

За його словами, уповільнення зараз помітно практично скрізь, і якщо враховувати шахрайство зі статистикою, економічна ситуація в середніх сім’ях по всьому світу не дуже хороша.

Якщо світова економіка відчуває себе відмінно, то чому звалилися товарні ринки? І як так сталося, що деякі валюти скоротилися більш ніж на 50% по відношенню до долара США протягом останніх трьох років? Як це відбулося?

“Так що я не вірю, що ми бачимо зцілення світової економіки. Навпаки, я вважають, що світова економіка сповільнюється і що, по суті, фондові ринки не особливо привабливі”, – вважає експерт.

Фабер зазначив, що під час появи всіх попередніх бульбашок на ринку активів кредитна маса росла дуже сильно. Це відбувалося c 1997 по 2000 рр., в 2003-2007 рр.

У випадку з Китаєм обсяг кредитів відносно розміру економіки зріс більш як на 50% за останні п’ять років, і це світовий рекорд.

“На мій погляд, економіка Китаю швидко сповільнюється. Я випивав днями з моїм другом, якому належать розкішні автосалони в Китаї. Він сказав, що продажі просто зіткнулися з цегляною стіною. Не сповільнилися, а потрапили в цегляну стіну. Експорт знизився, і продажі автомобілів знизилися в липні. Я думаю, що це вплине на інші економіки, що розвиваються, так як Китай є великим покупцем товарів і крупним торговим партнером для інших країн“, – заявив експерт.
…

Правда України

your ad here

За оцінками Інституту економіки та прогнозування НАНУ, дефіцит зовнішнього фінансування тільки на 2015 р становить $18,4 млрд, якщо враховувати необхідний в цільовому значенні приріст резервних активів, а без такого обліку – $8,4 млрд.

Про це повідомив директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць.

«Одним із способів покриття цього дефіциту є реструктуризація зовнішнього боргу державного сектору економіки, що, за оцінкою МВФ, має зменшити обсяги боргових виплат в 2015 р на $5,2 млрд. Але навіть після реструктуризації зовнішнього боргу на умовах пролонгації або зменшення основної суми боргу дефіцит зовнішнього фінансування Україні, з урахуванням приросту резервів, орієнтовно складе $13,2 млрд (при обліку приросту резервних активів на $10 млрд)», – вважає Геєць.

Він прогнозує, що і в 2016 р Україна потребуватиме зовнішнього фінансування для покриття розривів платіжного балансу і приросту резервних активів у сумі $10 млрд. Разом з тим МВФ прогнозує дефіцит зовнішнього фінансування Україні в 2015 р в сумі 5,2 млрд дол. (з урахуванням приросту міжнародних резервів на 10,8 млрд.), що повинно повністю покриватися за рахунок реструктуризації зовнішнього боргу.

Такий погляд, на думку академіка, досить оптимістичний, але він відповідає прийнятій практиці діяльності МВФ.

«Віденський інститут міжнародних економічних досліджень оцінює дефіцит зовнішнього фінансування для України в 2015 р в суму до $15 млрд, і ці оцінки, як бачимо, корелюють з нашими. На підтримку цього зауважимо, що запозичити фінансові ресурси такого масштабу ззовні неможливо, тому Україні потрібні і реструктуризація, і одночасно списання частини боргу, що істотно вплине на реалізацію можливостей по її доступу до міжнародних фінансових ринків», – повідомив Геєць.

Він також підкреслив, що, за даними національних рахунків у період 1996-2013 рр., чисте кредитування України зовнішнього світу склало понад $122 млрд.

«Це означає, що Україна є нетто-кредитором світу. З української економіки за кордон виведений обсяг фінансових ресурсів, який за сьогоднішнім курсом перевищує річний обсяг ВВП. Це втрата реального інвестиційного ресурсу, який мав би забезпечувати реалізацію інвестиційно залежної моделі економічного зростання», – вважає Геєць.

На його думку, нинішня орієнтація на ресурси зовнішніх кредиторів, у тому числі і міжнародних фінансових організацій, тільки підсилює боргову залежність, вихід з якої, як демонструє приклад Греції, Іспанії, Португалії та багатьох інших країн, буде вкрай обтяжливим.

Він також зазначив, що вже на початок поточного року валовий зовнішній борг України становив 127,1% ВВП, майже вдвічі перевищуючи 65-відсоткову межу. Межею боргового навантаження для України при нинішньому рівні розвитку її економіки є 40-45% ВВП, зазначив експерт.
…

Правда України

your ad here