У 2020 році обсяги іпотечного кредитування зросли на третину до 3,8 мільярда гривень, повідомила у понеділок пресслужба Національного банку України з посиланням на результати опитувань банків щодо виданих іпотечних кредитів у листопаді та грудні 2020 року.

«За результатами останнього опитування банки повідомили, що в грудні 2020 року вони видали 743 кредити на загальну суму 521 млн грн. За підсумками 2020 року банки видали іпотечних кредитів на суму 3,8 млрд грн. Це на 36% більше порівняно з 2019 роком. Опитування банків свідчать про те, що ринок іпотечного кредитування є дуже концентрованим. Майже 88% нових угод (3,3 млрд грн) за 2020 рік уклали п’ять банків», – йдеться в повідомленні.

За даними НБУ, також торік зріс середній розмір кредиту на купівлю житла.

«Якщо у 2019 році він становив близько 516 тис. грн, то у 2020 році – 663 тис. грн. Середній розмір іпотечного кредиту на купівлю первинної нерухомості у 2020 році становив 682 тис. грн, вторинної – 660 тис. грн. Результати опитувань показали, що вторинний ринок продовжує суттєво переважати за кількістю й за обсягом кредитування. Частка укладених іпотечних договорів на купівлю житла на вторинному ринку у 2020 році становила близько 85% за обсягом від усіх нових видач», – додали в НБУ.

Згідно з даними банків, як вказує регулятор, у грудні 2020 року середня ставка іпотечного кредиту на вторинному ринку становила 14%, на первинному – 16,9%.

У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у 2020 році видали в Києві – 1,5 тисячі договорів на загальну суму 1,4 млрд грн.

Щомісячні результати опитування банків – це самооцінка власних іпотечних портфелів банками. Тому вони можуть не збігатися з офіційною статистикою, пояснили в НБУ.
…

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» була збитковою за результатами дев’яти місяців попереднього року, але загалом за 2020 рік може стати прибутковою завдяки державним компенсаціям, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода виконувач обов’язків міністра енергетики України Юрій Вітренко.

Так він відповів у «Суботньому інтерв’ю», коментуючи показники компанії, в якій він працював донедавна, зокрема на посаді виконавчого директора «Нафтогазу» (до літа 2020 року).

«Ті ж речі, які ми робили в «Нафтогазі», моя команда, наприклад, Стокгольмський арбітраж, – ми його виграли. Але це зайняло чотири роки. Правильно? Зробити «Нафтогаз» прибутковим? Ми це зробили. До речі, він прибутковий тільки за рахунок того, що якраз ми змінили відносини з «Газпромом», за які відповідала наша команда, але ми зробили «Нафтогаз» прибутковим. І це сталося не за один день», – сказав він.

2020-го ж року, за словами Вітренка, «Нафтогаз» був збитковим за результатами перших дев’яти місяців. «Але за рахунок того, що він отримав компенсацію з бюджету 32 мільярди гривень, за рахунок цих компенсацій з держбюджету, я сподіваюся, він все ж таки буде прибутковим за результатами року», – сказав він.

За словами посадовця і донедавна чільного керівника «Нафтогазу», це компенсація за так звані покладені спеціальні обов’язки (ПСО): уряд наклав на державну компанію спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, тобто обов’язок продавати населенню газ за штучно заниженими цінами, – і за це за постановою уряду їй належить компенсація за рахунок державного бюджету.

«Я вірю в корпоративне урядування, що в «Нафтогазі» має з’явитися нормальна наглядова рада, яка складалася б із компетентних і чесних людей, із одного боку, а з іншого, держава у прозорий спосіб визначить основні напрямки діяльності «Нафтогазу» таким чином, щоб можна було потім контролювати, як «Нафтогаз» дотримується відповідних цільових показників і відповідних напрямів роботи. І наглядова рада буде контролювати «Нафтогаз» таким чином і притягати до відповідальності керівництво, менеджмент «Нафтогазу», питати з них: а чому ви збиткові? А чому, наприклад, зменшується видобуток? Чому, наприклад, немає ніякого прогресу щодо відносин із «Газпромом» в частині того, щоб Україна тиснула на «Газпром», щоб «Нафтогаз» тиснув на «Газпром», використовуючи ті юридичні можливості, які є в «Нафтогазу», щоб позбутися де-факто монополії «Газпрому» на транзит через Україну? Наглядова рада має ставити ці питання керівництву «Нафтогазу». Я сподіваюся, що колись це буде відбуватися», – заявив Юрій Вітренко.

На посаді в «Нафтогазі» Вітренко відповідав, зокрема, за газові переговори з Росією. Також команда на чолі з виконавчим директором «Нафтогазу» вела судові процеси з «Газпромом».

НАК «Нафтогаз України» за часів президентства Петра Порошенка перемогла в низці судових позовів російського газового монополіста «Газпром». Тоді компанія чи не вперше за своє існування стала прибутковою. Але після приходу на президентство Володимира Зеленського і його урядів компанія знову повернулася в збиток.

За словами Вітренка, коли його звільняли з посади в компанії, причиною звільнення він назвав те, що «зараз не є пріоритетом боротьба проти російської агресії, зокрема ефективний захист інтересів України у відносинах із «Газпромом».
…

Виконувач обов’язків міністра енергетики України Юрій Вітренко в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, чому і для кого уряд зафіксував ціну на побутовий газ.

«У конкретній ситуації в січні, коли ми розуміли, що ціни, якби ми не ухвалили це рішення, зросли б ще на 25%, на чверть, а люди вже нарікали на ціну, яка і так зросла на третину, ми розуміли, що якщо ми зараз терміново не ухвалимо рішення, щоб ціна впала на третину, то будуть дійсно великі проблеми – і соціальні, і політичні», – сказав він у «Суботньому інтерв’ю».

Вітренко пояснив, що це рішення стосується всіх індивідуальних споживачів.

«Усі споживачі, незалежно від того, чи він живе у багатоквартирному будинку, використовує, наприклад, газ для підігріву води або для приготування їжі, або він живе у будинку з індивідуальним опаленням газовим – всі отримують ціну за лютий і за березень не вище ніж 6,99 (гривень за кубометр – ред.). Мало того, ми зараз бачимо процес, що багато постачальників навіть за січень виставляють ціни не вище ніж 6,99 або роблять перерахунок. Тобто постачальники теж розуміють ситуацію, скільки люди можуть платити», – сказав в. о. міністра.

Але, за його словами, його як людину ринкову це «гнітить». «Мене гнітить якраз те, що це не було продумано наперед», – додав Вітренко.

Після того, як із початку січня в Україні зросли ціни на побутовий газ, що разом із іншими підвищеннями цін на комунальні послуги стало викликати акції протесту в багатьох місцях України, у владі стали обмірковувати, як ці тарифи знизити знову. Відтак на нараді в офісі президента 13 січня було вирішено відмовитися від ринкових цін і знову запровадити державне регулювання цін на газ, директивно знизивши їх більш ніж на 30 відсотків.

Згідно з постановою уряду, ухваленою в середині січня, з 1 лютого і до кінця карантинних обмежень, але не довше ніж до 31 березня 2021 року, ціна на газ для побутових споживачів не повинна перевищувати 6 гривень 99 копійок за кубометр.

До цієї ціни входять податок на додану вартість та плата за транспортування магістральними газопроводами. Якщо ціна постачальника на газ перевищує цю позначку, його має продати постачальник «останньої надії» – це «Нафтогаз України». «Нафтогаз» тим часом повідомив, що його ціна газу для побутових клієнтів у лютому становитиме 6,86 гривні за кубометр.

Як заявили 15 січня в офісі президента, тимчасове запровадження державного регулювання ціни на газ не означає повернення до державного регулювання.

Тим не менше, цей крок викликав занепокоєння Міжнародного валютного фонду і, як вважають, став однією з низки причин, із яких МВФ відмовився надавати Україні черговий транш своєї позики, заявивши, що Україні «потрібен більший прогрес» у реформах. 12 лютого МВФ без ніяких підписаних рішень завершив роботу своєї віртуальної через пандемію місії в Україні, робота якої зосереджувалася, серед іншого, на заходах українського уряду у сфері енергетики.

Із 1 серпня 2020 року в Україні запрацював ринок газу для споживачів. Відтепер вони можуть змінити постачальника газу на того, чия ціна здається їм привабливішою. Тільки одна компанія може постачати газ по всій країні – це «Газопостачальна компанія «Нафтогаз», що входить до групи «Нафтогаз».
…

Україна збільшить видобуток вугілля, щоб не імпортувати його з непідконтрольних територій Донбасу чи з Росії, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода виконувач обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко.

Відповідаючи на запитання, про те, чому зараз шахти, які вже не працювали пів року, починають працювати, він сказав: «Щоб не імпортувати вугілля з «ЛНР», «ДНР» або з Росії. Відповідь очевидна… Те, що ми можемо, ми зараз збільшимо видобуток. Теж є питання собівартості. Багато інших питань. Але немає простих рішень, немає рішень, які всіх влаштовували б. Але ми маємо знаходити оптимальні рішення. Іноді це просто з двох поганих рішень обрати менш погане рішення», – заявив Вітренко.

«Зараз є нестача вугілля. Тому що, з одного боку, ми начебто розвиваємо зелену енергетику, витрачаємо величезну кількість грошей із державного бюджету, але забули про потужності, які мають доповнювати зелену енергетику. Це потужності для зберігання енергії, потужності тих же ж гідроакумулюючих електростанцій, яких зараз недостатньо для того, щоб зберігати енергію. І що виходить? Що влітку у нас надлишок енергії взагалі, зокрема енергії зеленої генерації. При цьому не ремонтується нормально вугільна генерація. А взимку потрібна вугільна генерація», – додав в.о. міністра.

Українська енергетика цієї зими опинилася в непростій ситуації. За даними НКРЕКП, однією з причин є те, що від листопада 2020 року запаси вугілля на електростанціях зменшилися більш ніж уп’ятеро, і вони у 5,5 раза менші, ніж були на початку лютого 2020 року.

Станом на початок лютого на електростанціях було менш як пів мільйона тонн вугілля, і більшість його була зосереджена на двох ТЕС – Слов’янській та Луганській (на лінії фронту в місті Щастя).

У січні та в лютому були моменти, коли Україна просила технічної допомоги в енергосистеми Білорусі, а в лютому Київ також змушений був імпортувати електроенергію з Росії.

 
…

Українська енергосистема здатна витримати зимові випробування без віялових відключень електроенергії. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив виконувач обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко.

«Критичних загроз немає. Ми сподіваємося, що ми закінчимо взимку без ніяких віялових відключень. Зараз працюють ті ж газові блоки. Це дорожче, наприклад, ніж спалювати вугілля. Але для того, щоб наші споживачі, українці, були зі світлом, з електроенергією, ми робимо так, щоб не було ніяких відключень», – сказав Юрій Вітренко.

Українська енергетика цієї зими опинилася в непростій ситуації. За даними НКРЕКП, однією з причин є те, що від листопада 2020 року запаси вугілля на електростанціях зменшилися більш ніж уп’ятеро, і вони у 5,5 раза менші, ніж були на початку лютого 2020 року.

Станом на початок лютого на електростанціях було менш як пів мільйона тонн вугілля, і більшість його була зосереджена на двох ТЕС – Слов’янській та Луганській (на лінії фронту в місті Щастя).

У січні та в лютому були моменти, коли Україна просила технічної допомоги в енергосистеми Білорусі, а в лютому Київ також змушений був імпортувати електроенергію з Росії.

 
…

Фахівці Міжнародного валютного фонду 12 лютого завершили обговорення з представниками української влади, повідомили Радіо Свобода в пресслужбі Представництва МВФ в Україні з посиланням на його голову Йосту Люнгмана 13 лютого.

Обговорення стосувалися прогресу щодо впровадження реформ, які передбачені угодою програми stand-by. Вони, за повідомленням представника Фонду, концентрувалися на:

посиленні управління Національним Банком
поліпшенні законодавчого та регулятивного підґрунтя банківського нагляду та фінансового оздоровлення
заходах для зменшення фіскального дефіциту у середньостроковій перспективі
законодавчих ініціативах щодо відновлення та посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства
заходах у секторі енергетики

«Обговорення було продуктивним, однак потрібен більший прогрес на користь завершення першого перегляду програми. Дискусії триватимуть», – заявляє представник МВФ.

Місія Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду з питань першого перегляду програми співпраці з Україною відновила свою роботу 11 січня.

За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, уряд очікує черговий транш від МВФ у лютому-березні 2021 року.

Читайте також: Посли G7 вітають «конструктивну взаємодію» України з Міжнародним валютним фондом

7 травня 2020 року після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.
…

Росія оновила перелік компаній України, які потрапляють під санкції, йдеться в постанові уряду Росії, оприлюдненій 12 лютого.

В підсанкційний перелік додані дев’ять нових компаній. Серед них – одеські підприємства «Донмар», «Краншип», «Трансшип», два дочірні підприємства «Транспшип Балк», «Трансшип Сервіс». Вони спеціалізуються на водному транспорті.

Також під російські санкції потрапили дві дніпровські компанії – «Максима Метал Сервіс» (оптова торгівля металами та металевими рудами) та «Солар стальконструкція» (виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій) – та «Полтавський автоагрегатний завод». Ще одна компанія Kirgan Holding S.A зареєстрована в Панамі.

Читайте також: В МЗС засудили розширення «санкційного списку» Росії проти України

Восени, 4 вересня російський уряд запровадив санкції проти групи народних депутатів України, в тому числі проти п’ятого президента України, народного депутата й лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка.

Росія заявила про запровадження санкцій щодо України в жовтні 2018 року. Перелік був розширений в грудні того ж року. У обмежувальний список тоді потрапили 322 фізичних особи та 68 юридичних осіб. Для них передбачені блокування безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії, а також заборона на виведення капіталу за межі Росії.
…

У Державному космічному агентстві України на запит Радіо Свобода розповіли деталі підготовки до запуску космічного супутника «Січ-2-1».

За повідомленням, керівник ДКА Михайло Лев у грудні ініціював розгляд питання про завершення робіт над супутником дистанційного зондування землі «Січ 2-1» і укладення Генерального графіку завершення створення його наземного сегменту.

Попередньо вартість пускових послуг у ДКА оцінили в 6 мільйонів доларів, але, як зазначають у агенстві, воно вжило заходів для їх здешевлення.

«Таким чином у січні 2021 року було отримано пропозицію компанії Exolaunch GmbH (представник з продажу послуг SpaceX). Також ДКА веде переговори безпосередньо зі SpaceX», – йдеться у відповіді.

Читайте також: Шмигаль обговорив з прем’єром Люксембургу співпрацю в космічній галузі

Впродовж цих переговорів ДКА, враховуючи відсутність бюджетних коштів на оплату пускових послуг, страхування супутника, а також власний фінансовий стан, «опрацьовувало варіанти фінансування з інших джерел».

«Листом ДКА №442-09-16Д05/21 від 28.01.2021 на Міністерство стратегічних галузей промисловості України було надіслано проєкт Постанови Кабінету міністрів України «Про деякі питання створення космічної системи Січ-2-1», прийняття якої очікується у найкоротші строки та дозволить використати кошти з проєкту «Циклон-4» на фінансування зазначених вище витрат», – повідомляє агентство.

Зараз агетство узгоджує технічні особливості запуску «Січ-2-1» зі SpaceX. У січні сторони підписали договрів про нерозголошення для продовження наступної співпраці.

Читайте також: Китай повідомив про виведення свого космічного корабля на орбіту Марса

В Україні розробником та виробником КС ДЗЗ «Січ-2-1» є державне конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля. За наземну частину відповідає Національний центр управління та випробувань космічних засобів.

Космічний супутник виконуватиме такі завдання:

задовольнити суспільні потреби в сфері дистанційного зондування Землі для питань, зокрема, національної безпеки та оборони, моніторингу надзвичайних ситуацій та агропромислового комплексу, екологічного контролю
міжнародне спіробітництво
наукові експерименти з дослідження іоносферної плазми

Основними користувачами є урядові відомства та державні установа. Серед них – Державна служба з надзвичайних ситуацій та міністерства.

11 лютого Державне космічне агентство заперечило слова міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського про готовність супутника «Січ-2-1» до запуску. Уруський наразі не коментував цю заяву.

 
…

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, уперше анулювала ліцензію за зловживання на ринку природного газу. Про це повідомила пресслужба регулятора.

«12.02.2021 під час свого чергового засідання НКРЕКП прийняла рішення, щодо анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу ліцензіату, переважна більшість споживачів якого знаходиться в місті Мелітополі», – йдеться в повідомленні.

У НКРЕКП зазначили, що рішення ухвалили у відповідь на системне порушення ліцензіатом вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання природного газу.

Перевірка встановила, що ліцензіат без отримання заяв приєднання до договору постачання газу включав до свого реєстру побутових споживачів, оператором яких є інший постачальник, зауважили в регуляторі.

У НКРЕКП додали, що споживачі, які до 1.03.2021 не встигнуть обрати нового постачальника природного газу, автоматично перейдуть на обслуговування до постачальника «останньої надії». Цих споживачів забезпечать природним газом за ціною, яка не вища за граничну, встановлену Кабміном.

 
…

Національний банк України встановив на понеділок, 15 лютого, курс 27 гривень 84 копійки за долар. Це не відрізняється від офіційного курсу на сьогодні.

На українському міжбанківському ринку, за даними Finance.ua, котирування долара зростали впродовж усієї сесії 12 лютого. Торги розпочалися на рівні 27 гривень 78–80 копійок за одиницю американської валюти і завершилися на рівні 27 гривень 88–90 копійок за долар. На такому рівні міжбанк фінішував вдруге цього тижня, такими ж фінальні котирування були 10 лютого. 11 лютого на ринку гривня частково відновила позиції.

«Торги по долару проходять при перевищенні попиту над пропозицією. Продавці не готові віддавати валюту дешево і це відбивається на котируваннях», – відзначали впродовж сесії 12 лютого експерти сайту «Мінфін».

В Україні до 19 лютого триває квартальний податковий період, це сприяло посиленню гривні. Раніше в лютому втручання НБУ, який викуповував у резерви надлишок пропозиції долара, не дало гривні посилитися більш ніж до 27 гривень 60 копійок за одиницю американської валюти.
…

Європейський інвестиційний банк виділить 50 мільйонів євро на закупівлю вакцин та холодильників для центрів вакцинації в Україні. Про це повідомила пресслужба Кабміну з посиланням на прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

«Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та президент Європейського інвестиційного банку Вернер Хойєр домовилися про виділення 50 мільйонів євро на закупівлю вакцин для населення України та сучасного холодильного обладнання для мережі центрів вакцинації. Відповідний лист про внесення змін до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком був підписаний під час робочого візиту прем’єр-міністра 12 лютого у штаб-квартирі ЄІБ у Люксембурзі», – йдеться в повідомленні.

За даними уряду, ЄІБ виділить кошти в межах чинного проєкту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України».

«Це розширить наші можливості в закупівлі  вакцин для населення України та сучасного холодильного обладнання для мережі центрів вакцинації… Сподіваємося, що вже найближчим часом ЄІБ зможе представити новий семирічний мандат зовнішнього фінансування. Ми зацікавлені в розширенні подальшої співпраці, зокрема у сфері фінансування транспорту, енергетичного сектору та міської інфраструктури України», – сказав з цього приводу Шмигаль.

Зі свого боку Хойєр зазначив, що  у 2020 році ЄІБ зробив рекордні інвестиції в Україну на суму понад 1 мільярд євро.

«Ми розпочали 2021 рік із дуже своєчасних ініціатив на шляху до відновлення після COVID-19. Як банк ЄС ми готові допомогти послабити вплив пандемії, захищаючи населення України, підвищуючи стійкість та підтримуючи такі ініціативи, як підписані сьогодні угоди. Це все заради підтримки зростання та відновлення», – сказав президент ЄІБ.

Як повідомляло Радіо Свобода, Україна отримає 270 мільйонів євро кредиту від Європейського інвестиційного банку на розвиток аеропорту «Бориспіль». 

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – це банк Європейського союзу та інституція довгострокового кредитування, чиїм власником є держави-члени Євросоюзу. Банк є одним із ключових партнерів, з яким Україна співпрацює з 2007 року. Серед країн Східного партнерства Україна є основною країною-реципієнткою ЄІБ: на неї припадає приблизно 50% його кредитної діяльності. Нині ЄІБ має портфель кредитів та гарантій на загальну суму 6,83 млрд євро для України.

 
…

Підготовка до приватизації «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» перебуває на фінальному етапі – про це йдеться у відповіді Фонду державного майна на запит Радіо Свобода.

«Наразі чекаємо на рішення аукціонної комісії. Приватизація АТ «ОГХК» на відкритому аукціоні планується на кінець 1 – початок 2 кварталу 2021 року, за умови розблокування процесу великої приватизації», – йдеться в повідомленні.

У Фонді стверджують, що готові виставити «ОГХК» на приватизаційний аукціон найближчим часом, але тільки за умови, якщо Верховна Рада розблокує велику приватизацію.

Читайте також: Київрада звернулась до уряду щодо передачі Гостиного двору в комунальну власність столичної громади

Стартову ціну активу повинен визначити радник із приватизації, після чого її затвердить Кабінет міністрів.

«Окрім заборони на проведення великої приватизації, серйозною перепоною на шляху прозорої приватизації є супротив колишніх інтересантів, які усунуті від незаконного управління державними активами та які незадоволені ліквідацією тіньових схем. Але Фонд державного майна успішно протидіє цьому супротиву і надалі продовжуватиме політику очищення державних активів від корупційних схем та неефективного управління для проведення приватизації та розвитку економіки України», – підсумовує пресслужба органу.

У Фонді державного майна нагадали, що 13 січня в офісі «ОГХК» відбулися обшуки Служби безпеки України та прокуратури.

Читайте також: Мін’юст виставляє на продаж першу в’язницю за 220,2 млн грн

«Слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження щодо поставок продукції АТ «ОГХК» іноземним контрагентам. Разом із тим, існують підстави вважати, що слідчі дії відбувалися з чисельними процесуальними правопорушеннями, зокрема, початок кримінального провадження датований раніше, ніж здійснення начебто протиправних дій, які інкримінуються компанії», – повідомляє пресслужба.

Про цей обшук Фонд повідомив у січні, але згодом видалив заяву. У відповіді на запит це пояснили тим, що вона не була погоджена з одним із підрозділів установи.
…

Коронакриза помірно вплинула на доходи українських банків, прибуток банківської системи у 2020 році склав 41 мільярд гривень, повідомляє пресслужба Національного банку України.

«У 2020 році банки отримали 41,3 млрд грн чистого прибутку, що на 29% менше аналогічного періоду минулого року, коли банківський сектор заробив 58,4 млрд грн. Коронакриза погіршила фінансовий стан банків, проте менш відчутно, ніж очікувалося навесні 2020 року. Кількість збиткових банків не зросла. У 2020 році з 73 платоспроможних банків 65 банків були прибутковими та отримали чистий прибуток 47,7 млрд грн, що перекрило збитки 8 банків на загальну суму 6,4 млрд грн», – йдеться в повідомленні.

Голова НБУ Кирило Шевченко визнав, що в середньостроковій перспективі ризики зниження прибутковості банків зберігатимуться.

«Частково їх можна компенсувати, підвищуючи операційну ефективність. На прибуток також тиснутимуть відрахування до резервів. Отже, прибутковість банків дещо послабиться, але залишатиметься на достатньому рівні для збереження інтересу з боку інвесторів», – сказав він.

Регулятор вказує,що «формування резервів під очікувані збитки стало основною причиною погіршення фінансового результату в 2020 році».

«Низка банків визнали погіршення якості активів через фінансові труднощі позичальників. У зв’язку з цим відповідні витрати на резерви за кредитами у 2020 році зросли на 91% до 20,8 млрд грн проти 10,9 млрд грн у 2019 році», – йдеться в повідомленні.

Загальне зниження бізнес-активності під час карантину та падіння попиту на кредити й банківські послуги негативно позначилися на процентних та комісійних доходах банків, особливо у другому кварталі, додали в НБУ.

«Проте після короткострокового падіння за результатами І півріччя на 1,5% р/р, у II півріччі чистий комісійний дохід відновився і загалом за рік зріс на 5,8% р/р здебільшого завдяки зростанню безготівкових операцій», – повідомили у Нацбанку.

Раніше керівництво НБУ також запевняло, що іінансовий сектор України проходить світову коронакризу «з суттєвим запасом міцності».
…

В питанні лібералізації торговельних відносин з ЄС Україна сподівається на швидкий успіх, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода заступник міністра з питань розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.

«Ми, грубо кажучи, від Ради асоціації до саміту ЄС хочемо провести максимально інтенсивно і стисло цей технічний діалог з приводу того, від яких квот ми можемо відмовитись на користь повної лібералізації, особливо в нішевих товарах, де ми можемо звузити опис товарів, які підпадають під квоти… Ми розуміємо, що торгові переговори є або швидкими і успішними, або тривають роками. Ми націлені на швидкий успіх», – сказав Качка.

Торговий представник пояснив, що перегляд угоди про асоціацію повинен був статися відповідно до 29-ї статті документа.

«Де-юре, це мало статися у будь-якому разі, тому що це записано у 29-й статті угоди. Після 5 років роботи угоди ми повертаємось до подальшої лібералізації. Але успіх (більше політичний) полягає в тому, що не на моєму рівні, але на рівні прем’єр-міністра, на рівні президента і, відповідно, їх візаві з Європейського союзу, це звучить як пріоритет. Це означає, що політичне сприйняття для подальшої лібералізації є. Відповідно, це створює для мене гарні умови для технічного діалогу», – розповів Качка.

За його словами, Україна має за мету зменшити кількість товарів, щодо яких існує неповна лібералізація.

«Дві амбіції абсолютно простих. Перша – це зменшити кількість товарів щодо яких існує неповна лібералізація, певні обмеження, те, що в народі називається квоти. І чим менше їх буде, чим вужчий опис товарів в них буде, тим більше буде сприйняття України, як економіки з якою в принципі ЄС комфортно працювати. Друга амбіція – це те, що ці технічні переговори також дадуть новий поштовх до інтеграції і аграрного, і промислового виробництва між Україною та Європейським Союзом», – зауважив торговий представник.

Він також додав, що в сфері сільського господарства Україна має сприйматися не як конкурент, а як доповнення на європейському ринку.

10 лютого Європейський парламент затвердив доповідь про імплементацію Україною Угоди про асоціацію. У звіті йшлося, що Україна досягла «суттєвого прогресу» в імплементації Угоди про асоціацію. При цьому допомога від Європейського союзу вимагає дотримання певних умов. У зв’язку з цим Україна повинна знову показати свою відданість реформам та дотримуватися принципів ЄС.

Європейський союз цього року має почати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Про це йшлося в листі президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу президента Володимира Зеленського.

«Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах», – йшлося у повідомленні Офісу президента.

Як зазначили в ОПУ, в планах також підписання найближчим часом Угоди про спільний авіаційний простір. Окрім того, розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Про такі кроки домовилися під час торішнього саміту Україна – ЄС.

 
…

Європейський Союз надав 23 мільйони євро гуманітарної допомоги для сходу України протягом 2020 року – про це йдеться у відповіді пресслужби Європейської комісії на запит Радіо Свобода.

«ЄС є одним із найбільших гуманітарних донорів (для подолання наслідків – ред.) кризи на сході України і надав 164,8 мільйона євро термінової фінансової допомоги, в тому числі 23 мільйони були виділені в 2020-му», – йдеться в повідомленні.

Євросоюз обіцяє також надавати допомогу постраждалому внаслідок війни населенню в 2021, але уточнює, що точна цифра «буде оголошена у належний час».

Йдеться про підтримку гуманітарних проєктів як на підконтрольній, так і на окупованій території України. Контроль за використанням коштів із бюджету Євросоюзу, згідно з відповіддю, здійснює Департамент цивільного захисту та гуманітарної допомоги Єврокомісії (DG ECHO).

«Гуманітарна допомога, фінансована ЄС, надається у партнерстві з агенціями ООН, міжнародними та неурядовими організаціями. DG ECHO має всесвітню мережу з семи регіональних офісів та польових штабів у понад 40 країнах, які дозволяють моніторити, як втілюються проєкти», – уточнюють у Єврокомісії.

За даними Євросоюзу, на його кошти в Україні використовувалися за напрямками покриття базових потреб, забезпечення водою, укриттями, медичною допомогою, психологічною підтримкою, а також на освіту в надзвичайних умовах, поширення інформації про міни та товари для зимівлі.

Читайте також: Резніков: Росія «захищає» людей в ОРДЛО від пенсій і обмежує кримчанам доступ до ліків

При цьому, зазначають у пресслужбі Єврокомісії, понад половина виділеної допомоги йде на користь вразливим групам людей, які проживають на окупованих територіях.

«Ця допомога призначена для найбільш нужденних, в тому числі сімей самотніх матерів, старших людей, дітей та людей з інвалідністю. Фінансування ЄС у 2020 році також спрямоване на потреби, пов’язані з коширенням коронавірусу на сході України. Кошти допомагають підтримати пункти надання первинної медичної допомоги та лікарні, йдуть на купівлю медичного обланання, засоби індивідуального захисту та аптечки», – повідомляє Єврокомісія.

У січні Європейська комісія ухвалила гуманітарний бюджет на 2021 рік у розмірі 1,4 мільярда євро, з них 28 мільйонів євро виділили для України, Балкан та Кавказу.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні», відомий як закон про «інвестиційних нянь».

Як повідомляє пресслужба Офісу президента, «цей документ сприятиме відновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року».

Закон, як нагадують в ОПУ, передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 мільйонів євро.

Відповідний закон парламент схвалив 17 грудня 2020 року.

Закон передбачає можливість отримання податкових пільг для реалізації великих інвестиційних проєктів. При цьому загальний обсяг держпідтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт. Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій і науково-технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно-рекреаційній сфері.

Читайте також: «Інвестиційні няні» в Україні: що думають про ідею Зеленського самі інвестори?

Навесні минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що інвестори, які готові вкладати в Україну великі кошти, отримають державну турботу у вигляді «інвестиційної няні» –​ менеджера, який допомагатиме їм від імені держави. Законом передбачено створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості.
…

Україна надала усю необхідну інформацію для завершення першої фази імплементації Угоди про асоціацію у сфері держзакупівель і очікує підтвердження від ЄС
…

У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб повідомили, що станом на 1 січня 2021 року загальна сума вкладів фізичних осіб та ФОПів у банках склала 607,56 мільярда гривень, що на 133,12 млрд грн більше, ніж на 1 січня минулого року (474,44 млрд грн). Про це йдеться у повідомленні на сайті фонду.

«Із загальної суми вкладів фізичних осіб на початок січня 2021 року: вклади у національній валюті – 357,36 млрд грн (+77,88 млрд грн за рік); вклади в іноземній валюті – 250,20 млрд грн (+55,24 млрд грн за рік)», – йдеться в повідомленні.

За даними фонду, частка ФОП у структурі вкладників станом на 1 січня склала 53,65 млрд грн, що на 21,25 млрд грн більше ніж на початок 2020 року.

Серед чинників зростання вкладів фізосіб експерти називають збільшення мінімального рівня заробітної плати, приріст фонду оплати праці і бюджетних соціальних виплат, а також приріст приватних банківських переказів в Україну (на 902 млн дол за 12 місяців 2020 року).

Раніше у Нацбанку повідомляли, що обсяг приватних грошових переказів в Україну з-за кордону у 2020 році зріс до рекордних більш ніж 12 мільярдів доларів.
…

На українському міжбанківському валютному ринку другий день поспіль триває послаблення гривні. За даними Finance.ua, торги розпочалися на рівні 27 гривень 72–74 копійки за долар, але до кінця сесії американська валюта відчутно подорожчала – до 27 гривень 87–89,5 копійки.

«На торгах по долару попит перевищує пропозицію, що поступово підтягує котирування вгору. Продавці не квапляться укладати угоди в надії на подальше зростання. Все це психологічно працює проти гривні», – вказували експерти сайту «Мінфін» ще опівдні.

Національний банк України встановив на 11 лютого курс 27 гривень 77 копійок за долар, це на 13 копійок більше за офіційний курс на сьогодні.

 
…

Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель прокоментував звіт євродепутата Міхаеля Ґалера щодо виконання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. У виступі 9 лютого, озвученому віцепрезидентом Валдісом Домбровскісом, Боррель запевнив, що Україна «лишається пріоритетом європейського порядку денного».

Боррель вказав на допомогу, яку Брюссель надає Києву, в тому числі 1,2 мільярда траншу фінансовової допомоги, а також надання вакцин виробництва компаній Pfizer та AstraZeneca в рамках ініціативи COVAX. Дипломат також схвально відгукнувся про консктруктивний підхід України до врегулювання війни на Донбасі і закликав Росію діяти так само.

Водночас він зазначив, що доповідь Ґалера містить як досягнення, так і провали української влади.

Читайте також: Головний дипломат ЄС не виключив нових санкцій проти Росії

«Вона (доповідь – ред.) обґрунтовно підкреслює, що Україна здійснила багато важливих реформ останніми роками. За кожну з них довелося боротися, і українське керівництво заслуговує на повагу. Однак я поділяю вашу оцінку, що «попри помітний прогрес, поширена корупція й досі уповільнює процес реформування України», – йдеться у виступі.

Голова європейської дипломатії зауважив, що ключові інституції повинні мати сильне та незалежне управління і можливість працювати без політичних, економічних чи будь-яких інших втручань.

Боррель вказав на необхідність боротьби з контрабандою, від якої «виграють тільки злочині та олігархи», незалежності Національного антикорупційного бюро та цілісної реформи системи правосуддя.

«Ми визнаємо складність завдання. З самого початку російське втручання було спрямоване на дестабілізацію, розділення та послаблення України. Тож кращою відповіддю буде залишатися об’єднаними і й надалі працювати задля процвітання та стабільності, які породжує здорова економічна політика», – каже він.

Читайте також: У Європейській раді розповіли, про що говоритимуть на засіданні Ради асоціації Україна – ЄС

Наостанок він, як і автор доповіді, привітав активність українського громадянського суспільства, молоді та неурядових організацій.

«Всі, хто відвідував Україну останніми роками, в тому числі і я, були глибоко вражені їхньою рішучістю витворити краще майбутнє. Я знаю, що конфлікт на економічна ситуація важко позначилися на молодих українцях. Багато людей стали внутрішньо переміщеними особами, чимало хто емігрував… Я вірю, що сьогодні ми можемо надіслати їм послання підтримки та визнання їхнього цінного внеску. Майбутнє України в їхніх руках», – підсумував Боррель.

Під час засідання Ради асоціації Україна – ЄС 11 лютого планують обговорити імплементацію Угоди про асоціацію та питання територіальної цілісності України.
…