Кабінет міністрів України заявляє, що не причетний до рішення, за яким дві тисячі квадратних метрів площ в аеропорту «Бориспіль» віддали в оренду олігарху Леоніду Юрушеву до 2024 року.

Фірма, пов’язана з Юрушевим, в 2014 році виграла контракт, за яким саме вона буде орендувати більшу частину площ під магазини безмитної торгівлі «Дьюті-фрі», які у всьому світі вважаються надприбутковим видом бізнесу, повідомляє програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і UA:Перший).

Компанія «БФ енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД» зареєстрована у селі Мартусівка Бориспільського району на Київщині із кіпрськими власниками. За цією ж адресою прописана і фірма «Земля-48», якою напряму володіє сам Юрушев і компанії його дружини. Вона конкурувала з чотирма іншими фірмами на тендері. Серед них – один зі світових лідерів у цій галузі – швейцарська Dufry. Але умови були прописані так, що жодна іноземна фірма не мала шансу. Зокрема, серед умов було три роки досвіду роботи в Україні.

Таким чином, однією з двох фірм-переможців стала «БФ енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД» і отримала найбільшу територію для оренди – понад дві тисячі квадратних метрів.

Швейцарська Dufry заявила про порушення конкурентних умов і звернулася до прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. «Вищевказані умови проведення конкурсу, а саме досвід роботи в Україні, на думку заявника, надають окремим суб’єктам господарювання переваги, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить до усунення конкуренції без жодних належних підстав. Крім того, заявнику фактично неможливо виконати вищевказані вимоги внаслідок того, що раніше не проводились конкурси», – йдеться у листі.

Тендерні умови для проведення конкурсу затверджували у Міністерстві інфраструктури України. Його очільником тоді був соратник і однопартієць прем’єра Арсенія Яценюка Максим Бурбак. Втім у відповіді «Схемам» прес-служба прем’єра заявила, що питання конкурсу є компетенцією тільки Фонду державного майна України. «Фонд держмайна не підпорядковується Кабінету міністрів України, так само як Кабінету міністрів не підпорядковується суди і прокуратура. Якщо будь-яка компанія вважає, що її права порушені, то найкоротший шлях – це звернення до суду. Знаючи ситуацію в нашій судовій системі, уряд створив інститут бізнес-омбудсмена. Якщо ця компанія вважає, що її права порушені, вона має звернутися до урядового бізнес-омбудсмена», – наголошують у Яценюка.

Леоніда Юрушева з тісно пов’язують з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Так, мільярдер Юрушев був одним з основних спонсорів Яценюка на президентських виборах 2009 року і парламентських виборах минулого року.

Водночас у прес-службі уряду спростували наявність будь-яких спільних активів і бізнес-стосунків Яценюка з Юрушевим.
…

Правда України

your ad here

З 1 жовтня для тих, хто обігріває приватні будинки газом, він подешевшав удвічі – з 7,2 до 3,6 грн/куб. м. при споживанні до 200 кубів. Така ціна протримається до кінця опалювального сезону, який, до речі, влада продовжила на місяць, встановивши його з 1 жовтня по 1 травня, а не з 15 жовтня по 15 квітня, як було раніше.

Про це днями заявив прем’єр Арсеній Яценюк, представивши це як турботу влади про населення. Водночас депутати і експерти кажуть, що навпаки, населення допомагає державі, бо обігрівається дешевим українським газом, а платить за нього втридорога. Втім, ситуація не така проста.

Почнемо з ціни українського газу. За даними експерта Валентина Землянського, “Нафтогаз” купує газ українського видобутку “Укргазвидобування” по 1600 грн за 1000 куб. м. З 1600 грн 70% (1120 грн) “Укргазвидобування” віддає до держбюджету у вигляді ренти за розробку корисних копалин. Тобто “свій” газ обходиться державі в 480 грн за 1000 кубів, з урахуванням транспортування “до конфорки” плити або до “пальника” газового котла виходить близько 700 грн або 70 копійок за кубометр. А з населення беруть 7,2 грн за кубометр або в 10 разів більше!

І зниження ціни взимку вдвічі, до 3,6 грн за куб з боку влади вимушене, тому що люди просто перестануть платити. Наприклад, за обігрів взимку будинку в 100 кв. м треба було віддати приблизно 7000 грн! Втім, 3600 грн теж чимало, але на практиці вийде ще більше, близько 5000 грн., бо ціна в 3,6 грн за куб поширюється лише на 200 “соціальних” кубів. Яких вистачить, за оцінкою Землянського, лише на обігрів 18-20 кв. м і до температури не вище 18 градусів тепла. А за перебір доведеться платити вже з 7,2 грн!

При цьому народний депутат Олена Бабак (“Самопоміч”), член комітету ВР з питань будівництва, мостобудування та ЖКГ, вважає несправедливим, що селяни платять по 7,2 грн/куб. м газу, а жителів міста опалюють по 3,6 грн – саме за цією ціною одержують газ підприємства комуненерго. На її думку, вартість газу всім треба знизити і зрівняти.

Їй заперечує експерт Дмитро Марунич, нагадавши, що за рахунок тарифів для населення дотується газ для комунальників (8 млрд кубів на рік), який “Нафтогаз” продає в збиток, оскільки ціна палива за цей рік в середньому склала $295 або за нинішнім курсом 6500 грн. “Та й газу українського видобутку всього 12,8 млрд куб. м, а населення спалює близько 15 млрд, тобто більше 2 млрд кубів коштує по 6500 грн без урахування транспортування, це ще близько 10% (продають, нагадаємо, по 7200 грн), – говорить Марунич.

– Я згоден, що газ українського видобутку продають населенню на порядок дорожче собівартості, але проблема в тому, що влада України, на вимогу МВФ, має зробити бюджет “Нафтогазу” беззбитковим і це майже вдалося, дотації йому з казни впали майже на порядок, до 30 млрд грн. Якщо, припустімо, продавати сільському населенню газ для опалення по 70 коп. за куб. або навіть по 1,2 грн, як було, а не по 7 грн, як зараз, то доведеться підвищувати ціни на центральне опалення для городян не на 70%, як нині з 1 жовтня, в Києві близько 16 грн за кв. м – Авт.), а на 170%. Але тоді вже тут почнеться вал неплатежів і ніякі субсидії не допоможуть. Ось влада і знайшла рішення. Воно не найкраще, але проблема дуже запущена, а робити щось треба терміново. Ось такий “тришкін каптан” виходить: у одних відбирають, іншим дають”.

І все ж, за підрахунками Землянського, тарифи в 7,2 грн за куб. м завищені приблизно вдвічі: “Так говорить арифметика, і якби не війна і падіння економіки, що наробило дір у держбюджеті, має бути 3,6 грн. Але щоб платити пенсії і зарплати населенню, влада оббирає для цього саме населення, завищивши ціну на газ. З цією несправедливістю пора покінчити, але коли і як це буде зроблено, сказати складно”.
…

Правда України

your ad here

Вартість продуктів цієї осені знову продовжить неприємно дивувати українців. Днями Кабмін зняв держрегулювання цін на вершкове масло, сухе молоко, кукурудзу і ячмінь. За словами експертів, вже також подорожчали картопля і грядуть підвищення цін на м’ясо і молочку – в середньому на 15%.

“Вільні” ціни від Кабміну діятимуть з 1 листопада по 30 червня наступного року. Але, на щастя, набагато їх цінники не зміняться, оскільки цих товарів в нинішньому році в країні достатньо, вважають експерти.

“Вершкового масла в надлишку, ціни на нього зараз ринкові, як і на сухе молоко, тому навряд чи зміняться, як і вартість круп, насамперед гречки, – вони і так дорогі. А дефіциту не очікується, те саме можна сказати і про макарони”, – говорить аналітик Ярослав Левицький.

Але улюблені українцями свинина і яловичина, а також сир через зменшення поголів’я подорожчають відчутно. “Через скорочення поголів’я корів і свиней продовжиться подорожчання молокопродуктів, м’яса та м’ясопродуктів. Виробники і торгівля м’ясним йшли до цього поступово, з лютого, коли різко подорожчали корми, але тоді пропозиція м’яса було більше, а тепер воно скоротилося, бо свиней і корів стало менше“, – сказав нам Левицький.

Зараз, наприклад, за кіло свинячої лопатки просять 80-85 грн, до кінця року ціна в 100 грн/кг стане звичайною (зараз стільки коштує биток без кістки). Базарний сир виросте в ціні з 35-38 до 42-45 грн/кг, але зате може збільшитися в торгових мережах пропозицію дешевого (7-9 грн/л) молока, яке відновлено з сухого молока.

Вже підскочили ціни і на цукор. Український клуб аграрного бізнесу прогнозує скорочення виробництва цукру на 38-43% або до 1,2-1,3 млн т в цьому сезоні, але з урахуванням перехідних залишків в 500-550 тис. т дефіциту продукту не буде, адже споживання головного підсолоджувача зараз – до 1,6 млн т/в рік. Зараз цукор на вагу в торгових мережах подорожчав на 6% або до 12 грн/кг (фасований на 1-1,5 грн більше).

Але, на думку експерта агроринку Тараса Гагалюка, у листопаді варто очікувати, що ціна просяде на 1-1,5 грн (до 10,5-11 грн) і почне рости лише з початку наступного року.

А от з другим хлібом нині гірше, ніж рік тому: урожай нижче (до 20 млн т, хоча все одно вистачить. – Авт.), якість погана. Зараз великі бульби продають (мішками) по 4,5-5 грн/кг, дрібні – по 3,5-4 грн за кілограм.

За підрахунками фахівців АПК, це на 21,9% (до 1 грн) дешевше, ніж тиждень тому, так як вийшли на ринок великі господарства. “Картопля невелика – була посуха і виробники економили на засобах захисту, добривах. Також через подорожчання долара було ввезено рекордно мало якісного насіння. Все це позначилося на врожайності, тому ціни очікуємо вище, ніж в минулому сезоні. Наскільки, сказати складно, поки складаємо прогноз“, – говорить Тетяна Гетьман. На думку інших експертів, картопля взимку може коштувати на дві гривні дорожче, ніж зараз.

Зростає в ціні і цибуля – в опті невеликий по 4 грн/кг, великий – по 5. До кінця місяця ймовірно підніметься до 6-7 грн. Зате через збільшення пропозиції дешево коштують морквина і буряк – 3-4 грн/кг. Експерти радять зараз робити запаси усього перерахованого вище, якщо є де зберігати. А ось цукор краще закуповувати в кінці листопада – тоді ціна буде оптимальною.
…

Правда України

your ad here

Документ передбачає впровадження у країні моделі конкурентного енергоринку. Коли це станеться, не знає ніхто. Зате відомо, що лібералізація призведе до зростання тарифів на кіловат-годину. Натомість енергетики обіцяють споживачам диференційованіші і «справедливіші» ціни: хто споживає більше і в базовому режимі – платить за нижчим тарифом. І навпаки.

Реформа енергоринку передбачає ліквідацію чинної нині моделі єдиного оптового покупця електроенергії в особі ДП «Енергоринок» із переходом до прямих контрактів між виробниками та споживачами електрики. Також буде створено ринок «на добу вперед», внутрішньодобовий і балансуючий ринки для торгівлі піковою електроенергією.

Основну суть документа найкраще, мабуть, охарактеризував заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Олександр Светелік: «Сенс закону в тому, що конкурентний ринок створюється для споживача. Але писали його енергетики».

Що принесуть нові правила гри для споживача?

Як запевняють енергетики, котрі писали закон, споживач матиме такі переваги:
• можливість вільного вибору постачальника і рівні умови доступу до купівлі струму;
• гарантовані поставки електрики з боку контрагента;
• стабільну і прогнозовану ціну кіловат-години при укладенні довгострокового прямого контракту з виробником строком до одного року.

Проте найбільше споживача цікавить, а яка, власне, буде сама ціна електроенергії. На це запитання в енергетиків, які писали закон, відповіді немає.

За словами начальника управління забезпечення функціонування енергоринку НЕК «Укренерго» Олексія Нікітіна, прорахувати поведінку ціни в майбутньому ринку вкрай важко. «Ціни в ЄС різні для кожної категорії споживачів, для кожного сезону, кожної країни і кожної години. Єдине, що можна сказати: зниження ціни не буде. Але буде справедлива ціна залежно від того, хто і що купує: у базі, на піку, напівпіку і так далі», – каже Нікітін.

І все ж є певні усереднені цінові орієнтири. Так, за даними експерта Світового банку при Міненерговугілля Андрія Перевертаєва, 2013 року середній тариф на електрику для промислових споживачів 27 країн ЄС становив 9,4 євроцента за кіловат-годину.

В Україні усереднювати поки що нічого, оскільки енерготарифи й без того усереднено державою за принципом тарифної зрівнялівки. З огляду на приєднані електроустановки всі підприємства країни, незалежно від обсягів споживання і територіальної приналежності, поділено на два класи напруги. У жовтні для споживачів першого класу (напруга понад 35 кВ) тариф установлено на рівні 123,80 коп. за 1 кіловат-годину, другого – 152,08 коп.

Така спрощена диференціація з ринкового погляду не витримує жодної критики, оскільки реальна собівартість електроенергії залежить не тільки від обсягів, графіків і надійності споживання, а й від вартості її передання, яка в усіх куточках країни залежно від електропередавальної інфраструктури буде різною. Можна по-різному ставитися до методів ведення бізнесу в Україні Ігорем Коломойським, проте ситуація, за якої свого часу його феросплавні комбінати оплачували електрику за тією ж ціною, що й київські ресторани та інші розважальні заклади, виглядає абсурдною.

Тож ліберальна модель енергоринку має на меті покінчити з тотальним перехресним субсидуванням між споживачами та регіонами. Чи зросте при цьому загальний ціновий рівень «середньої температури по лікарні»? Більшість експертів вважає, що так: тарифи на електроенергію в конкурентному вільному ринку зростатимуть.

«Як би ми не хотіли, але ціна зросте. Як свідчить світовий досвід, на першому етапі після лібералізації енергоринків ціни йдуть угору, а потім починають плавно знижуватися», – пояснює Юрій Недашковський.

І справді, така тенденція спостерігалася ще в нульові роки як у європейських, так і в латиноамериканських країнах. І пояснюється вона тим, що зі скасуванням державно-адміністративного ціноутворення, яке містить принцип соціальної складової, енерготарифи спрямовуються до свого реального ринкового еквівалента. Потім, уже на другому етапі, вступають у дію конкурентні механізми, покликані витісняти з ринку витратних і неефективних виробників.

В Україні з причинами зростання ціни струму все зрозуміло. За останню чверть століття електроенергетика функціонувала в умовах недофінансування. Сьогодні ціни на електрику принаймні покривають експлуатаційні витрати генерувальних та енергопостачальних компаній, проте на залучення серйозних інвестицій у спорудження чи реконструкцію нових атомних і теплових енергоблоків або розвиток електромережевого господарства нинішній рівень енерготарифів недостатній.

Йдеться про інвестиційну потребу в десятки мільярдів доларів на найближчі 20 років. Для порівняння: у січні-серпні цього року загальна вартість електроенергії, проданої виробниками в оптовий ринок (разом із послугами «Укренерго»), перевищила 80 млрд гривень. Частка послуг обленерго в кінцевій роздрібній ціні струму становить при цьому близько 10–12%.

Тому об’єктивні передумови для підвищення ціни електроенергії в Україні, звичайно ж, існують, і енергетики їх легко доведуть. Однак залишається питання: хто і з ким буде в майбутньому енергоринку конкурувати?

У пошуках відповіді вимальовується досить неприваблива картина, добре відома експертам енергоринку. Як відомо, більше 80% електроенергії в країні виробляється двома монополістами – державним атомним – НАЕК «Енергоатом» і приватним тепловим – ДТЕК, якому належить 2/3 теплової генерації. І якщо за 20 днів вересня середня ціна відпустки електрики в ринок у атомників склала 42,6 коп. за 1 кіловат-годину, то у теплових генкомпаній – 106,9 коп. При цьому сам «Енергоатом» зараз виробляє ні багато ні мало 60% електроенергії в країні.

Як за такої структури генерації та власності уникнути цінового стрибка для споживачів? За словами розробників законопроекту, можливо, «Енергоатом» (принаймні на перших порах) буде обмежений в обсягах електроенергії, яку виставлятимуть на вільний продаж. Інших деталей поки що невідомо, як, по суті, невідомо і багато іншого в майбутній моделі «вільного енергоринку» в Україні.

Як визнають усі без винятку експерти, законопроект має виключно рамковий характер. При цьому ні строків, ні перехідних етапів лібералізації ринку, ні джерел компенсації субсидій у ньому не прописано. Передбачається, що субсидування відновлюваних джерел електроенергії, а також населення покриватимуть із тарифу оператора системи передання (або так званого «системного оператора»), що фактично означає з кишень споживачів.

Що ж до «Енергоатому» й «Укргідроенерго», ці дві компанії від почесного обов’язку покривати повний обсяг перехресного субсидування в енергоринку звільнили. Нагадаємо, саме перспектива використання атомників і гідровиків як донорів для субсидування населення, ВДЕ і ТЕЦ стала найскандальнішим пунктом закону №663-VII «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», який у грудні 2013 року підписав Віктор Янукович і який у свою практичну дію так і не вступив.

Цього разу атомників і гідровиків пожаліли. Наскільки пожаліють споживачів, в інтересах яких нібито писали законопроект, стане відомо пізніше. Щоб реформа енергоринку запрацювала, крім ухвалення самого закону, ще необхідно розробити й затвердити до ста нормативно-правових актів. Зокрема, загальні правила ринку, правила ринку «на добу вперед» і внутрішньодобового ринку, кодекси системи передання і системи розподілу, кодекс комерційного обліку, правила постачання електроенергії споживачам.

Усі перераховані документи затверджуватиме НКРЕКП, у зв’язку з чим зріє думка, що відтепер доля майбутнього ринку повністю зосередиться в руках голови Нацкомісії та шести її членів.

«У принципі такий рамковий підхід, який було використано при написанні законопроекту, повністю відповідає європейській практиці. Наприклад, у Великій Британії після ратифікації директиви 2009/72/ЄС про загальні правила внутрішнього ринку електроенергії, було ухвалено 62 підзаконні акти. Проте питання, в якому вигляді європейську практику буде реалізовано в українських умовах, залишається відкритим», – зазначає експерт Світлана Голікова.

Утім, про деталі та дрібниці, в яких «криється диявол», у галузевих держвідомствах поки що особливо не замислюються. Україні під тиском Енергетичного співтовариства ЄС, а також міжнародних донорів потрібно якнайшвидше затвердити нормативно-правову базу майбутньої конкурентної моделі енергоринку і приступити до її практичного впровадження. Влітку озвучували плани завершити весь процес до середини 2017 року, потім, зважаючи на нереалістичність термінів, графік змістили на січень 2018 року.

Проте споживачів електроенергії, як і самих енергетиків, у цій історії більше цікавлять не терміни реформи, а її наслідки. Наслідки поки що не прораховано.
…

Правда України

your ad here

Щорічного підвищення тарифів на фіксований зв’язок, яке планувалося з 1 жовтня, не відбулося. Як стверджують наші джерела, чиновники більше не хочуть “витягати” з збитків “Укртелеком” та його власника Ріната Ахметова. Втім, у компанії сподіваються, що, врешті-решт, держава піде їм назустріч.

З 1 жовтня тарифи на фіксовану телефонію в Україні повинні були вирости на 17,5%. Відповідне рішення Національна комісія з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) прийняла ще 2 вересня. За законом регулятор не може встановлювати роздрібні тарифи операторів. Але він може зафіксувати максимально допустимий тариф для соціально важливих, а значить, загальнодоступних, телекомунікаційних послуг. Саме такою послугою є фіксована телефонія.

Щорічно, починаючи з 2012 р., регулятор підвищив граничні тарифи на користування домашнім телефоном на прохання учасників ринку. Зокрема – найбільшого оператора “Укртелеком”, який скаржився на інфляцію, зростання собівартості послуг і крадіжки кабелю.

При цьому щорічно “Укртелеком” втрачає абонентів. Слідуючи загальносвітової тенденції, вони відмовляються від стаціонарних телефонів на користь мобільної та IP-телефонії. Якщо в 2006 р. компанія обслуговувала 10,1 млн телефонних ліній, то до початку 2015 р. – вже 7,9 млн. Тільки з січня по червень цього року компанія втратила 7,5% доходу від фіксованого зв’язку.

“загалом ринок фіксованої телефонії переживає не найкращі часи”, – констатують в прес-службі оператора. Багато в чому завдяки підвищенню граничних тарифів, збитковий “Укртелеком” в останні роки зміг вийти на прибуток.

Зазначимо, що з великих операторів послуги фіксованої телефонії в Україні також надають “Датагруп” і телекомунікаційна група Vega. Остання, як і “Укртелеком”, належить групі СКМ Ріната Ахметова.

Останнє рішення НКРЗІ про підвищення тарифів не набуло чинності, і навіть не було опубліковано. Як розповіло джерело у відомстві, документ “застряг” на узгодженні в Міністерстві юстиції України.

Отримати офіційний коментар представників Мін’юсту поки не вдалося. Неофіційно наші джерела повідомили, що держава “більше не хоче розвивати компанію Ахметова”, для якої фіксована телефонія залишається основним джерелом заробітку.

У свою чергу представники “Укртелекому” стверджують, що зміни в тарифах виправдані, і сподіваються, що держава все-таки піде назустріч компанії.

“Сподіваємося, що граничні тарифи будуть відповідати сьогоднішнім економічним реаліям і певною мірою покривати витрати на забезпечення послугами фіксованої телефонії мільйонів абонентів. Це необхідно для виживання оператора”, – сказано в повідомленні прес-служби. В іншому випадку оператор може знову опинитися у збитках.

У компанії кажуть, що спробують зберегти доходи з допомогою маркетингових рішень, спрямованих на утримання абонентів. Деякі з них вже працюють – наприклад, з травня цього року в тарифні плани включається 500 нетарифікованих хвилин.

“Сподіваємося, що такі заходи призведуть до запобігання відтоку абонентів, і, відповідно, позитивно позначаться на доходах компанії”, – сказано в повідомленні “Укртелекому”.

Компанія також спробує реалізувати ряд проектів по управлінню ефективністю, економії витрат, зокрема, на електроенергію.

Крім того, щоб не залишитися у збитках, їй доведеться шукати інші джерела доходу, крім фіксованої телефонії. У повідомленні “Укртелекому” зазначено, що акцент буде зроблений на дохідні послуги, такі як фіксований інтернет (ШСД) і інтерактивне ТБ.

Зазначимо, що послуга інтерактивного ТВ відносно нова. Вона з’явилася тільки в минулому році. Частка послуг у структурі доходів “Укртелекому” поки незначна.

А ось фіксований інтернет – другий після телефонії джерело заробітку для “Укртелекому”. Аудиторія послуги, як і доходи від її надання, ростуть, але дуже повільно. У 2014 р. абонбаза збільшилася всього на 1%, до 1,6 млн абонентів, а доходи – на 5%, до 1,2 млрд грн.
…

Правда України

your ad here

Активи працюючих банків України, без урахування неплатоспроможних фінустанов, за серпень цього року знизилися на 27 мільярдів гривень, або на 2,15% – до 1,228 трильйона гривень на 1 вересня, повідомляється на сайті Національного банку України.

За оцінками НБУ, загальні активи працюючих банків, які не відкориговані на суму резервів, за цей період знизилися на 13 мільярдів гривень або на 0,86% – до 1,491 трильйона гривень на 1 вересня.

Зобов’язання працюючих банків за місяць знизилися на 27 мільярда гривень, або на 2,42% – до 1,091 трильйона гривень, капітал – виріс на 339 мільярдів гривень, або на 0,25%, до 137,429 мільярда гривень.

Порівняльні дані по працюючих банках на початок року, а також дані на 1 вересня по банківській системі в цілому, з урахуванням неплатоспроможних банків, не наводяться.
…

Правда України

your ad here

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз падіння економіки України в 2015 році з 9% до 11.

У той же час прогноз зростання економіки в 2016 році на рівні 2% залишився незмінним. Про це йдеться в заяві МВФ.

“Слідом за глибокою рецесією в Україні настає макроекономічна стабілізація. Валютний курс вирівнявся, обсяг депозитів у національній валюті зростає, інфляція контрольована, а золотовалютні резерви зросли до $12,6 млрд”, – відзначає ключовий кредитор України.

Проте, підкреслює МВФ, незважаючи на такі позитивні моменти, перше півріччя показало більше падіння, ніж очікувалося.

“Тому ми переглядаємо прогноз по 2015 році до 11% падіння ВВП. У той же час зростання на 2% можливе вже в 2016 році – з ростом споживання, впевненості інвесторів, поліпшення показників експорту та лібералізації банківської системи”, – заявляє Фонд.
…

Правда України

your ad here

За словами глави Нацбанку, Президент передав свої активи в управління сторонньому управляючому фонду.

Президент України Петро Порошенко не зобов’язаний продавати свій бізнес. Про це заявила голова Національного банку України Валерія Гонтарева.

“До речі, глава держави, за законом, не зобов’язаний продавати свої бізнеси, і в інших країнах таких вимог теж немає. Адже Дональд Трамп, наприклад, коли йшов кандидатом у президенти (США, – ред.), свої бізнеси не продавав. Є вимога передати їх в управління сторонньому управляючому фонду. Що глава держави і зробив”, – зазначила Гонтарева.

Нагадаємо, під час передвиборної президентської кампанії Петро Порошенко неодноразово заявляв, що продасть свій бізнес, основним з яких є кондитерська корпорація Roshen (“Рошен”), у разі перемоги. У вересні 2014 р. Порошенко підтвердив, що компанія Rothschild отримала всі повноваження для продажу його бізнесу.

У травні ц.р. в інтерв’ю Порошенко пообіцяв найближчим часом розкрити деталі продажу свого бізнесу. “Думаю, що, можливо, розкрию через кілька тижнів деяку важливу інформацію стосовно цього (продажу бізнесу, – ред.). Але коли я намагався продати, наприклад, мої активи в Росії, вони були негайно арештовані російським урядом, не даючи мені такої можливості, адже неможливо продати те, що перебуває під арештом. І моя власність у Росії була конфіскована. І вони намагалися використовувати це як метод тиску”, – заявляв Порошенко.

У червні ц.р. Президент заявив, що для уникнення спекуляцій передасть за трастовою угодою частку у своєму бізнесі в управління інвестиційній компанії Rotshild. За його словами, Rotshild проводить роботу з пошуку покупців, які, своєю чергою, здійснюють правовий і фінансовий due diligence активів.
…

Правда України

your ad here

По мнению Президента США, сирийскую проблему невозможно решить одним военным вмешательством.

Россия окажется “в трясине” в том случае, если будет оказывать военную помощь Президенту Сирии Башару Асаду. Об этом заявил Президент США Барак Обама.

Как отмечается, американский лидер впервые прокомментировал сирийский кризис после того, как Москва начала наносить авиаудары по “Исламскому государству”.

По словам Обамы, Россия была вынуждена вмешаться в сирийский конфликт из-за “слабости” Асада. “Его (Президента России Владимира Путина, – ред.) клиент посыпался, просто снабжать его оружием и деньгами уже недостаточно”, – заявил Президент США. Обама выразил мнение, что Асад до сих пор удержался на своем посту благодаря поддержке Ирана и России. “В конце концов режим Асада падет”, – спрогнозировал он.

Президент США считает текущие действия России в Сирии “рецептом катастрофы”, поскольку они идут вразрез с американской стратегией. “Мы не готовы сотрудничать с российской военной кампанией, если цель – уничтожить всех, кто не согласен с Асадом”, – отметил Обама. Он предположил, что для Владимира Путина нет разницы между так называемой умеренной оппозицией и исламистами.

Американский лидер подчеркнул, что США “отвергают российскую теорию, согласно которой террористы – это все, кто выступают против Асада”. Президент США также допустил ,что российские авиаудары могут привести к тому, что “Исламское государство” станет только сильнее.

По мнению Обамы, сирийскую проблему невозможно решить одним военным вмешательством. “Если мы не сможем добиться того, чтобы местные силы согласились каким-либо образом сосуществовать вместе, никакое военное вмешательство США не решит проблему”, – пояснил он, уточнив, что к такому выводу Вашингтон пришел исходя из опыта “за прошедшие 10, 12, 13 лет”.

В то же время американский президент подчеркнул, что готов работать с Путиным для политического урегулирования в Сирии. По его словам, он уведомил об этом российского Президента на встрече в Нью-Йорке, куда Путин приезжал для выступления на юбилейной Генассамблее ООН. “Я сказал ему, что готов работать с Россией, если он выступит брокером по организации переходного процесса по смене власти в Сирии”, – рассказал Обама.

При этом Президент США уточнил, что Вашингтон не собирается вступать с Москвой в “опосредованную войну” в Сирии. По его словам, для США “выгодно, чтобы Россия была ответственным, эффективным участником мировой политики, который бы разделил с нами груз ответственности”.

Напомним, ранее Россия исключила объединение с коалицией во главе с США. Кроме того, РФ допускает участие в войне в Ираке.
…

Правда України

your ad here

Президент Сирии Башар Асад должен быть отстранен от власти. Об этом на пресс-конференции по итогам встречи лидеров “нормандской четверки” в Париже заявила канцлер Германии Ангела Меркель, передает корреспондент ПравдаUA.

“Во время двухсторонних встреч с Путиным сирийская тема сыграла роль. Мы с Францией подчеркнули Путину, что с “Исламским государством” надо бороться, и в решении этого вопроса должна быть учтена позиция сирийской оппозиции”, – заявила Меркель, добавив, что Асад должен быть отстранен от власти.

Как уточнила Меркель, связи между сирийским кризисом и минскими соглашениями нет.

При этом Президент Франции Франсуа Олланд допустил участие своего государства в разрешении конфликта в Сирии, однако этого не достаточно, чтобы поток беженцев прекратился. “То, что Путин и РФ открыто участвуют в событиях в Сирии, не имеет ничего общего с тем, что происходит в Украине”, – отметил Олланд.

Как сообщалось, Олланд и Меркель призвали решать сирийский вопрос политическим путем.

Напомним, популярность канцлера Германии Ангелы Меркель среди немцев падает в связи с прибывающими в страну беженцами.

…

Правда України

your ad here

У київських обмінниках стали видавати гривні з обрізаними краями. За словами киянки Катерини Бабич, такі купюри вона отримала, коли міняла долари на національну валюту. “В той же день в супермаркеті, коли я хотіла розплатитися за покупку цими грошима, касир мені сказала, що ці 50-гривневі купюри вона у мене не прийме. Причина: банкноти хоча і справжні, але з обрізаними краями. Коли я перевірила інші папірці, прийшла в жах! Краї були обрізані у всіх”, — розповідає Катерина.

Як пояснює співробітник одного із столичних банків Олександр Пишнюк, дівчина отримала в обміннику мічені гривні, які незаконно потрапили в Україну з самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”. “Співробітники регіональних банків Луганська і Донецька позначали фарбою краї гривень всіх номіналів і іноземної валюти. Робилося це для того, щоб надалі вони не потрапили в грошовий обіг України. Але в результаті грабежів мічені гроші все ж почали вивозити з “республік” — з метою збути їх в інших містах, в тому числі і Києві. А краї таких гривень стали просто обрізати, щоб їх приймали в оборот. Але ці гроші недійсні!” — каже Пишнюк.

За його словами, тепер киянка повинна написати заяву в міліцію. А здати купюри в банк нереально — їх ніхто не прийме. “Правоохоронці мають з’ясувати, що це за обмінний пункт і звідки вони взяли такі гривні”, — говорить Пишнюк. За його словами, щоб уникнути подібного, потрібно не міняти гроші в нелегальних обмінниках, де не видають квитанцію і не вимагають паспорт, і завжди уважно перераховувати і оглядати отримані купюри. Ну а якщо з якихось причин вони вас не влаштовують — відмовитися від валютно-обмінної операції.

За словами начальника главку столичної міліції Олександра Терещука, протягом останніх місяців тенденції до збільшення кількості фальшивих грошей в столиці правоохоронці не спостерігають, але в обороті несправжні купюри є. “Вилучаємо, працюємо… Що стосується мічених купюр, то вони нами вилучаються. А потім ми з’ясовуємо, як вони сюди потрапили”, — говорить Терещук. Операції з такими купюрами караються терміном позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна — за статтею “Виготовлення, зберігання та збут підроблених грошей”.
…

Правда України

your ad here

Міжвідомчий Центр моніторингу забудови Києва (ЦМЗК) за час своєї діяльності виявив понад 500 об’єктів будівництва, які визначені як зведені самовільно, повідомив департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (КМДА) з посиланням на в.о. заступник голови департаменту Анну Бондар.

“На сьогодні вже відкрито 60 кримінальних справ та 22 цивільних. По трьох справах також проходять судові розгляду”, – цитується в повідомленні А.Бондар в ході антикорупційної конференції “Як побороти корупцію? Методики мінімізації корупційних складових на місцевому рівні”.

За її словами, із зазначеної кількості виявлених самобудів парковки та станції технічного обслуговування складають 208 од., торгово-розважальні комплекси – 113 од.,газові автозаправні станції – 92 од., об’єкти житлової нерухомості – 72 од.

Загалом із загальної кількості перевірених ЦМЗК будоб’єктів законними визнані 427 од., при цьому протягом останні три місяці незаконні будоб’єкти в Києві не виявлені, уточнила А.Бондар.

Разом з тим, за її словами, додаткової перевірки потребують ще 200 будоб’єктів столиці. Крім того, в даний час проводиться збір інформації про об’єкти по 76 новими заявами громадян.

У зв’язку з цим Бондар зазначила, що на сьогодні громадяни можуть на веб-порталі ЦМЗК перевірити наявність інформації щодо будівництва того чи іншого об’єкта в Києві, а в разі її відсутності подати заявку на проведення перевірки будоб’єкту ЦМЗК.
…

Правда України

your ad here

Керівництво Національного банку України (НБУ) не проводить реального реформування української банківської системи. Такої думки дотримується Ростислав Кравець.

“Що ж стосується реформ банківської системи, то як таких реальних глобальних реформ з моменту приходу пані голови НБУ Валерії Гонтарєвої я не бачу. Тобто все, що робиться – це кидання з однієї крайності в іншу, що і призвело до настільки різкої девальвації гривні. А з іншого боку, відсутність таких скоординованих реформ, відсутність плану розвитку банківської системи. Все відбувається в якомусь ручному режимі, без заданої програми. Це і призводить до величезної кількості проблем, які виникають на банківському ринку, зростання корупції“, – заявив Кравець.

На його думку, заявлене Валерією Гонтаревою реформування звелося до того, що Нацбанк отримав величезну кількість повноважень у порівнянні з Національним банком часів Віктора Ющенка чи Володимира Стельмаха.

Зараз НБУ може приймати будь-які постанови, які не повинен погоджувати в Мін’юсті.

“І цим Нацбанк зловживає. Реальні наслідки даних дій – це цілий ряд постанов, які приймаються на 2-3 місяці щодо обмежень на валютному ринку, повернення безпосередньо депозитів”, – зазначає адвокат.

Ростислав Кравець вважає, що НБУ не зробив жодного кроку в частині розвитку банківської системи, підвищення довіри.

“Я часто ходжу в суди. Моє улюблене питання завжди, коли приходить представник Фонду гарантування вкладів, поставити їм пряме запитання. Якщо у нас завдання Національного банку – це підтримання стабільності національної грошової одиниці, то питаю: яке у вас завдання? Відповідь унікальна: виведення неплатоспроможних банків з ринку. Про яке підвищення довіри до банківської системи може йти мова, коли ви приходите в банк, а вам кажуть: ви знаєте, ми тут зібралися у Фонді гарантування три особи і визнали ваш договір недійсним. Тому ви не отримаєте свої 200 000“, – говорить наш співрозмовник.

З ним погоджується і Руслан Чорний.

“Завершення реформи банківської системи – це міф. На мій погляд, перший крок, який треба зробити для підвищення довіри, – це чиновникам Національного банку, всього економічного блоку уряду, включаючи прем’єр-міністра, послідовно відповідати за свої слова. Все, що вони говорять , повинно бути пов’язане з тим, що говорили дотепер. Тому що якщо ми чуємо про те, що “Фінанси та кредит” платоспроможний, а через тиждень вводиться в банк адміністрація – це катастрофічно знижує довіру до банківської системи“, – заявив Чорний.

Нагадаємо, у вересні Нацбанк визнав банк “Фінанси та Кредит” неплатоспроможним. Це далеко не перший випадок, коли НБУ всупереч обіцянкам його глави Валерії Гонтарєвої відмовляється рятувати системні банки. Всього з 2014 року Нацбанк закрив порядку 60 банків, тобто більше ніж за попередні десять років. При цьому сама Гонтарєва на форумі YES-2015 заявила про закінчення реформування банківського ринку.
…

Правда України

your ad here

За 8 місяців цього року Міністерство внутрішніх справ зафіксувало близько 20 тисяч фактів незаконних дій з платіжними картками.

Хітом сезону в цьому році став так званий саѕһ-trapping (дослівно – “захоплення грошей”).

“Шахраї встановлюють у банкоматі накладку, яка блокує “шторку” пристрою, що видає купюри. Всі спроби клієнта зняти гроші закінчуються невдачею – гроші залишаються в пастці. А коли людина відходить від банкомату, їх забирають аферисти”, – розповідає начальник служби інформаційної безпеки Андрій Моршнєв.

Намагатися витребувати зниклі гроші з банку фактично марно. Адже вони зникають після того, як були списані з рахунку. Тому в таких випадках фінансисти категорично не радять клієнтам відходити від банкомата і відразу ж дзвонити до контакт-центру (телефон зазвичай зазначений на звороті картки).

“Якщо придивитися, “пастку” легко помітити і витягти самому – зазвичай вона кріпиться простим скотчем. Варто підчепити її монеткою, і ви зможете забрати купюри самі”, – радить начальник департаменту інформаційної безпеки Олег Матата.

Наступною за популярністю схемою шахрайства з банківськими картками є – психологічна обробка.

“Схеми з використанням соціальної інженерії – нині одні з найбільш популярних”, – розповідає начальник відділу з протидії кіберзагрозам Олександр Третяк.

Аферисти-психологи вміло грають на слабкості і страху банківських клієнтів.

“Зазвичай власнику картки телефонують безпосередньо, представляючись співробітниками банків, і з’ясовують їхні дані: номер картки, термін дії та CVV2 код”, – пояснює Олексій Думинюк.

Найчастіше майбутніх жертв підшукують на он-лайн майданчиках з продажу вживаних речей. Безтурботні продавці часто-густо вказують свої номери телефонів, імена, а часто і номери карток, куди треба переказувати гроші за товар.

“За шістьма першими цифрами рахунку легко встановити назву кредитної установи, яка видала картку. Після цього шахраєві залишається тільки подзвонити, представитися співробітником банку і натиснути на клієнта, щоб той повідомив дані”, – говорить Олег Матата.

Наприклад, власникові рахунку можуть пригрозити блокуванням картки, якщо він не повідомить потрібну інформацію. В якості каналів збирання “досьє” можуть служити різного роду опитування, інформація в соцмережах тощо.

Підвищену активність проявляють шахраї, які “працюють” на сході країни як посередники в знятті готівки. Мешканці Донецької та Луганської областей зараз не можуть повноцінно користуватися платіжними картками. Щоб отримати готівку вони часто змушені звертатися до третіх осіб. Ті, в свою чергу, пропонують зняти гроші в ПОС-терміналах або банкоматах на території мирної України.

“З’явилося багато так званих посередників, які отримують готівку, беручи за це високу комісію. Місцеві магазини приймають оплату за товари та послуги через інтернет-гаманці. Кожен з цих способів відкриває доступ до персональних даних власника картки, а значить і до його коштів”, – розповідає керівник з безпеки технологій роздрібного бізнесу Сергій Досенко.

Підробка карток використовується для виведення великих сум з банківських карток.

“Підробка карток, звичайно, не так популярна як шахрайство в мережі інтернет. Випадків шахрайства тут менше, зате суми операцій і втрат в рази більші”, – запевняє начальник сектору моніторингу та розслідування шахрайських операцій Олексій Думинюк.

Найчастіше зустрічається т. з. фізичний скіммінг. Зловмисники встановлюють на банкоматах спеціальні пристрої – накладки на клавіатуру, крихітні відеокамери, вставки і накладки на приймач карток і т. п. Вони дозволяють отримувати інформацію з магнітної смуги і ПІН-коди та виготовити дублікат картки.

Його різновид – кібернетичний скіммінг, коли злочинці встановлюють на банкоматах додаткове шкідливе програмне забезпечення. З його допомогою вони можуть отримувати інформацію з магнітної смуги картки або відразу – гроші.

Банкіри попереджають про те, що дані про картку легко дізнаються за допомогою електронних листів від імені банку або платіжної системи, де клієнта просять підтвердити конфіденційні дані на сайті організації. Таким чином клієнт ловиться “на гачок”.

Перейшовши за посиланням, власник картки потрапляє на підроблений сайт, який краде інформацію і передає зловмисникам (т. з. фішинг).

Крадіжкою даних також займаються фіктивні сайти-двійники популярних інтернет-магазинів. До цієї схеми останнім часом додалася ще одна – т. з. вішинг. У цьому випадку використовуються технології, що дозволяють автоматично збирати дані про картки.

Приміром, використовуючи бази даних компаній мобільного зв’язку, аферисти можуть розсилати смс-повідомлення про блокування платіжної картки і жертві пропонують зателефонувати на певний номер.

Коли власник рахунку входить у контакт з шахраєм, той представляється “співробітником банку” і під приводом розблокування картки з’ясовує її номер, термін її дії та персональний код.

Отримавши згоду від “потерпілого” на здійснення операцій по картці, злочинці викрадають гроші з його рахунку шляхом безготівкового переказу на інші рахунки.
…

Правда України

your ad here

Реструктуризація державних боргів України вплине на курс гривні, однак вплив буде недовгим і незначним. Такої девальвації, яка є вже, не буде, але ризики є завжди. Таку думку висловив екс-міністр економіки України, народний депутат (БПП) Віктор Пинзеник.

“Для девальвації курсу гривні було дві причини. По-перше, у нас імпорт перевищував експорт. І ось курс виправив ситуацію. Ми вже другий рік йдемо з позитивним торговельним сальдо. Головний ризик, що впливає на курс, – це бюджет. Україна залишилася без безпечних джерел фінансування дефіциту бюджету. На внутрішньому ринку головним позичальником уряду Національний банк України. І тут завжди є ризик для інфляції“, – зазначив експерт.

Він зазначив, що ризики в Україні є завжди, тому спрогнозувати курс нацвалюти навіть у середньостроковій перспективі – невдячна і неможлива справа.

“Я недавно бачив прогнози однієї міжнародної авторитетної організації на дуже тривалу перспективу. Так от там нічого доброго для обмінного курсу; а я навіть боюся озвучити ці прогнози, знаючи сюрпризи, які можуть бути в Україні. Тим більше, що сьогоднішній курс кілька років тому ні один експерт і жодна організація не прогнозували“, – підкреслив Пинзеник.
…

Правда України

your ad here

Уряд продовжить підвищувати комунальні тарифи в Україні в рамках виконання Меморандуму з МВФ. Про це повідомив представник Міжнародного валютного фонду в Україні Жером Ваше.

“Україна та її влада пообіцяла, коли прийняли програму співробітництва, що буде поступове підвищення. Це має допомогти всій системі досягти балансу так, щоб більше не було фіскальних втрат. І цього слід домогтися до 2017 року. Тому тарифи продовжать рости і далі”, – сказав він.

“Україна тільки почала процес, який вона відкладала на протязі багатьох років. До останнього часу через різницю в тарифах для промисловості і в населення накопичувалися величезні суми боргу у державних компаній, країна споживала непристойно багато енергоресурсів і використовувала їх вкрай неефективно. Проблему потрібно було вирішувати. І процес пішов. Він іде складно, але головне, що ми йдемо від субсидування всіх, включаючи найбагатших, до адресної системи”, – роз’яснив представник Фонду.

При цьому він відзначив позитивні зміни в роботі НАК “Нафтогаз України”.

“Втрати держави через “Нафтогаз” зменшуються. А значить, з держбюджету буде знятий величезний тягар, – зазначив Ваше і додав, – Ви ж знаєте, що раніше цілій низці компаній на законодавчому рівні дозволялося не платити “Нафтогазу”. Верховна рада прийняла закони, які зобов’язали розраховуватися з компанією. Прийнятий парламентом закон про газовий ринок дозволить зробити його трохи більш конкурентним”.

Крім того, робота найбільшої енергокомпанії України стала помітно прозорішою, вважають в МВФ.

“Ми завжди наполягали, щоб “Нафтогаз” купував валюту на ринку, а не отримував її безпосередньо з “Нацбанку”, тим самим створюючи додаткове навантаження на НБУ. Протягом останніх кількох місяців він так і робив. Це підбадьорює. І показує, що змінюються підходи до управління фінансовими потоками. Є зрушення в області більш прозорої звітності, а також у питаннях дефіциту бюджету різних підрозділів компанії”, – заявив Ваше.

Нагадаємо, що в січні-липні цього року тарифи на житло, воду, електроенергію та газ зросли в Україні в 2,2 рази через підвищення вартості природного газу-в 5,5 рази, гарячої води на 55%, електроенергії на 33, 6%.
…

Правда України

your ad here

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіон) планує до 6 жовтня цього року відкрити доступ до Державного земельного кадастру для всіх українців. Про це в ході прес-конференції повідомив віце-прем’єр-міністр України, голова Мінрегіону Геннадій Зубко.

«До 6 жовтня ми повинні відкрити реєстри для того, щоб кожна людина могла побачити, кому належить та чи інша земельна ділянка за номером земельного кадастру», – сказав Зубко.

Крім того, він додав, що на сьогоднішній день вже відкриті реєстри для нотаріусів, які можуть брати витяги з земельного кадастру для здійснення нотаріальних дій.

Нагадаємо, в середині серпня Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Госгеокадастр) в рамках урядової політики розширення доступу до Державного земельного кадастру запустила електронну послугу надання приватним і державним нотаріусам доступу до земельного кадастру для видачі з нього витягів. Тоді доступ до бази даних Державного земельного кадастру України отримали майже 100 нотаріусів. За словами нотаріусів, вартість підключення до послуги, включаючи всі витрати, склала 8 тис. грн.
…

Правда України

your ad here

Українські ІТ-компанії дедалі частіше замислюються над перенесенням бізнесу за кордон через незахищеність перед свавіллям правоохоронних органів. Цей бізнес мобільний і працює там, де сприятливі умови.

“Зберігання на серверах порнографічної та піратської продукції” – це було найпоширеніші звинувачення, з якими правоохоронці приходили обшукувати ІТ-компаній в Україні в 2013 році, коли так звана “сім’я” Януковича намагалася підім’яти під себе цю галузь. Тепер у 2015 році формальні підстави обшуків змінились – міліція та СБУ “шукають дані осіб, причетних до терористичної діяльності” чи звинувачують у “відмиванні коштів”. При цьому вилучають сервери ІТ-компаній, призупиняють їхню роботу. Дедалі частіше програмісти замислюються про перенесення свого бізнесу з України за кордон, зізнаються представники ІТ-сектора.

За даними Асоціації ІТ, через тиск на програмістів з початку року країну залишили близько 2,5 тисяч ІТ-фахівців. В асоціації не виключають, що така тенденція зберігатиметься й надалі, адже тільки у вересні правоохоронці провели гучні обшуки в офісах п’яти великих ІТ-компаній. Зокрема, обшуки проводились в харківському офісі компанії NIX Solutions, співробітників якої правоохоронці підозрювали у відмиванні коштів. Потім міліція побувала в харківському офісі IT-аутсорсера Intego за підозрою у виплаті співробітникам зарплатні “в конвертах”, а до цього вони обшукали компанію DivanTV “у зв’язку з підозрою у поширенні піратського контенту”. Ще раніше співробітники СБУ прийшли з обшуками в офіс однієї з найбільших ІТ-компаній України – Luxoft в Дніпропетровську , аби “знайти дані особи, яка надіслала електронну погрозу”.

Керуючий партнер відомої компанії GrowthUP Group Денис Довгополий бачить у всіх цих обшуках спільні риси. “Це жага наживи і безкарність. Силові відомства мають інструменти створити компаніям проблеми на мільйони доларів, які можна вирішити за невелику мзду. Ці два фактори роблять для корупціонерів у погонах ІТ галузь дуже привабливою для здирництва”, – зауважив Денис Довгополий в інтерв’ю. Він наголошує, що за останні кілька років ніхто з ініціаторів та виконавців подібних обшуків не поніс покарання, тому це знову стає реальністю для підприємців.

З цим погоджується і CEO компанії 908Inc Андрій Хорсев з Дніпропетровська, який нещодавно перевіз свою компанію у Польщу, оскільки ще у 2013 році правоохоронці вилучили у нього сервери, заблокували роботу компанії, відкривши кримінальну справу за звинуваченням у зберіганні та поширенні порнографіної продукції.

Хоча після приходу нової влади справу проти підприємця закрили через брак доказів, однак працювати в Україні Хорсев так і не зміг. “Такі рейдерські атаки були в 2013 році, зберігаються зараз. Ситуація навіть погіршилась. Може змінили міліціонера, який проводить обшуки, але олігархічні групи, які зацікавлені переключити цей бізнес на себе не змінилися“, – впевнений Андрій Хорсев.

Хорсев вказує на те, що ІТ-компанії змушені виводити всі свої основні активи за кордон, оскільки Україна не гарантує дотримання інтелектуальних прав. “Зараз зберігати інтелектуальну власність в Україні важко. Черезе рейдерство у мене вкрали частину моїх інтелектуальних прав. Держава не забезпечує безпеку наших інтелектуальних продуктів, тому доводиться їх реєструвати на Кіпрі чи деінде”, – сказав програміст. Він мріє коли-небудь повернутись в Україну і надалі розвивати в країні свої ІТ-проекти, однак зараз для нього це не на часі.

В ІТ-асоціації України прогнозують: якщо представники української влади продовжуватимуть і наділі “пресувати” бізнес, то таких “ІТ-мігрантів”, як компанія Андрія Хорсева побільшає.

В уряді усвідомили загрозу і у четвер міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус запросив представників ІТ-компаній на термінову нараду. “Проблем багато, вони різнопланові. Насамперед: корупція, відсутність особистої відповідальності правоохоронців за нанесену шкоду, вилучення обладнання у випадках, коли є можливість вилучати лише інформацію”, – цитує прес-служба міністерства економічного розвитку та торгівлі слова Айвараса Абромавичуса після зустрічі з “айтішниками”.

Зокрема, керівники ІТ-компаній запропонували уряду ввести мораторій на вилучення обладнання, окрім випадків коли воно було фізично задіяне у злочині, дозволити проводити слідчі дії та знімати копії даних тільки окремому компетентному підрозділу, який спеціалізується на кібер-безпеці, регламентувати тривалість перевірок та обмежити період, який відводиться на експертизу обладнання при його вилученні, надсилати запит на надання необхідних даних та документів до отримання ордеру на обшук.

Всі побажання ІТ-компаній Айварас Абромавичус пообіцяв передати міністру внутрішніх справ Арсену Авакову. “Питання обшуків не замикається на МВС, він стосується і прокуратури та судової системи країни. Тому для виправлення ситуації, нам потрібен комплекс рішень, які торкнуться всіх силових відомств”,- вважає директор Асоціації ІТУкраїни Віктор Валєєв. Він переконаний, що на законодавчому рівні необхідні зміни до Кримінально-процесуального кодексу,які б забороняли вилучення серверів і були дієвим інструментом захисту програмістів. Валеев також зазначає, що ІТ-компанії вимагають провести ретельне розслідування за фактом серії вересневих обшуків. “Місяць – достатній час для проведення службового розслідування. Якщо жоден з фігурантів списку справ проти ІТ компаній за цей місяць не буде покараний, особливо щодо непропорційного застосування сили проти бізнесу, галузь отримає від держави чіткий сигнал виїжджати”, – попереджає Валєєв.
…

Правда України

your ad here

Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт заявляє, що Генеральна прокуратура України відмовляється боротися із внутрішньої корупцією, що підриває реформи, які проводить українська влада.

«Є одна кричуща проблема, яка загрожує всій гарній роботі, що проводиться регіональними лідерами в Одесі, Харкові, Львові та в інших місцях для поліпшення бізнес-клімату. Ця проблема загрожує всьому, що Верховна Рада, Кабінет міністрів, Національна рада реформ та інші роблять, щоб підштовхнути політичні та економічні реформи. Ця перешкода – відмова Генпрокуратури успішно боротися із внутрішньою корупцією. Замість того щоб підтримувати реформи в Україні і працювати на викорінення корупції, корумповані чиновники в ГПУ роблять гірше, відкрито і агресивно підриваючи реформи», – заявив Пайєтт у четвер, 24 вересня, в Одесі під час виступу на фінансовому форумі.

Він зазначив, що, всупереч зусиллям лідерів України, ці чиновники ГПУ перешкоджають зусиллям щодо розслідування та кримінального переслідування корумпованих чиновників в апараті Генпрокуратури.

«Вони залякують і перешкоджають зусиллям тих, хто працює чесно у рамках ініціатив реформування ГПУ», – заявив Пайєтт.

На думку посла США, нещодавні розслідування засвідчили, що Генпрокуратура не тільки не підтримує розслідування корупції, а підриває роботу прокурорів.

«Наприклад, у справі екс-міністра екології Миколи Злочевського влада Великої Британії вилучила 23 мільйони доларів незаконних активів, що належать українському народові, і попросила чиновників ГПУ надіслати документи для підтримання вилучень. Замість цього вони направили лист адвокатів Злочевського, у якому йшлося про те, що ніякої справи проти нього немає. У результаті британський суд зняв арешт з активів, і незабаром гроші перевели на Кіпр», – наголосив посол.

Джеффрі Пайєтт переконаний, що неправомірні дії посадовців ГПУ, які писали ці листи, мають бути розслідувані, а винні щонайменше мають бути негайно звільнені.

Микола Злочевський − колишній депутат Верховної Ради України, власник газодобувної компанії Burisma Holdings, займав керівні посади в комерційних і державних структурах, включаючи ЗАТ «Укрнафтосервіс», Державний комітет природних ресурсів, Державний комітет України з матеріального резерву. Його ім’я пов’язують з ТОВ «Інфокс».

У січня 2015 року Генпрокуратура оголосила Злочевського в розшук: його звинувачують, зокрема, в незаконному збагаченні.

Журналісти з’ясували, що власником Zlocci – нового бренду, під вивіскою якого вже півроку у центрі Києва продають дороге чоловіче взуття зі шкіри страуса і крокодила, – найімовірніше, є також Микола Злочевський.

22 вересня генпрокурор Віктор Шокін підписав наказ про створення у структурі ГПУ Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
…

Правда України

your ad here

Нацбанк знижує вартість своїх кредитів для банків. Однак зниження облікової ставки відразу на 5 процентних пунктів в найближчій перспективі не спричинить за собою здешевлення ні роздрібного, ні корпоративного банківського кредитування.

Національний банк з 25 вересня знизив облікову ставку з 27% відразу до 22%. Офіційна причина – уповільнення інфляції. «Дезінфляція стала можливою через нашу монетарну політику і дії адміністративних обмежень», – визнала глава Нацбанку Валерія Гонтарєва.

Зменшення облікової ставки автоматично здешевлює вартість ресурсів НБУ. Ставки рефінансування прив’язані до облікової ставки і, згідно з положенням про регулювання Нацбанком ліквідності банків, не можуть бути нижче за неї. Коли влітку облікова ставка становила 30%, то кредити «овернайт» під забезпечення ОВДП надавалися під 33%. З 28 серпня облікова ставка знизилася на 3 п.п., а ставка «овернайт» – на 4 п.п. Сьогодні зниження було синхронним – ставки впали на 5 п.п.

До останнього зниження облікової ставки НБУ видавав банкам кредити овернайт під 29%, кредити на підтримку ліквідності – 27%. Стабілізаційні кредити коштували облікову ставку плюс 1,5 п.п., а кредити під відтік депозитів – півтори облікової ставки.

Останнім часом позиції регулятора та ринку зближуються: банки не хочуть брати дорогі кредити в НБУ, а він не горить бажанням їх кредитувати, намагаючись прищепити думку, що він – кредитор останньої інстанції. Після зниження в кінці серпня облікової ставки НБУ всього дев’ять разів видавав кредити «овернайт». У всіх випадках був всього один банк, який отримував завжди одну й ту ж суму – 24 млн грн.

Іншим банкам дешевше було позичити один у одного – на міжбанку середня ставка за кредитами «овернайт» у вересні становить 21,1% при 29% у Нацбанку. Навіть у населення можна позичити дешевше, ніж у НБУ. Роздрібні депозити, відповідно до індексу UIRD, банки залучають на три місяці під 21,06%, на рік – під 21,8%.

Низький попит у банків і на довгі кредити НБУ. Якщо в червні банки всього тричі брали в НБУ кредити на термін довше 30 днів (77,5 млн. грн взяв банк «Хрещатик» і двічі – сумарно на 750 млн грн – банк «Фінанси та Кредит»), то в липні таких випадків не було жодного, а в серпні – лише один (банк «Хрещатик» отримав 70 млн грн під заставу держоблігацій). Тому зниження облікової ставки не надасть відчутний вплив на процентні витрати банків. Це скоріше символ, що гроші поступово дешевшають, а інфляційні і девальваційні ризики – загасають.

І в банків гроші є, особливо короткі. Вони їх несуть в НБУ, викуповуючи його депозитні сертифікати (у серпні – на 224 млрд грн). Регулятор казав, що ці ставки давно вже ринкові і не залежать від облікової. Тому ставки, за якими НБУ залучає гроші у банків, залишилися на колишньому рівні навіть після зниження облікової: депозитний сертифікат «овернайт» коштує 18%, а тижневі і двотижневі сертифікати виставляються на тендер НБУ під 19% і 20%.

Однак не варто очікувати, що завдяки грошам, що подешевшали, банки різко відновлять кредитування економіки і населення. По-перше, ні НБУ, ні МВФ не дозволять перетворити банки в каси з видачі позичальникам рефінансування НБУ. По-друге, бажання банків кредитувати бізнес і населення залежить не від наявності та вартості грошей, тим більше «грошей НБУ», а від здатності банків отримати назад видані кредити. «Щоб банки почали кредитувати, необхідно провести оздоровлення та докапіталізацію всього ринку. Зараз відбувається перезапуск системи – в парламенті знаходиться вісім законопроектів, у тому числі щодо посилення захисту прав кредиторів. Якщо це не буде зроблено, ніхто кредитувати не зможе», – визнає Валерія Гонтарєва.

Банкіри в основному працюють з нинішніми клієнтами і не залучають нових. «Для утримання частки ринку будемо працювати з існуючою базою клієнтів. Враховуючи складну ситуацію в країні, очікування в сфері кредитування фізичних осіб знаходяться на рівні минулого року », – говорить Юлія Гуртовенко.

Поки учасники ринку готові видавати у вигляді кредитів невеликі суми грошей, вимагаючи значне заставне покриття. «Для відродження кредитування необхідні стабілізація роботи і повернення довіри до банківської системи, стабілізація курсу гривні, нормалізація політичної ситуації в країні, економічне зростання, і як наслідок, зростання реальних доходів населення. Без зростання купівельної спроможності потенційних позичальників активізувати ринок іпотечних та автокредитів неможливо. Затребуваними залишаться тільки короткострокові і дрібні споживчі кредити для задоволення поточних потреб населення », – зазначає Олена Трояновська.

У більш віддаленій перспективі учасники ринку бачать можливості для розвитку кредитування. «У великих банків пропав апетит до зростання. Але економіка і населення все-таки повинні кредитуватися. У гру можуть вступити дрібні банки», – вважає Вадим Березовик.

У НБУ не думають, що це буде скоро. «Ставки поступово знижуватимуться. Але зростання кредитування почнеться тільки наступного літа», – очікує Валерія Гонтарєва.
…

Правда України

your ad here