Ринок нових автомобілів в країні переживає далеко не найкращі часи: трохи більше чотирьох тисяч проданих у вересні нових машин – відверто маленька цифра. На жаль, падіння купівельної спроможності у багатьох відсунуло реалізацію мрії про покупку автомобіля в автосалоні на невизначений термін. А їздити хочеться, не кажучи вже про те, що для деяких автомобіль – засіб заробітку. Оцінивши свої скромні накопичення, багато хто замислюється про придбання машини на вторинному ринку.
Купівля автомобіля з пробігом – непросте, а часом і ризиковане завдання, багато в чому нагадує лотерею: можна отримати відмінний екземпляр з невеликим пробігом, а можна відновлений після серйозної аварії або “мільйонник” після багаторічної роботи в таксі. Найгірший варіант – і зовсім викрадений автомобіль. Як цього уникнути? Єдиний спосіб – ретельна і всебічна перевірка автомобіля перед покупкою. Хоча ні, є ще один: ні в якому разі не беріть з собою гроші на перший огляд автомобіля за оголошенням або при відвідуванні авторинку. Це дозволить не приймати недостатньо обміркованих рішень під впливом ейфорії від поїздки з вітерцем.
Покупцеві в першу чергу потрібно звертати увагу не тільки на документи, а й на “зовнішність” авто, не соромлячись заглядати під днище, перевіряти рідини, лакофарбове покриття та інші деталі.
Починати знайомство з автомобілем найкраще з документів. Це значно економить час, оскільки немає сенсу довго вивчати стан авто і тим більше їхати на діагностику, якщо з паперами щось не так.
Зверніть увагу, чи немає у свідоцтві про реєстрацію автомобіля позначки про кредит, а якщо є – переконайтеся в наявності у продавця довідки про його погашення. Поцікавтеся, як довго у продавця цей автомобіль. Добре, якщо перед вами його перший власник – у багатьох випадках це кращий варіант покупки. Якщо ж продавець сам недавно став володарем цієї машини – насторожитеся.
Найчастіше від нещодавно придбаного авто намагаються позбавитися перекупники (про них – трохи пізніше). Або ж автомобіль виявився проблемним – наприклад, був в аварії або постійно потребує ремонту. Звичайно ж, бувають обставини, коли людині раптово потрібні гроші, і йому доводиться розлучатися з недавньою покупкою, але в цьому випадку він точно не відмовиться від ретельної діагностики на СТО.
Про оформлення покупки логічніше було б згадати вже наприкінці, якби не одне “але” – краще обговорити це з продавцем відразу. Вкрай не рекомендуємо купувати автомобіль за дорученням, адже її можна в будь-який момент анулювати, після чого заявити про викрадення. Потрібно однозначно наполягати на повному переоформленні авто з дотриманням всіх норм законодавства, а якщо продавець відмовляється – подальше знайомство з ним і автомобілем не має сенсу. Якщо ж все гаразд, можна починати огляд.
Кузов: дивіться на фарбу і днище. Це найдорожча частина авто, тому починати огляд потрібно саме з неї. Зверніть увагу на стан лакофарбового покриття, його однотонність. Ознаки локального перефарбовування нестрашні, оскільки, швидше за все, говорять про незначні пошкодження, які власник не особливо намагається приховати. Набагато більше питань, якщо автомобіль перефарбовувався цілком, особливо коли мова йде про 3-5-річний екземпляр: швидше за все, це зроблено для приховування серйозних дефектів.
Також необхідно приділити увагу зазорам: їх нерівномірність говорить про можливі проблеми з геометрією кузова, що виникли через ДТП.
Наступний етап – огляд на предмет корозії. Її найпоширеніші місця знаходяться під гумовими ущільнювачами, килимками салону і багажника, в колісних арках і порогах. Під час візиту на СТО – а він обов’язковий перед остаточним ухваленням рішення про покупку – потрібно уважно перевірити днище. Причому більше іржі повинна насторожити свіжа антикорозійна обробка: вона, швидше за все, приховує серйозні вади. Заодно уважно огляньте двигун, трансмісію і гальмівні супорти: ніде не повинно бути ознак течі масла і гальмівної рідини.
Після зовнішнього огляду можна познайомитися з салоном. Але перш варто почергово відкрити і закрити всі двері, капот і багажник: всі ці дії повинні проводитися приблизно з однаковим зусиллям. У салоні повинно бути чисто і затишно, всі органи управління, прилади та індикатори – бути на своїх місцях і працювати. Наявність явно нештатних перемикачів, індикаторів, а тим більше запобіжників говорить про втручання в електропроводку. Як це буде потім працювати і де у разі несправності шукати схему внесених нововведень, невідомо.
Отже, якщо автомобіль зовні вас ніби як влаштував, прийшла пора його завести. Але перш відкрийте капот і озирніться: двигун і підкапотний простір повинні бути чистими. У той же час якщо все занадто блищить – значить, двигун мили перед самим продажем. Отже, потрібно заглянути під капот і після тестової поїздки: вона може показати приховані мийкою патьоки масла або тосола. Всі шланги, трубки і патрубки повинні бути без тріщин і слідів ремонту (склеєних, латок, скотча, ізоляційної стрічки і так далі). Рівні всіх рідин повинні бути в нормі, а самі рідини – чистими, потрібних кольорів і без механічних частинок.
Сучасний двигун заводиться з півоберта при будь-якій температурі і повинен з перших секунд працювати рівномірно, без “троїння” і плаваючих оборотів (вони можуть лише зменшуватися в міру прогріву). Якщо автомобіль “смикається”, значить, двигун потребує ремонту, і аргументи в дусі “він ще не прогрівся” можна сміливо ігнорувати.
Під час тестової поїздки зверніть увагу на те, як машина слухається газу і гальм, наскільки чітко і без проблем включаються всі передачі. Прислухайтеся: чи нічого не скрипить і не стукає, особливо при повністю вивернутому кермі. Автомобіль повинен впевнено тримати обраний напрям. Якщо його веде вбік – значить, є проблеми в ходової або, що ще гірше, в геометрії кузова. При цьому менше слухайте продавця: звичайно, він спробує переконати вас, що досить зробити недорогий розвал-сходження, навіть якщо справа в “поведених” лонжеронах.
І навіть у тому випадку, якщо за результатами всього перерахованого ви вже готові діставати гаманець – не поспішайте. Обов’язково відвідайте станцію техобслуговування для повної діагностики: її вартість – ніщо в порівнянні з ціною можливих проблем, а тим більше з безпекою на дорозі.
Перекупник – досить малоприбуткова професія, якщо діяти в ній виключно чесними методами. Тому від кришталевої щирості ця публіка страждає рідко. В основному їх робота полягає в тому, щоб знайти автомобіль подешевше – наприклад, після аварії, привести його в товарний вигляд і продати подорожче.
Зрозуміло, приведення в товарний вигляд полягає, насамперед, у роботі над зовнішнім виглядом і маскуванню недоліків. Що ж стосується технічного стану, то тут вся робота полягає в тому, щоб змусити автомобіль проїхати без проблем кілька сотень кілометрів. У кращому випадку для цього використовуються найдешевші запчастини, в гіршому – хімічні речовини для підняття компресії, усунення течі в радіаторі і маскування інших можливих несправностей. Цих речовин у продажу безліч, ось тільки призначені вони лише для того, щоб дати автомобілю доїхати до найближчої СТО. Про методи кузовних і малярних робіт для усунення (а швидше – маскування) ознак аварій або корозії можна писати книги.
Але підсумок у цього завжди один: покупець отримує ідеальний зовні автомобіль. Він відмінно заводиться, в ньому нічого не стукає, не скрипить. У кращому випадку через пару місяців власник стикається з масою неприємностей і в підсумку знаходить грамотного автомайстра, який розповідає йому справжній стан його покупки. Продавця, зрозуміло, давно й слід зник.
Чи можна уникнути подібної ситуації? Так, і зробити це зовсім нескладно: ніколи не купувати автомобілі у перекупників. Але як же їх розпізнати? І знову ніяких складнощів – досить звернути увагу на документи. Характерна ознака перекупника: генеральна довіреність, виписана на нього зовсім недавно, звичайно всього пару місяців тому – рівно стільки, скільки необхідно, щоб “подшаманить” машину. Зрозуміло, вам негайно видадуть заздалегідь заготовлену історію про те, що авто купили по “генералці”, щоб заощадити на реєстрації. А тут раптом раптово знадобилися гроші, інакше він ні за що на світі не продавав би такий чудовий автомобіль. Зрозуміло, за таких обставин потрібно негайно відмовитися не тільки від покупки, але і від подальшого спілкування з таким продавцем. Вони вміють переконувати і за роки своєї діяльності навчилися непогано розбиратися в людях, використовуючи їх азарт і бажання скоріше опинитися за кермом давно бажаного авто.
Пробіг автомобіля безпосередньо впливає на його ціну. Тому знаходиться чимало охочих перед продажем злегка його підкоригувати, тим більше що це не представляє ніяких складнощів. І неважливо, який лічильник установлений в автомобілі, механічний або електронний.
Як дізнатися істинний пробіг автомобіля? Якщо машина відносно свіжа, можна попросити сервісну книжку, вивчити інформацію про планові техогляди. Навіть якщо після закінчення гарантійного терміну автомобіль обслуговувався не так на офіційному сервісі, по тимчасових інтервалах наявних ТО можна приблизно зрозуміти середньорічний пробіг.
Іноді зловити продавця на обмані можна з його ж мови. Наприклад, якщо він починає розповідати, як ретельно доглядав за автомобілем, підкріплюючи свої слова списком замінених запчастин. Нескладне порівняння планового ресурсу тих чи інших деталей із заявленим пробігом може викликати справедливі сумніви в дусі “а навіщо міняти або перебирати коробку передач при пробігу в 20 000?”. Правда, для цього потрібні досить глибокі знання.
Пробіг автомобіля, вказаний на його одометрі, – не показник, якщо він не підкріплений більш вагомими аргументами. Такими, як вже згадана сервісна книжка, стан салону, але краще – ретельна діагностика автомобіля професіоналами. Причому знайденими вами, а не продавцем.
Автомобіль після декількох років роботи в таксі – частий гість на авторинках або віртуальних майданчиках продажу. Зазвичай його представляють як машину не старше трьох-п’яти років з пробігом відповідником “середньостатистичним” 15-20 тис. км на рік. Насправді ж пробіг таксиста в столиці, приміром, може становити 100-150 тисяч щорічно, і в підсумку новому власнику дістається екземпляр після жорсткої експлуатації у важких міських умовах з нескінченними пробками, постійної поспіхом і дешевим паливом. Скільки такий автомобіль проживе до капітального ремонту, не знає ніхто. Зрозуміло, віддавати гроші за подібний металобрухт не хочеться, так що краще дізнатися, як його розпізнати.
Перш за все, автомобіль-візник видає салон. Адже навіть ретельне прибирання та хімчистка не можуть замаскувати знос сидінь, дверних карт, ременів безпеки та інших елементів інтер’єру. Якщо стан салону явно не відповідає заявленим кільком десяткам тисяч пробігу – краще відразу відмовитися від покупки, не слухаючи аргументів продавця. Ще один момент, який нерідко видає колишнє таксі – його дах. При уважному огляді можна виявити прямокутна ділянка, де фарба не так вигоріла на сонці – те саме, де стояли “шашечки”. Його, звичайно, будуть ретельно маскувати, але повністю це можна зробити, лише перефарбувавши дах. До речі, якщо вона таки повністю перефарбована, це теж недвозначний натяк для вас.
Отже, вибір зроблений – тепер потрібно не забути про формальності. Перш ніж укладати з продавцем договір купівлі-продажу, не полінуйтеся перевірити, чи не значиться авто в угоні, під арештом або в заставі – це можна зробити в найближчому МРЕВ або в компанії, що надає таку послугу, причому нерідко паралельно з оформленням купівлі-продажу.
Тепер залишилося поставити автомобіль на облік, оформити страховку і насолоджуватися покупкою.
…
Правда України
your ad here