Повернення в Україну обов’язкового техогляду для приватних транспортних засобів хочуть відкласти на кілька років.

Обов’язкову перевірку технічного стану приватних легкових автомобілів і причепів планують проводити в Україні з 2019 року, а мотоциклетної техніки – з 2022 року. При цьому вже в 2015 році хочуть проводити техогляд вантажних автомобілів і причепів міжнародного класу, а автобусів міжнародного класу – з 2017 року. Такий графік передбачений проектом урядового закону «Про приведення законодавства України у сфері автотранспорту відповідно до актів ЄС», текст якого розміщено на офіційному інтернет сайті Міністерстві інфраструктури України.

Крім того, проектом передбачено введення нової системи перевірки придатності транспорту, зокрема, вводиться відповідальність СТО за проведений техогляд. Заплановано, що першу технічну перевірку нові автомобілі будуть проходити через 4-5 років, а в період заводської гарантії техобслуговування і ремонт можна виконувати в будь-якому центрі ремонту відповідно до вимог виробника. Автори законопроекту також пропонують з 2020 року впровадити європейську систему придорожньої перевірки придатності до експлуатації комерційних ТЗ. При цьому після перевірки водій отримуватиме звіт, з яким авто не підлягає перевірці протягом 3 місяців.

Разом з тим, це не єдині нововведення урядового законопроекту. Як пояснюють у Міністерстві інфраструктури, даним документом пропонується імплементувати норми 14-ти актів законодавства ЄС: 9 про асоціацію та 5 – системно з ними пов’язаних, які регулюють такі питання, як допуск до ринку перевезень, організація громадських перевезень, робочий час і час відпочинку водіїв , підтримки рівня професійної компетентності водіїв, застосування обмежувачів швидкості.

Введення вищезазначених термінів проведення обов’язкового техогляду, напевно, порадує численних вітчизняних власників приватних транспортних засобів. Адже раніше планувалося, що цей термін настане набагато раніше – з 2017 року.
…

Правда України

your ad here

У силу вступає новий Закон «Про національну поліцію», який скасовує всі повноваження міліціонерів і даішників. А право нової поліції складати адмінпротоколи на порушників правил дорожнього руху прописані недостатньо чітко.

Юрист в області автоправа Володимир Караваєв знайшов в новому законодавстві ряд невідповідностей, які можуть привести до юридичного колапсу всієї системи автоправа. Зокрема, він зазначає, що нова поліція, по суті, не має повноважень розглядати справи про адміністративні правопорушення, якими і є порушення правил дорожнього руху. Володимир Караваєв пише: «Відповідно до вимог ст. 213 КУпроАП, «Справи про адміністративні правопорушення розглядаються: органами внутрішніх справ…». Але прийнятий парламентом нашої країни закон про такі органи був ветований президентом, тобто він не діє.

Згідно із Законом «Про національну поліцію», сама поліція не є таким органом – це «орган виконавчої влади». «Подібний законодавчий ляп говорить про те, що співробітники поліції взагалі не мають права розглядати справи з адміністративних правопорушень», – стверджує Володимир Караваєв. Правда, в ст. 222 КУпроАП зазначено: «Органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, что забезпечують Безпеку руху транспорту, правил користування транспортними засобами…». Але юристи не розуміють, як трактуються дужки в цьому документі і чому в статті 213 цього ж Кодексу про поліцію нічого не сказано.

Коли Закон «Про національну поліції» ухвалювався в парламенті, про цей юридичний казус повідомляли фахівці головного юридичного управління Верховної Ради. Але їхня думка, як і думка інших експертів у цій сфері, депутати проігнорували. Кабмін також проігнорував вимогу самого Закону. «Всупереч його вимогам структура поліції досі не створена і не затверджена, керівники не призначені, відповідні накази не підписані, законного призначення поліцейських не відбулося, службові посвідчення співробітникам поліції, в яких зазначено спеціальне звання (не міліції, а саме поліції) не видані, – говорить Караваєв.

Таким чином, поки що не врегульовані дані юридичні казуси, співробітники поліції після 7 листопада буде працювати за рамками правового поля, стверджує юрист.

Крім того, без змін до Закону про дорожній рух та Правила дорожнього руху водій не повинен виконувати вимоги працівників поліції. Адже в цих документах чітко зазначено: «Водій зобов’язаний: мати при собі та на вимогу працівніків міліції … надавати для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, – страховий поліс …; виконувати розпорядження працівніків міліції … ».

Але після 7 листопада працівники міліції не буде (поки що у поліцейських є посвідчення працівника МВС). Тоді будь-який водій вправі буде сказати поліцейському, що не зобов’язаний пред’являти йому документи і виконувати його розпорядження. Або Кабінет міністрів ще встигне внести в ПДД необхідні зміни?
…

Правда України

your ad here

Екс-мер міста Марганця Дніпропетровської області Бідняк розповів шокуючі подробиці про тортури в полоні бойовиків коломойського-корбана-філатова-денисенка-олійника-кашляка.

«Корбан робив усе, щоб я пішов з посади мера Марганця. Корбан і Філатов посадили мене в підвал і тримали там 35 днів. Мене катували самими звірячими методами, мене били. Особисто Корбан погрожував мене повісити. При мені на очах у батька синові відрізали вухо. Весь час, коли я був в підвалі і потім всі ці місяці, я чекав, що справедливість восторжествує і Корбан і Філатов будуть покарані», – про це на прес-конференції заявив екс-мер Марганця Олег Бідняк.

За його словами, з лютого по жовтень 2014 на нього з боку Корбана, Філатова, Денисенка та Олійника виявлявся постійний тиск, надходили регулярні погрози, щоб він покинув пост мера, а 22 жовтня Олег Бідняк був викрадений.

Він розповів шокуючі подробиці про те, як його катували в полоні бойовики з охоронної фірми «Леон», яка належить Михайлу Кошляку, помічнику Філатова. Як відомо, дегенерат кошляк кілька днів тому був заарештований.

«Я та інші бранці лежали в підвалі, повному бруду і нечистот, по нас повзали щурі, з-за стін долинали крики катованих людей. Потім їх, закривавлених, кидали до нас, з відрізаними вухами, пальцями, знівеченими руками і головами … У нас не було їжі, а часом і просто води – я вмочував шматок брудної ганчірки в те, що можна назвати водою, і повільно її жував.

Після нескінченних тортур я благав мене, нарешті, розстріляти, щоб не терпіти цього! Але мені сказали: ні, ти будеш довго мучитися, ми спочатку виріжемо тобі органи, потім відріжемо руки, потім ноги … », – розповів Бідняк.

Він підкреслив, що розслідуванням справи про його викрадення зараз займається Генеральна прокуратура і СБУ.
…

Правда України

your ad here

Фракція «Блоку Петра Порошенка» у парламенті зменшилась на три депутати, а група «Воля народу» – на одного. Відповідні заяви зачитав перший віце-спікер Андрій Парубій.

Так, з «БПП» вийшов Олександр Шевченко, який раніше заявляв, що подав заяву через невиконання коаліцією спільної угоди. Також з «БПП» вийшли депутати Євген Рибчинський і Тарас Батенко. Останній ухвалив таке рішення після затримання карлика-садиста корбана.

Крім того, згідно з заявами, із групи «Воля народу» вийшов Михайло Ланьо, який був учасником конфлікту в Мукачеві влітку цього року.
…

Правда України

your ad here

Глава Одеської облдержадміністрації Михайло Саакашвілі звинуватив прем’єра Арсенія Яценюка у створенні “тіньового Кабміну”, який представляє чиїсь корпоративні інтереси, і виступив за перезавантаження уряду.

“Ми повинні перезапустити цей уряд. Ми повинні розправитися з таємним урядом … тіньовими фігурами, які управляють державними нафтовими і газовими компаніями”, – заявив М.Саакашвілі в інтерв’ю.

За його словами, “тіньовий уряд”, зокрема, працює в інтересах народного депутата фракції “Народний фронт” Миколи Мартиненка, якого викликають в Швейцарії на допит за звинуваченням у корупції.

“Останнім часом вони (Кабмін – ред.) зробили величезні перестановки в нафтогазовому секторі, і це все за планом Мартиненко, а не міністра енергетики”, – підкреслив М.Саакашвілі.

Відповідаючи на питання про ймовірність заняття ним посади прем’єр-міністра України, М.Саакашвілі заявив: “Я хотів би взяти участь у великих реформах, і в якому б якості я міг це робити – я готовий до цього”.

При цьому глава Одеської обладміністрації підкреслив, що посада глави уряду не є тією, яку він “прагне” зайняти. Також він додав, що не вступатиме ні в які політичні партії, поки вони пов’язані з олігархами.

“Це не та робота, про яку я мрію. Я відмовився бути в партійному списку, я не хочу мати нічого спільного з олігархами. Я хочу бути прапороносцем реформ”, – сказав він.

При цьому М.Саакашвілі розкритикував рішення діючого прем’єр-міністра А.Яценюка не брати участь у місцевих виборах в країні. “Це ненормально для партії прем’єр-міністра не брати участь у місцевих виборах: якщо ви не хочете перевіряти вашу популярність, думаю, у вас є мандат на те, щоб проводити реформи”, – вважає М.Саакашвілі.

Сам глава Одеської ОДА після публікації цього інтерв’ю уточнив, що інтерпретація його слів про намір брати участь у реформуванні України, як і про готовність стати прем’єром – неправильна. “Щоб уникнути будь-яких спекуляцій – я ніколи не говорив цього або іншим журналістам, що я готовий стати прем’єр-міністром. У мене немає ні пропозиції, ні бажання рухатися в цьому напрямку”, – написав М.Саакашвілі у мережі.
…

Правда України

your ad here

Верховна Рада на засіданні в четвер 304 голосами народних депутатів підтримала в цілому закон про зовнішню трудову міграцію.

Закон визначає правові та організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції та соціального захисту трудових мігрантів та членів їх сімей.

Дія закону поширюється на мігрантів, які працюють за трудовим договором (контрактом), самостійно забезпечують себе роботою, надають оплачувані послуги, здійснюють іншу оплачувану діяльність, не заборонену законодавством держави перебування.

Глава парламентського комітету з питань соціальної політики Людмила Денисова в ході обговорення документа уточнила, що він також буде поширюватися на членів сімей трудових мігрантів.

Дія закону не поширюється на українців, які шукають або отримали притулок в країні перебування, які навчаються або підвищують кваліфікацію за кордоном, не поширюється на дипломатів.

У законі виписані права та соціальні гарантії трудових мігрантів та членів їх сімей. Відповідно до закону, права трудових мігрантів, зокрема на належні умови праці, нагороду, відпочинок та соціальний захист, регулюються законодавством держави перебування і міжнародними договорами України.

Трудові мігранти та члени їх сімей можуть добровільно брати участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, згідно з українським законодавством, їх пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законів, якими встановлено умови пенсійного забезпечення, та міжнародних договорів у цій сфері.

У законі закріплено право трудових мігрантів та членів їх сімей на освіту та підтвердження результатів неформального професійного навчання, а також право на задоволення їх національно-культурних, освітніх, духовних і мовних потреб. Крім того, в законі прописані організаційно-правові засади здійснення оплачуваної діяльності в державі перебування.

Раніше міністр соціальної політики України Павло Розенко під час розгляду законопроекту в першому читанні заявив, що документ рамковий, але він закликав вперше на законодавчому рівні визнати таку категорію громадян, як трудові мігранти.

Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року. Прийняття цього закону необхідно в рамках виконання плану дій для лібералізації візового режиму.
…

Правда України

your ad here

Гаряча вода, каналізація, електрика, протипожежна сигналізація. Без цих базових системи життєдіяльності здати будинок в експлуатацію ані в столиці, ані будь-де в Україні просто неможливо. Якщо за справу не беруться досвідчені “сімейні підряди”, для яких безпека сотень сімей – власників таких будинків-привидів – нічого не вартує.

Недобросовісні забудовники все частіше знаходять обхідні стежки в офіційному шляху введення в експлуатацію новозбудованих високоповерхівок . І не має значення чи це елітна столична нерухомість, чи соціальне житло для молоді, чи державні будинки для військових.

Історія могла б трапитися в будь-якому місті України, але наявність таких зухвалих оборудок зі столичною нерухомістю свідчить про те, що “будівельна мафія” знаходить собі надійних покровителів серед будь-якої, навіть нової, постмайданної влади.

Це – новий будинок в одному зі спальних районів столиці, по вулиці Єлизавети Чавдар, 13.

На фото видно, що в будинку горять вікна, адже у ньому вже давно мешкають власники понад 100 квартир. Хоча “Київенерго” цей будинок до своїх мереж не підключало:

Коли всі майже 100 сімей, що нині живуть у недобудинку, одночасно вмикають чайник чи плиту – світло зникає у всій будівлі, бо для чиновників цієї двадцятиповерхівки не існує: на її місці і досі “будмайданчик” із відповідними “тимчасовими” комунікаційними мережами, розрахованими на інші потужності.

Коли замість тимчасових з’являться постійні кабелі, власники 100 квартир, які оселилися на Чавдар, 13 ще півроку тому, бояться питати столичну владу.

Адже, на їх думку додаткові питання можуть привести до анулювання сертифікату на введення будинку в експлуатацію, і тоді, будинок взагалі залишиться без будь-якого світла, води і опалення.

Аналогічна ситуація з каналізацією. У Київводоканалі були здивовані, дізнавшись, що замість будмайданчику давно зведений будинок, мешканці якого і досі користуються “тимчасовою” каналізацією.

І якщо зараз будинок заселений менше ніж на половину від загальної кількості квартир, не важко уявити, що станеться з каналізацією, коли на Чавдар з’їдуться всі власники.

Здавалося б, чиновники з Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю, які видають забудовникам сертифікати про здачу об’єктів, мали б проконтролювати, що будинок готовий до експлуатації. Але у інспекторів немає жодних сумнівів, коли забудовником є відомий столичний “Київміськбуд”, що має “рукастих” підрядників та впливових покровителів. До останніх зараховують Сергія Льовочкіна, екс-главу адміністрації президента Януковича.

Десять років тому Київська міська рада прийняла постанову №732/3307, згідно якого “Київміськбуд” отримав в оренду 13,24 га для будівництва житлових будинків у шостому мікрорайоні масиву Осокорки.

Але розбудовувати мікрорайон Київміськбуд не поспішав: майнові права на незакінчений будівництвом об’єкт разом з частиною функцій замовника тричі – аж до 2009 року – передавалася з рук в руки різним юридичним особам.

Спочатку майнові права на об’єкт будівництва від Київміськбуду перейшли до ВАТ “Трест Київпідземшляхбуд-2”.

У свою чергу Трест уклав договір із ЗАТ “Комлексне підприємство широкопрофільного будівництва-2”.

Це приватне підприємство стало замовником будівництва та отримало не тільки майнові права на ще не збудовані об’єкти, але і право залучати інвестиції під будівництво, тобто – продавати майбутні квадратні метри. Для цього комплексне підприємство уклало іще один договір – із ТОВ “Фінансова компанія “Укрреставрація”.

Сам же ВАТ “Трест Київпідземшляхбуд-2” виступив в якості генерального підрядника.

ЗАТ “Комлексне підприємство широкопрофільного будівництва-2”, як новий замовник будівництва взяв на себе зобов’язання збудувати житловий будинок на ділянці №5 у 6 м/р (II черга) ж.м. “Осокорки-Північні” в Дарницькому районі м. Києва, ввести його в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об’єкти інвестування довірителям.

У свою чергу ТОВ “Фінансова компанія “Укрреставрація” зобов’язалося здійснити фінансування будівництва цього об’єкта за рахунок залучених від інвесторів коштів.

Так утворився трикутник – замовник-генпідрядник-управитель, де усі учасники забудови виявилися… членами однієї родини!

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником компанії-замовника – ПрАТ “Комлексне підприємство широкопрофільного будівництва-2” є Кочерга Василь Михайлович. Він же, разом із Кочергою Ніною Іванівною, є бенефіціарними власниками цього підприємства.

Керівником компанії-управителя – ТОВ “Фінансова компанія “Укрреставрація” – виявилася все та ж Кочерга Ніна Іванівна.

Керівником компанії-генпідрядника – ПАТ “Трест Київпідземшляхбуд-2” – є Кочерга Олег Васильович, син Кочерги Василя Михайловича, який також є у співвласниках Тресту, разом із Кочергою Оленою Олександрівною.

Отже, ціла династія Кочергів взялася будувати, продавати та здавати в експлуатацію квартири на Чавдар, 13.

Не дивно, що в процесі будівництва замовник “закрив очі” на істотні недоліки, адже здавали та приймали їх члени однієї родини.

П’ятого серпня 2013 року “Київміськбуд”, “Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2”, та “Трест Київпідземшляхбуд-2” уклали акт про “готовність об’єкта до експлуатації”.

У документі, який підписало вище керівництво перелічених компаній, зазначено про виконання всіх необхідних робіт, в тому числі, про будівництво трансформаторної підстанції загальною площею 120 квадратних метрів

Отже, всі, хто підписали акт готовності об’єкта до експлуатації умисно внесли в документ недостовірні данні, іншими словами – збрехали.

На підставі підписаного акту готовності Державна архітектурна-будівельна інспекція України видала сертифікат, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об’єкта.

Отже, з серпня 2013 року вважається, що будинок введений в експлуатацію.

У реальності 2015-го року в одній з трьох секції будинку досі не працюють пасажирські та вантажні ліфти, місця загального користування не обладнані системою протипожежної сигналізації, каналізаційні та електричні мережі “Київводоканалом” і “Київенерго” в експлуатацію не прийняті, навіть трансформаторна підстанція не побудована!

Але всього цього не побачили досвідчені державні інспектори під час видачі сертифікату. Бо документи отримували не менш досвідчені “забудовники”.

Ошукані мешканці спробували поскаржитися і зафіксувати недоробки в ЖЕК, який обслуговує будинок. Але виявилося, що і ЖЕК заснували бытько з сином Кочерга Василь Михайлович та його син Кочерга Олег Васильович, які виступали забудовником та генпідрядником в будівництві.

Останнє слово у цій афері має сказати Генеральна прокуратура України, куди деякі з власників квартир будинку-примари уже звернулися із заявами про злочин.

Хоча, сучасна правова практика не рясніє історіями успіху, коли ошукані інвестори та власники столичних квадратних метрів масово вигравали б судові справи у забудовників або недобросовісних фінансових корпорацій. Тому в цій історії точно буде продовження.
…

Правда України

your ad here

Ось, що повідомляє Геннадій Москаль: недавнє шоу в Закарпатській обласній держадміністрації було організоване народним депутатом Валерієм Пацканом і кандидатом на посаду мера Ужгорода Михайлом Качуром, до яких приєдналися деякі кандидати в депутати, що не пройшли на виборах, а також різношерсті провокатори й давні прихильники Віктора Балоги, котрі вимагають звільнення всіх неугодних Мукачеву губернаторів.

На мої прохання надати хоч один доказ підкупу виборців жодної конкретики так і не пролунало. Скажу більше – протягом останнього тижня передвиборчої кампанії, а також напередодні, в день голосування й цілу ніч під час підрахунку голосів, я постійно знаходився в Ужгороді, левову частку часу пробув на робочому місці. Перед тим прилюдно заявляв, що якщо хтось побачить факти підкупу, хай одразу прийде чи зателефонує в ОДА, і я особисто з керівниками міліції, СБУ та прокуратури виїду на місце злочину, щоб задокументувати його. Жодного дзвінка чи повідомлення не було. Зате тепер мене в істеричній формі звинувачують у допущенні масового підкупу, так і не пред’являючи цьому жодного доказу, а також у тому, що я допустив до виборів «Відродження» й «Опозиційний блок». Хоча до реєстрації партій ОДА не має жодного відношення, ці політичні сили брали участь у виборах по всій території України, і ніхто правомірність їх реєстрації під сумнів не брав.

Найбільше мене обурив той факт, що спектакль в ОДА організував керівник обласного виборчого штабу «БПП «Солідарність» нардеп Пацкан, котрий спостерігав за цим дійством, сховавшись за спинами інших, і сам кричав «Москаля у відставку!» Пацкан переслідує меркантильні інтереси. Деякі посадові особи з Адміністрації Президента України вносили його кандидатуру на посаду голови Закарпатської ОДА, однак Президент прийняв інше рішення. У результаті Пацкан зачаїв злість на мене і з метою помсти вживав усіх заходів, щоб результат «Солідарності» на виборах був меншим від очікуваного.

Вчора всі щось вимагали від мене, так і не надавши для підтвердження своїх вимог ніякої конкретики. Тепер вимагати настала моя черга, оскільки я маю такі ж конституційні права, як і ті, що були в ОДА.

Тому вимагаю від керівництва партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» негайної відставки з посади голови обласного виборчого штабу «БПП «Солідарність» В.Пацкана, котрий особисто організував учорашню провокацію в ОДА. Вимагаю також відставки В.Пацкана з посади керівника обласної організації «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

Зроблю роз’яснення для своїх вимог. Перед місцевими виборами народний депутат України Костянтин Жеваго (член фракції «Батьківщина» у Верховній Раді) домовився з народним депутатом Валерієм Пацканом про те, що обидва зроблять мером Ужгорода Михайла Качура. Качур є директором заводу «Турбогаз» (який належить Жеваго) і депутатом Закарпатської обласної ради від «Батьківщини». Згідно з домовленостями, Качур перейшов у «БПП «Солідарність», після чого Жеваго дав на виборчу кампанію в Ужгороді 400 тисяч доларів. При таких грошах і правильно поставленій роботі міським головою можна було зробити, перепрошую, навіть барана, почепивши йому на шию табличку «Мер Ужгорода». Однак Пацкан організував невдалу виборчу кампанію, набрав у списки до міської й обласної ради майже всіх своїх родичів, кумів і знайомих, а після програшу виборів в Ужгороді, не хоче віддавати гроші. Тому й розіграв весь цей спектакль, намагаючись перекласти вину за програш на мене. Нагадую, що особисто я багато разів попереджував про загрозу масового підкупу виборців, однак штаб Качура крім заяв досі не надав жодного конкретного факту підкупу!

Друге. Вимагаю від нардепів Віктора та Івана Балог виконати свої передвиборчі обіцянки, скласти повноваження народних депутатів і взяти мандати депутатів обласної ради. Досить від виборів до виборів дурити людей обіцянками, які ніхто не збирається виконувати. Програвши вибори і не набравши в жодній раді більшості, вказані персони теж узялися вимагати перевиборів в Ужгороді, а самі збираються чкурнути до Києва.

Наступне. Вимагаю від начальника Закарпатського УВС Князєва та його підлеглих припинити розмови, що міліція під час виборів – поза межами політики, і провести комплекс оперативно-розшукових і слідчих заходів для встановлення винних у підкупі виборців і притягнення їх до кримінальної відповідальності. Ці завдання під час передвиборчої кампанії я ставив перед органами внутрішніх справ майже щодня. Всі справи, пов’язані з порушеннями виборчого процесу, згідно з діючим кримінально-процесуальним кодексом, є підслідністю саме міліції. Вимагаю також оприлюднити встановлені міліцією факти підкупу в гуртожитках УжНУ студентів, котрим роздавали по 500 гривень. І повідомити громадськості, представники якої політичної сили це робили. Нагадую, що ректором УжНУ є керівник обласної організації «Єдиного центру» Смоланка.

Закликаю ще раз всіх учасників виборів (у тому числі тих, котрі вчора в облдержадміністрації в емоційній формі заявляли про масовий підкуп) надати факти підкупу в обласне управління МВС. Якщо з боку міліції не буде належної реакції чи у відкритті кримінального провадження відмовлять, прошу звертатися до прокурора області або в суд.

Повідомляю, що сьогодні в службових справах від’їжджаю до Києва, а далі йду в заздалегідь дозволену Президентом України відпустку. В якій пробуду до завершення другого туру виборів мера Ужгорода, щоб не давати підстав для повторення вчорашнього шоу в ОДА. Повернуся до виконання повноважень тільки після виконання вказаних вище вимог.
…

Правда України

your ad here

Міністерство інфраструктури не планує повертати техогляд автомобілів у тому вигляді, у якому він був раніше. Про це в інтерв’ю розповів міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

“Буде розподілений вантажний рух, пасажирський нелегковий рух і пасажирський легковий. Щодо перших двох у ЄС значно жорсткіші безпекові правила щодо зчеплення”, – сказав він.

“Техогляд, якщо технічних засіб новий, вийшов від виробника, то він п’ять років їздить, а вже через п’ять років необхідні регулярні перевірки”, – заявив Пивоварський.

За словами міністра, перевірки можна буде пройти на СТО, станція нестиме відповідальність.

“Заїхав на СТО, зробив перевірку і поїхав далі. Не треба ДАІ, МРЕО. Якщо на дорозі зупинили і перевірили, буде право вибіркової перевірки, то водію видадуть довідку і він спокійно кілька місяців їздить”, – зазначив глава Мінінфраструктури.

“Якщо перевірили, то вже більше ніхто перевіряти не буде – така собі індульгенція на кілька місяців. Це не значить, що інспекція перевірятиме кожні три місяці. Можуть раз в рік перевірити, можуть взагалі не зупинити”, – повідомив він.

Міністр також зазначив, що якщо транспортний засіб старший за п’ять років, запроваджується обов’язкове регулярне техобслуговування.

“Але знову ж на СТО. Перевізник може сам обрати станцію. Наче і повертається техогляд, але це не МРЕО. Легковий транспорт так само проходить регулярний техогляд на СТО”, – підсумував Пивоварський.
…

Правда України

your ad here

У четвер Верховна Рада має ухвалити 12 законів, необхідних для лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Найбільша боротьба очікується довкола трьох антикорупційних законів. Про це в своєму блозі повідомляє перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій.

“Це буде непростий день і непроста парламентська битва. По-перше, найбільша боротьба розгорнеться за три антикорупційні закони 2540а, 2541а, які передбачають удосконалення процедури накладення арешту на майно, набуте корупційним шляхом та розширення сфери застосування спеціальної конфіскації, а також створення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (законопроект 3040)”, – зазначив він.

За словами Парубія, ухвалення цих законів – рішучий удар українського парламенту по темних корупційних схемах, які досі існують в Україні.

Як повідомлялося, прем’єр Арсеній Яценюк на засіданні Кабміну у середу заявив, що готовий на компроміс з Радою заради безвізового режиму.
…

Правда України

your ad here

В Крыму новый виток репрессий в отношении крымских татар. В понедельник, 2 ноября, сотрудники ФСБ провели обыски в домах руководства и журналистов телеканала ATR, родственников его владельца, бизнесмена Ленура Ислямова. Была изъята техника, информационные носители.

Такие действия “крымской власти” – ответ на акцию “Гражданская блокада Крыма”. С конца сентября активисты блокируют на пропускных пунктах с полуостровом проезд фур с продовольствием и другими товарами. Требования участников акции – прекращение политических преследований в отношении крымских татар, освобождение политических узников Олега Сенцова, Александра Кольченко, Ахтема Чийгоза и других.

Акция с первых дней вернула Крым в повестку дня, ее поддержали некоторые народные депутаты, а президент Петр Порошенко заявил, что парламент должен отменить закон “О свободной экономической зоне”, принятый парламентом в 2014 году, который и позволял торговать украинским предприятиям с оккупированной территорией.

Спустя месяц закон так и не отменили, интерес украинской общественности к крымскому вопросу поубавился, но крымские татары продолжают свое сопротивление и не собираются сворачивать акцию. Последние события на полуострове эту позицию не пошатнули.

Показательна и реакция украинской власти. В ответ на обыски в Крыму, МВД открыло два уголовных производства, которые вряд ли имеют какую-либо перспективу, а президент Петр Порошенко “разродился” постом в сети только во вторник вечером.

Впрочем, крымские татары на поддержку официального Киева уже и не рассчитывают.

В интервью инициатор акции, владелец телеканала ATR Ленур Ислямов рассказал о негативном опыте сотрудничества с министром Стецем и о том, как крымские татары намерены дальше бороться за право вернуться на родину.

– Расскажите, что происходило в понедельник, когда ФСБ пришло с обысками к вашим родственникам в Крыму и в Москве?

– Утром в понедельник 2 ноября в мой дом в Москве ворвались 20 человек, они приехали туда на двух бусах и, раскидав, охрану, вошли и начали обыск.

Дома был мой 17-летний сын, он учится в Высшей школе экономики. Он уперся и не хотел уезжать из Москвы, несмотря ни на что. Считал, что все должно быть по закону.

Так вот ему эти люди рассказали, что такое хорошо и что такое плохо. Я не смог его убедить, а вот сейчас они рассказали ему, что такое сегодняшняя Россия.

Сотрудники ФСБ у него спросили на камеру: “Или ты говоришь сейчас, что в России все хорошо, твой отец заблуждается, и ты сейчас отказываешься от своего отца на камеру, то тогда ты остаешься здесь, учишься дальше. Если нет, значит, мы тебя забираем в подвал, и там ты будешь кукарекать, как мы тебе скажем”.

Вот такое 17-летний ребенок испытал.

– Где сейчас ваш сын?

– Он сейчас в Киеве, мы его быстро вывезли оттуда. Уже вечером того же дня его снова искали. Хотя какое отношение он имеет к тому, что мы здесь делаем?

Дальше сотрудники ФСБ зашли в мою квартиру в Симферополе, где я прописан. Зашли в дом, где сестра моя живет. Затем зашли в дом отца с матерью, провели обыск. Причем обыски проходили по несколько часов. Родители тяжело перенесли это все.

Также прошли обыски в доме директора телеканала ATR Эльзары Ислямовой и Лили Буджуровой, в здании телеканала ATR и моей компании СимСитиТранс. Изъяли все носители, забрали iPad, iPhone, флешки. Буджуровой личные вещи вернули, остальным пока нет.

– Вас как-то предупреждали, что может быть такая реакция?

– Конечно. Еще в самом начале, когда это все происходило, мне сказали, что если ты хочешь и дальше продолжать жить в Крыму и вести бизнес в России, тебе надо будет занять пророссийскую позицию. Это говорили Сергей Аксенов и все остальные: “Почему вы такие упертые? В России вам будет хорошо. Берите пример с Татарстана”.

Когда аннексия только произошла, мы взяли какое-то время, чтобы определиться, то делать дальше. Потому что из Киева мы получали сигнал от Чубарова “делайте что угодно, но сохраните народ”. После того, как Мустафу Джемилева не пустили в Крым, выдворили, мы уже поняли, что это ждет нас всех. Тем более, я был тогда допущен к определенным совещаниям, поэтому я понимал, что крымских татар ждет тоже, что было при Екатерине – добровольно-принудительная депортация.

Мне тогда говорили: “Ты продаешь ATR, причем сумму можешь назвать ту, которую ты считаешь нужным. Мало того, это не все – мы в твой банк заведем деньги “Роснефти” или “Газпрома”, чтобы ты понимал, насколько мы серьезно относимся к крымским татарам. Ты обогатишься и будешь потом сам помогать крымским татарам”.

– Этот разговор был весной 2014 года?

– Да, весной. Такой же разговор был в сентябре 2014 года. Чубаров говорил: “Пока ничего не делаем”.

Потом они что стали делать? Поскольку они понимали, что я слишком большая фигура, чтобы сразу объявить экстремистом, они говорили: “Не будешь соглашаться, мы на твой банк сделаем небольшой наезд”.

Что они делали? Они брали и переводили в другую группу наших заемщиков, со второй в третью переводили, например. Это значит, что надо создавать резервы, значит, надо накачивать банк деньгами. А при общем кризисе ликвидности, который потихоньку происходил, естественно, это стало делать сложнее. Получается, все, что я мог сделать – выворачивался по своим друзьям, знакомым, но не продавая народ, это было просто невозможно. Там целые предписания: прежде, чем убить, они собаке отрубали хвост по чуть-чуть.

– А потом начались проблемы у вашего телеканала ATR. С вами тоже пытались договориться?

– Если бы ATR дали лицензию, то получалось, что сразу бы легализовали самого Ислямова в России. Суть ведь в чем? ATR свою концепцию глобально не поменял – как стояли на промеджлисовских позициях, так и стоят.

Со мной работала ФСБ и уговаривала, чтобы я все-таки поменял концепцию вещания телеканала и убрал Лилю Буджурову (известную крымскотатарскую журналистку, главного редактора ATR- ред.) в том числе. Мне за душевными разговорами полковники советовали: “Или вы ее уберете, или мы точно так же поступим, как с Номаном Челебиджиханом (лидер крымских татар в 1917-1918 годы – ред.), мы ее четвертуем и выбросим в море”.

После того, как они понимали, что я с Эльзарой Ислямовой тоже пойдем за Буджуровой, они говорили: “Вы просто сумасшедшие, и не понимаете, с кем имеете дело”. Я, конечно, как мужчина, нормально это переносил, а вот Эльзару все-таки после таких разговоров трясло. И только я знаю, как это на нее влияло.

Я на это не пошел, мне сказали: “Ладно, ты ничего не делай, просто флаг российский повесь и гимн пару раз на телеканале исполни, и проблемы уйдут”.

– Чем мешал телеканал, как вы думаете? Вы же, если говорить честно, изменили информационную политику после аннексии.

– Да, Лиля Буджурова тогда говорила, что она договорится с Аксеновым и все будет нормально. На что я, естественно, никак не мог влиять, просто Буджурова говорила, что если канал закроют, то люди потеряют работу.

Нам приходилось выживать, потому что журналисты съедали огромную кучу денег, а рекламы за последние два года работы ATR ни копейки не приходило. Бизнесменам говорили, что если ты будешь работать с Ленуром, с ATR, мы у тебя тоже отнимем все. И эти люди, которые имели небольшой бизнес, они сразу отказывались от какого-либо сотрудничества.

– В апреле у вас лицензию забрали…

– Да, в апреле лицензию не дали. Дальше мы остались фактически сами с собой, и счетчик работал на дни. Я уже понимал, что они отправили налоговую, пожарников – проверяли, какие ковры у меня в кабинетах. Они установили тотальную слежку за моими членами семьи. Потом опять выходили на разговор.

С ATR у них общая была политика. Видимо, настолько ATR мешал наверху, и мне уже даже сказали, что это решение самого Путина, даже не Аксенова, по поводу ATR.

– Но вы тогда решили открывать телеканал в Киеве, чтобы не прекращать вещание. С каким сопротивлением вы тогда столкнулись?

– С российской стороны пошел уже более реальный прессинг, причем теперь на компании, банк, на наших директоров. Это переместилось из Крыма в Москву, в бизнес-среду. Партнеры, которые, допустим, покупали у нас машины или давали нам машины, им в Службе безопасности настоятельно рекомендовали с Ислямовым дела не иметь, потому что у Службы безопасности России есть к нему вопросы.

Это, естественно, сказывалось на моих проходах через границу, меня подолгу держали, паспорт куда-то носили, потом приносили. Плюс еще один раз меня арестовали, я с границы тогда звонил Чубарову, по какому-то делу покушения на прокурора. Это было такое замечательное событие, когда прямо с самолета тебя забирают, арестовывают и увозят. Но это дело уже такое, прошлое.

– А украинские власти поддержали?

– После заявлений Порошенко дальше Министерство информационной политики нами должно было заниматься.

Минстець отлично показал нам пару убитых помещений, в которых мы должны были начинать вещать. Но все эти помещения были непригодны, потому что в одном была вода в подвале, около метра. Причем это помещение какого-то исторического здания, без потолков, без стен, без ничего, в которое надо было вложить еще миллион долларов, не меньше. Второе – это 4-й и 5-й этаж тоже какого-то здания, не пригодного ни к чему. Вот в таком положении мы тогда остались.

Но, естественно, надо было выходить, вещать. Минстець с нами больше на связь не выходил, и мы остались сами с собой.

Дальше я все-таки вытащил министра на эфир с Айдером Муждабаевым. Я тогда тоже был на телеканале, ждал, пока закончится интервью, чтобы поговорить с ним.

Я посмотрел его эфир в аппаратной, а потом сел в машину и уехал, потому что я его больше видеть не хотел. После того, как он сказал, что Крым – это не украинская история. Я развернулся и уехал, потому что с этим человеком мне уже разговаривать было не о чем.

Стець потом звонил и просил какие-то фото наших журналистов на билборды, я ему сказал, что я фотографии журналистов на билборды вешать не собираюсь, мне эти билборды не нужны. Я сказал, что возьми деньги с билбордов и дай журналистам, купи продукты, что угодно, но это лучше, чем на билборды вешать. Он сказал, что нужно бороться идеологически.

Сейчас мы сами нашли вышки, их полным полно в том районе, где проходит блокада, нам сейчас дают волонтеры несколько передатчиков, в том числе американцы дают передатчики. Мы такие передатчики сами будем вешать, без Минстеця, и будем вещать на Крым сами.

– Это с крымской границы?

– Да, мы будем на Крым вещать, потому что сюда из Крыма вещают, я насчитал, семь российских радиостанций.

– И этот сигнал никак не блокируется?

– Нет, мы никак не защищены. В комитете по радиовещанию, когда мы спросили, просто развели руки и сказали: “А мы ничего сделать не можем”.

– Сколько ATR уже работает в Киеве? Финансовый ресурс ведь не бесконечен.

– Да, с блокировкой счетов в банке, всего крымского бизнеса, получается, что нам перекрыли все возможности финансирования.

– Но у вас есть какой-то план выхода из ситуации?

– “У вас есть план, мистер Фикс?” Седьмого числа будет конгресс крымских татар, я буду выносить на исполнительный комитет конгресса…

У нас волонтерская страна, что называется “если ты хочешь что-то сделать, то сделай сам – берешь молоток, берешь гвозди и все сам делаешь”. Вот мы берем сами и делаем.

Мы будем делать ATR на пропускном пункте, здесь будем делать корпункты, на вышках вешать передатчики, как мы сейчас вешаем флаги татарские и украинские. И все будем делать сами.

Нам привозят мясо, картошку, здесь будем делать Крымскотатарскую республику, на наших постах, и здесь же будет корпункт ATR, здесь будем закрепляться и отсюда Крым возвращать. И отсюда мы уже не уйдем. Я во всяком случае здесь умру, но уходить не буду.

– Блокада – это ваша идея. Почему вы пошли на этот шаг, некоторые считают, что это решение было принято очень быстро и не взвешено?

– Из-за бездействия власти. Это было уже фактически в августе, я уже устал ходить по всем кабинетам, по всем этим “завтра приходи, вчерашний суп будешь кушать”.

Потом все-таки поняли, что все надо делать самим. Поняли, что власть не слышит, Крым ушел на 16-ый номер…

– А ходили вы, наверное, по всем кабинетам – и президента, и премьера?

– Да, и Чубаров ходил, и я ходил. Мы предлагали возможности сохранения того, что есть в Крыму, и перевода определенных структур из Крыма на материк. То есть целый сценарий, как это можно сделать. Мы говорили о том, что нужно поддержать ATR, журналистов, нужно выдать какие-то квартиры переселенцам.

– И что вам отвечали на это?

– “Да, конечно, хорошо”. Потом эти люди поручали это помощникам. Помощники, естественно, выбрасывали это все в мусорное ведро.

– Вы просили власть о поддержке продовольственной блокады?

– Нет, а зачем? Мы же прекрасно понимаем, что нам поддержка не нужна, вот мне никакая поддержка от власти не нужна вообще.

После разговора Стеця я понимаю, что это не общеукраинская история, что Крым переведен в статус теперь уже всемирной истории. Вот и все. Если с таким подходом мы будем возвращать Крым, то завтра и Львов потеряем.

Можно Ислямова назвать экстремистом, самым крупным неплательщиком налогов и все такое прочее. Но одна очень важная вещь – мы потеряем совесть и честь, а мы их уже теряем, которые должны быть у Украины, как у державы. Американцы авианосец отправляют ради одного человека, а здесь Украина бросает целый народ на произвол судьбы!

Президент должен понимать, что мало выйти в праздник и сказать “я крымский татарин”, “с Новым годом”. Это уже нельзя продать, люди это не едят.

В плане бизнеса, а у нас Порошенко все-таки бизнесмен, он плохую маркетинговую стратегию выстроил по продаже этих идей.

Потому что вот теперь по выборам, которые прошли здесь, я понимаю, что набрали в Блок Порошенко сепаратистов, чтобы в Херсонскую область таким образом протащить больше человек. А по идее здесь надо делать люстрацию, потому что здесь двуглавые орлы висят в помещениях у руководителей партийных организаций, российские флаги развеваются, то есть люди не скрывают, что они сепаратисты.

– По поводу результатов акции. Уже прошло больше месяца. Как вы себе представляли результаты и какова ситуация сейчас?

– То, что мы сюда выехали, это все было на эмоциях, но я представлял, что Украина будет подниматься. Сейчас я уже понимаю, что из себя представляет Украина – это тоже горстка людей со свободными взглядами, но горстка людей, не вся Украина.

Я теперь понимаю приблизительно, как эта страна устроена. Для меня это была загадка, поэтому я не мог понять, как это в Украине такая пассионарность и такая ватность совмещаются.

– И как, по-вашему?

– Вот теперь я понимаю, что здесь есть люди, которые тоже генетически пострадали – это Западная Украина, Киев, это свободные люди, и даже часть Днепропетровска. А часть Херсонской области, Одесская области им эти идеи не близки.

Я вчера разговаривал с одесскими журналистами, делали телемост с Одессой, и разговоры были такие: “А что вы будете делать, когда вернетесь с русскими в Крыму?” Вот такие разговоры. “Как вы видите дальше сосуществование русского и украинского народов?”

То есть я понимаю, что люди уже готовы к тому, что Украина их должна освободить, и их уже беспокоит не русский мир, а что будут делать украинцы, когда придут в Крым, что с ними будет, какая их судьба ждет.

– Но ведь приезжают новые люди, поддерживают акцию?

– Эфиры ATR поменяли людей очень сильно. Сейчас мы эту блокаду прорвали, и люди начали двигаться, они увидели, что что-то получается. Надо показывать людям какой-то позитив, что что-то получается, что Украина что-то начала делать.

– Если говорить о каких-то практических результатах, то закон о свободной экономической зоне так и не отменен. О том, что его нужно отменить сказал президент, его никто за язык не тянул. Что сейчас? Выносится этот вопрос в сессионный зал или уже забыли о таком обещании?

– Я так понял со слов Мустафы-ага, что они хотят сделать этакий дубль два – закон, где будет то же самое, но завуалировано по-другому. Я так понимаю, что это не просто так. Мы затронули тему очень больших денег. Если мы только за два дня остановили здесь на границе 37 млн., то представляете, сколько крутится здесь денег!

– Сколько всего по итогам акции недополучила Украина, Россия? Вы считали?

– Я так думаю, что это около 1 млрд. долларов, если посчитать 45 дней.

Естественно, Украина это недополучила. Я вообще не понимаю, как Украина эти деньги получала, у меня большой вопрос. Что, государство не знало, что все предприниматели оформляли через брокеров свою продукцию в Херсоне? Только так же эта зона работает. Нельзя же было из Львова приехать и сразу из Львова в Крым залететь?

Получается, что все это ширма, все это обман! Система была построена так, чтобы можно было обходить налоги и все остальные дела. А это же деморализует всех остальных. Они понимают, что государство такой закон издает, и это уже послемайданное государство, значит, дальше будет так же. Такой себе Янукович-light.

– Рефат Чубаров говорил о необходимости перекрыть электроэнергию в ответ на репрессии. Вы думаете, власть пойдет на такое?

– Я знаю, что Чубаров очень сильно переживает за судьбу людей в Крыму, поэтому и предложил такой вариант.

Знаете эту историю, что после подрыва электроопор их починили за ночь? А там была такая паника. Нам звонили люди из “Крымэнерго”, говорили, что там паника полная, они включили на ночь все газовые генераторы, а их же надо питать, плюс еще солярочные генераторы, там за два часа бензовоз уходит. Но украинская власть тут же их спасла, включив электроэнергию.

– За эти полтора месяца блокады вам поступали предложения от крупного бизнеса прекратить акцию?

– Конечно. Предлагали счета в банках, и сейчас предлагают, каждый день. Предлагают собственность в Херсоне. Я с Чубаровым разговаривал, нас обычно подташнивает после таких разговоров, но их тоже надо вести.

Так вот, если бы мы взяли и сказали, что нам надо решить все вопросы с беженцами, со всеми крымчанами, которые находятся и здесь, и в Крыму, решить вопросы с ATR, мы бы уже это все решили, причем на несколько лет вперед. За два месяца нашего стояния здесь.

И все это можно было бы закрывать, а нашу собственную честь на века можно будет закатывать в какую-нибудь бочку и сбрасывать в море, потому что у нас не останется чести. Не знаю, что бы делали наши потомки, но мы бы решили проблемы с бытовыми вопросами. Купили бы квартиры, построили фабрики и заводы, лучшее телевидение сделали бы. Вот так. Был бы такой бандитизм в законе.

– Вы понимаете, чьи интересы вы сейчас затронули этой блокадой со стороны украинского крупного бизнеса?

– Конечно, понимаем. Вы можете взять рейтинг богатейших людей Украины и через одного найдутся те, кому наша акция не выгодна и приносит убытки. Петра Алексеевича в том числе, потому что мы на пропускном пункте остановили и 4 фуры с конфетами Рошен и сахаром. Их водители даже не выходили из машин и с нами не разговаривали. Они буквально день постояли, а потом развернулись и уехали. Наверное, думали что кому-то позвонят и смогут договориться, но Джемилев на это сказал, что никого пропускать не будем, кто бы ни звонил.

– Кто помогает участникам акции?

– Только волонтеры. Сегодня люди привезли баранов, каждый день приезжают из Крыма крымские татары, оставляют свою мелочь, пенсионеры привозят, плачут здесь женщины, старики, сладости привозят, жмут руки и говорят: “Держитесь”.

Я понимаю, что сейчас крымская власть будет ужесточать давление на крымских татар…

– …это очевидно. Проблема в том, что украинская власть ничего не делает

– Но знаете, что меня сейчас греет? Я понимаю, что я здесь нахожусь и это фатально, но я понимаю, что сейчас то, что я делаю, находит отклик в сердцах. Я понимаю, что, возможно, это мой последний проект, абсолютно бессмысленный в плане монетизации, но самый интересный для того, как я себя сейчас чувствую.

– Когда планировали эту акцию, рассчитывали на поддержку? Вы разочарованы?

– У меня такого разочарования нет. У меня есть понимание, что для того, чтобы расшевелить, что уже поостыло, нужно больше сил. Просто я понимаю, что если начну угасать – угасать начнут и остальные люди. Я должен пройти этот путь, я представляю, что у меня палочка в руке, и мне нужно ее кому-то передать, как в эстафете. Я буду загибаться, но кто-то возьмет палочку. И я уверен, что такой человек найдется, потому что я вижу, как крымские татары подтягиваются, как они носят с гордостью шевроны, на которых написано “Крым – это Украина”.

– Их не обижает, что власть о них фактически забыла?

– Они смотрят на эту ситуацию, как родители на ребенка, который недоучился, но они все равно его любят. У них нет такого, чтобы они плюнули в злости на украинский флаг. Больно им и они понимают, что сейчас они не могут спасти этих детей.

Мы уже не там и еще не здесь. Я понимаю, что если мы не будем бороться, мы не заслужим своей родины. Если часть людей в процессе этой борьбы не умрет, мы тоже не получим права жить. Потому что народ, который никак не сопротивляется, ничего не достоин. Мы не имеем тогда никакого морального права на эту территорию

– Но вы понимаете, что репрессии усилятся?

– Мы просто послужили катализатором того, что они раньше делали. Сейчас крымские татары наоборот чувствуют себя смелее. Они звонят мне на телефон из Крыма, прекрасно понимая, что все разведки его слушают. Но они лучше себя чувствуют, они себя уважают.

Мустафа Джемилев мне говорил, что были времена, когда вокруг него никого не было. Отчаиваться никогда нельзя. У нас впереди еще большая борьба.
…

Правда України

your ad here

Патріарх Російської православної церкви Гундяєв закликає не піддавати сумнівам успіхи державного керівника, навіть якщо його дії виглядають як злодіяння. З такою заявою він виступив у середу, 4 листопада, у московському «Манежі» на відкритті виставки «Православна Русь. Моя історія. XX століття. 1914-1945. Від великих потрясінь до Великої Перемоги».

За словами Кирила, сучасної Росії не було б, «якби не подвиг попередніх поколінь, які у 20-30-і роки її створювали». (У цей період СРСР очолював Йосип Сталін).

«Там, де виявлялася воля, сила, інтелект, політична рішучість, ми говоримо: так, безсумнівні успіхи, як і у випадку з перемогою у Великій вітчизняній війні, а там, де були кров, несправедливість і страждання, ми говоримо, що це неприйнятно для нас, людей XXI століття», – говорить Кирило.

«Успіхи того чи іншого державного керівника, який стояв біля витоків такого роду відродження та модернізації країни, не можна піддавати сумніву, навіть якщо цей керівник відзначений лиходійствами», – наголосив Кирило.

Патріарх Кирило висловив надію, що виставка допоможе зрозуміти «всю красу подвигу народу у 20-30-40-і роки, побачити і важкі сторінки і зрозуміти: для того, щоб любити вітчизну, не потрібно виключати з історичної пам’яті жоден з історичних періодів».

Упродовж останнього часу у Росії почали відроджувати радянські символи і постатей.
…

Правда України

your ad here

У найближчі пару тижнів стане зрозуміло, яке майбутнє чекає одну з найбільших вітчизняних нафтових компаній – «Укрнафту». Тепер стало очевидно, що в уряду з ДФС і нового голови правління «Укрнафти» Марка Роллінза дещо різні цілі. Перші хочуть негайно отримати від компанії борги в розмірі 9,5 млрд грн, другий – вибудувати такий алгоритм роботи, щоб компанія змогла вижити, вийти на прибуткову роботу і вже потім віддати державі борги.

Роллінз визнає, що компанія знаходиться в дуже важких умовах, і, крім, внутрішніх проблем, на неї тисне і ситуація на світовому нафтовому ринку. При цінах на нафту, що знижуються, розраховувати на те, що «Укрнафта» зможе швидко віддати борги, не доводиться. У компанії немає такого обсягу вільних коштів. До середини листопада менеджери «Укрнафти» готують план, що передбачає першочергові кроки для стабілізації діяльності компанії, а також алгоритм взаємодії з державними органами.

Марк Роллінз став другим менеджером великої компанії, якого вибрав на конкурсі Номінаційний комітет при уряді України. Він якраз з категорії «західних менеджером», про які часто говорять міністр економіки і торгівлі Айварас Абромавічус, глава ФДМ Ігор Білоус і навіть міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. Але чи зможуть наші міністри працювати за західними стандартами? Нинішня ситуація навколо «Укрнафти» і стане своєрідним тестом.

У вересні з обранням Марка Роллінса на пост голови правління був підписаний план реструктуризації боргу між ПАТ «Укрнафта» і ДФС. Згідно з повідомленнями фіскалів, до кінця року «Укрнафта» повинна була погасити 9,5 млрд грн рівними частками. Також у вересні компанія виплатила трохи більше 600 млн грн в рахунок боргу, а в жовтні заборгованість погашати взагалі відмовилася, але в строк заплатила всі поточні податки – трохи більше 1 млрд грн.

У підсумку глава ДФС Роман Насіров заявив, що договір про реструктуризацію розірваний і ДФС подала позови до суду. Роллінз на це публічно не відреагував, а на останній зустрічі з журналістами сказав, що нічого не знає про судові позови. Глава «Укрнафти» визнає борг компанії перед державою в сумі 9,5 млрд грн, але дав завдання фінансової команді провести переговори з податковою, щоб переглянути ці цифри.

«Я знаю, що НАК «Нафтогаз України» має значний борг перед «Укрнафтою», яка направила в ДФС 10 млрд кубів газу, але за цей газ не повністю розрахувалися. Я бачу один логічний вихід з цієї проблеми – провести взаємозалік цих боргів. Я думаю, що цими грошима ми могли б покрити податкові борги. Але, як ви можете зрозуміти, це дуже складне завдання. Ось головна інформація, якою ми хотіли б з вами поділитися», – пояснив свою позицію Марк Роллінз.

У 2006 році Кабінет міністрів на чолі з Юлією Тимошенко випустив постанову, за якою весь газ державної видобутку повинен купуватися за фіксованою ціною і направлятися на користь НАК «Нафтогаз України». Таким чином уряд намагався утримати ціну на газ для населення на низькому рівні. «Укрнафта» відмовилася продавати свій газ за такою ціною, тим більше що компанія тільки на 50% належить державі в особі НАКу.

Іншу половину пакета акцій контролює група «Приват». Юристи компанії провели величезну судову роботу, яка сьогодні передалася «західному менеджеру» Марку Роллінза. На заході дуже шанобливо ставляться до приватної власності, і сьогодні цей постулат західної економіки Роллінз намагається донести до молодих управлінців НАКу і ДФС.

«На сьогодні є непорозуміння щодо вартості цього газу. Хоча раніше було проведено незалежне оцінювання цього газу, яким керували обидві групи акціонерів, але все одно до єдиного рішення тоді не прийшли. Визначення вартості цього газу для нас важливо. Якщо нам не повернуть гроші, то ми можемо запропонувати цей газ як податкової застави», – пояснює ситуацію Марк Роллінз.

Точно така пропозиція висували ДФС і «старі» керівники «Укрнафти» ще в серпні 2015 року. Але ДФС, порадившись з НАКом, відкинула цю пропозицію, тому що фізично цього газу вже давно немає. Але борги «Укрнафти» утворилися в тому числі й тому, що компанія не отримала свої гроші за газ у повному обсязі.

«Є значні труднощі з внесенням цього газу в заставу, тому що його фізично немає, він пішов у систему, і грошей за нього немає. Але є фінансові зобов’язання щодо газу і щодо податків, і можливість об’єднати ці проблеми – це варіант вирішення ситуації, яку ми маємо», – коментує Роллинс.

На сьогодні фінансова команда «Укрнафти» веде роботу у двох напрямках – і з ДФС, і з НАКом. Розглядаються кілька варіантів виплати податкових боргів – за рахунок збільшення терміну розстрочки, оптимізації фінансових інструментів, залучення позикових коштів, і за рахунок того ж податкового кредиту. Але спочатку команда намагається вирішити питання заборгованості за газ з НАКом.

Сьогодні в Кабміні не можуть визнати публічно факт того, що газ у «Укрнафти» вилучався не зовсім законно, і борг за нього все таки є. Мало того, що частина боргів «Укрнафти» буде списана, і сума виявиться не такою страхітливою, так доведеться ще й публічно визнати правоту команди Ігоря Коломойського, яка відстоювала право самостійно розпоряджатися своїм газом.

Можливо тому керівництво НАК «Нафтогаз України» обрав дуже дивну модель поведінки. Наприкінці жовтня в соціальних мережах з’явилася інформація про те, що 22 жовтня Марк Роллінз не прийшов на нараду в НАК щодо податкового боргу, а трохи раніше – в офіс «Укрнафти» не пустили ревізорів НАК «Нафтогаз України».

Як відомо, Роллінз постійно проживає у Швейцарії, і при укладанні контракту на посаду голови «Укрнафти» були обумовлені пункти, згідно з якими визначені дати, коли він працює в Україні, а коли знаходиться в Швейцарії. Крім того, про час свого приїзду-від’їзду він повідомляє офіційними листами всі профільні органи влади. Але інформація НАК з’явилася саме в той період, коли Роллінз був у Швейцарії, про що знало керівництво газової компанії.

Що стосується ревізорів, то їх не могли пустити в офіс «Укрнафти», оскільки «Укрнафта» це акціонерне товариство, в якому тільки Наглядова рада і ревізійна комісія можуть проводити ревізію компанії за рішенням Наглядової ради, найближче засідання якого відбудеться 17-19 листопада. Головою Награди раніше був призначений голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

На засідання Наглядової ради будуть винесені питання про реорганізацію правління і деяких підрозділів «Укрнафти»; внесення кандидатур нових членів правління, зараз якраз йде відбір кандидатів, як зі структури компанії, так і поза нею; новий трудовий договір для членів правління, який включає зміну оплати праці і бонусів. Це буде перший етап змін, який повинен структурувати компанію і зробити ринкової всю вертикаль управління.

Ще одні збори Наглядової ради заплановані на кінець грудня. Там буде представлений другий етап реструктуризації, про який новий менеджмент компанії поки замовчує. За словами Роллінса, на даний момент розробляється стратегія, яка змогла б зробити «Укрнафту» однією з провідних компаній України, щоб вона приносила дивіденди і державі, і всім своїм акціонерам. Тому для поточного менеджменту важливо знайти конструктивне рішення щодо заборгованостей перед «Укрнафтою» і компанії по податках.
…

Правда України

your ad here

“Я бачу світло в кінці тунелю …”, але це був “локомотив банкрутств”, що їде назустріч. Зараз це як ніколи підходить до опису ситуації в банківському секторі.

Жовтень місяць не став винятком. Плани голови Нацбанку виявилися лише планами. Такої довгоочікуваної стадії відновлення банківської системи поки не передбачається. Банківський сектор продовжують зачищати. Як повідомляла глава НБУ Валерія Гонтарєва, зараз банківська система України тримається на 30 найбільших банках, на які припадає 90% усіх активів.

“Це, по суті, і є банківська система. Решта нікому, звичайно, не заважають, та й не надають принципового впливу на систему. І їх теж ще потрібно дочистити, кого прибрати, консолідувати. З цих 90 банків 85 – це лише 5% системи. Є маленькі, трохи більші і зовсім мікроскопічні – більшість громадян навіть назв таких не чули, я деякі з них і сама насилу розрізняю “, – сказала глава НБУ.

Тому нічого дивуватися, що кількість ліквідованих банків збільшилася, також додалися і нові кандидати на ліквідацію.

Список банків, які перейшли зі стадії проблемних з тимчасовою адміністрацією в стадію ліквідації, поповнився банком Капітал. Інвестор, який бажає врятувати фінансову установу, що не знайшовся, як і в решти. На процес ліквідації виділено два роки з 30.10.2015 по 29.10.2017 рр.

Список банків в які була введена тимчасова адміністрація:
Банк Контракт з 07.10.2015 р (поки що на три місяці до 06.01.2016 р)
Унікомбанк з 16.10.2015 р (також на три місяці до 15.10.2015 р)

Для двох цих неплатоспроможних банків ФГВФО здійснює пошук інвесторів для виведення їх з ринку.

Зазначена дата введення тимчасової адміністрації актуальна для вкладників, які мають депозити у валюті, так як саме на цю дату будуть брати курс НБУ для компенсації валютних вкладів. Курси валют НБУ на необхідну дату дивись тут:http://tables.dialoh.com/ru/currency/official

Згідно з інформацією ФГВФО, список банків з тимчасовою адміністрацією (ТА) в стадії ліквідації (Л) або з куратором ФГВФО (К):

Унікомбанк (ТА)
Банк Контракт (ТА)
Юніон Стандарт Банк (ТА)
Фінанси та Кредит (ТА)
Національні інвестиції (ТА)
Інтеграл (ТА)
Радикал (ТА)
Фінансова ініціатива (ТА)
ВБР Банк (ТА)

Капітал (Л)
Дельта Банк (Л)
Столичний (Л)
Укргазпромбанк (Л)
Укркомунбанк (Л)
СП Банк (Л)
Морський (Л)
ЧБРР (Л)
Національний кредит (Л)
УПБ (Л)
Київська Русь (Л)
Омега Банк (Л)
Банк Київ (Л)
Стандарт (Л)
Енергобанк (Л)
Надра (Л)
Кредитпромбанк (Л)
ІМЕКСБАНК (Л)
Златобанк (Л)
Український Бізнес Банк (Л) – Укрбізнесбанк
Укоопспілка (Л)
ПроФінБанк (Л)
ВіЕйБі Банк (Л)
Міський комерційний банк (Л)
Банк Камбіо (Л)
БГ Банк (Л)
ЛегБанк (Л)
Меліор Банк (Л)
Аксіома Банк (Л)
Порто-Франко (Л)
Демарк (Л)
ІнтерКредитБанк (Л)
Експобанк (Л)
Грінбанк (Л)
Акту Банк (Л)
Прайм-Банк (Л)
Терра Банк (Л)
Актив-Банк (Л)
Золоті Ворота (Л)
Єврогазбанк (Л)
Український фінансовий світ (Л) – УФС
Фінростбанк (Л)
Південкомбанк (Л)
Банк Старокиївський (Л)
Промекономбанк (Л)
Автокразбанк (Л) – АКБ
Західінкомбанк (Л)
ИНТЕРБАНК (Л)
Банк Форум (Л)
Меркурій (Л)
Брокбізнесбанк (Л)
Реал Банк (Л)
Банк Даніель (Л)
Банк Таврика (Л)
ЕРДЕ Банк (Л)
Банк Базис (Л)
Астра Банк (К)

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продовжує успішно реалізовувати активи ліквідованих банків з аукціонів. Однак якщо суми реалізованих активів обчислюються мільярдами гривень, то реальні продажі досягають лише сотні мільйонів. Що відбувається з іншими активами поки незрозуміло, як і невідома відповідь на питання, чи покриють ці кошти необхідні обсяги для виконання зобов’язань.

Поки без яких-небудь серйозних коментарів, про правомірність закриття можливості погашення кредиторської заборгованістю дебіторської від юристів не було. Тому залишається відкритим питання закриття можливості робити взаємозаліки кредиту та депозиту в одному банку. Це раніше дозволяло клієнтам проблемного банку хоч якось врятувати свої кошти.

Верховний суд України пояснив, що зобов’язання позичальника не можуть припинитись за рахунок придбаних прав вимоги до банку на підставі статті 606 ЦК України. Про це говориться у правовій позиції (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року №6-43цс15).

Отже, у випадку, коли, наприклад, позичальник банку придбав право вимоги до банку за договором вкладу або рахунку, відповідні два зобов’язання між банком і його боржником не можуть припинятись на підставі статті 606 ЦК України (передбачає, що зобов’язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі), оскільки зазначена стаття до таких правовідносин не застосовується.

Нагадаємо, що дана ситуація виникла через наступні події: В Україні набув чинності новий Закон, який зробив практично неможливим погашення боргу за кредитом в збанкрутілому банку за рахунок депозиту іншої особи. Раніше, такою схемою користувалися особи у яких були депозити в банку, що збанкрутував. Вони продавали право вимоги грошових коштів за своїм депозитом тим, у кого є борги перед банком, а боржникам, у свою чергу, зараховували суму «прогорілого» депозиту в якості оплати за кредитом.

Звичайно, згадана схема спрацьовувала не завжди, і по ній існує досить різноманітна судова практика. Але з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку», така можливість може нівелюватися.

Виключаючи таку можливість взаємозаліків, банк гарантує собі додаткові надходження коштів, оскільки депозити відшкодовуються тільки для фізичних осіб і до 200 тис. грн.
…

Правда України

your ad here

Компанія, що спеціалізується на скупці і перепродажі вразливостей в програмному забезпеченні, заявила про успішне завершення її програми з пошуку злому свіжих версій iOS. За словами представників компанії, що перемогла команда отримала мільйон доларів.

Про запуск конкурсу на злом iOS представники компанії оголосили ще 21 вересня. За його умовами, команда, яка надасть робочий експлойт по браузерних джейлбрейку iOS 9.1 і бета-версії iOS 9.2, отримає мільйон доларів. Загальний фонд конкурсу становив 3 000 000 доларів. Він повинен був завершиться 31 жовтня або в той момент, коли весь фонд буде вичерпано.

2 листопада представники організатора заявили у своєму мікроблозі, що змагання закінчено, а перемогла єдина команда, що зуміла надати «віддалений браузерні відв’язав джейлбрейк». «Відв’язати» означає, що для включення джейлбрейкнути пристрою не потрібне підключення до комп’ютера, на якому запущена спеціальна програма.

Що саме являє собою експлойт, невідомо. За умовами конкурсу, фірма брала до уваги три напрямки атаки: сторінка, відкрита в браузерах Safari або Google Chrome, сторінка всередині програми, що відкривається також через браузер, а також текст або мультимедійне повідомлення, доставлені через SMS або MMS. Zerodium також вимагала, щоб джейлбрейк відбувався віддалено, безшумно і без жодного втручання власника пристрою. При цьому не підтримувалися зломи за допомогою Bluetooth, NFC або радіочастот, а також часткові експлойти або джейлбрейка.

Як відзначає видання, бізнес-модель грунтується на перепродажу експлойтів, а клієнтами подібних компаній зазвичай є державні замовники.
…

Правда України

your ad here

Нацбанк планує посилити вимоги до роботи фінансових компаній, які займаються обміном валют.

Як повідомляється, Національний банк відмовився від своєї ідеї закрити всі небанківські пункти обміну валют, і зробив це не по своїй волі.

“Верховна Рада зарубала цю пропозицію. Тому Нацбанк вирішив не домагатися заборони на проведення валютно-обмінних операцій такими компаніями”, – розповіло джерело, близьке до регулятора.

Як повідомлялося, наприкінці січня НБУ ініціював розробку законопроекту про позбавлення фінансових компаній ліцензій на здійснення валютних операцій.

У Нацбанку вважали, що ліквідація 1107 підрозділів небанківських обмінників не буде помітно, оскільки вони займають лише 1% ринку (за 11 місяців 2014 вони купили $79,9 млн, , продали – $79,6 млн), але “порушують законодавство”.

“Економічної доцільності в їх існуванні немає,“головняка”- повно”, – говорив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.

За його словами, вже до березня повинні були підготувати законопроект, після чого – передати у Раду і за квітень-травень прийняти його. Вступ закону в силу і зовсім планувалося “через три місяці після опублікування”.

Таким чином, мова йшла про ліквідацію обмінників на початку осені. Вже 18 лютого в парламенті відбулися слухання на тему “шляхів стабілізації банківської системи”. У рекомендації комітету за їх підсумками було включено доручення Кабміну “опрацювати питання введення заборони для небанківських фінансових установ та УДППЗ” Укрпошта “на здійснення валютно-обмінних операцій”.

Однак у березні депутати Олександр Данченко (“Самопоміч”), Валерій Бабенко і Валерій Лук’янчук (обидва – “Народний фронт”) з комітету з питань інформатизації та зв’язку попросили главу комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради Сергія Рибалку відхилити це доручення.

З тих пір питання заборони роботи вуличних обмінників у Раді не піднімалося: ні президент, ні уряд, ні народні депутати не подали відповідну ініціативу.

Заступник голови комітету Руслан Демчак вважає, що небанківські обмінники не є основною проблемою валютного ринку.

“Проблема – в ”чорних“ обмінних пунктах, які масово відкриваються в усіх містах, особливо у великих. Тільки в Києві таких обмінних пунктів приблизно тисяча, – повідомив він. – Доходить до того, що з вантажівки вивантажують ларьок, який може працювати під вивіскою “Обмін валют” кілька днів або місяць, до першої перевірки, після чого його перевозять в інше місце“. НБУ закриває очі на обмінники без ліцензії (вони не підпадають під юрисдикцію НБУ), вважаючи їх проблемою правоохоронців, каже депутат.

“Але такі пункти кришуються дрібними чиновниками з міліції і продовжують працювати”, – нарікає він.

Ліцензії на проведення валютно-обмінних операцій мають фінансові компанії “ГГЛА”, “Фінод”, “Абсолют Фінанс” і “Вікторія”. Такі ліцензії є у “Укрпошти” та системи “ГлобалМані”, але вони не проводять обмін валют. “Українська фінансова група” має ліцензію на обмін залишку в розмірі менше мінімальної купюри. Оскільки немає законної можливості забрати у них ліцензії, центробанк вирішив хоча б посилити умови роботи.

НБУ оголосив про підготовку нових вимог до капіталу, структуру власності та ділової репутації власників мереж обмінних пунктів. “За останні два роки Нацбанк не видав жодної ліцензії на валютно-обмінні операції. Це дуже складний ринок, який може безпосередньо впливати на фінансову стабільність держави. Останнім часом ми бачили багато зловживань, пов’язаних з” сірим “або” чорним “ринком валюти , шахрайством. Тому ми плануємо до кінця року врегулювати низку питань щодо вимог до таких установ“, – пояснив Писарук.

Екс-директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко розповідає, що в 2014-2015 роках десятки компаній намагалися отримати ліцензію на валютно-обмінні операції, але НБУ їм її не видавав, навіть якщо вони відповідали ліцензійним вимогам.
…

Правда України

your ad here

Росте вплив соціальних мереж на довіру до брендів, хіба можуть банки з цим не рахуватися? У клієнтів з’являється можливість об’єднуватися в ком’юніті навколо брендів, ділячись досвідом взаємодії з компаніями. А в компаній у свою чергу з’являється зручна можливість підключитися до цього інформаційного поля і працювати над лояльністю споживачів, зміцнюючи свій соціальний капітал. Отже, чим відрізняються моделі онлайн-банків в Україні?

Для фізичних осіб більшість українських банків пропонують типовий набір послуг в Інтернеті: вибір і замовлення банківської карти, перевірка залишків по своїх рахунках, грошові перекази, як між своїми рахунками, так і на рахунки в інші українські банки за реквізитами, оплата телефонного зв’язку, комунальних та інших послуг, покупка квитків, переказ коштів між будь-якими українськими банківськими картами, знаючи реквізити своєї карти і лише номер картки отримувача, формування виписок і доступність історії фінансових операцій по своїх рахунках, екзотичною ще є можливість управління лімітами по своїх пластикових або віртуальних картах. Рідше можна зустріти можливість розміщення депозиту в онлайні, що стосується основного банківського продукту – кредиту, то найчастіше банки лише обмежуються можливістю прийняття онлайн-заявки на кредити, а весь подальший процес узгодження та оформлення пов’язаний з відвідуванням банківського відділення. Ще існує унікальний приклад валютообмінних операцій в онлайні, але, не зрозуміло, чи то це ексклюзивний привілей з боку регулятора для найбільшого банку України, чи то щось інше, позаземного походження, але це має місце бути, треба віддати належне.

Варто звернути увагу на те, що в Україні відкрити рахунок у банку без відвідування фізичного відділення і без підписання договору в паперовій формі практично неможливо. Однією з останніх і ключовою перепоною на шляху розвитку віртуальних банків в Україні сьогодні є відсутність повноцінного правового статусу та доступності електронного підпису для приватних осіб.

На допомогу віртуальним банкам по-українськи приходять електронні гроші, що дозволяють відкривати рахунки в повноцінному онлайн-режимі, при цьому ви відразу отримуєте доступ до фінансових інструментів, а поповнити свій новий електронний рахунок можна за допомогою будь-якого знайомого вам терміналу або, скориставшись картою іншого банку, наприклад, це може бути ваша зарплатна картка від банку, що не розвиває дистанційні канали обслуговування і, тим самим, що обмежує вас у свободі управління власними фінансами.

Аналізуючи вітчизняний інтернет-банкінг я зробив висновок, що, не дивлячись на велике бажання залучати нових клієнтів, більшість наших банків сьогодні орієнтуються виключно на інтереси своїх існуючих клієнтів. Тому як, зазвичай, перейшовши на сторінку інтернет-банкінгу, або скачавши мобільний додаток, скористатися їхніми послугами практично неможливо. Так, вам нададуть доступ до каталогу відділень, курсів валют і в кращому випадку дадуть подивитися демоверсію, яка часто неабияк відстає за своїми можливостями від функціоналу поточної версії програмного забезпечення.

В Україні вже було кілька заяв про створення віртуальних банків, але поняття віртуального банку передбачає відсутність необхідності відвідувати відділення для того, щоб стати клієнтом банку і здійснювати операції і, до гордості банкірів – наявність повноцінної банківської ліцензії. Лише кілька банків надають можливість клієнту вперше відкрити рахунок, замовивши карту, або оформивши депозит і отримати продукти та документи кур’єром.

На жаль, але для більшості українських банків досі є фантастичним клієнтський інсайт, коли, не будучи оформленим клієнтом банку, без візиту до відділення можна розмістити депозит і отримати відсотки вже за цей же день. Ні, замість цієї фантазії, вам треба зібратися і відвідати найближче банківське відділення за півгодини ходьби, вистояти чергу, довести менеджеру що ви хочете саме цей продукт, а не той, за який він отримує мотивацію, не забути паспорт і код ІПН, забезпечити безпеку перенесення сумки з грошима, дати роботу касиру з перерахунку грошей, що ще? .. Мабуть пояснити на роботі тривалий обід, таємно мріючи про йогурт і пончик.

Визнаємо, що зараз українські інтернет-банкінги відрізняються більшою мірою інтерфейсами, тобто дизайнами і підходом до управління операціями. Навіть, якщо зараз у якогось бракує якихось функцій, вони все одно рано чи пізно будуть реалізовані, адже, по суті, йде процес оцифровки звичного набору банківських послуг в рамках загальних обмежень з боку Нацбанку. Хоча, можливо, зі словом «загальні» я поспішив – крім валютообміну можна дозволити і BankID замість ЕЦП, як кажуть у народі – з чим регулятор не жартує…

Нагадаємо, що перший в Англії на 100% віртуальний банк отримав ліцензію лише кілька місяців тому при тому, що ще в 2014 році на Туманному Альбіоні був зафіксований історичний момент, коли мобільні пристрої виявилися найбільш поширеним методом банківського обслуговування, залишивши позаду відділення і навіть інтернет-банкінг.

Доступність гаджетів, зокрема смартфонів, дешевий інтернет, наявність електронних грошей і зростаюча платоспроможність молодого покоління призвела до можливості здійснення банківських операцій не виходячи з дому. Привернути увагу споживача поки ще можна запропонувавши інструмент управління фінансами. Але щоб утримати клієнтів потрібно потрудиться над стратегією виведення на ринок вигідних і онлайн-орієнтованих продуктів і подбає про надання якісного та надійного сервісу. Надійність банку є загальним визначальним фактором, тому як щодо питання грошей безпека первинна, а технології управління ними вторинні.

Варто відзначити, що на хвилі зростаючого попиту на мобільний банкінг можуть зловити попутний вітер і мобільні оператори і мікрофінансові компанії, а також платіжні системи, і власне виробники смартфонів, не кажучи про зростаючу кількість ентузіастів-розробників, які, будучи технологічними гиками, шукають бракуючі ІТ -рішення в своїх головах і здатні самі реалізувати те, що потрібно саме їм. А розумінням того, що потрібно сучасним клієнтам може похвалитися далеко не кожен банк.

З цієї статті зробимо для себе висновок, що наявність сайту у банку не робить його електронним банком і, хоча до ідеалів не так далеко, бо ми бачимо крізь туманні труднощі світло в кінці Альбіону, все ж поки в Україні немає самостійних віртуальних банків, проте активно розвиваються і обговорюються дистанційні канали обслуговування реальних банків, що вже характеризує еволюцію банківського обслуговування з хорошої точки зору.

Незважаючи на кризу, я як і раніше знаходжу Інтернет-банкінг однією з областей в банківської сфери, що найдинамічніше розвивається. У міру підвищення якості обслуговування та збільшення асортименту продуктів і послуг в дистанційних каналах онлайн-банкінг являє собою серйозний інструмент нецінової конкуренції для банків.
…

Правда України

your ad here

НБУ всіма силами стримує курс долара на Міжбанку. Сьогодні це йому вдалося, курс долара залишився на колишніх рівнях 23,00/23,05 UAH/USD. Ця відносна стабільність, власне, і вплинула на курси готівкового ринку.

Курс долара в банках багато банків підтягнули вгору, але їх значення в багатьох випадках далекі від реальності. Сьогодні курс продажу долара в банках встановлювали від 23,9 гривень за долар і до 24,9. Тобто різниця досягла 1 грн. Вихопити сотню доларів у банку за курсом нижче 24,4 гривень можна тільки чекаючи клієнта, який здає валюту.

Реальний валютний ринок після різкого зльоту відкотився обірвавши тенденцію зростання. Долара пропонують від 24,00 до 24,40 гривень за один долар США, в залежності від регіону.

Курси Києва 24,00 -24,30
Курси Дніпропетровська 24,17 – 24,33
Курси Запоріжжя 24,20 – 24,35
Курси Харкова 24,15 – 24,40
Курси у Полтаві 24,20 – 24,40
Курси в Рівному 24,00 – 24,30
Курси в Одесі 24,15 – 24,25
…

Правда України

your ad here

У Києві пенсіонер вісім років обманював державу, працюючи, але отримуючи при цьому високу пенсію, за цей час зловмисник ошукав державу на більш ніж 500 000 гривень. Виходить, що його пенсія перевищувала 5000 гривень.

53-річний киянин пішов на “відпочинок” за вислугою років. Оформивши пенсію, він влаштувався працювати на посаду, несумісну з одночасним отриманням пенсійного забезпечення.

Зловмисник підробив і надав до Пенсійного фонду довідку з місця роботи і одну зі сторінок трудової книжки.

“В результаті приховування юридичних відомостей чоловік протягом восьми років заволодів держкоштами на суму понад 500 000 гривень”, – кажуть у міліції.

Слідчим відділом Дніпровського РУВС розпочате кримінальне провадження відразу за двома статтями КК України: 190 (Шахрайство) і 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів). Тепер пенсіонеру загрожує до 12 років в’язниці з конфіскацією майна.
…

Правда України

your ad here

До кінця року Нацбанк планував довести держрезерв країни до $18 млрд. Але через відсутність антикорупційних заходів з боку прокуратури реалізувати можна тільки планку в $15 млрд. Про це заявила глава НБУ Валерія Гонтарєва на зустрічі з міжнародними підприємствами.

“До кінця року наші резерви становлять $15 млрд. Чесно скажу, наша амбітна мета була $18 млрд, але до кінця року третій транш за програмою МВФ не прийде. Це питання не до нас, а до прокурора з приводу антикорупційних заходів, і Мінфіну, який ще не звів бюджет і не затвердив податкову реформу“, – сказала вона.

Нагадаємо, Генпрокуратуру неодноразово звинувачували в тому, що вона відверто гальмує і зриває антикорупційні потуги України.

Зокрема, глава відомства Віктор Шокін відмовився виконувати пункти Плану дій з візової лібералізації, що зриває можливе скасування віз до ЄС. ГПУ заявила, що не має наміру змінювати своїх чотирьох представників у конкурсній комісії з обрання антикорупційного прокурора.
…

Правда України

your ad here