Національний банк України після перерви через пандемію COVID-19 відновить цьогоріч стрес-тестування або оцінку стійкості в 30-ти банках, на які припадає 90% активів банківської системи, повідомила пресслужба регулятора у вівторок.

Банки, в яких будуть проводитись стрес-тести, відібрані за трьома критеріями, зокрема розмір активів, зважених на ризик, обсяг депозитів, залучених від домогосподарств і обсяг чистих кредитів, наданих домогосподарствам, вказує регулятор.

До переліку увійшли «Приватбанк», «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк», «Альфа-Банк», «Райффайзен банк Аваль», «Сбербанк», «Укрсиббанк», «ОТП банк», «Креді Агріколь банк», «Прокредит банк», «Кредобанк», «Ідея Банк», «Правекс Банк», «ПУМБ», «Таскомбанк», «Універсал Банк», «Банк Кредит Дніпро», «Мегабанк», «А-банк», «МТБ Банк», «Індустріалбанк», «Банк інвестицій і заощаджень», «Акордбанк», банки «Південний», «Форвард», «Львів», «Альянс», «Глобус» і «Схід».

Повідомляється, що за результатами оцінки стійкості для банків буде визначено необхідний рівень нормативу достатності (адекватності) регулятивного та основного капіталу.

«Подробиці макроекономічних сценаріїв і підходів до стрес-тестування в 2021 році будуть оприлюднені пізніше на сайті Національного банку», – йдеться в повідомленні.

За даними НБУ, фокусом цьогорічної оцінки стійкості буде стан активів банків після проходження ними «гострої фази коронакризи». Особливу увагу буде прикуто до реструктуризованих кредитів та якості оцінки вартості нерухомого майна.
…

Ситуація із запасами вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС) в Україні залишається критичною. Станом на 8 лютого його там залишалося на 43% менше від мінімальної норми, повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго».

Зараз на складах є 384,4 тисячі тонн вугілля всіх марок. Ще станом на 31 січня запаси палива на складах ТЕС становили 436,8 тисячі тонн.

Від початку листопада 2020 року запаси вугілля зменшилися у 6,5 раза, зазначають в «Укренерго».

В «Укренерго» кажуть, що за умов значного зниження середньої температури повітря в період з 8 до 20 лютого забезпечуватимуть балансування енергосистеми та дотримання її операційної безпеки всіма доступними засобами.

Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, планує завершити перевірки на теплоелектростанціях до 12 лютого та допускає зниження запасів в усіх компаніях.

Ситуація із запасами вугілля на складах ТЕС залишається критичною, а щоденне зменшення запасів вугілля загрожує стабільній роботі енергоблоків ТЕС, це може спровокувати виникнення загальносистемної аварії в об’єднаній енергосистемі України.

 
…

На українському міжбанківському валютному ринку 9 лютого завдяки діям Національного банку України змінився тренд.

За даними сайту «Мінфін», регулятор викуповував надлишок пропозиції долара спершу за курсом 27 гривень 59 копійок (викупив 20 мільйонів доларів), а згодом пропонував купити ще до 50 мільйонів доларів за курсом 27 гривень 57 копійок. Це створило надлишок попиту, і котирування стали зростати.

Як інформує Finance.ua, торги 9 лютого розпочалися на рівні 27 гривень 57–59 копійок за одиницю американської валюти, але до завершення сесії цей показник становив уже 27 гривень 70–72 копійки за долар.

НБУ встановив на 10 лютого курс 27 гривень 64 копійки за долар, це на 3 копійки менше за офіційний курс на сьогодні.

 
…

Закриття шкіл спричинить довготривалі економічні втрати – про такі висновки повідомив керівник практики з питань освіти у Європі та Центральній Азії Світового банку Гаррі Патрінос на форумі про виклики коронавірусної пандемії для України 9 лютого.

Патрінос повідомив, що пандемія коронавірусу призвела до закриття шкіл у 45 країнах Європи та Центральної Азії, яке зачепило понад 100 мільйонів студентів та школярів. Це, своєю чергою, позначається на якості освіти.

«Подивімося на Україну: ми бачимо, що, якщо школи були закриті чотири місяці в середньому в країні, і ми обговорювали це попередньо, то навчання буде втрачено на 8%. Це величезні втрати. Більше того, відсоток учнів і студентів, які будуть показувати погані результати навчання, буде зростати на 10%. Це нас дуже хвилює. Ми оцінюємо, що ті студенти і учні, особливо з незахищених верств населення, будуть більше піддані таким впливам», – сказав він.

Читайте також: Сексуальна освіта дітей. Чому про це варто говорити?

За його словами, шкоди зазнали навіть ті європейські країни, де галузь освіти добре фінансується – наприклад, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Велика Британія. Водночас і в Європі найбільше стражають діти з незаможних родин.

Патрінос вказав на наслідки закриття шкіл для майбутніх заробітних плат учнів.

«Втрати майбутніх заробітків будуть дуже високими, до 21 тисячі доларів США у багатих країнах, 30 – в країнах середніх доходів і навіть більше – у бідних країнах. І, зважаючи на той факт, що 1,5 мільярда учнів мали б бути в школах, але не були, ці втрати будуть серйозними. 360 мільярдів доларів у країнах із низькими рівнем доходів і аж до 5 трильйонів у багатих країнах. Це все – втрати навчання або браку навчання. В Україні ми знаємо, що втрати навчання можуть скоротити подальші доходи до 0,5% ВВП на рік. І це призводить до втрат в економіці, звичайно», – сказав представник Світового банку.

Читайте також: Без чіпсів і сосисок. Що їстимуть діти у шкільних їдальнях?

На світовому рівні, додав він, скорочення внутрішнього валового продукту через карантин у школах сягатиме 0,8% на рік.

Для розв’язання проблеми, стверджує Патрінос, держави повинні розробляти програми відновлення шкільної освіти, захищати бюджетні видатки на освіту і готуватися до нових викликів, пов’язаних із новими штамами коронавірусу або новими пандеміями.

«Треба переносити частину навчання, звичайно, в цифру, оцифровувати програми і розбудовувати елементи того, що вже спрацьовує сьогодні, щоб запобігти втраті навчання під час закриття шкіл. Розбудувати систему, яка виявить такі потреби для конкретної країни, і навчити викладачів, вчителів і управлінців у системі освіти відповідно. Ми готові в Світовому банку надати вам допомогу в цих зусиллях. Наприклад, запропонувати проєкт «Краща освіта для результатів» і підтримувати можливості навчання для дітей і молоді в цілому в країні», – підсумував він.

Читайте також: Жодна зі шкіл у Києві не зачинена на карантин – Кличко

Протягом останнього локдауну з 8 по 24 січня уряд заборонив відвідування навчальних закладів (окрім дошкільних) учнями та студентами. Після нього Міністерство освіти і науки радить закладам розглянути дистанційне навчання.

На цьому ж форумі 9 лютого міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко повідомив, що падіння ВВП України у третьому кварталі 2020 року уповільнилося до 3,5 відсотка, а в четвертому кварталі – до одного відсотка.
…

52% представників малого і середнього бізнесу не подавали документи на одноразові виплати через втрату роботи під час останнього карантину, повідомила виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова. Про це вона сказала на форумі, присвяченому викликам пандемії COVID-19, 9 лютого.

Глазкова схвально відгукнулася про саму систему виплат, але зазначила, що не всі підприємці були вмотивовані нею скористатися.

«За нашими опитуваннями, 52% (підприємців – ред.) навіть не подавали документи і не отримали цю допомогу. Це говорить про низький рівень. Тобто все ж таки не вистачає цієї впевненості і довіри до держави, що це точно спрацює. Були нюанси з КВЕДами, бо ми знаємо, що не всі бізнеси могли отримати цю компенсацію, але здебільшого це пов’язано з тим, що навіть не подавалися документи», – сказала вона.

Глазкова нагадала, що початок карантину був нелегким періодом для всіх, але найбільше від нього постраждали саме малі та мікропідприємці.

«В бізнесу такого розміру найменший запас міцності, в них не було зайвих коштів, на яких можна було триматися кілька місяців в очікуванні, коли ситуація повернеться в кращий бік. Середнього також це торкнулося дуже сильно, але мікро- і малий дуже сильно постраждали», – зазначила представниця СУП.

Вона також навела результати дослідження стану бізнесу восени 2020 року, до якого долучилася її організація.

«Ми проводили кілька замірів стану підприємств, ставили питання: як ви почуваєтесь, чи закриваєте бізнес, чи звільняєте працівників?… Ми запитали, який стан в бізнесу, і тоді мали відповідь, що, на жаль, кожне 10-те мале чи мікропідприємство було на межі закриття. Це був вересень, і це співпаало з прогнозами, які ми мали навесні», – розповіла Глазкова.

Читайте також: У Мінфіні розповіли, на що йшли кошти з COVID-фонду в 2020-му

При цьому, за її словами, бізнес-сектор вітав програму доступних кредитів «5-7-9», а СУП долучилася до її адаптації для підприємств, постраждалих від карантину.

«На початку було складно, в нас дуже багато мали підприємці відмов, не всі змогли отримати цей кредит. Але згодом стали змінюватися умови, більше банків приєдналися до програми, і вже під кінець роки ситуація краща. Ми дуже вітаємо цей інструмент компенсації з часткового безробіття. Справді, білий, прозорий, хороший бізнес, який зберігав робочі місця, не звільняв людей, давав можливість зберігати робочі місця, щоб люди не йшли на біржу праці, отримав цю компенсацію», – зазначила вона.

За словами Глазкової, найбільшою проблемою для підприємців протягом минулого року був брак передбачуваності, зокрема при запровадженні карантинних обмежень.

На цьому ж форумі прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що за час роботи програми «Доступні кредити 5-7-9» нею скористалися 19 тисяч підприємств.
…

За час дії програми «Доступні кредити 5-7-9» нею скористалися приблизно 19 тисяч малих і середніх підприємств, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Про це він сказав під час форуму, присвяченому викликам коронавірусної пандемії, 9 лютого.

За словами голови уряду, програма «5-7-9» була адаптована до умов карантину, щоб підтримати передусім малий і середній бізнес.

«На сьогоднішній день параметри виконання цієї програми – більше 20 мільярдів рефінансованих або виданих нових кредитів і порядка 19 тисяч підприємств, які скористались цією програмою. Уряд має намір продовжувати її роботу, навіть розширити показники з точки зору залученості коштів для підтримки бізнесу», – сказав він.

Читайте також: У МОЗ повідомили, коли в Україні знову можуть запровадити жорсткий карантин

Шмигаль додав, що уряд планує розширити межі програми для середнього бізнесу.

У січні Міністерство фінансів повідомило на запит Радіо Свобода, що більше половини виданих на той момент кредитів за програмою «5-7-9» отримали підприємці галузі сільського господарства.

Програма пільгових кредитів для бізнесу стартувала в Україні в лютому 2020 року. Їх видають під такі ставки: 5% річних, якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочі місця; 7% річних для бізнесу з виручкою до 25 мільйонів грн, який не створює нових робочих місць (але за кожного нового працівника ставка знизиться на 0,5%); 9% річних для бізнесу з виручкою до 50 мільйонів.
…

«Також підписані додаткові угоди по проєктах УФСІ (Український фонд соціальних ініціатив – ред.) VI та УФСІ VII вартістю 23,4 мільйона євро
…

Ціни на нафту перевищили 60 доларів за барель вперше більш ніж за рік, оскільки інвестори сподіваються на швидше, ніж очікувалося, відновлення економіки після пандемії.

Нафта марки Brent 8 лютого подорожчала на 1,26% до 60,19 доларів за барель в Лондоні – найвищого рівня з січня минулого року – оскільки споживання в Китаї сягнуло рівня перед виявленням вірусу, країни-виробники нафти тримають жорстку прив’язку до поставок.

Криза через пандемію коронавірусу мав руйнівні наслідки для нафтової галузі, і минулого року ціни впали нижче нуля, при цьому надлишок нафти склав більш ніж 1 мільярд барелів.

У квітні минулого року країни ОПЕК домовилися скоротити видобуток нафти, чим запобігли накопиченню 2,1 мільярда барелів, і запаси скоротилися.

Тим не менше, попит на нафту залишається нижче рівня до пандемії.

 
…

Долар продовжив падіння, свідчать дані Національного банку України.

9 лютого долар втратить ще 10 копійок і подешевшає до 27 гривень 67 копійок.

Євро подешевшає на 2 копійки – до 33 гривень 26 копійок.

На початку року долар коштував 28 гривень 27 копійок, євро – 34 гривень 74 копійки.

 
…

Національний банк вивчає можливість випуску власної цифрової валюти – e-гривні, повідомив голова НБУ Кирило Шевченко у фейсбуці.

«Національний банк України також продовжує вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні, досліджує її можливі сфери використання і потенційний попит на е-гривню», – заявив Шевченко.

За його словами, у 2016 році Україна однією з перших у світі почала вивчення можливості випуску цифрової валюти центрального банку (CBDC).

«У 2018 році було проведено пілотний проєкт з випуску е-гривні для роздрібних платежів на платформі блокчейн. У результаті «пілоту» ми отримали багато як цікавих висновків, так і нових відкритих питань. Та це цілком нормально, враховуючи інноваційну природу CBDC. Ці питання наразі досліджуємо не тільки ми, а й інші центробанки», – додав Шевченко.

Він зазначив, що наприкінці 2020 року НБУ почав опитування учасників фінансового ринку для отримання експертних думок про перспективи запровадження е-гривні в Україні.

 
…

За тиждень євро подешевшав майже на гривню, свідчать дані на сайті Національного банку України.

1 лютого євро коштував 34 гривні 16 копійок. На 8 лютого його вартість встановлена на рівні 33 гривень 28 копійок.

Долар також продовжить падіння і подешевшає ще на 12 копійок – до 27 гривень 77 копійок.

 
…

У Міністерстві юстиції України заявили про продаж на аукціонах майна колишніх в’язниць. Про це повідомила пресслужба міністерства.

«Спільно з Фондом державного майна України ми розпочинаємо спецпроєкт в рамках приватизації – продаж майна колишніх в’язниць! Об’єктами приватизації стане майно нефункціонуючих установ виконання покарань, які перебувають на етапі консервації», – йдеться в повідомленні.

У Мін’юсті зазначили, що за отримані кошти держава зможе збудувати нові виправні заклади європейського типу.

«Одним з перших об’єктів, який буде виставлено на прозорий аукціон, стане Ірпінський виправний центр (№132). Непрацююча установа, де раніше утримували в’язнів, розташована в центрі Коцюбинського – анклаві Святошинського району Києва. Вона має 8,3 га земельних ділянок та будівлі загальною площею 27830,6 м²», – додали в міністерстві.

Також уряд планує продавати майно Львівської виправної колонії №48 та Південної виправної колонії №51, зазначили в Мін’юсті.

У серпні 2020-го Міністерство юстиції оголосило про початок великого розпродажу нерухомого майна пенітенціарної системи.

 
…

Стокгольмський арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції у позові Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та Ігоря Палиці у справі про «Укрнафту», заявив міністр юстиції Денис Малюська 4 лютого.

«Пани Коломойський, Боголюбов та Палиця хотіли стягнути з України більше 6 мільярдів (!!) доларів США та звернулись з відповідним позовом до Стокгольмського арбітражу. Після майже шести років судового процесу арбітраж сьогодні їм відмовив», – написав Малюська.

Читайте також: «Коломойський не хоче виборів не менше, ніж Зеленський» – Гончаренко про Дубінського та монобільшість

Він нагадав, що в 2015 році кіпрські компанії Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited та Bordo Management Limited, кінцевими бенефіціарами яких є Коломойський, Боголюбов та Палиця, подали позов проти держави Україна до Стокгольмського арбітражного трибуналу.

Вони, як власники сукупно більше як 40% акцій компанії «Укрнафта», обстоювали свої вимоги тим, що національна компанія «Нафтогаз України» нібито відбирала газ, який належав «Укрнафті». Також акціонери звинувачували державні компанії в невиконанні рішень українських судів та підвищенні ставки оплати за користування надрами для видобутку газу.

За оцінкою Малюськи, сума, яку вимагали компанії Коломойського, Палиці та Боголюбова, вимагали суму, яка перевищує витрати з українського бюджету на освіту та науку в 2021 році.

Читайте також: Рік Коломойського: як змінився вплив олігарха після того, як Зеленський переміг на виборах (Частина 2)

«Винесення рішення Стокгольмським арбітражем кілька разів відкладалося. Відчувалося, що позивачі щось підозрюють та затягують процес. Але сьогодні це сталося – арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції. Коломойський, Боголюбов та Палиця отримали нуль доларів США, а не 6 мільярдів», – підсумував Малюська.

Компанія «Укрнафта» наразі не коментувала цю заяву міністра.

ПАТ «Укрнафта» виробляє 86% нафти в державі. Понад половину акцій належить державі, 42 – структурам Ігоря Коломойського.

 
…

Курс євро впав до двомісячного мінімуму, свідчать дані на сайті Національного банку України.

5 лютого євро подешевшає на 19 копійок – до 33 гривень 45 копійок. Це відповідає рівню третьої декади листопада.

Долар подешевшає ще на 11 копійок – до 27 гривень 89 копійок.

 
…

В умовах зниження температури повітря «Укренерго» не передбачає, що доведеться аварійно відключати споживачів від електроенергії, йдеться в коментарі компанії 4 лютого.

За прогнозом компанії, з 8 по 20 лютого середня температура повітря в Україні опускатиметься до -10 градусів. В цих умовах «Укренерго» вдається до таких змін у роботі генеруючих компаній:

за необхідності енергоблоки теплоелектростанцій ПАТ «Центренерго» (Вуглегірська, Трипільська, Зміївська теплоелектростанції) працюють на резервному паливі – газі
на Запорізькій ТЕС «ДТЕК Дніпроенерго», яка 3 лютого повністю виключилася з роботи, 4 лютого відновили роботу трьох енергоблоків: першого, третього та четвертого
до початку наступного тижня експлуатація ГЕС Дніпровського каскаду «буде проводитися з максимальною економією гідроресурсів для забезпечення збільшення виробництва гідрогенерації при знижених температурах»

Якщо вугілля на ТЕС бракуватиме, «Укренерго» планує проходити пікові години споживання протягом наступного тижня за рахунок теплових енергоблоків «Центренерго», які можуть працювати на газу. В разі потреби планують збільшувати обсяги генерації на гідроелектростанціях та гідроакумулюючих станціях.

Читайте також: Україна зможе від’єднатися від російської електросистеми не раніше 2023 року – Кулеба

В умовах зростання споживання та дефіциту потужності «Укренерго» не планує обмежувати імпорт електроенергії.

«Введення обмеження споживання або графіків аварійних відключень будь-яких споживачів наразі також не передбачається. Разом з тим звертаємо увагу, що для стабілізації проходження періоду низького температурного режиму з низьким рівнем запасів вугілля на ГК ТЕС та недостатньою кількістю працюючих блоків АЕС важливо не допускати аварійних відключень значного обсягу генерації на кшталт ситуації із Запорізькою ТЕС, яка мала місце 3 лютого», – додають у компанії.

2 лютого компанія «Укренерго» заявила про відсутність підстав для обмеження імпорту електроенергії з Росії.

1 лютого Україна відновила імпорт електроенергії з Росії.

Читайте також: «Токсичний імпорт»: навіщо Україна знову купує електроенергію в Росії

Купівля електроенергії за кордоном неодноразово була предметом гострих дискусій у політичних і економічних колах України. Заборону на імпорт енергоносіїв із Росії і Білорусі вимагали парламентська опозиція, колишні міністри й деякі експерти. Головним аргументом було те, що такий імпорт знищує власну генерацію.

У результаті державна компанія «Укренерго», один із операторів енергетичного ринку України, оголосила у квітні 2020-го про припинення імпорту електроенергії на час карантину і 30 днів після нього, до 30 травня, але, як стало відомо на початку травня, Міненерго змінило прогнозний баланс, тому цей тимчасовий захід став більш постійним і діяв до кінця 2020 року.
…

Європейський Союз очікує, що Україна відмовиться від ідеї локалізації виробництва під час державних закупівель – про це посол ЄС у Києві Матті Маасікас сказав під час засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС із членами Кабінету міністрів 3 лютого.

Маасікас назвав цей законопроєкт серед інших важливих питань співпраці Києва та Євросоюзу.

Читайте також: Про оборонне замовлення, турецький корвет, літаки Ан-178, скандали з «Укроборонпромом» і «договорняки»: інтерв’ю з віцепрем’єром Уруським

«Ми очікуємо від української сторони, що вона утримається від ухвалення законодавства, яке не відповідає Угоді про асоціацію. Це стосується і пропозиції впровадити вимоги щодо локалізації у сфері державних закупівель», – сказав Маасікас.

Законопроєкт про «створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» у публічних закупівлях Верховна Рада підтримала в першому читанні в липні 2020 року. 3 лютого до нього подали правки. 

Серед його ініціаторів – представники як «Слуги народу», так і «Опозиційної платформи – За життя», «Європейської солідарності» та «Батьківщини».

Читайте також: Корупція, порушення міжнародних угод і санкції: експерти попереджають про наслідки спроб уряду обійти ProZorro

Цей документ запроваджує поняття «ступінь локалізації» – питомої ваги матеріалів та сировини українського виробництва. Відповідність цьому критерію може стати обов’язковою під час публічних закупівель.

Схожий за змістом законопроєкт «купуй українське» у 2017 році вже наражався на критику представників громадськості і самого уряду та не пройшов друге читання.
…

Відповідно до закону «Про ринок електроенергії» на сьогодні нема підстав для обмеження імпорту електроенергії з Росії. Про це заявила пресслужба національної енергетичної компанії «Укренерго».

В компанії зазначили, що імпорт електроенергії з Росії та Молдови протягом минулого тижня був відсутній. Однак, починаючи з понеділка 1 лютого, відновився імпорт електроенергії з Росії. Загальний обсяг за 1 лютого становив 1 мільйон кВт за годину.

«Згідно із частиною 11 статті 38 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі має пропонувати учасникам ринку на аукціонах всю доступну пропускну спроможність міждержавних перетинів. Відповідно до частини 9 статті 38 Закону, обмеження комерційних обмінів (імпорту/експорту електроенергії) можуть застосовуватися тільки у аварійних ситуаціях, а відповідно до частини 2 статті 38 ОСП має право обмежувати доступну пропускну спроможність виключно у випадках порушення операційної безпеки енергосистеми», – пояснили в компанії.

В «Укренерго» зауважили, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», повноваження НКРЕКП анулювати результати аукціонів на доступ до міждержавних перетинів з країнами, що не є членами Енергетичного Співтовариства, обмежуються лише періодом 2020 року.

Тому з 1 січня 2021 року втратили чинність положення постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020 р., якими було скасовано результати аукціонів на доступ до пропускної спроможності перетинів з Росією та Білоруссю у 2020 році, розповіли в компанії.

В «Укренерго» додали, що компанія відновила аукціони на доступ до міждержавних перетинів у 2021 році.

Також в компанії заявили, що графіки імпорту/експорту завжди погоджуються лише в тих обсягах, які дозволяють гарантувати дотримання меж операційної безпеки енергосистеми, а зокрема і наявність необхідного обсягу резервів для балансування енергосистеми.

1 лютого Україна відновила імпорт електроенергії з Росії.

Купівля електроенергії за кордоном неодноразово була предметом гострих дискусій у політичних і економічних колах України. Заборону на імпорт енергоносіїв із Росії і Білорусі вимагали парламентська опозиція, колишні міністри й деякі експерти. Головним аргументом було те, що такий імпорт знищує власну генерацію. У результаті державна компанія «Укренерго», один із операторів енергетичного ринку України, оголосила у квітні 2020-го про припинення імпорту електроенергії на час карантину і 30 днів після нього, до 30 травня, але, як стало відомо на початку травня, Міненерго змінило прогнозний баланс, тому цей тимчасовий захід став більш постійним і діяв до кінця 2020 року.

 
…

У 2020 році обсяг виділених коштів з Фонду боротьби з COVID-19 становив 78,4 мільярда з 80,9 мільярда гривень. Про це повідомила пресслужба Кабінету міністрів.

«У тому числі за загальним фондом використано 63,7 мільярда гривень з виділених 72 мільярдів гривень, спеціальним фондом 2,8 мільярда гривень з виділених 6,4 мільярда гривень », – йдеться в повідомленні.

В уряді розповіли, що Державне агентство автомобільних доріг використало 25,7 мільярда з 26,2 мільярда гривень, або 98,3% для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

МОЗ витратило за загальним фондом 17,8 мільярда з 20,4 мільярда гривень, або 86,8%, виділені за спеціальним фондом 1,4 мільярда гривень – не використані, зазначили в уряді.

«Кошти були спрямовані для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень, засобів індивідуального захисту, обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоровʼя у госпітальних округах, для підвищення надбавок і доплат до заробітної плати медикам та іншим працівникам, які лікують хворих на COVID-19, на забезпечення подачею кисню закладів охорони здоров’я тощо», – додали в Кабміні.

У пресслужбі поінформували, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства використало 8,8 мільярда гривень з 10,7 мільярда гривень, або 82,1%.

«Кошти були спрямовані для виплати допомоги по безробіттю, для одноразової компенсації суб’єктам господарювання за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, для виплати одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання», – йдеться в повідомленні.

В уряді повідомили, що Міністерство соціальної політики реалізувало за загальним фондом 4 мільярди гривень з 6,8 мільярда гривень, або 59,8%, за спеціальним фондом – 2,8 мільярда гривень грн з 5,0 мільярда гривень, або 55,5%.

За даними Кабміну, кошти пішли на страхові виплати по тимчасовій непрацездатності, виплати членам сімей померлих від COVID-19 медиків, допомогу на дітей фізичних осіб-підприємців, надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам у зв’язку з втратою доходів у разі повної заборони сфери їх діяльності під час карантину.

18 червня 2020-го Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Для фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом уряд створив окремий фонд розміром у майже 65 мільярдів гривень. Фонд боротьби з COVID-19 наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проєктів. Частину фінансування також забрали з фонду регіонального розвитку, фонду енергоефективності, Верховного та Конституційного судів тощо.

На початку червня стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менш як половину. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.

 
…

Україна почала переговори з місією Міжнародного валютного фонду про можливість створення спеціалізованого фінансового суду, заявив голова Національного банку України Кирило Шевченко.

Цей суд мав би на меті розглядати спори про банківські позики, щоб впоратися зі зростанням числа несплачених кредитів, сказав він 1 лютого в інтерв’ю агентству Reuters.

Пропонований орган мав би захищати позикодавців, які на практиці не мають іншої можливості повернути свої кошти через нинішню юридичну систему, уражену корупцією, і скоротити відсоток несплачених кредитів до 24 до 2023 року з нинішніх 42. А це, в свою чергу, мало б привабити в Україну іноземних приватних інвесторів, вважає голова НБУ.

«Обсяг кредитів у банківській системі становить понад 1 трильйон гривень, або близько 40 мільярдів доларів. Це велика сума, яку варто захищати», – сказав Шевченко.

За його словами, тому нині й дискутується можливість створити в Україні або окремий спеціалізований суд, або спеціалізовану палату вже наявного суду.

Україна нині перебуває в процесі переговорів із МВФ щодо можливості отримання наступного траншу позики. Як заявляв у середині січня міністр фінансів України Сергій Марченко, Україні потрібна співпраця з МВФ. Він нагадав, що проєкт бюджету готували з урахуванням коштів, що мали б бути отримані від фонду, і тому без співпраці з ним виникне питання про перегляд бюджету.

7 травня 2020 року після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. За цією програмою перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня 2020 року. Відтоді нових коштів за цією програмою МВФ Україні більше не надавав, хоча їх чекали ще восени 2020-го. Тепер в українському уряді заявляють, що сподіваються отримати ці кошти навесні.
…

Шведська компанія IKEA, світовий ритейлер меблів і товарів для дому, 1 лютого відкрила перший фізичний магазин в Україні – у Києві в торговельно-розважальному центрі Blockbuster Mall.

Магазин має площу понад п’ять тисяч квадратних метрів і нараховує близько п’яти тисяч найменувань товарів.

Компанія вживає заходів безпеки у зв’язку з обмеженнями, запровадженими через пандемію COVID-19: у магазині дозволено перебувати лише в масках і одночасно не більше ніж 500 осіб. Крім того, як повідомили в компанії, на території магазину проводиться температурний скринінг відвідувачів і дезінфекція приміщень.

У планах шведської компанії – відкриття і нових магазинів в Україні.

IKEA була заснована в 1943 році. Згідно з інформацією на сайті компанії, у світі працює 445 її магазинів.

У травні 2020 року відбувся офіційний запуск інтернет-магазину IKEA в Україні.

Про намір відкрити магазин в Україні в IKEA говорили з 2005 року. ЗМІ писали, що відкриття магазину переносилося через корупційні ризики: від компанії начебто вимагали хабарі.

У червні 2020 року британська неприбуткова організація Earthsight заявила, що її дослідження, здійснене протягом 18 місяців, виявило, нібито «компанія IKEA продає букові стільці, вироблені з деревини, отриманої шляхом незаконних рубок у лісах українських Карпат, де живуть зникаючі види рисей та ведмедів».

На початку жовтня 2020 року компанія IKEA повідомила, що не знайшла доказів того, що в її продукції використовується деревина, незаконно вирубана в Україні.
…