У широкому коридорі 27,6–28,5 гривні за долар курс перебуває вже близько пів року, від вересня 2020-го
…

Загальна сума виплачених впродовж місяця пенсій становить 201 174 гривні
…

Такий крок сприятиме енергетичній безпеці України та Європи, зокрема, і Литви – керівник МЗС України
…

Сполучені Штати Америки привітали дії України проти колишніх посадовців «Приватбанку», повідомило посольство США у твітері.

«Вітаємо НАБУ, ОГП та України за рішучі дії проти колишніх посадовців «ПриватБанку», яким повідомили підозри у розтраті мільйонів грн українських платників податків. Такі відважні дії є важливим кроком у боротьбі з корупцією», – заявили в посольстві.

22 лютого Національне антикорупційне бюро України повідомило, що колишній посадовець «Приватбанку» намагався залишити Україну: він нібито вилетів з Дніпра в напрямку австрійського Відня. Після втручання Державіаслужби літак сів в аеропорту «Бориспіль».

Колишньому заступнику голови правління «Приватбанку» повідомили підозру за статтею «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

Уряд України 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку» і влив у його капітал понад 155 мільярдів гривень.

Ексвласники банку, його акціонери, найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, вважають проведену націоналізацію, внаслідок якої вони повністю втратили свої акції, незаконною, тоді як «Приватбанк» і держава вимагають від них додаткового відшкодування збитків.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

 
…

На українському міжбанківському валютному ринку котирування долара наближаються до 28 гривень.

«На торгах по долару попит продовжує перевищувати пропозицію, що поступово підштовхує котирування вгору. Відбуваються операції по лотах до 1 мільйона доларів при купівлі валюти банками, дочками іноземних фінансових груп», – так перебіг торгів станом на 15:00 описували експерти сайту «Мінфін».

За даними Finance.ua, сесія 23 лютого завершується на рівні 27 гривень 93,5–95 копійок за долар, це на 7 копійок більше за рівень відкриття торгів.

Національний банк України встановив на 24 лютого курс 27 гривень 90 копійок за долар, це на 3 копійки менше за офіційний курс на сьогодні.

 
…

Рахункова палата представить звіт по аудиту діяльності державного підприємства «Медичні закупівлі» 13 липня 2021 року, йдеться у відповіді установи на запит Радіо Свобода.

Як пояснили в апараті Раухункової палати, у грудні торік вона отримала звернення від комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги

та медичного страхування, датоване 11 грудня 2020 року. Воно стосувалося «проведення аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2020 році Міністерству охорони здоров’я України для здійснення державних закупівель за бюджетними програмами «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» і «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями».

За результатами розгляду цього звернення палата включила відповідний аудит до своєї програми на 2021 рік.

Читайте також: У МОЗ є питання до Жумаділова, а в активістів – до МОЗ. Що відбувається з «Медичними закупівлями»?

Одним із об’єктів контролю заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) заплановано Державне підприємство «Медичні закупівлі України». Розгляд звіту про результати аудиту на засіданні Рахункової палати заплановано на 13 липня 2021.

Наразі, згідно з листом, Рахункова палата здійснює аудит ефективності використання державних коштів, виділених Національній службі здоров’я України на первинну медичну допомогу. Аудит використання коштів МОЗ, у тому числі «Медзакупівлями», буде наступним заходом після затвердження звіту перевірки НСЗУ.

11 лютого заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова звинуватила державне підприємство «Медичні закупівлі» і його директора Арсена Жумаділова у зриві закупівель у 2020 році. У державному підприємстві натомість заявили, що це МОЗ блокувало процес закупівель протягом року. Аналогічну позицію висловили пацієнтські організації.

Тоді ж «Медичні закупівлі» анонсували аудит Рахункової палати, який ініціював парламентський комітет із питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
…

Протягом 2020 року Агентство з розшуку та менеджменту активів розшукало активів на більше ніж 32 мільярди гривень, повідомив Начальник управління менеджменту активів агентства Вахтанг Бочорішвілі. Про це він розповів журналістам 22 лютого.

Бочорішвілі звернув увагу на збільшення кількості запитів від правоохоронних органів, які АРМА опрацювала протягом року, порівняно з 2019-м.

«Якщо в 2019 році було опрацьовано 1 685 запитів від правоохоронних органів, то в 2020-му – вже 2 390. Тут я б зазначив, що тільки розшукано фінансових активів на загальну суму понад 32 мільярди гривень… Це те, що для широкого загалу невідомо, тому що виявлення і розшук винятково за запитами правоохоронних органів», – сказав він.

Читайте також: Що з «Межигір’ям», холдингом Курченка і законопроєктами про повернення активів? Відповідає очільник АРМА

Представник АРМА вказав на показник перерахувань до бюджету у перший місяць року, який, за його даними, зріс порівняно з попередніми роками.

«На січень 2019 року загальні надходження були 945 866 гривень. У січні 2020 – 941 439 гривень. А січень 2021 року, враховуючи всі ті обставини, які відбулися, і пандемію коронавірусу – 3 мільйони 162 тисячі гривень. Тобто це фактично показує доволі позитивну динаміку, особливо якщо брати з січня 2020 по січень 2021», – розповів Бочорішвілі.

Крім того, за депозитним портфелем на рахунки з арештованими коштами, які перебувають в управлінні АРМА, у 2020 році нарахували 53 мільйони гривень. Сам портфель склав близько 540 мільйонів (порівняно з 350 мільйонами у 2019), але, як звертають увагу в агентстві, ці кошти не переходять до державного бюджету до відповідного рішення суду.

Як повідомив у грудні виконувач обов’язків АРМА (повна назва – Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) Віталій Сигидин, з початку 2020 року до кінця жовтня Агентство з управління й менеджменту активів перерахувало до бюджету 13 мільйонів гривень від своєї діяльності.
…

В Україні створюють державне акціонерне товариство зі стартовим капіталом у три мільярди доларів для фінансування «Великого будівництва», повідомила пресслужба «Укравтодору».

За словами голови «Укравтодору» Олександра Кубракова, Державний дорожній фонд не забезпечує у повному обсязі потребу фінансування для оновлення, нового будівництва та утримання мережі доріг.

«Наразі дорожня інфраструктура України відстає від рівня країн ЄС вдвічі. У 2020 році завдяки програмі президента «Велике будівництво» нам вдалося оновити 17 відсотків основної мережі доріг, ще 20 відсотків буде оновлено у 2021 році. Для швидкого стрибка до рівня передових країн треба залучити значні державні інвестиції», – зазначив Кубраков.

Він зазначив, що акціонерне товариство у структурі «Укравтодору» зможе формувати статутний капітал через випуск інфраструктурних облігацій, створювати спільні підприємства та залучати інституційних інвесторів.

22 лютого президент Володимир Зеленський, виступаючи на форумі «Україна 30. Інфраструктура» 22 лютого, відзвітував про протяжність зроблених доріг у країні за 2020 рік.

«Шість із половиною тисяч кілометрів доріг. Із них чотири тисячі – державного значення, і дві з половиною – місцевих доріг», – сказав президент.

Зеленський не уточнив: йдеться про будівництво нових шляхів чи ремонт уже наявних.

Президент анонсував, що на 2021 рік плани аналогічні: дві тисячі кілометрів доріг місцевого значення, і чотири з половиною тисячі – державного.

Влітку 2020 року Верховна Рада ухвалила рішення перерозподілити гроші з Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Обсяг виділених коштів з Фонду боротьби з COVID-19 за рік становив 78,4 мільярда з 80,9 мільярда гривень, повідомила пресслужба Кабінету міністрів. В уряді розповіли, що Державне агентство автомобільних доріг використало 25,7 мільярда з 26,2 мільярда гривень, або 98,3% для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

Голова «Укравтодору» назвав «комунікаційним промахом» те, що «спецфонд сформувався як COVID-фонд» і в нього увійшли кошти, призначені для доріг – їх «Газпром» у вигляді штрафів виплатив «Нафтогазу». Як наслідок, фінанси, які офіційно акумулювалися у фонд боротьби з коронавірусною інфекцією, були значною мірою витрачені на будівництво доріг.

Президентська програма «Велике будівництво» стартувала 1 березня 2020 року. Президент Володимир Зеленський обіцяв побудувати до кінця 2020 року сотні шкіл, садочків, лікарень та тисячі кілометрів доріг.

 
…

Голова Національного банку України Кирило Шевченко озвучив найближчі регуляторні плани центробанку, повідомляє пресслужба регулятора.

«НБУ зберігає послідовну монетарну політику, продовжує працювати над вдосконаленням корпоративного управління в банках і зниженням частки непрацюючих кредитів в банківській системі. У наших планах продовжити гармонізацію банківського регулювання з європейським законодавством у сфері забезпечення достатнього рівня капіталу та ліквідності», – сказав Шевченко.

Голова НБУ, зокрема заявив, що серед найближчих регуляторних планів центробанку:

– З 1 квітня 2021 року – запровадження коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR) на рівні 80% з поступовим його збільшенням на 10 в. п. що півроку та доведенням до 100%;

У першому півріччі 2021 року будуть визначені нові строки активації буфера консервації капіталу та буфера системної важливості;

– З 1 липня 2021 року будуть підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів до 150% проти поточних 100%;

– У 2021 році усі банки пройдуть щорічну оцінку стійкості. 30 банків додатково пройдуть стрес-тестування;

– У 2021 році банки почнуть оцінювати достатність внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності (ICAAP/ILAAP) у тестовому режимі;

– З 1 січня 2022 року – запровадження мінімальних вимог до покриття капіталом операційного та ринкового ризиків, якому передуватиме тестовий період розрахунків.

Раніше в НБУ оцінили як «помірний» вплив коронакризи на українські банки за минулий рік.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти Віктора Медведчука, його дружини Оксани Марченко, та ще шести фізичних осіб і 19 юридичних.

«Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України», – мовиться в указі, оприлюдненому Офісом президента.

Санкції запроваджено на три роки.

Вони, зокрема, передбачають:

блокування активів
обмеження торговельних операцій
зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань
заборону на виведення капіталу з країни
анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

Санкції запровадили проти восьми фізичних осіб:

Костянтин Вацьковський (Росія)
Віталій Донченко (Росія)
Наталія Лавренюк (Україна)
Сергій Лісогор (Росія)
Олександр Маслюк (Росія)
Оксана Марченко (Україна)
Віктор Медведчук (Україна)
Михайло Попов (Росія).

Також обмеження застосовано до 19 юридичних осіб:

EVIRER LTD (зареєстрована в ОАЕ)
GOLD NATURAL GROUP LIMITED (Британські Віргінські острови)
KLODIUS INVESTMENTS LTD (Британські Віргінські острови)
SANDGATE COMMERCE LTD (Британські Віргінські острови)
WHPA AVIA LTD (Британські Віргінські острови)
Акціонерне товариство «НЗНП Менеджмент» (Росія)
Акціонерне товариство «Новошахтинський завод нафтопродуктів» (Росія)
Акціонерне товариство «Фармацевт плюс» (Росія)
Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Sportmaster Operations Pte. Ltd» (Сингапур)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дон Експорт» (Росія)
Товариство з обмеженою відповідальністю «ИСС-Софт» (Росія)
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІндаСофт» (Росія)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Роузвуд Шиппінг» (Росія)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Донські Вуглі» (Росія)
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОТЕК» (Росія)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемодженікс» (Росія)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Медобладнання» (Росія)
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОСОЛ-СИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ» (Росія)
Федеральний державний автономний учбовий заклад вищої освіти «Севастопольський державний університет» Міністерства науки і вищої освіти Російської Федерації (окупований Крим)

19 лютого Рада національної безпеки і оборони вирішила застовувати санкції до 19 юридичних та восьми фізичних осіб, зокрема, проти проросійського політика, кума російського президента Віктора Медведчука і його дружини Оксани Марченко, а також цивільної дружини Козака Наталії Лавренюк. Як повідомив секретар РНБО Олексій Данілов, санкції проти фізичних осіб пов’язані з розслідуванням, яке веде СБУ за статтею «фінансування тероризму».

Також, як поінформував Данілов, на частку дружини Медведчука Оксани Марченко у власності телеканалу «1+1» накладено арешт.

У партії «ОПЗЖ», головою політради якої є Віктор Медведчук, також назвали санкції проти нього «репресіями» і «знищенням демократії».

У посольстві США заявили про підтримку рішення РНБО України запровадити санкції проти низки осіб, зокрема, проти проросійського політика Віктора Медведчука. Також у посольстві нагадали, що Медведчук перебуває під санкціями США «за підрив безпеки, територіальної цілісності та демократичних інституцій України».
…

Національний банк України опівдні 19 лютого встановив довідкове значення курсу 27 гривень 85 копійок за долар, це не відрізняється від офіційного курсу на сьогодні.

На міжбанківському валютному ринку впродовж останньої години гривня посилюється – до 27,81–82,5 за долар, свідчать дані Finance.ua станом на 12:55.

«Сьогодні останній термін сплати значного числа податків як у малого бізнесу, так і у великих компаній. Клієнти поспішатимуть закрити свою заборгованість перед державою, щоб «не влітати» в штрафні санкції за несвоєчасну сплату коштів в бюджет. Гривня в дефіциті, і це змусить експортерів ще активніше продавати валютну виручку і одночасно обмежить можливості імпортерів з її купівлі. Зазвичай це спрацьовує на користь зміцнення позицій нацвалюти на міжбанку», – інформували експерти сайту «Мінфін» на початку торгів.

Наступного тижня на користь гривні гратиме лише традиційний аукціон із продажу ОВДП.

 
…

Завод «Більшовик» у Києві можуть продати на аукціоні в червні, повідомив Фонд державного майна України.

Заява відомства з’явилася 18 лютого після того, як Касаційний господарський суд підтримав позицію Фонду держмайна у справі щодо відчуженого майна АТ «Перший київський машинобудівний завод» (завод «Більшовик»), відхилив вимоги ТОВ «Агроміл Дистрибьюшн» та залишив у дії рішення щодо повернення у власність держави 5 об’єктів підприємства.

«Рішення суду має велике значення для прозорої приватизації підприємства. Відновлення цілісності майнового комплексу АТ «ПКМЗ» гарантує залучення максимуму інвестицій до держбюджету на майбутньому аукціоні… Прозорий аукціон АТ «ПКМЗ» може відбутися вже у червні цього року за умови розблокування великої приватизації Верховною Радою та затвердження умов приватизації «ПКМЗ» у Кабінеті міністрів», – заявили у фонді.

У відомстві повідомили, що незаконне відчуження заводу та його реалізація на торгах ДП «СЕТАМ» відбулося у жовтні 2019 році. Фонд держмайна одразу відсторонив директора підприємства та звернувся до суду для скасування торгів та повернення будівель заводу.

У 2020 році суд нижчої інстанції визнав торги недійсними, п’ять відчужених об’єктів мали повернутися до складу АТ «ПКМЗ». Скасування цього рішення вимагала ТОВ «Агроміл Дистрибьюшн».

«Проте Касаційний суд прийняв справедливе рішення на користь держави та поставив крапку у справі, усі вимоги зазначеної компанії були відхилені. Така позиція вищої інстанції стане основою для перемоги у 3 інших судових процесах щодо незаконно відчуженого майна «Більшовика», і тоді цілісність «Більшовика» буде остаточно відновлено», – запевнили у фонді.

«Перший київський машинобудівний завод» («Більшовик») – машинобудівне підприємство в районі станції метро «Шулявська» в Києві. Завод заснований у 1882 році.

 
…

Національний банк України встановив опівдні 18 лютого довідкове значення курсу 27 гривень 85 копійок за долар, це на 5 копійок менше за офіційний курс на сьогодні.

За даними Finance.ua, станом на 13:30 котирування на міжбанківському ринку становили 27 гривень 83,5–85,5 копйки за долар, упродовж сесії зміни є незначними.

«Торги по долару активні ближче до обіду. Украдається багато великих угод на суми від 1 мільйона доларів. Пропозиція дещо перевищує попит», – вказали експерти сайту «Мінфін».

В Україні до кінця цього тижня триває квартальний податковий період, що сприяє національній валюті.

 
…

Національний банк України за минулий рік реалізував на внутрішньому ринку пам’ятних монет на понад 128 мільйонів гривень, з початку поточного – на понад 27 мільйонів гривень. Про це йдеться у відповіді Національного банку України на запит Радіо Свобода.

«У 2020 році Національний банк України на внутрішньому ринку реалізував 3,12 млн. шт. пам’ятних монет на загальну суму 128,3 млн. грн (золотих монет – 0,96 тис. шт., срібних – 47,34 тис. шт., з недорогоцінних металів – 725,56 тис. шт. та монет зі сплаву на основі цинку – 2 348,17 тис. шт.). За січень 2021 року Національний банк України на внутрішньому ринку реалізував 344,85 тис. шт. пам’ятних монет на загальну суму 27,18 млн. грн (золотих монет – 0,015 шт., срібних – 7,06 тис. шт., з недорогоцінних металів – 159,04 тис. шт. та монет зі сплаву на основі цинку – 178,74 тис. шт.)», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: НБУ вводить в обіг пам’ятну монету «Агатангел Кримський»

В НБУ повідомили, що прибуток від реалізації пам’ятних монет України повністю включається спочатку до «прибутку до розподілу» Національного банку.

«Після формування Національним банком за рахунок прибутку до розподілу загальних резервів капіталу, прибуток до розподілу в повній мірі перераховується до державного бюджету України», – повідомили в НБУ.

НБУ є центральним банком України, що проводить єдину державну політику у галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення гривні, а також регулює та наглядає за діяльністю комерційних банків.
…

Національний банк України встановив опівдні 17 лютого довідкове значення курсу 27 гривень 92 копійки за долар, це на 9 копійок більше за офіційний курс на сьогодні.

На українському міжбанківському валютному ринку торги відбуваються різноспрямовано – в першу годину торгів котирування сягнули 27 гривень 92–94 копійок за долар, близько 12-ї години опустилися до 27 гривень 86–88 копійок, але згодом знову зросли до 27 гривень 88–90 копійок за одиницю американської валюти (дані Finance.ua).

«Як і раніше, курсовий тренд на міжбанку в середу буде надзвичайно залежним від поведінки провідних гравців і дій Нацбанку. Спекулянти знову продовжать спроби загнати курс до 28 гривень і вище, підлаштовуючись під дії великих покупців. Сюрпризи за курсовим трендом можуть виникнути як у моменти виходу великих представників реального сектора української економіки, так і в періоди активної роботи нерезидентів на торгах упродовж дня», – пишуть експерти сайту «Мінфін».

До кінця тижня на користь гривні гратиме чинник податкового періоду, коли на ринок виходять експортери з продажем валюти.

 
…

Міністерство внутрішніх справ ініціювало новий сервіс зі спрощення процедури придбання нового транспортного засобу, повідомляє пресслужба МВС.

«Придбати і зареєструвати транспортний засіб відтепер можна в одному місці. Кабінет міністрів підтримав ініціативу МВС, спростивши цю процедуру. Тож отримати повний комплект документів і номерні знаки на транспортний засіб можна безпосередньо в автосалоні, без відвідування Сервісного центру МВС», – повідомив у фейсбуці заступник директора департаменту комунікацій МВС України Ярослав Тракало.

У МВС додали, що сервісні центри повністю готові до нового алгоритму роботи.

За даними Асоціації автовиробників України, у січні 2021 року в Україні придбали і зареєстрували 5,7 тисяч нових легкових автомобілів. Це на 19% менше, ніж у січні минулого року. Це пов’язали, зокрема, із карантинними обмеженнями у роботі автосалонів.
…

Аграрії на більш ніж половині території України вже мають справу з наслідками змін клімату, заявив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко під час обговорення проєкту Національної економічної стратегії-2030 16 лютого.

Лещенко перелічив ключові перетворення, які належить пройти аграрному сектору: фіналізацію земельної реформи, реалізацію національного проєкту зрошення та меліорації та створення інституту агрострахування, «щоб аграрії не залишалися сам на сам у період природних катаклізмів».

Читайте також: Лещенко анонсував геопортал даних про природні ресурси «найближчими тижнями»

«Ми не зможемо просто продукувати безповоротну фінансову допомогу, тому що клімат змінюється, умови й обставини змінюються. Недостатність вологи – аналітика показує по водним ресурсам у країні, що більш як половина країни вже має проблематику з наповненням і належною кількістю опадів, і ситуація буде лише погіршуватися», – заявив міністр.

Він зазначив, що проєкт зрошення потрібен для відновлення передусім південних регіонів.

«Інституція не потрібна заради інституції, вона потрібна заради того, щоб нарешті за 30 років запустити національний проєкт зрошення та меліорації, відновити продуктивність півдня України, де мільйони гектарів деградовані сьогодні, де критично зношена інфраструктура, де за готівку продається вода, де бандити кришують всі ці процеси», – додав Лещенко.

Читайте також: Погода в Україні готує сюрпризи: 30 градусів морозу та сильні хуртовини

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький анонсував створення інституту агрострахування в грудні 2020 року.
…

Міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко анонсував запуск геопорталу відкритих даних у найближчі кілька тижнів. Про це він заявив під час обговорення проєкту Національної економічної стратегії-2030 16 лютого.

Лещенко звернув увагу на реформи в агропромисловій галузі, які уряд здійснив протягом 2020 року. Серед них – скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і закон про національну інфраструктуру геопросторових даних.

Читайте також: Юань-зерно-юань: китайські інвестиції в українське село

«У найближчі тижні буде відкрито геопортал відкритих даних про країну: про ліси, води, всю інфраструктуру, про ті 2 гектари, яких 5 мільйонів розійшлося по всій країні. Вся інформація, всі вихідні дані будуть», – повідомив він.

Лещенко додав, що через цей портал можна буде відслідковувати, поміж іншого, динаміку лісових ресурсів України.

«Суспільство побачить через геопортал відкритих даних, через супутниковий моніторинг, що відбувається з лісовими ресурсами», – заявив міністр.

Читайте також: Триває узгодження технічних деталей запуску «Січ-2-1» зі SpaceX – Державне космічне агентство

Серед інших здобутків він назвав ухвалення закону про дерегуляцію землеустрою, трансформацію Держгеокадастру та передачу понад 2 мільйонів гектарів у розпорядження об’єднаних територіальних громад.

У січні 2021 року Кабінет міністрів анонсував запуск єдиного геопорталу відкритих даних у лютому.
…

Україні буде «набагато важче» пройти 2021 рік без траншу Міжнародного валютного фонду, повідомив народний депутат від «Слуги народу» та керівник фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

«Ми переконані в тому, що нам пройти 21-й рік без чергового траншу МВФ буде важче набагато, але це в жодному випадку не буде катастрофою. У нас є відповідні ресурси, у нас є відповідні можливості, аби це здійснити. Катастрофи жодної не буде. Будуть виконані бюджетні зобов’язання, буде в країні фінансова стабільність, буде валютна стабільність», – заявив Гетманцев.

13 лютого Міжнародний валютний фонд завершив дискусії з представниками української влади. За підсумками візиту місії МВФ до України сторони не змогли досягти угоди про новий транш, оскільки Україні «потрібен більший прогрес».

7 травня 2020 року після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

 
…

Приватизувати Одеський припортовий завод та інші об’єкти зі списку «великої приватизації» можна буде тільки після рішення парламенту – наразі законопроєкт про зняття мораторію розглядається у Верховній Раді. Про це журналістам, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, повідомив керівник регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській і Миколаївській областях Олександр Славський.

«Кабінет міністрів разом із Фондом державного майна України восени подав законопроєкт про зняття мораторію на «велику приватизацію» до Верховної Ради, і зараз він проходить розгляд у парламенті. Нещодавно законопроєкт пройшов обговорення в комітеті», – сказав Славський. За його словами, у Фонді сподіваються, що процес «великої приватизації» буде незабаром розблокований.

Славський також зазначив, що після ухвалення закону до переліку об’єктів можуть бути внесені зміни. У переліку «великої приватизації», який був затверджений ще в січні 2019 року, понад два десятки об’єктів. На Одещині з них розташовані Одеський припортовий завод, приватизація якого обговорюється з 2000-х років, а також ПАТ «Одеська ТЕЦ».

До скасування мораторію можлива тільки «мала приватизацію» державного майна, наголосили у Фонді. Таких об’єктів в Одеській і Миколаївський областях близько 70, в тому числі кілька винних заводів, приміщення рекреаційних комплексів, колишні наукові центри тощо. В 2021 році регіональне відділення ФДМ планує продати об’єктів щонайменш на 400 мільйонів гривень і отримати від оренди 465 мільйонів гривень.

Одеський припортовий завод є серед об’єктів, приватизація яких передбачена меморандумом про співпрацю України і Міжнародного валютного фонду, укладеним у червні 2020 року. Фонд держмайна, за документом, був зобов’язаний оголосити тендер на приватизацію цих об’єктів іще до кінця грудня 2020 року. А зміни до законодавства про приватизацію Україна мала внести ще до кінця листопада 2020-го.

Одеський припортовий завод є другим в Україні за обсягом продукції виробником аміаку й карбаміду і третім у випуску азотних добрив. Розмови про його приватизацію тривають уже роками.

Наприкінці січня 2020 року Національне антикорупційне бюро України повідомляло, що викрило і затримало трьох осіб, які в листопаді 2019-го пропонували 5 мільйонів доларів голові Фонду держмайна України Дмитрові Сенниченку на призначення на посаду директора ПАТ «Одеський припортовий завод» (99,5% акцій належать державі) наперед визначеної особи, яка, за даними НАБУ, мала сприяти співробітництву між заводом і «певним колом приватних компаній, пов’язаних із ініціаторами корупційного злочину».
…