Журналістам стали відомі основні шляхи виведення капіталу з банків, оголошених неплатоспроможними.
Ідеться про п’ять різних схем, через які банківська система, вкладники та бюджет держави втратили близько 50 млрд гривень.
Активної позиції щодо повернення цих грошей у країну чи постраждалим громадянам наразі немає ні в самій Україні, ні в основних міжнародних партнерів держави.
Згідно з документами Фонду гарантування вкладів, які є в нашому розпорядженні, у фінансовій системі України виділяють п’ять проблем, які пов’язані з діями певних акціонерів та керівників банків і які призвели до банкрутства фінансових установ. Експерти безпосередньо пов’язують ці проблеми зі схемами з організації, зокрема, псевдобанкрутства банку, із виведенням грошей на користь власників і топ-менеджменту.
На першому місці – виведення коштів через розміщення їх на кореспондентських рахунках в іноземних банках.
Нагадаємо, що вимогу до зберігання валюти країн першого рівня (доларів і євро) на коррахунках у банках країн першого рівня встановлює сам Національний банк України. Проте під час псевдобанкрутства українського банку кошти, розміщені на коррахунку в ЄС, списують під різними приводами.
У документах ФГВ згадує чотири установи, які спеціалізуються на таких послугах. Насамперед це відомий банк Meinl Bank AG з Австрії.
Ця установа вже брала участь у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими ринками, зокрема в Австрії.
Сам Юліус Майнл, громадянин Великої Британії, в інтерв’ю британській The Telegraph розповів, що він, на його ж власну думку, є «найненависнішою людиною в Австрії», але веде боротьбу за відновлення чесного імені своєї сім’ї – однієї з австрійських династій, які нажили статків на торгівлі кавою. Кілька років тому в Австрії його було заарештовано і звільнено під рекордну заставу – 100 млн євро. Також його банк був учасником фінансових розслідувань у Росії та Прибалтиці.
На наше запитання про те, чи працює банк в Україні, в австрійському офісі відповіли негативно. Проте банк проводить семінари про офшори для українців і є фігурантом справ щодо виведення коштів із банків «Таврика» і «Київська Русь». Хоча Юліус Майнл називає себе «найненависнішою людиною в Австрії», від імені його банку Австрія популяризується серед українців як «тиха гавань» для капіталу.
В СБУ, МВФ та інших силових структурах на запитання про те, як така схема стала можливою, порадили звернутися в НБУ. У Національному банку України нам пояснили, що оскільки йдеться про неплатоспроможні банки, то говорити потрібно з ФГВ. Який, у свою чергу, назвав ще кілька установ, які спеціалізуються на розміщенні коштів українських банків на коррахунках із подальшим списанням на користь офшорних юрисдикцій. Це Bank Frick and CO AG (Ліхтенштейн), East-West United Bank (Люксембург) і Winter&Co (Австрія). Через них і Bank Meinl AG було виведено, за даними ФГВ, $746,5 млн і 52,9 млн євро.
У схеми з європейськими банками є і свої конкуренти. На другому місці у списку ФГВ – відчуження активів банку за заниженою ціною. Завдяки такому злочинному сприянню, серед іншого, оцінювачів, які допомагають «правильно» оцінити майно, українська банківська система, а разом із нею – вкладники-громадяни та підприємства, втратили понад 4,89 млрд гривень. Зокрема, ця схема згадується у зв’язку з «Українським професійним банком». У деяких випадках майно просто продають за заниженою вартістю. Скажімо, для виведенні капіталу Імексбанк організував продаж свого автопарку з 41 транспортного засобу за загальною ціною 429 тис. гривень – по 10 тис. гривень за автомобіль.
На третьому місці – виведення майна з-під застави. Тут мова йде про збитки в 12,58 млрд гривень.
Четверте місце – за схемою з переуступкою прав вимоги за кредитами. Зокрема, у цій схемі задіяні фінансові та факторингові компанії, за які відповідає фінансовий регулятор – Нацкомфінпослуг. Через халатність держорганів і схему з правами вимоги банківська система втратила ще 12,43 млрд гривень.
На п’ятому місці, зі збитком в 5,58 млрд гривень – нецільове використання кредитних коштів. Крім УПБ й Імексбанку, в документах ФГВ згадуються БГ Банк, Єврогазбанк, і також Citycommercebank. Щодо деяких зі згаданих банків порушено кримінальні справи.
Чому подібні схеми процвітають в Україні? Ростислав Кравець вважає, що мова йде про «політику регулятора відносно українських банків. Мета – врятувати кошти акціонерів будь-якими способами, і швидше за все не безкоштовно». Він допускає, що оскільки в описаних схемах задіяні представники різних структур, в тому числі провладних – інакше НБУ, Нацфінпослуг і Фінмоніторинг давно б закрили схеми – то сама інформація виявляється у відкритому доступі за проханнями посередників і конкурентів. «Коли схема закривається або стає публічною, подібні послуги відразу дорожчають», – каже Кравець.
Володимир Антонов, колишній власник українського CitycommerceBank, у минулому – один із найбагатших бізнесменів Росії та Прибалтики, називав свою версію, конкуруючу з описаними вище схемами. «Українським банкам досить складно відкрити кореспондентські рахунки в західних банках. Якщо Meinl був активним, то, звісно, всі натовпом туди пішли. Так само, як у «Райффайзен». Чому «Райффайзен» – номер один за кореспондентськими рахунками для колишнього СРСР? Тому що він відкриває ці рахунки, а решта – не відкривають», – пояснює Антонов. Питання тільки в тому, що ім’я Райффайзен не спливає у зв’язку з розслідуваннями щодо виведення грошей, тоді як імена Meinl і Frick – спливають.
На даний момент активної позиції щодо повернення коштів українців, виведених за кордон, немає ні в України, ні в міжнародних партнерів.
З питанням про боротьбу із такими схемами ми звернулися до Центру протидії корупції, який був відомий заморожуванням рахунків сім’ї Клюєвих в Австрії, і діяльність якого підтримується посольством США в Україні. На питання про поточні корупційні схеми виведення грошей із країни керівник Центру Дар’я Каленюк пояснила, що експертів, які спеціалізуються на проблемі банків, просто немає в їх структурі.
Президент Європарламенту Мартін Шульц на питання про те, коли зміниться сама Європа і перестане брати участь у злочинних фінансових потоках з таких держав, як Україна, відповів:
У свою чергу, Національний банк України розповів нам, що направив листи українським банкам, які мають залишки на коррахунках у вищезазначених іноземних банках, організував зустрічі з керівниками окремих банків, аудиторськими компаніями, які проводили аудит фінзвітності. У листах і на зустрічах було оголошено позицію регулятора про неприпустимість використання схем з виведення капіталу з країни. Також НБУ і ФГВ намагаються вести переговори з регуляторами Австрії, Ліхтенштейну та Люксембургу. Поки що результати цих переговорів не розголошуються.
…