Get more with FAQZe

Premium sliders, page composer and unlimited layouts...

learn more...
тут може бути ваша реклама

Держархбудінспекція розглядає питання продовження “будівельної амністії” в 2016 році

bud-amnistia

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) розглядає питання продовження “будівельної амністії”, що передбачає введення в експлуатацію самовільно побудованих житлових об’єктів та об’єктів першої-другої категорії складності, на 2016 рік, повідомив в ході брифінгу глава відомства Олексій Кудрявцев.

“Ми зараз вивчаємо це питання. Дуже багато людей звертаються до нас з цим питанням, тому якщо буде така необхідність, то ми буквально в січні-лютому будемо пропонувати Кабміну продовжити будівельну амністію”, – сказав він.

Він також розповів, що станом на початок грудня органи архітектурно-будівельного контролю узаконили майже 10000 об’єктів самовільного будівництва, при цьому найбільше число декларацій про введення в експлуатацію самобудів було зареєстровано в Київській, Дніпропетровській, Чернівецькій та Тернопільській областях.

Нагадаємо, Верховна Рада України в середині січня прийняла Закон про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт.

Даний документ продовжив до 31 грудня 2015 так звану “будівельну амністію”, яка дозволяє узаконювати самобуди за спрощеним механізмом.

Так, згідно з документом, спрощений механізм прийняття в експлуатацію поширюється на об’єкти, побудовані без дозволу на виконання будівельних робіт та без проведення техогляду приміщень в період з 5 серпня 1992 року по 12 березня 2011 року.

Правда України

your ad here

В 2016 році депутати Європарламенту планують лібералізацію візового режиму для України

eu-parlament

Депутати Європейського парламенту звертають увагу Європейської Ради та Європейської Комісії на суттєвий прогрес України по виконанню необхідних вимог з пакету візової лібералізації, зокрема, в двох ключових сферах – боротьба з корупцією і боротьба з дискримінацією.

Про це йдеться у відкритому листі 31 європарламентарія, адресованому главі Європейської ради Дональду Туску, президенту Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру, верховному представникові із закордонних Виконком справ і політики безпеки Федеріка Могеріні, єврокомісарам Дімітрісу Аврамопулос, Йоханнесу Хану і Вірі Юровій.

“Почнемо з того, Верховна Рада прийняла поправки до Кримінального, Цивільного та Кримінально-процесуального кодексів, що усувають недоліки в законодавстві і таким чином знижують корупційні ризики, і що дозволяють застосовувати прозорі правові процедури … На додаток до цього, внесення антидискримінаційної поправки в Трудовий кодекс довело, що українська влада і суспільство підтримують права людини у всіх його проявах“, – йдеться в тексті листа, опублікованого на сторінці представництва України в ЄС в мережі.

Європарламентарі підкреслюють, що дані закони були прийняті потужною парламентською більшістю, що “доводить прихильність України і сильну політичну волю” до проведення реформ і процесів, що належать до порядку денного Асоціації.

“Ми переконані, що безумовне надання безвізового режиму для України, а також і для Грузії, яка теж продемонструвала значний прогрес у відповідних областях, буде відображати справжню прихильність Європейського союзу до Східного партнерства, все більш актуального з урахуванням величезного військового, політичного, економічного та пропагандистського тиску, здійснюваного на цих асоційованих партнерів ЄС Крім того, це зміцнить рішучість України, а також Грузії продовжувати йти шляхом реформ, сприяючи позитивним демократичним змінам в цих країнах”, – наголошується в листі.

“Насамкінець, ми впевнені, що завдяки нашим спільним зусиллям український і грузинський народи стануть бенефіціарами лібералізації візового режиму вже в наступному році”, – підкреслюють європейські депутати.

Під листом поставили підписи Петрас Ауштревічус, Міхаела Шойдрова, Тунне Келам, Іван Яковчіч, Міхал Боні, Броніс Ропі, Валентинас Мазуроніс, Ганна Ельжебета Фотига, Урмас Пает, Микола Норіка, Антанас Гуога, Альгідрас Саударгас, Андрій Пленковіч, Крішьяніс Каріньш, Ільхан Кючук, Фредрік Федерле, Беатріс Бесерра Бастерреча, Габреліус Ландсбергіс, Мар’ю Лаурістін, Кароль Карський, Яцек Саріуш-Вольський, Тібор Сани, Таня Файон, Ясенко Селімович, Мікаель Галер, Наталі Грісбек, Ребекка Хармс, Бенедек Явір, Сандра Кальнете, Яромир Штетіна і Йозо Радош,

Правда України

your ad here

МВФ шантажує українців кредитами і вимагає прийняти узгоджений бюджет

mvf-kredyt

Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує ризики в реалізації програми фінансової допомоги Україні. Про це повідомив представник МВФ в Україні Жером Ваше.

“Ми вступаємо в важкі часи, складну ситуацію. Є потреба у відповідальній політиці, в тому, щоб продовжувати рухатися обраним шляхом. Ми бачимо певні ризики для програми МВФ”, – сказав представник МВФ.

Як пояснив Ваше, головний ризик полягає в можливому прийнятті в Україні бюджету, який не буде відповідати умовам програми МВФ. У той же час він відзначив, що фонд досяг угоди з міністром фінансів України Наталією Яресько щодо податкової політики та бюджетних витрат.

“Тепер ми чекаємо, яким буде поданий бюджет, і чи буде він відповідати домовленостям. І чи зможемо ми його підтримати”, – додав Ваше.

Крім того, представник МВФ знову закликав Росію і Україну домовитись щодо реструктуризації боргу в 3 мільярди доларів. “Ми закликаємо обидві сторони провести переговори і прийти до угоди по цій справі”, – сказав він.

Нагадаємо, програма фінансової підтримки України передбачає виділення $17,5 млрд протягом чотирьох років. У 2015-му Київ уже отримав $6,7 млрд, до кінця року очікувалося перерахування ще двох траншів по $1,7 млрд, однак 30 листопада заступник міністра фінансів України Артем Шевальов визнав, що шансів на отримання грошей до 2016 року практично немає.

Правда України

your ad here

Нинішня влада Грузії хоче позбавити свого опонента Саакашвілі громадянства

saakachvili_pasport

Міністерство юстиції Грузії звернулося до президента країни Георгія Маргвелашвілі з рекомендацією позбавити громадянства республіки екс-президента, голову Одеської обласної державної адміністрації Михайла Саакашвілі.

Як повідомила журналістам міністр юстиції Тея Цулукіані, висновок міністерства з даного питання в четвер передано в адміністрацію президента.

“Процедура позбавлення грузинського громадянства громадянина України Михайла Саакашвілі вже розпочата. Остаточне рішення має прийняти президент Грузії”, – сказала Цулукіані.

За її словами, у Саакашвілі була можливість приблизно протягом місяця пояснити грузинській владі причини прийняття українського громадянства, однак він цього не зробив.

Як раніше повідомлялося, Міністерство юстиції Грузії поставило питання про припинення громадянства Саакашвілі у зв’язку з отриманим з Києва підтвердженням, що він отримав громадянство України.

У свою чергу Саакашвілі у відеозверненні на своїй сторінці в мережі заявив, що, на його думку, нинішня влада Грузії хоче позбавити його громадянства, щоб закрити йому шлях до участі у виборах в країні.

Правда України

your ad here

В наступні роки дизель стане слабким місцем автомобілів преміум-класу

dizel-spad

Чи змінить німецьку автопромисловість скандал довкола VW? Навряд чи, каже керівник автомобільного об’єднання Маттіас Віссманн. Він хвалить дизельний привід, хоч це і схоже на голос волаючого у пустелі.

2015 рік мав стати успішним для німецької автомобільної промисловості. Статистика наприкінці року є доволі втішною: німецькі компанії виробили понад 15 мільйонів автомобілів, у тому числі 5,7 мільйона у самій Німеччині. До вересня обіг у галузі зріс на 11 відсотків, сягнувши 300 мільярдів євро. Лише німці придбали на чотири відсотки більше автомобілів. Це позначилося й на кількості робочих місць. Постійний штат автопідприємств збільшився на 17 тисяч осіб і сягнув майже 900 тисяч працівників.

Тож рік міг би стати цілком вдалим, навіть попри не такі райдужні прогнози на 2016-й. “Викликів наступного року побільшає, – застерігає президент Об’єднання німецької автомобільної промисловості (VDA) Маттіас Віссманн, звертаючи увагу на світову кон’юнктуру та напружену політичну ситуацію. До того ж ринок насичений. За прогнозами галузі, наступного року в світі має бути створено 78,1 мільйона автомобілів – тобто лише на два відсотки більше.

Утім, головна проблема німецької автопромисловості – це махінації із вихлопами концерну Volkswagen. “Дизельний скандал” завдав галузі не просто відчутних іміджевих втрат. “Ці зловживання коштували довіри – до підприємства, галузі в цілому та не в останню чергу до дизельної технології”, – зауважує президент VDA Маттіас Віссманн. Він з усіх сил намагається звузити скандал лише до VW: “Ми знаємо, що подібного приладу, як от Defeat Device, на інших підприємствах немає – вони нас у цьому переконали. У них був час перевірити цей факт.”

Не слід підозрювати всю автомобільну промисловість або сферу дизельних двигунів, каже Віссманн, “колективної відповідальності” бути не повинно. І одразу переходить у наступ. В листопаді близько половини нових автівок були дизельними. “Немає ознак того, що дизель починає зазнавати спаду на німецькому ринку”, – каже фахівець, але водночас додає, що остаточні висновки про те, яким був бізнесовий рік для дизельних автомобілів у Західній Європі, можна буде зробити лише навесні. З точки зору довкілля та екологічно-політичних міркувань, дизельний двигун також не втрачає своєї актуальності, оскільки витрачає на 20 відсотків менше пального, ніж бензиновий двигун. А його викиди CO2 у середньому на 10 відсотків нижчі.

Без дизеля досягнути цілей Європейського Союзу зі скорочення шкідливих викидів у атмосферу до 2020 року і після не вдасться, застерігає Віссманн. “Якби усе, що нині є дизельним, було на бензині, наш рівень емісій був би не 130 грамів на кілометр, а 137-138 грамів”, – наголошує експерт. Окрім того, дизельні автомобілі приносили добрі прибутки німецьким виробникам. Кожен другий новий транспортний засіб, що продається у Західній Європі, має дизельний привід. А кожен другий дизель, який продається у Західній Європі, створений на заводах Audi, BMW, Mercedes або VW. Навіть у виробника спортивних автомашин Porsche нині 39 відсотків продукції обладнані дизельним приводом.

“Конкурентна перевага, яку досі мали європейські виробники автомобілів преміум-класу завдяки дизелю, в наступні роки стане їхнім слабким місцем”, – застерігає Фердинанд Дуденгеффер з Університету Дуйсбурга-Ессена. Життя німецьких автобудівельників ускладнять посилені екологічні норми, які незабаром набудуть чинності в ЄС. Зокрема, так звані Real Drive Emissions (RDE). Вони передбачають, що рівень вихлопів транспортного засобу в лабораторних умовах та реальному вуличному русі майже не повинні відрізнятися. “Це дуже великий виклик для практично всіх автовиробників, тому що сьогодні навіть дизельні двигуни екологічного стандарту “Euro 6” мають суттєву різницю у викидах”, – пояснює Дуденгеффер.

Виробники повинні у найближчі роки вкласти мільярди в очищення вихлопів дизелів, а це неминуче зробить ці автомобілі дорожчими.

Враховуючи дедалі суворіші законодавчі вимоги до дизельних двигунів, “у майбутньому буде досягнуто межі”, коли вони стануть невигідними, прогнозує голова правління BMW Гаральд Крюґер. Тоді електромобілістика почне відігравати вирішальну роль.

Мюнхенський автовиробник готує новий наступ на ринку автомашин з електричним приводом. Окрім нової модифікації випущеного на ринок у 2013 році i3, з’явиться версія-кабріолет i8, а також ще один цілком новий електромобіль родини i, анонсував шеф BMW.

Німецькі електромобілі користуються непоганим попитом в усьому світі, радіє президент автомобільної федерації Віссманн. Німеччина добре просунулася до того, щоб стати “провідним постачальником”. Так, німецькі постачальники лідирують на ринках електромобілів у Нідерландах та Норвегії. Також їм належить більше половини вітчизняного ринку. Щодо США, які є найбільшим у світі ринком електромобілів, то тут частку вдалося збільшити понад удвічі – із восьми до 20 відсотків.

Утім, від своєї другої цілі – стати провідним ринком електромобілів – Німеччина ще дуже віддалена, розчарований Віссманн. М’яч у цьому питанні, на його думку, на боці політиків. Хоча досі німецький уряд затято опирався запровадженню стимулів щодо купівлі електромобілів. “Без дієвих імпульсів з боку політиків ще жодна країна світу не змогла підняти ринок на висоту”, – констатує лобіст. Держава могла б запропонувати купівельні субсидії, податкові знижки або допомогу в розбудові інфраструктури заправок, каже Віссманн.

Правда України

your ad here

Відсутність судової реформи залишається однією з головних перешкод для покращення бізнес-клімату в Україні

sudova-reforma

Влада «годує» дерегуляцією український бізнес вже не один рік. Ще в квітні 2014-го парламент проголосував за законопроект, який одним махом скасував 113 дозвільних процедур, а також документів, які перешкоджали роботі підприємців і компаній. У лютому-березні 2015-го Верховна Рада знову повернулася до питання дерегуляції і прийняла ще два законопроекти. Завдяки їм бізнес позбувся 38 видів сертифікатів, ліцензій, дозволів. Крім того, на початку листопада депутати в першому читанні проголосували за кілька законопроектів, покликаних спростити митні процедури, скасувати ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів і обмежити права перевіряльників бізнес-осіб.

Усе вище перелічене звучить, звісно, як грандіозне досягнення влади. До того ж у Кабміні з великою гордістю говорять про те, що в нещодавно опублікованому рейтингу Doing Business Україна піднялася на чотири позиції, до 83-го місця. Але єдині здобутки – це спрощення реєстрації підприємств і власності, а також покращення умов підключення до електромереж. Разом з тим відмічено погіршення позицій у частині отримання дозволів на будівництво, у сфері захисту прав міноритарних акціонерів і, очікувано, – в оподаткуванні та отриманні кредитів.

«Найбільший регрес – у юридичному забезпеченні виконання контрактних зобов’язань, у тому числі й у рамках судових розглядів. Цей останній пункт відображає проблеми України в реалізації практично нерозпочатої судової реформи, яка залишається однією з головних перешкод для покращення бізнес-клімату в країні», – зазначає аналітик Bank Андрій Приходько.

Семимильні кроки назустріч бізнесу далеко не такі ефективні на практиці, якими вони здаються на папері. І це аж ніяк не домисли, а реальний досвід підприємців, які продовжують стикатися зі значним регуляторним тиском і казуїстикою чинного законодавства.

Основна проблема – збільшення кількості перевірок практично у всіх сферах. «Бізнес і досі відчуває тиск з боку перевіряючих органів. І часом правоту доводиться виборювати тільки в суді, а це відволікає людські та часові ресурси», – пояснює Ігор Краса.

Найбільш відчутно інтерес виріс з боку чиновників, які так чи інакше причетні до наповнення бюджету. У першу чергу мова йде про митну та фіскальну служби. «З нового досвіду – нюанси з ввезення устаткування, митні індикативи. Призначати індикативну вартість – прерогатива митників, при цьому вилка цін величезна. І далі за цією індикативною вартістю нараховуються податки; в такій ситуації складно говорити про те, що рішення держслужбовців не впливають на наш бізнес», – зазначає директор з маркетингу Андрій Євдокимов.

До податківців взагалі купа претензій, починаючи з процедур подання звітності, які все ще залишаються благодатним ґрунтом для корупції. «Один зі способів тиску – розрив в односторонньому порядку договору електронної звітності. За будь-якого приводу, а частіше без нього, податкова зупиняє дію договору, і підприємство не може ні зареєструвати податкові накладні, ні подати декларацію», – підкреслює засновник маркетплейсу Олександр Тен.

Гірше – тільки нескінченні парафії фіскалів. Хоча формально до 2017 року встановлено обмеження на перевірки бізнесу з оборотом до 20 млн гривень, ДФС це не лякає. Вона знаходить способи потрусити підприємців. Наприклад, покопатися в їхніх гріхах, допущених ще в 2012-2013 роках, або вимагати дозвільну документацію на той чи інший вид діяльності, звіряти суми в рамках податкового компромісу.

«Поки Міністерство фінансів зайнято реструктуризацією зовнішнього боргу, податкове відомство замість скорочення державного регулювання винаходить його нові способи. Яскравий приклад 2015-го – система електронного адміністрування ПДВ, яку посеред року було переведено, по суті, в ручне управління. Від’ємне значення ПДВ щодо розрахунків з бюджетом зникло з системи, а потім з’явилося через якийсь час і далеко не в усіх платників податків», – констатує керуючий партнер міжнародної аудиторської компанії Дмитро Сушко.

Тільки IT-ринок, як повідомив нещодавно перший заступник голови ДФС Сергій Білан, крім облав з боку правоохоронців, пережив з початку цього року майже 187 податкових перевірок. І це лише мізерна частина економіки. Що вже говорити про більші, бюджетоутворюючі галузі, орієнтовані на експорт.

Добре пам’ятають про бізнес й ті держструктури, які завжди відрізнялися хронічним крохоборством. Санітарно-епідеміологічна, пожежна, фітосанітарна і ветеринарна служби – всі ці відомства не втомлюються вставляти палиці в колеса.

«Ми постачаємо свіжі фрукти й овочі, і магазини при прийманні товару вимагають від нас цілий перелік документів. Чи потрібен цей ланцюжок зайвого витрачання зусиль нам, мережі, споживачеві? Не впевнений. Чи можна його якось оптимізувати з точки зору скорочення тимчасових витрат? Можна, якщо дуже захотіти», – коментує директор компанії Олександр Бродський.

«СЕС продовжує писати нам листи про необхідність купувати послуги із цькування щурів у певних організацій. Відбиваємося. Пожежники закидають постійними повідомленнями про перевірки, вимогами застрахувати добровільну дружину, виконати всі нездійсненні правила. Від них відбитися важче: подають до судів, приходять опечатувати, тому іноді доводиться платити, щоб відстали на півроку», – розповідає приватний підприємець Павло Себастьянович.

Ще більше проблем у компаній, які займаються нерухомістю, зовнішньоекономічною діяльністю, виробництвом. На них тиснуть не тільки фіскали, а й непідйомна структура Державної архітектурно-будівельної інспекції, їх душать норми валютного регулювання, стандартизації та сертифікації.

Хоча позитивні зміни для бізнесу тьмяніють на тлі інших проблем, ігнорувати їх не можна. «Успішно запущено сервіси єдиного вікна, електронного подання документів, відкриті списки», – перераховує директор сувенірної фабрики Максим Рудницький.

Один за одним відкриваються різноманітні державні реєстри, які позбавляють необхідності штовхатися по кабінетах чиновників, дозволяють отримувати різні довідки та виписки в режимі онлайн.

«Застосування екстериторіального принципу при реєстрації нерухомості та юридичних осіб зменшило черги. А деякі документи від державних органів можна отримати в електронному вигляді за лічені хвилини», – наводить приклад партнер адвокатської фірми Дмитро Овсій. Тільки от більшість цих процедур системно на бізнес не впливають і стосуються його епізодично. У той час як більш суттєві проблеми залишаються невирішеними. «Процедура ліквідації як була складною, так і залишилася. Зареєструвати компанію вдається за три дні, а ліквідувати можна роками», – констатує керуючий партнер консалтингової компанії Олена Пєшкова.

Втім, в уряду ще є невеликий часовий зазор. І багато чого залежить від податкової реформи, успішність якої жорстко зав’язана на дерегуляції. Крім того, спрощення умов для ведення бізнесу вже не перший рік вимагає МВФ. Але одна справа – показувати гарні цифри, і зовсім інша – реальні зміни. На жаль, з другим у реформаторів поки що проблеми.

Правда України

your ad here

Тренди 2016 року: ріст мобільного шопінгу, покупки з будь-якого гаджета і автоматизація продажів

ishoping

Ріст і поширення мобільного шопінгу, покупки з будь-якого гаджета і в будь-якій точці світу, автоматизація продажів – ці та інші тренди наступного року накриють світовий ринок електронної комерції (e-commerce). Україна не стане винятком, але тут будуть і свої локальні особливості, такі як акцент на товари місцевих виробників.

Більше третини людства зараз вже має доступ до Інтернету. І майже половина інтернет-користувачів, 1,1 млрд людей, роблять покупки в мережі.

Як стверджують експерти глобальної організації EFoundation, в найближчий рік інтерес до онлайн-шопінгу буде тільки рости. За підсумками цього року обсяг продажів може збільшитися з 1,94 трлн доларів до 2,25 трлн доларів. Найкраще торгівля йде в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, на який доводиться близько 40% глобальних інтернет-продажів. Один лише Китай продає через інтернет більш ніж на 500 млрд доларів в рік. Європа і Північна Америка також входять в трійку найбільших регіонів для електронної комерції, на них припадає 29% і 26% світових продажів в цьому сегменті, відповідно.

Східна Європа – “відсталий” за глобальними мірками регіон. На Україну, Румунію, Молдову, Білорусь, Болгарію і європейську частину Росії припадає всього 1,26% інтернет-продажів у світі або 24,6 млрд євро виручки. Причому, понад 80% цієї суми дає Росія. Україна – другий за величиною ринок в регіоні з об’ємом 2,2 млрд євро, якщо вірити даним EFoundation. Частка електронної комерції у ВВП країни становить 2,3%. По цьому показнику ми в регіоні лідируємо.

Втім, українські аналітики дають більш скромні оцінки. За даними УАДМ, в 2014 році внутрішній ринок e-commerce впав на 20% – з 2 млрд доларів до 1,6 млрд доларів. В цьому році експерти асоціації очікують падіння ще на 45%.

Валентин Калашник зазначив, що економічна ситуація в Україні сприяє зниженню імпорту та збільшення можливостей для українських підприємців. Відповідно, з’являється більше українських моно – і мультибрендових майданчиків і супермаркетів. Особливо в сегменті fashion (продаж одягу та взуття).

Щоб не втратити збіднілого покупця, великі шопінг-клуби також намагаються налагоджувати співпрацю з місцевими виробниками і запускати власні бренди. Співзасновник шопінг-клубу Роман Онищенко розповів, що зараз шукає виробників, які зможуть забезпечити пошиття і виробництво одягу під власними брендами клубу.

“Не можу сказати точно, що це будуть за бренди, але ми однозначно будемо йти цим шляхом”, – повідомив він.

За оцінками Онищенко, українські бренди зараз становлять близько 10% інтернет-продажу одягу, взуття та аксесуарів, решта – імпорт. При цьому продажі деяких місцевих виробників на 100% забезпечуються завдяки шопінг-клубів. Майданчиків, де були б зібрані всі українські бренди одягу, взуття та аксесуарів, поки немає. Але, за оцінками директора з маркетингу Юлії Шилової, таких брендів близько 3 тис.

Українські виробники мало працюють над брендом, і це одна з головних проблем, додала директор по закупкам Катерина Коптєва. Крім того, є проблеми з ціноутворенням. Часто націнка становить лише 10%, тому з такою маржею шопінг-клуб фізично не зможе надати кінцевому споживачу знижку в 50%. У наступному році, на думку Коптевої, українським виробникам варто звернути увагу на ці проблеми.

“Дизайн, ціноутворення, правильне позиціонування – і все у нас буде добре, продажу підуть ще краще”, – вважає Коптєва.

У наступному році частка українських товарів в інтернет-ритейлі збільшиться. Разом з тим, як вважає Валентин Калашник, ідея позиціонувати магазин, як пропонує виключно українські товари, непродуктивна.

“Звичайно, це виглядає красиво і патріотично, але глобально споживач буде шукати можливості задоволення своїх потреб, а не концентруватися на країну-виробника товару”, – підкреслив він.

За прогнозами Юлії Шилової, в наступному році посилить свої позиції на українському ринку найбільший китайський інтернет-магазин AE. Такої ж думки дотримується і Дмитро Лисицький.

“AE стане безумовним лідером в сфері e-commerce в Україні в наступному році”, – заявив він. В першу чергу, аудиторією ресурсу стануть покупці з низьким бюджетом.

Як заявив британський маркетолог Патрік Меллвилл, універсального засобу для виходу з кризи не існує. Мелвілл приїхав до Києва, щоб виступити на конференції B2B Форум, і дати українським інтернет-магазинах кілька порад. Він вважає, що майданчикам, які захочуть наростити продажі, доведеться активно слідувати глобальних трендів, у владі яких Україна, як і інші країни, виявиться в 2016 році.

Трендом номер один, як і в попередні п’ять років, залишиться мобільність. Ріст і поширення мобільних пристроїв призведе до того, що смартфон стане головною “вітриною” для інтернет-магазинів. Навіть якщо людина не здійснює покупку зі смартфона, він все одно шукає інформацію або читає відгуки про товар з мобільного. Статистика говорить про те, що в Україні вже 23% інтернет-користувачів шукають інформацію про передбачувану покупці з мобільного і 18% використовують планшет.

“Смартфон – це те, що завжди з тобою. Ще 10 років тому стало ясно, що продажі почнуть іти в мобільні пристрої. Але цей тренд триває й досі”, – зазначив Патрік Мелвілл.

Часи, коли інтернет-користувачі робили покупки тільки зі стаціонарного комп’ютера, давно пройшли. Зараз чоловік шукає товар на смартфоні по дорозі на роботу, вивчає його характеристики і відгуки про нього на робочому комп’ютері, а оформляє замовлення і оплачує його ввечері вдома з планшета. Доступ до покупок з будь-якого пристрою, так званий crossdevice, – ще один з трендів попередніх років, який посилиться в наступному році. Це означає, що інтернет-магазинам доведеться серйозніше поставитися до адаптації своїх сайтів під різні пристрої і передбачити зручні способи оплати покупки.

Ще одним важливим завданням для інтернет-продавців стане автоматизація маркетингу. Від перенесення знижкових карт в смартфони клієнтів до автоматичного підбору рекомендацій по товарах на основі попередніх покупок.

“І, звичайно ж, ніхто не відмовляється від старих добрих поштових розсилок і SMS. Просто каналів комунікації з споживачем стане ще більше”, – уточнив Мелвілл. При цьому розсилки стануть ще більш персоналізованими.

Мелвілл також зазначив, що в цьому році маркетологи будуть і далі розвивати концепцію flash sales, короткострокових знижок з нагоди різних свят. До “чорної п’ятниці” можуть додатися, наприклад, знижки з нагоди дня садівника або дня народження Стіва Джоббса – залежить від фантазії продавця. Запрошуючи друзів, можна буде отримати ще більшу знижку.

“Це своєрідний ігровий прийом, гейміфікація в продажах. Ви говорите покупцеві, що йому потрібно виконати певний умови, за що він отримає бонус. Це завжди працює”, – розповів Мелвілл.

2016 рік також стане роком контенту в онлайн-торгівлі. Фото, відео, інфографіка – все це буде не просто доповненням до існуючої вітрині інтернет-магазину, але і безпосереднім інструментом продажів. Зараз інтернет-магазини зазвичай використовують додатковий контент з освітньою метою: знімаються огляди товарів, викладають інструкції по використанню.

Але ми вже живемо у світі інформаційних екранів, де крім домашніх гаджетів (смартфона, планшетного комп’ютера або телевізора) нас оточують монітори в ресторанах, музеях, в аеропортах і на вокзалах, у торговельних центрах та просто на вулицях. Ця інфраструктура дозволяє поглянути на можливості контенту більш широко: промо-ролики нових продуктів, новини, персоналізований відео-повідомлення – це ще один напрямок, який будуть освоювати інтернет-магазини.

Правда України

your ad here

З 1 січня 2016 року в Україні вводять нову форму декларації про майно і доходи

nova-deklaracia

З 1 січня 2016 року в Україні введуть нову форму декларації про майно і доходи. Про це повідомила прес-служба Державної фіскальної служби.

Як наголошується, для зручності в новій декларації об’єднали звітність з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

nova-deklaracia

Для спрощення та зменшення часу для заповнення декларації її обсяг зменшили.

Додатки тепер заповнюються тільки при отриманні доходів, які передбачають особливий розрахунок оподатковуваного доходу: при отриманні доходів від двох і більше податкових агентів; операціях з інвестиційними активами; отриманні іноземних доходів; визначенні оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької і незалежної професійної діяльності.

Значна кількість інформації, яка заповнювалася в додатках, тепер буде відображатися в самій декларації, йдеться в повідомленні.

Одним з нововведень також є те, що платник податків самостійно визначає свій статус: громадянин; особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність або підприємець, який перебуває на загальній системі.

При цьому в Фіскальній службі нагадали, що фізособи-підприємці, які перебувають на загальній системі, повинні подати декларації за підсумками 2015 до 10 лютого 2016 року.

При цьому громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, повинні подати декларації до 3 травня 2016 року.

Правда України

your ad here

В українській оборонній сфері залишається високий ризик корупції

korupcia

В українській оборонній сфері залишається високий ризик корупції. Про це свідчать дані дослідження міжнародної антикорупційної мережі Transparency International.

ТІ звернула увагу на зусилля Міноборони щодо підвищення рівня антикорупційної підготовки особового складу і посилення внутрішньої ревізії.

Згідно з дослідженням, Україна потрапила до групи з дуже високим ризиком корупції (за антикорупційним індексом оборони країни діляться за шкалою від А (дуже низький ризик корупції) до F (критичний ризик), Україна потрапила до групи D).

Директор Transparency International з питань оборони Катрін Діксон вважає, що “Україна зараз перебуває в критичній точці”.

“Якщо Міноборони виконає свої антикорупційні зобов’язання, військовослужбовці зможуть краще і активніше захищати український народ”, – вважає Діксон.

За її словами, зволікання реформи “є критичним для стабільності, економічного розвитку і міжнародної довіри донорів”.

“Якщо через корупцію українські солдати не отримують грошей, або повинні купувати оснащення за свої гроші, це руйнує військову ефективність і демотивує народ”, – заявила Діксон.

У ТІ закликають забезпечити “сильний зовнішній контроль” витрат української оборонки.

У дослідженні звернули увагу, що витрати на оборону в Україні різко зросли, а дані про те, на що витрачаються ці гроші, не оприлюднюються. Навіть депутати отримують цю інформацію постфактум.

ТІ попереджає, що спрощені процедури закупівель для Міноборони та різноманітні пільги підвищують ризик корупції.

Експерти також закликають провести незалежний моніторинг Міноборони, з метою ретельної перевірки небюджетних витрат.

Правда України

your ad here

Прес-служба компанії ВОГ Рітейл попросила опублікувати дане повідомлення

wog_pres

Учора в мережі Правда України була публікація автора DOBROVOL: Мережа WOG виявилася потужним виробником контрафактного палива.

Сьогодні на електронну пошту адміністрації Правда України надійшов лист від прес-служби компанії ВОГ Рітейл з проханням опублікувати дане повідомлення:

Сьогодні низка поважних ЗМІ оприлюднила інформацію про нібито конфіскацію пального компанії WOG. Від імені ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» офіційно заявляємо, що така інформація не відповідає дійсності. Ми переконані, що це продовження брудної піар-кампанії проти WOG. Раніше лунали звинувачення щодо контрабанди, які не отримали підтверджень та були спростовані. Шкода, що поважні ЗМІ перед публікацією сумнівної інформації не звертаються безпосередньо до нашої компанії за коментарем, а використовують неперевірену інформацію з сумнівних джерел, подану як чергову сенсацію «жовтої преси».

Компанія WOG є однією з найбільших монобрендових компаній України та управляє мережею понад 500 АЗК. Також компанія WOG є одним з найбільших платників податків. Тільки в 2014 році в бюджет держави було сплачено близько 5,4 млрд. грн. Щороку АЗК WOG обирають мільйони українців за безкомпромісну якість пального, магазини WOG MARKET та найкавовішу каву у WOG CAFE.

Прес-служба компанії «ВОГ РІТЕЙЛ»
Анастасия Яковенко

Правда України

your ad here

Концепція податкової реформи Мінфіна веде до тінізації малого та середнього бізнесу

tinizacia-biznesu

Експерти вважають концепцію податкової реформи Міністерства фінансів веде до тінізації малого та середнього бізнесу. Про це повідомили Дмитро Сушко та Юлія Дрововоз.

Концепція податкової реформи Мінфіну передбачає трансформацію чотирьох груп платників єдиного податку в три групи зі зниженням порога річних доходів для нинішньої третьої групи.

Згідно концепції податкової реформи Мінфіну, друга і третя групи з граничними оборотами відповідно в 1,5 млн гривень і 20 млн гривень будуть об’єднані в одну групу Б з оборотом до 2 млн гривень, але збереженням права працювати з юридичними особами. Платники податків цих груп будуть зобов’язані платити 20% податку на доходи фізичних осіб та 20% єдиного соціального внеску.

Для першої групи ставка податку становитиме 20% від мінімальної заробітної плати (до 275,6 гривень; встановлюють місцеві ради).

“Про детінізацію тут говорити нелогічно. Бізнес буде шукати способи, де активізуватися, якщо б не чіпали “спрощенку”, а дали можливість знизити ПДФО та ЄСВ до 10%, тоді можна було б говорити, що бізнесу було б як активізуватися і вийти в “білу”. Хто зможе піти в тінь повністю, той піде”, – повідомив Дмитро Сушко.

При цьому Сушко зазначає, що відповідно до концепції Мінфіну всі юридичні особи повинні будуть перейти на загальну систему оподаткування і таким чином, їх дохід буде обкладатися і податком на доходи фізичних осіб і податком на додану вартість.

“Бізнес не відмовлявся від підвищення єдиного податку, головне щоб не чіпали виручку”, – додав Сушко.

Сушко запевняє, що кількість платників податків, які використовують спрощену систему оподаткування, зменшиться в рази. Він припускає, що велика частина малого та середнього бізнесу буде реєструватися за кордоном і працювати в Україні як нерезиденти. Такої ж думки і Юлія Драговоз.

За її словами, така форма реєстрації дозволить українським підприємцям вести бізнес на території України.

“Почнемо з того, що там прибирається спрощена система оподаткування, то, що там так називається, таким взагалі не є. Дивлячись на всю цю систему оподаткування, адміністрування, вони йдуть у тінь, тому що складно зробити що-небудь”, – коментує Дроговоз. Вона зазначає, що малий і середній бізнес підуть у тінь, або закриються.

“Варіант, запропонований Мінфіном абсолютно неприйнятний для малого бізнесу”, – вважає Дроговоз. Вона впевнена, що податкова реформа, запропонована Мінфіном не знайде підтримки у Верховній Раді, оскільки більш 100 депутатів (авторів депутатської концепції податкової реформи) не голосуватимуть за проект Мінфіну.

Депутатський проект податкової реформи передбачає, крім зменшення всіх основних податків (ПДВ з 20% до 15%, ПДФО – з 15 до 20% до 10%, ЄСВ – з 41% до 20%) також і реформування фіскальних органів.

Дроговоз запевняє, що консенсусу між концепцією Мінфіну і депутатів не може бути. На її думку, у разі прийняття проекту Мінфіну мови про зростання економіки бути не може. Вона повідомила, що бізнес виступає за прийняття депутатської концепції податкової реформи.

Правда України

your ad here

10 державних інвестпроектів, які будуть фінансуватися з бюджету України в 2016-2018 роках

інвестпроекти

Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів під головуванням міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса відібрала десять державних інвестпроектів для фінансування з бюджету у 2016-2018 роках. Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Цього року державні інвестиційні проекти, які претендують на державне фінансування, вперше розглядалися за новою процедурою: рішення щодо проектів приймалися не одноосібно, а колегіально – Міжвідомчою комісію, що складається на 50% із представників Уряду і на 50% – із представників бюджетного комітету Верховної Ради.

Доцільність проектів визначалася за критеріями: економічний ефект (для неокупних проектів), або економічна ефективність (для самоокупних проектів), вигода, яку держава, як інвестор, очікує отримати (економічна чиста приведена вартість), соціальний та екологічний ефект, відповідність запропонованого технічного рішення проблемі, економія експлуатаційних витрат тощо.

Рішення щодо відбору проектів приймалося голосуванням. За підсумками голосування було підтримано наступні проекти:

1. Реконструкція рентгенрадіологічного відділення ДУ “Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка НАМН України”;

2. Реставрація з реабілітацією та пристосуванням клінічного корпусу №3 ДУ “Інститут нейрохірургії ім.акад. А.П.Ромоданова НАМН України” по вул. Платона Майбороди (Мануїльського), 32 у м. Києві;

3. Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”;

4. Реконструкція і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у м. Києві;

5.Реставрація та пристосування Маріїнського палацу;

6. Створення Культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал”;

7. Реконструкція автомобільних доріг у Львівській області;

8. Закриття сховищ ПЗРВ “ІІІ черга ЧАЕС”;

9. Консервація сховища №29 ПЗРВ “Буряківка”;

10. Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ.

Пропозиції щодо фінансування вказаних проектів будуть враховані під час підготовки Державного бюджету України на 2016 рік.

10 відібраних проектів повинні отримати щонайменше фінансування у загальному розмірі 1 мільярд гривень щорічно протягом 2016-2018 років.

Правда України

your ad here

Представлено десятий щорічний рейтинг 50 найбільш інноваційних компаній світу

top-it

BCG представляє десятий щорічний рейтинг 50 найбільш інноваційних компаній – Apple і Google зберегли за собою перше і друге місця відповідно, оскільки надають великого значення технологічним платформ.

При цьому Apple займала перше місце щороку починаючи з 2005, а Google – друге місце щороку починаючи з 2006 р Tesla Motors піднялася з сьомого на третє місце, Microsoft і Samsung замкнули п’ятірку лідерів.

У список інноваторів цього року увійшло 29 компаній із США, 11 з Європи, 10 з Азії, 3 з Китаю і одна з Індії. У рейтингу присутні як технологічні, так і традиційні компанії: як і в першому дослідженні BCG, п’ять із десяти лідерів не працюють у сфері технологій, повідомляється в прес-релізі консалтингової компанії.

Уже вдесяте починаючи з 2004 р BCG опитує більш 1,500 тис. топ-менеджерів з інновацій з різних країн і галузей промисловості, щоб отримати уявлення про стан інновацій в бізнесі.

В основі успіху лідерів рейтингу, як зазначає BCG, лежать наукові дослідження і технології, які набувають все більшого значення в якості факторів розвитку інновацій, оскільки сприяють розробці нових продуктових пропозицій і дають можливість дестабілізувати існуючий ринок.

BCG – міжнародна компанія, що спеціалізується на управлінському консалтингу, провідний консультант з питань стратегії бізнесу. Створена в 1963 р сьогодні компанія BCG має глобальну мережу з 82 офісу в 46 країнах.

Правда України

your ad here

Грецію можуть виключити з Шенгенської зони, якщо вона не перегляне своє ставлення до мігрантів

grecia-shengen

Грецію можуть виключити з Шенгенської зони, якщо вона не перегляне своє ставлення до врегулювання міграційного кризи. Про таке рішення виданню розповіли чотирьох високопоставлених європейських дипломатичних джерела.

За їх даними, 4 грудня міністри внутрішніх справ ЄС дадуть владі Греції зрозуміти неминучість жорсткої реакції, якщо Афіни не приймуть заходів до саміту Євросоюзу, запланованого на середину грудня.

Відзначається, що з початку 2015 року кордони Греції перетнули понад 700 тис. мігрантів. У свою чергу влада ЄС засмучені відмовою Афін вимагати допомогу спеціальної місії європейського прикордонного агентства Frontex, небажанням приймати гуманітарну допомогу і нездатністю переглянути систему реєстрації біженців.

Крім того, видання зазначає, що головними критиками Греції виступили глави східноєвропейських країн. Крім того, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що “саме час” вигнати Грецію з Шенгену. При цьому він додав, що всі члени ЄС в приватному порядку згодні з ним.

У своє виправдання таким дії, в уряді Греції назвали дві вагомі причини для тяганини. По-перше, за грецькими законами, тільки громадянам Греції можна здійснювати охорону її кордонів. По-друге, на позицію Афін впливає невирішене суперечка про назву колишньої югославської республіки Македонії, використання якого Греція вважає неправомірною.

За даними видання, кілька європейських міністрів і високопоставлені чиновники ЄС розглядають загрозу виключення Греції з Шенгену, як єдиний засіб переконати главу її уряду Алексіса Ціпрас виконати свої обіцянки і прийняти допомогу Євросоюзу.

Правда України

your ad here

Україна вводить компенсаційні мита на вироблені в Росії автомобілі строком на 5 років

myta-avtomobili

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі вирішила ввести компенсаційні мита на вироблені в Росії автомобілі в розмірі 10,41% -17,66% строком на 5 років, починаючи з 3 січня 2016 року. Про це йдеться в повідомленні комісії.

Для автомобілів, виробництва ТОВ “Соллерс-Далекий Схід” мита вводяться в розмірі 17,66% від митної вартості товару, для автомобілів ВАТ “АвтоВАЗ” – 14,57%, для автомобілів інших виробників в Росії – 10,41%.

Для автомобілів без сертифіката походження або в разі неможливості визначення виробника, мита застосовуються у розмірі 17,66%.

Мита застосовуються до легкових автомобілів, автомобілів для перевезення не більше 8 пасажирів.

Компенсаційні мита не будуть застосовуватися для гольф-машин, снігоходів і автомобілів, обладнаних для тимчасового проживання людей.

Комісія обгрунтовує рішення про введення мит тим, що уряд Росії надавав своїм виробникам автомобілів субсидії на підставі держпрограм підвищення конкурентоспроможності.

Виходячи з цього, в період з 2011 року до першого півріччя 2014 року ціна імпортованих з Росії автомобілів була нижчою, ніж їх собівартість виробництва автомобілів в Україні і відповідно ціна їх продажу на внутрішньому ринку.

Виходячи з повідомлення міжвідомчої комісії, розмір компенсаційних мит відповідає розміру надання російським виробникам державних субсидій.

Правда України

your ad here

Колишній мер Артурас Зуокас пояснює як Києву стати європейським містом

kyiv-vilnus

Колишній мер литовської столиці Артурас Зуокас пояснює, чому у Вільнюсі штрафують за милостиню жебракам, як йому вдалося пересадити всіх жителів міста на Mercedes і Volvo, і радить, як зробите це у Києві.

Колишній мер Вільнюса Артурас Зуокас цілком може претендувати на звання найкреативнішого градоначальника. У серпні 2011 року він прославився своїми нестандартними методами боротьби з неправильним паркуванням у місті. Він сів у БТР і переїхав припаркований на велосипедній доріжці автомобіль. Його тричі обирали мером Вільнюса: у 2000-му, 2003-му і 2011-му.

Зуокас – затятий велосипедист. Серед його мерських досягнень – реформування мережі громадського транспорту у Вільнюсі, запуск міської мережі прокату велосипедів.

Колишній мер Вільнюсу останнім часом часто буває в Україні. Наприкінці листопада його запрошували розповісти про те, як побудувати “правильне місто” молодим політикам.

Ми зустрілися з Зуокасом, щоб розпитати, яким має бути справжній мер європейської столиці.

– Який мер потрібен Києву? Господарник чи політик?

– Я часто чув це питання останнім часом в Україні. Я думаю, мер повинен мати багато якостей. На його плечах лежить велика відповідальність. Зазвичай, мер відповідальний за цілий ряд інстанцій, починаючи з лікарень, де народжується новий мешканець міста, і закінчуючи кладовищем. Тобто, цикл усього людського життя – це відповідальність мера.

Тому, мер повинен бути добре освічений. Він повинен розуміти багато, мати реальний досвід керівництва. Добре, якщо до цього часу людина вже створила власне життя. Якщо володіє навичками або знаннями з того ж самого приватного бізнесу, якщо він керував підприємствами або якимись великими колективами, і, звісно, якщо знається на плануванні міста, архітектурі.

Я сам журналіст за покликанням, але я швидко вчився. Тому можу сказати, що господарник – це добре, але цього не вистачає, щоб місто було успішним. Я завжди дивлюся з посмішкою на ті приклади, коли мер хвалиться, що латає дірки на дорогах. Для мене це те ж саме, як хвалитися, що я чищу зуби вранці. Це гігієна міста. Цим не потрібно хвалитися, це просто норма.

Лідер міста повинен просувати місто вперед. Я завжди радів, коли запитували: “Яке ваше найбільше досягнення?” Я ніколи не називаю, що моє досягнення те, що ми побудували об’їзну дорогу чи міст. Я завжди кажу: моє найбільше досягнення у період мерства, це те, що мешканці міста, за даними Євростату, були найоптимістичнішими людьми в Європі. Тобто, 90% населення Вільнюса дивилися на майбутнє позитивно і оптимістично. Якщо людина оптиміст, вона сама все зробить. Найголовніше, щоб влада не заважала.

Наші політики із року в рік одне й те саме кажуть, що на кардинальні зміни не вистачає грошей у бюджеті. Можете поділитися секретами, як заощадити десь, як раціонально використовувати фінанси?

– Грошей завжди не вистачає. Звичайно, всі реформи легко робити, коли достатньо грошей. Але в реальному житті так не буває. Ті, хто говорить, що неможливо нічого робити, зважаючи на брак грошей, насправді, просто не знають, що робити. Вони не готові до цього і просто шукають виправдання.

Завжди можна робити правильні справи. Зазвичай, вони не коштують багато. В принципі, так у будь-якому місті, неважливо, це Київ, Вільнюс чи інше. Щоб не було гри з правилами, а грали за правилами, грошей не потрібно. Для цього потрібно лише поняття і чітке визнання, що саме це міське правило, яке ми повинні дотримуватися.

Коли сама адміністрація працює правильно, коли є довіра інвесторів, кредиторів, можна розмовляти, отримувати гроші на великі проекти для поліпшення інфраструктури.

У кожному місті, якщо нормально подивитися, можна знайти багато ресурсів, які витрачаються даремно. Потрібно керувати своїми ресурсами грамотно.

Ситуація в Литві та в Україні дуже схожа. Занадто багато рішень приймає центральна влада. І в цьому рівень свободи самоврядування в Україні і в Литві сильно відрізняється від тієї ж Польщі. Польща – гарний приклад, яким має бути самоврядування, де є чіткі правила, їх не може порушувати центральна влада. Скільки доходів, які збираються в місті, належать місту. І це вже не залежить від рішення уряду або парламенту.

– У нас в Києві один з найбільш “довгограючих” проектів – це спроби побудувати метро на лівобережний масив Троєщина. Між іншим, один з найбільш густонаселених у Києві. І інвестори іноземні начебто погоджувалися гроші вкласти, але все ніяк. Яку альтернативу ви б могли запропонувати, щоб питання вирішилося?

– Конкретно цього проекту я не знаю. Але розумію – проекти метрополітену дуже дорогі.

Я думаю, нестача грошей для цього проекту пов’язана з ширшим колом проблем. Перше – це ефективність громадського транспорту, ціна на квитки. Тому що мешканці Києва повинні знати, що вони, порівняно з іншими країнами, дуже мало витрачають на громадський транспорт.

І це глухий кут. Доходи від квитків маленькі. Громадський транспорт дуже збитковий. Він повинен мати субсидії, як і скрізь. Скрізь громадський транспорт отримує субсидії з міського бюджету, але залежить від розміру, наскільки цей бюджет великий.

Тому, щоб отримати кошти на метрополітен, вам потрібно всю систему громадського транспорту переглянути. Один квиток, чітке планування маршрутів, щоб не їздили автобуси напівпорожні. Вирішити питання так званих “мікрушок” [маршрутні таксі], які забирають у громадського транспорту верхню частину прибутку, а громадському транспорту завдають лише збитки. Тобто до цього потрібно підійти систематично. І тільки тоді, коли вже буде зроблена остання реформа, можна реально мати гроші і на метро.

У деяких країнах Європи: у Франції, в Іспанії, також і в Англії, добре використовується спілкування приватного та міського капіталів. Це коли ту частину грошей, якої не вистачає, інвестує приватний партнер, і він оперує системою. Таким чином можна залучати інвесторів і для проектів метро.

– Ви їздили у громадському транспорті в Києві? За якістю з литовським можете порівняти?

– Їздив на автобусах, на мікрушках, тільки на метро не спробував.

У нас у Вільнюсі теж потрібні великі інвестиції в громадський транспорт. Нам теж завжди не вистачало, але за останні 7 років ми модернізували половину громадського транспорту.

Кілька років тому ми робили дуже велику реформу громадського транспорту. Прибрали мікрушки, точніше вони залишилися, вони тільки підвозять клієнтів до тих пересадочних місць, де вже йдуть міські автобуси. У нас діє система одного квитка. По ньому ви можете їхати і на автобусі, і на тролейбусі, і на будь-якому виді іншого транспорту. Також віддано чіткий пріоритет громадському транспорту. Скрізь, де можна, є окремі смуги, щоб ті люди, які користуються громадським транспортом, не стояли у заторах.

Ми купили півсотні нових автобусів. Як правило, купуючи новий автобус, відразу висували вимоги – низькопідлоговий, подвійне скло, кондиціонер, обігрів, екологія. І щоб це був якісний автобус, навіть намагаємося, щоб бренд був Mercedes або Volvo, хоча за конкурсом це не так просто. Чому? А щоб ви могли, приїжджаючи на роботу, сказати: “Я приїхав на “мерседесі”. Не важливо, що це автобус, але ви приїхали на мерседесі. Ці речі важливі для іміджу громадського транспорту.

– Не можу не запитати про вашу боротьбу з незаконним паркуванням. Це була чиясь машина чи це було підлаштовано для картинки? Як це відбувалося?

– Ми оплатили собівартість того мерседеса.

Зважилися на цей проект, адже парковка – дуже важливий елемент порядку в місті. Якщо люди ставлять машини, як їм заманеться, це показує, що людина не думає про інших, тільки про себе. Це чистий приклад вищого егоїзму в місті. А в місті не може бути егоїстів.

Якщо ви будете думати спочатку про іншого, а вже потім – про себе, місто стане хорошим для всіх, хто в ньому живе. Я бачу проблему паркування в Києві. Навіть відразу суджу по місту: якщо машина стоїть на тротуарі, пішоходи повинні обходити її, як по зигзагу, значить, у цьому місті щось не те. Не може бути машина над людиною.

Яким чином змінити це? Стандартний шлях – брати поліцію, виписувати штрафи. Це займає багато часу і коштує багато грошей. Я завжди кажу, що жителі міста реально хороші люди, тільки вони забувають про правила.

У мене багато прикладів того, як ми намагаємося донести правила до людей ефективно, використовуючи такі соціальні провокації, як бронетранспортер, яким переїхали мерседес, який стояв неправильно. Ще й на велосипедній доріжці. Таким чином, я досяг того, що всі про це говорили кілька років. Всі зрозуміли, що ставити машину на тротуарі, на велосипедній доріжці не можна. І ті люди, які призабули правила і навіть про це не замислювалися, стали до цього придивлятися.

– Так це все-таки був випадковий Мерседес?

– Нехай це буде наш секрет.

– В яких випадках взагалі варто вдаватися до таких радикальних способів роботи?

– Сьогодні комунікація – дуже важливий елемент у проблемі міста, оскільки багато інформації. Як зробити, щоб людина вас почула? Спочатку треба намагатися пояснити правила і довести, що якщо ми дотримуємося цієї соціальної норми, якщо ми визнали це важливою соціальною нормою – не паркувати автомобіль неправильно, це вже добре. Тому нинішня влада повинна бути дуже креативною, щоб донести соціальну норму до людей.

Ще приклад. Я бачу, у вас в місті багато людей на вулицях просять грошей, хоча багато з них не є тими, хто міг би претендувати на соцдопомогу. Навіть у часи Великого Литовського князівства, якщо хтось захотів збирати публічно гроші на вулицях, вони повинні отримати дозвіл у міській Ратуші. Їм тоді давали спеціальну коробку з печаткою. Що означало, що ця людина має якісь проблеми і їй можна жертвувати гроші.

Ми в міськраді ухвалили такий закон. Якщо ви приїжджаєте у Вільнюс і будете давати гроші тому, хто просить на вулиці, вас оштрафують. Безглуздо виглядає. Чому? Ви ж робите добру справу.

Але ми спеціально ухвалили такий закон, щоб створити чергову соціальну провокацію в місті, щоб всі почали говорити, що, якщо ви даєте гроші тому, хто на колінах сидить на вулиці, то він там і залишиться. Не давайте готівку – ви цим не допомагаєте. У Вільнюсі давати готівку тому, хто просить грошей, не можна. Отримаєте штраф.

Це другий приклад, як підійти креативно до комунікації з мешканцями, щоб досягти результату і піднести соціальну норму, яка була б важлива для всього міста.

– Чого ще Києву не вистачає, щоб стати європейським містом?

– Київ – гарне місто. Він вже європейський, але, наскільки розумію, спілкуючись з мешканцями міста, з громадськими організаціями, з політиками Києва, основна проблема – це адміністрація міста, корупція і те, що містом керують не за правилами, а граючи з правилами. І в цьому чітка відповідальність мера і міськради.

Щоб ухвалити потрібні документи планування, щоб кожен знав, що можна будувати, де і як – для всього цього не потрібні гроші. Повинні бути чіткі документи планування міста на довге майбутнє, які не міг би змінити ні мер, ні який-небудь чиновник у кабінетах адміністрації.

Неефективність адміністрації, її закритість і корупція, думаю, зараз одні з найважливіших проблем, які відокремлюють Київ від європейських столиць.

Далі – ми говорили про ці соцнорми. Паркування, випивання в публічних місцях. Як люди дивляться на місто? Або вони дивляться на нього, як на свою власність, опікуються нею, доглядають її. Або як користувачі. Потрібно зробити так, щоб дивилися як на власність. Щоб розуміли, що місто належить їм, а не чиновникам.

– А як боротися з корупцією?

– Найголовніше, як я казав, це чітке планування міста, щоб певний чиновник не мав права щось змінювати і робити винятки з загальних правил. Коли всі документи будуть затверджуватися на рівні міської ради, громади, після обговорення жителями міста, чиновнику чи меру буде складно щось зробити. Відразу буде видно, що це порушення закону.

Далі – відкритість. Всі існуючі документи повинні бути доступні жителям міста, щоб люди могли самі контролювати адміністрацію міста і порівнювати різні рішення або різні закупівлі, які робляться для потреб міста.

Ще одне: до керування містом потрібно залучати якомога більше жителів. Зробити так, щоб це з ними міська влада радилася, обговорювала питання і прийняті рішення для міста. Щоб це їм влада пояснювала, чому це робиться. І останнє, спочатку сама влада повинна показати особистий приклад відкритості, гарної поведінки, боротьби з корупцією. Для цього потрібно використовувати систему e-government.

В нас у Вільнюсі, якщо ви попросите якусь копію документа у жителя, це вже буде вважатися бюрократією. Всі документи є у самоврядування або в різних підрозділах уряду в електронному вигляді. Тобто, не треба просити, щоб кожен раз житель приносив копію паспорта, копію документа про придбання квартири тощо. Так бюрократія відразу знижується, все обслуговується якомога швидше, навіть по інтернету.

Коли я був мером, я вимагав, щоб, скажімо, дозвіл на діяльність кафе або ресторану привозили наші працівники адміністрації прямо підприємцю і віддавали в руки. Щоб чиновник не відчував себе найважливішим у цьому процесі.

Та ж система – з документами. Якщо ви приходите в держструктуру в місті, то отримуєте певний номер і можете в реальному часі стежити, де знаходиться певний час ваш запит. Можете бачити, який чиновник і в якому органі самоврядування вирішує ваше питання. Йому дано час. Три дні, скажімо. Якщо на четвертий день цей папір ще у нього, все, відразу червона лампочка горить.

– У нас відбувається показова люстрація, людей міняють, і кияни, може, і не проти боротися отак з корупцією. Але в кожному відомстві залишаються люди, зацікавлені в корупції, бюрократії. Вони гальмують процес. Що з ними робити?

– Я сказав би, що немає поганих працівників. Перший раз, коли я став мером, я теж зробив велику реорганізацію в адміністрації. Ми скоротили приблизно 30% працівників адміністрації міста. Перейшли на обслуговування всіх документів в електронному вигляді.

Якщо ви чітко знаєте, як мер міста, чого ви хочете домогтися, ви чітко формулюєте доручення, контролюєте їх, будь-який чиновник під це підлаштується, будь-який працівник адміністрації буде працювати. А якщо є чіткі параметри виконання роботи в часі і за якістю, відразу бачите, людина працює чи ні. Якщо ні – вибачте, але нам доведеться попрощатися з вами. І це повсякденна робота.

– Як змінилися відносини у країн Балтії з Росією за останні пару років?

– Країни Балтії, особливо Литва, чітко підтримують Україну. Ми завжди є дуже активним, може, не найважливішим за величиною, адвокатом у справі України. Звичайно, відносини Литви з Росією на сьогодні дуже напружені, оскільки Литва, як частина ЄС, підтримує санкції проти Росії. Звичайно, це впливає і на нашу економіку, але ми впоралися досить непогано з цим. І поки Путін і Кремль не змінять свою політику в Україні, я думаю, сподіватися на поліпшення в таких відносинах складно.

– Що саме має змінитися?

– Розв’язання конфлікту на сході України і питання Криму.

– Як вплинути на Путіна і Кремль, щоб вони це почули і зробили?

– Литва в цьому здійснює частину рішень, які приймає ЄС. І ми, Литва, чітко підтримуємо досить жорстку лінію проти Росії. Потрібно, щоб вона відчула силу рішень, які приймаються в ЄС, і визначилася, як вирішити справу з цими двома проблемними точками – Донбасом і Кримом.

Звичайно, є якісь домовленості в Мінську, яких були досягнуто за участю канцлера Німеччини і президента Франції, прем’єр-міністра Голландії, за участю вашого уряду і Росії. І, я думаю, що це, може, не найідеальніший спосіб розв’язання існуючих проблем на сході України, але в цьому напрямку ваша країна повинна йти.

– А вирішують щось конструктивно ці переговори? Стільки часу минуло, а всі розмовляють.

– Ці проблеми не вирішуються швидко, як хотілося б багатьом. І, думаю, не будуть вирішуватися ще певний час.

До того, як стати мером, я був журналістом, працював у гарячих точках як військовий кореспондент. Я був скрізь: у Молдові, Придністров’ї, в Абхазії, Нагірному Карабасі, Чечні, Грузії, Іраку. І я можу сказати, коли переходять певну межу, коли вже є загиблі, відновити статус-кво дуже складно. І точно можу сказати, що жоден такий конфлікт не був розв’язаний силою. Тому шлях нелегкий, але його можна і потрібно пройти. Жодна країна в світі – зараз, зокрема говоримо про Росію, не може, використовуючи силу, здійснювати такі інтервенції, які вчинили в Україні.

Правда України

your ad here

НБУ продовжує робити кроки для мінімізації готівкової грошової маси в Україні

visa-mc

Національний банк України продовжує виношувати ідеї щодо мінімізації готівкової грошової маси в нашій країні. По суті, перший крок у цьому напрямі був зроблений ще два роки тому, у вересні 2013 року, коли НБУ обмежив граничні суми готівкових операцій планкою в 150 тис. гривень.

Тим не менш, виразного ефекту ця міра не дала, оскільки юридичні особи вже давно почали переходити на безготівкові розрахунки навіть з фізособами. А при операціях між громадянами норма в 150 тис. гривень набуває чинності лише за договорами, які підлягають засвідченню у нотаріусів. У той час як на переважну більшість операцій це обмеження не поширюється.

І все ж НБУ не втрачає надії загнати кеш в більш жорсткі рамки. Вже кілька разів голова Нацбанку Валерія Гонтарєва погрожувала знизити граничну суму розрахунків готівкою до 50 тис. гривень, посилаючись на досвід Західної Європи, де банкнотами можна розплатитися максимум до 1000-3000 євро. Наприклад, в Італії, Португалії, Іспанії, Франції та Польщі. Крім того, продовжують діяти ліміти на видачу готівкової гривні і на купівлю валюти. І за планами НБУ, вже у 2020 році частка готівкових платежів і у нас знизиться до 12%.

За аналогічні заходи ратує і Державна фіскальна служба, яка зможе не тільки посилити контроль за оборотами бізнесу, але й ефективніше боротися із зарплатою в конвертах. Для цього, до речі, ще в квітні нинішнього року НБУ рекомендував банкам посилено моніторити операції з готівкою, у тому числі – їх зняття з поточних рахунків і платіжних карт.

Безсумнівно, більш ретельний контроль платіжних операцій знизить ухилення від сплати податків, поволі змусить громадян пройти так зване “нульове декларування”, а також полегшить моніторинг угод на ринку нерухомості, покупці автомобілів з пробігом та інших активів. Зрозуміло, це викличе чималий протест з боку населення та окремих бізнес-структур.

Разом з тим, перехід на безготівкові розрахунки – це нормальний еволюційний етап, який з точки зору платежів дасть споживачам чимало незаперечних зручностей.

“Частка готівкових операцій і без того стрімко падає. За третій квартал 2015 року вона становила лише третину від загальної кількості проведених операцій. Адміністративне регулювання також спричинить за собою зменшення розрахунків готівкою, в той час як частка готівкових розрахунків впаде до 7-10%, як це давно відбувається в Бельгії, Франції, Канаді та інших розвинених країнах”, – вважає Олександр Пранов.

Якщо вірити статистиці НБУ, безготівкові операції дійсно поступово переважують. За сумами трансакцій вони вже досягли 67%, а по гривневому обороту – 31-32%.

При цьому банки, а також їх партнери по процесінгу, запевняють, що інфраструктура для подібних змін давно готова. Наприклад, на сьогодні “Український процесинговий центр” обслуговує понад 4,3 млн активних банківських карт, і через нього працює 25 українських банків.

Ще близько одного мільйона карт і двох десятків банків супроводжує “Укркарт”. Власними ПЦ володіють ПУМБ і “Укрексімбанк”. За словами представників фінансових установ, надійність процесингу гранично висока, тому навіть у разі різкого збільшення кількості безготівкових операцій, збоїв і проблем не буде.

Це ж стосується і продуктового ряду, який цілком може задовольнити потреби в регулярних трансакціях більшості клієнтів: починаючи з послуг інтернет – і мобільного банкінгу, та закінчуючи безконтактними платежами (PayPass, NFC), популярність яких в Україні вже досить висока. Навіть Київський метрополітен не так давно підключився до прийому таких безконтактних карт.

“Це одні з найбільш безпечних і захищених видів операцій. Не потрібно передавати картку кому б то не було, і навіть якщо теоретично дані з неї перехоплять, то скористатися ними ще раз неможливо, так як для кожної транзакції генерується унікальна криптограма”, – пояснює Сергій Францишко, віце-президент з розвитку бізнесу представництва MCEurope в Україні.

Втім, справа не тільки і не стільки за технічної складової та розширенням продуктового ряду. Набагато більше труднощів виникає з тим, щоб довести до розуму законодавство, що регулює платіжні операції.

Наприклад, остаточно перевести спілкування з банком, а також угоди в електронну середовище не вдасться до тих пір, поки не буде повністю відпрацьований механізм цифрового підпису документів, а також доступу до необхідних реєстрів і виписок, необхідних при купівлі нерухомості або авто.

Всі ці бюрократичні процедури виступають гальмуючим фактором і перешкоджають тому, щоб проводити багато трансакції в “два кліка”, як це відбувається в розвинених країнах.

Не менша проблема, як не дивно, у тому, щоб переконати українців відмовитися від звичного кешу, адже значна частка трансакцій виявиться “на олівці”. В цьому полягає і своєрідний ризик: мимовільне оголення наявних на руках у населення заощаджень цілком може спровокувати підвищений інтерес з боку податківців, фінмоніторингу, того ж НБУ.

“Подібні новації будуть дуже на руку, перш за все, Державної фіскальної службі, яка вже кілька років лобіює модель контролю доходів громадян на основі спостереження за їх витратами”, – впевнена Наталія Ульянова, директор департаменту міжнародного податкового планування юридичної фірми.

До того ж, враховуючи рівень девальвації в Україні, 50 тис. гривень сьогодні – це еквівалент суми близько 2 тис. доларів. Виходячи з цього, виникає резонне питання: одна справа обґрунтовувати купівлю нерухомості, і зовсім інша – смартфона, телевізора або меблів. А адже при нинішньому рівні цін, особливо на імпортні товари, всі ці покупки легко потраплять в сферу інтересів контролюючих органів.

Плюс до всього, є побоювання і щодо стабільності банківської системи. У разі виникнення проблем у банку, операція може просто опинитися під загрозою, а платник втратить свої гроші, стягнути які буде зовсім не просто.

І все ж, поетапна міграція до безготівкових платежів – це лише питання часу. Наскільки ймовірні такі зміни до кінця року – сказати складно. Але в тому, що слідом за податковою реформою (а можливо, і паралельно з нею) влада візьметься за кеш – сумніву немає.

“Цей крок необхідний. Але він спрацює тільки в сукупності з правильної та якісно проробленою податковою реформою. У кінцевому рахунку це допоможе не тільки зменшити витрати бізнесу і держави на утримання готівкового обігу, але і знизити частку тіньової економіки в країні”, – уклав Олександр Пранов.

Хоча до Європи нам ще далеко. Наприклад, Швеція та Норвегія, де 95% платежів проводиться з допомогою банківських карт, вже стали першими кандидатами на принципова відмова від готівкових грошей. У той же час Україні, перш ніж замахуватися на такі радикальні заходи, потрібно хоча б подолати недовіру населення до власної банківської системи. А це займе не менше 3-5 років. І то, при розумної і виваженої регуляторної політики НБУ.

Правда України

your ad here

Мережа WOG виявилася потужним виробником контрафактного палива

wog-palyvo

Оперативники податкової міліції в рамках операції «Нафтопродукт-2015» ліквідували схему незаконного виробництва паливно-мастильних матеріалів. Схема нелегального розповсюдження контрафактного палива була припинена на території Рівненської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської та інших областей. Про це повідомив заступник голови Державної фіскальної служби Сергій Білан.

Зокрема, в рамках операції податківці конфіскували 7,2 тисячі тонн нафтопродуктів на суму близько 120 млн. грн. Згідно з інформацією «Укрзалізниці», мова йде про виробництво контрафактного палива великим оператором вітчизняного ринку нафтопродуктів WOG. Зокрема, з незаконного обігу вилучено понад 3,3 тисячі тонн бензину різних марок, 2,3 тисячі тонн дизельного палива, 1,2 тисячі дистиляту газового конденсату, більш 160 тонн ізопентану, 130 тонн фракції ізопентанової, 93 тонни бензину газового стабільного, а також фінансово-господарська, податкова документація, документи митного оформлення вантажів, печатки, штампи, комп’ютерна техніка та носії інформації.

За словами Сергія Білана, частина імпортного палива, яке надходило в Україну з території РФ, і реалізовувалася через мережу АЗС, підприємці змішували з іншими хімічними компонентами – дистилятом газового конденсату, ізопентанів, фракцією ізопентанової, бензином газовим стабільним з використанням обладнання нафтобаз, які розміщені на території Рівненської та Полтавської областей. Надалі це паливо доставлялося на мережу АЗС з метою подальшої реалізації кінцевим споживачам. При цьому не виплачувався акцизний податок.

Слід зазначити, що після трагічної загибелі одного з власників мережі WOG Ігоря Єремєєва, менеджмент компанії шукає різні шляхи, щоб залишитися на плаву. Останнім часом збільшилися скарги на якість палива, яке реалізує мережа АЗС WOG – основні скарги пов’язані зі збільшенням витрати палива, частими поломками автомобілів і збільшенням витрат на ремонт.

_______________________________

Читайте також:

Прес-служба компанії ВОГ Рітейл попросила опублікувати дане повідомлення
 

Правда України

your ad here

Світові трейдери продовжують підвищувати ставки на зростання курсу американського долара

kurs-dolara

Трейдери продовжують підвищувати ставки на зростання курсу долара, тоді як все більше експертів починають сумніватися в подальшому ралі американської валюти.

Індекс Bloomberg Dollar Spot, що відслідковує динаміку долара по відношенню до 10 основних світових валют, підскочив на 19% за останні півтора року, а 30 листопада завершив торги на рекордній позначці більш ніж за 10 років.

Завдяки настільки значному ралі різниця в кількості торгованих контрактів на подальше зміцнення американської валюти і ставками на її зниження на минулому тижні досягла 428,3 тис. в порівнянні з 411,2 тис., наблизившись до історичного рекорду, зафіксованого в січні – 448,7 тис .

Вісім з десяти найбільших банків світу за обсягом торгів валютними активами, включаючи Barclays, JPMorgan Chase і Goldman Sachs, очікують зростання курсу долара в 2016 році. Зокрема, аналітики Barclays прогнозують курс долара в парі з євро на рівні $1,05 до кінця наступного року, а експерти Goldman вважають, що курси американської та європейської валют зрівняються ще до кінця поточного року.

Тим часом економісти HSBC і Societe Generale не поділяють оптимізму своїх колег щодо перспектив долара.

“Враховуючи, як підскочив курс долара і обсяг ставок на його подальше зростання, ризики скорочення” довгих “позицій і корекції курсу видаються мені цілком реальними”, – заявив аналітик Societe Generale у Лондоні Кіт Джукс. На його думку, долар може впасти на 7%, до $ 1,13 за євро, перш ніж почнеться нова фаза зростання.

Згідно з прогнозом глави американського відділу валютних операцій HSBC Дарага Махера, долар може подешевшати до євро до $1,20 до кінця 2016 року.

Відзначається, що очікування зміцнення американської валюти засновані головним чином на перспективах швидкого посилення кредитно-грошової політики Федеральної резервної системи (ФРС) при збереженні або навіть розширенні стимулюючої програми Європейського центрального банку (ЄЦБ).

Тим часом, як показують історичні дані, ралі долара, як правило, сходить нанівець після першого підвищення ставки ФРС. Крім того, керівники американського ЦБ неодноразово підкреслювали, що зростання вартості кредитування в країні буде повільним і поступовим.

Правда України

your ad here

З 1 січня 2016 року 280 тис домогосподарств можуть залишитися без енергопостачання

gaz-lichylnyky

З 1 січня 2016 року 280 тис домогосподарств, які користуються газом для підігріву води і не мають лічильника, можуть залишитися без енергопостачання. Про це повідомляє прес-служба НАК “Нафтогаз України”.

“Відповідно до вимог законодавства України, з 1 січня 2016 року газопостачання для домогосподарств, що користуються газом для підігріву води, повинно здійснюватися тільки за умови наявності лічильників”, – повідомляє компанія.

Як наголошується, станом на 1 листопада лічильники були встановлені в 75% домогосподарств цієї категорії; 280 тис домогосподарств, що користуються газом для підігріву води, ще не мають лічильника.

Згідно з даними компанії, станом на 1 листопада 2015 в Україні газифіковано близько 13 млн квартир і приватних будинків (без урахування даних по АР Крим). З них лічильниками газу оснащено близько 9,4 млн домогосподарств, або 72% побутових споживачів.

“При цьому майже всі споживачі, які використовують газ для опалення і вимагають найбільших обсягів палива, отримують його за даними лічильників. В результаті, близько 93% газу, використаного населенням, реалізується за даними лічильників, а 7% – за нормативами”, – повідомляє прес-служба.

“За жовтень 2015 в житловому фонді України було встановлено 22 200 лічильників газу, що на 6% більше, ніж у вересні. Всього з початку 2015 року з станом на 1 листопада було встановлено 235600 лічильників газу”, – повідомили в “Нафтогазі”.

Правда України

your ad here